Постанова № 8280870, 25.02.2010, Грузький районний суд міста Макіївки (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Макіївки)

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МАКІЇВКИ

ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 2-а-92/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2010 року м. Макіївка

Кіровський районний суд міста Макіївка Донецької області у складі

головуюча суддя Шуляк Л.В.

розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні місцевого суду в місті Макіївка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради, Головного управління державного казначейства України в Донецькій області про визнання дій протиправними, стягнення недоотриманих сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,

В С Т А Н О В И В:

11 січня 2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду з уточненим і доповненим під час розгляду справи адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради (далі – УПСЗН)с про визнання дій протиправними, стягнення недоотриманих сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, мотивуючи свої вимоги порушенням відповідачем її конституційного права на отримання соціальних виплат на дитину в гарантованому законом розмірі.

Ухвалою суду від 5 лютого 2010 року до участі у справі у якості другого відповідача залучене Головне управління державного казначейства України у Донецькій області.

Позивачка ОСОБА_1, належним чином повідомлена про час і місце судового розгляду справи у судове засідання не з*явилась, надала суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності у зв*язку з поганим станом здоров*я.

У позовній заяві ОСОБА_1 зазначено, що вона є матір’ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 і перебувала на обліку в районному управлінні праці та соціального захисту населення де отримувала допомогу до досягнення дитиною трирічного віку. Розмір соціальної допомоги на дитину у 2007 - 2008 роках посадовими особами відповідача необгрунтовано визначені і виплачувались відповідно до норм Закону «Про Державний бюджет України на 2007 рік ”. Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення Закону щодо визначення розміру соціальної допомоги на дитину визнані неконституційними, тобто такими, що обмежують право громадян на соціальний захист. Оскільки статтею 22 Конституції України визнано, що при прийнятті нових законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав, тому розмір допомоги на дитину не може бути на підставі положень ст. 46 Конституції нижчим від встановленого законом прожиткового мінімуму. Неправомірними діями відповідача суттєво порушені її конституційні права на гарантований державою рівень матеріальної підтримки сім’ям з дітьми, тому посилаючись на наведене, позивачка просить суд визнати неправомірною відмову та зобов`язати УПСЗН виплачувати щомісячну грошову допомогу на дитину в розмірі не менше відповідного прожиткового мінімуму, зобов`язати відповідачів здійснити нарахування та стягнути на її користь недоотримані суми державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з квітня 2007 року по 31 грудня 2008 року в загальному розмірі 7738 грн.31 коп.

Позивачка вважає, що строк звернення з адміністративним позовом до суду нею пропущений з поважних причин, оскільки вона не має юридичної освіти та у зв*язку із здійсненням нею догляду за малолітньою дитиною, яка часто і досить тривало хворіла, у зв*язку з чим перебуває на «Д» обліку в поліклініці № 1 ДМПТО м. Макіївки, вона не мала об*єктивної можливості своєчасно відслідковувати зміни до чинного законодавства, а службові особи органу виконавчої влади на протязі всього часу безпідставно переконували її у правомірності своїх дій з посиланням на норми законодавства, що не відповідали вимогам Конституції України, тому про порушення своїх прав вона дізналася тільки у січні 2009 року. До теперішнього часу її соціальні права не захищені, у зв*язку з чим просить поновити строк звернення з адміністративним позовом до суду за захистом порушеного права.

Відповідачі - Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради та Головне управління державного казначейства України у Донецькій області, які належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду справи, не використали наданого законом права на особисту участь та участь свого представника в судовому засіданні, надавши письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності. Зважаючи, що позивачка також просить розглянути справу за її відсутності, суд визнав можливим відповідно до вимог ч. 3 ст.122 КАС України здійснити судовий розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних доказів.

У письмових запереченнях відповідач - Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради, не визнаючи позовні вимоги ОСОБА_1 унаслідок їх безпідставності, стверджує, що соціальні виплати у вигляді допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку УПСЗН позивачці визначені з 1 квітня 2007 року і виплачені в розмірі та в порядку, передбачених нормами Законів «Про Державний бюджет України» на відповідні роки, та постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 року № 13 «Деякі питання призначення і виплати допомоги сім’ям з дітьми», у межах бюджетного фінансування за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам. Видатки держави на загальносуспільні потреби, їх розмір і цільове спрямування відповідно до частини 2 статті 95 Конституції України визначаються виключно Законами про Державний бюджет України на відповідні роки. До нормативно – правових актів, які регулюють бюджетні відносини в Україні, згідно до вимог частини 1 статті 4 Бюджетного кодексу України належать постанови Кабінету Міністрів України, які прийняті на підставі та на виконання цього Кодексу. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, яким визнані неконституційними положення статей Закону “Про Державний бюджет України на 2007 рік” щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, не вніс відповідні зміни до законодавства. За таких обставин вважає, що службові особи районного управління праці та соціального захисту населення діяли у відповідності з чинним законодавством, законні права та інтереси позивачки при цьому порушені не були, тому просить суд у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити. Крім того вважають, що позивачкою строк звернення з адміністративним позовом до суду пропущений з неповажних причин.

Вивчивши матеріали справи та дослідивши докази, в межах заявлених позовних вимог (ст. 11 КАС України), суд установив наступне.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 є матір’ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено свідоцтвом про народження серії 1-НО № 072946, виданому 28квітня 2006 року міського відділу реєстрації актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції. Позивачка до народження дитини працювала старшим державним податковим ревізором-інспектором сектору документальних перевірок відділу контрольно - перевірчої роботи Державної податкової інспекції у місті Макіївка і є застрахованою особою.

На обліку в управлінні праці на соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради ОСОБА_1 перебувала з 1 квітня 2007 року по 3 квітня 2009 року. Органом соціального захисту населення позивачці на дитину виплачена допомога в розмірі: у 2007 році - у квітні – липні по 129,03 грн.; у серпні – 132,64 грн., у вересні – 134,45 грн.; у жовтні – 136,13 грн.; у листопаді – 140,05 грн.; у грудні - 144,10 грн.; у 2008 році – з січня по грудень – по 144,10 грн. щомісяця. Наведені факти та обставини підтверджені наявними у справі документами.

Відповідно до вимог статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Питання, пов’язані з призначенням і виплатою державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, для застрахованої особи регулюються нормами Закону України від 18 січня 2001 р. № 2240-111 «Про загальнообов’язкове державне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (далі – Закон № 2240-111).

Приписами пункту другого Порядку призначення і виплати допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 року № 13, визначено, що така допомога особам, застрахованим в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, з 1 січня 2007 року здійснюється органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання застрахованих осіб на підставі положень Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».

Фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення згідно Порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256, провадиться за рахунок субвенцій з державного бюджету, зокрема, виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам. Перерахування коштів допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку безпосередньо на рахунки населення здійснюють відповідні територіальні управління праці та соціального захисту населення з реєстраційних рахунків за кодом тимчасової функціональної класифікації видатків 080303 «Допомога по догляду за дитиною віком до 3 років».

Законом від 19 грудня 2006 року № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік», який набув чинності з 1 січня 2007 року, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку встановлена у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 2 статті 56).

На виконання вимог Закону № 489-V зазначений у ньому розмір державної грошової допомоги на дитину було передбачено також у пункті другому постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 року № 13 «Деякі питання призначення і виплати допомоги сім’ям з дітьми» з подальшими змінами в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 900 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 та від 11 січня 2007 року № 13 ).

Відповідними положеннями статті 71 вищенаведеного Закону було зупинено на 2007 рік дію статті 41 і 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», якими встановлений розмір допомоги застрахованим особам по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Разом з тим Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 у справі про соціальні гарантії громадян визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», зокрема, пункту сьомого статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії статей 41 і 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»; абзацу третього частини другої статті 56 щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Рішення Конституційного Суду України (п. 5) є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Незважаючи на відновлення Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року дії статті 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» Фондом не відновлено своєї роботи з виплати допомоги на дитину до досягнення нею трирічного віку, всі види державної грошової допомоги сім’ям з дітьми на підставі статті 5 Закону № 2811-Х11

«Про державну допомогу сім*ям з дітьми» продовжували призначати і виплачувати в 2007 році органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника). Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 цього Закону, не передбачають обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги на застрахованих чи не застрахованих

Відповідно до законодавства норми Закону «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо визначення розміру допомоги на дитину до досягнення трирічного віку втратили чинність з дня ухвалення наведеного Рішення Конституційного Суду України.

Основи соціального захисту відповідно до пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України визначаються виключно законами, а статтею 75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Конституція не надавала право парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім – своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.

В частині четвертій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України та в пункті п’ятому постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України (254к/96-ВР), закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому їх звуження підзаконними актами – постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 року № 13 ( в редакції постанови КМУ від 11 липня 2007 р. № 900) змісту та обсягу права, наданого Законом, є безпідставними.

За змістом частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Таким чином, виходячи із встановленого статтею 8 Конституції України принципу верховенства права, загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативно-правовими актами – постановами Кабінету Міністрів України, суд дійшов висновку, що при вирішенні даного спору, підлягають застосуванню з 9 липня 2007 року положення частини першої статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», якою передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

З огляду на наведене діяльність посадових осіб управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради з невиконання вимог закону визнається судом протиправною, такою, що порушує конституційні права позивачки на гарантований державою рівень соціальних виплат.

Приймаючи до уваги викладені обставини, доведеність існування у ОСОБА_1 суб’єктивного права і факт його порушення, враховуючи, що до теперішнього часу держава не виконала гарантованих нормами Конституції України соціальних зобов’язань перед позивачкою відносно виплат державної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 9 липня 2007 року у повному розмірі, судом причина пропуску строку звернення позивачки до суду з адміністративним позовом визнається поважною і відповідно до вимог статей 100,102 КАС України судом цей строк поновлюється.

За наведених обставин доводи УПСЗН про те, що причина пропуску строку звернення позивачки до суду з адміністративним позовом є неповажною, судом не приймаються до уваги.

Прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років на 2007 рік відповідно до статті 62 Закону «Про Державний бюджет України на 2007 рік» затверджено: з 1 квітня – 463 грн., з 1 жовтня – 470 грн.

З урахуванням викладених обставин суми недоплаченої позивачці грошової допомоги становлять: липень – 247,79 грн. (463:31) х 23 – (129,03:31)х23); серпень – 330,36 грн. (463 – 132,64); вересень – 328,55 грн. ( 463 – 134,45); жовтень – 333,87 грн. (470-136,13); листопад – 329, 95 грн. (470-140,05); грудень – 325,90 грн. ( 470-144,10), а всього в загальній сумі – 1896 грн. 42 коп.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані сторонами в силу положень частини першої статті 71 КАС України докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача за рахунок коштів Державного бюджету України на користь позивачки недоотриманої нею суми грошової допомоги на дитину до досягнення нею трирічного віку за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року у розмірі 1896 грн. 42 коп.

Доводи представника відповідача про здійснення виплат у межах фінансування, передбаченого державним бюджетом, та відсутність у бюджеті спеціального фінансування на виплату за 2007 рік державної допомоги на дитину у розмірах, визначених в статті 15 Закону № 2811-Х11, суд визнає безпідставними з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм чинного законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату соціальної допомоги, оскільки згідно приписів частини другої статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, тому органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх публічних зобов’язань (рішення Європейського суду з прав людини - справа «Кечко проти України»). Наведені представником відповідача аргументи не є підставою для звуження існуючого у позивачки права на отримання соціальної пільги – державної грошової допомоги на дитину і для звільнення відповідача від виплати такої допомоги у передбаченому Законом розмірі.

Законом України від 28 грудня 2007 року № 807 «Про Державний бюджет України на 2008 рік» внесені зміни до частини 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», відповідно до яких допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.

Внесені зміни не розглядались Конституційним Судом України, відтак ця норма Закону не визнана неконституційною, тому була чинною і діяла на протязі 2008 року.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп виключення Законом «Про Державний бюджет України на 2008 рік» із Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», статті 43 та із назви і тексту Закону слів «народженням та» визнано неконституційним. Таким чином, відновлено дію цієї статті в редакції «допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахований особі в розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму».

Порядок виплати вказаної допомоги визначено статтею 50 цього Закону, відповідно до якої матеріальне забезпечення та соціальні послуги у зв’язку з витратами, зумовленими народженням застрахованим особам призначаються та надаються за основним місцем роботи за рахунок сплачених застрахованою особою страхових внесків, розпорядником яких згідно статті 13 Закону № 2240-111 є виконавчі дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Разом з тим органи соціального захисту населення, прийнявши на підставі вимог Закону «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 16 січня 2007 року № 32 на облік справи застрахованих осіб - отримувачів допомоги, з 1 січня 2007 року дотепер проводять їм виплати згідно положень Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» за рахунок коштів субвенції з державного бюджету.

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, починаючи з 1 січня 2007 року, не здійснює виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Страхувальники (суб'єкти господарювання) не мають права здійснювати призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за рахунок коштів Фонду та відображати ці витрати в звітності по коштах загальнообов’язкового державного соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення недоотриманої суми допомоги на дитину у 2008 році задоволенню не підлягають. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 1 січня по 31 грудня 2008 року управлінням праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації призначена і виплачена позивачці щомісячно в розмірі 144,10 грн. (з урахуванням фактично сплаченої індексації) відповідно до чинного законодавства.

Посилання позивачки на необхідність застосування норм статті 22 Конституції України, якою передбачено, що прийняттям нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, суд визнає безпідставними, тому що місцевому суду не надано право визнавати неконституційними прийняті в установленому порядку Закони і нормативно-правові акти, що є виключною компетенцією Конституційного Суду України.

Позивачка не вимагає компенсації за понесені судові витрати у виді судового збору. Приймаючи до уваги, що управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради є державною установою, суд вважає можливим у відповідності до положень статті 88 КАС України звільнити його від сплати судових витрат на користь держави.

На підставі вищевикладеного і керуючись статтями 3, 8, 19, 22, 75, 83, 87, 90, 92 Конституції України, статтями 9, 11, 71, 88, 158, 159, 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, статтями 42 і 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», статями 4, 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», суд

П О С Т А Н О В И В :

Пропущений ОСОБА_1 строк звернення з адміністративним позовом до суду за відповідний період 2007 року поновити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради та Державного казначейства України в Донецькій області задовольнити частково.

Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради з виплати ОСОБА_1 щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 9 липня по 31 грудня 2007 року включно на підставі нормативно-правового акту Кабінету Міністрів України протиправними.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради за рахунок коштів Державного бюджету України (код тимчасової функціональної класифікації видатків 090303; реєстраційний рахунок № 35413024001500 в ГК ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЕДРПОУ 25953586) на користь ОСОБА_1 недоотриману нею в 2007 році допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 9 липня по 31 грудня 2007 року в сумі 1896 грн. 42 коп.

У задоволені решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано Донецькому апеляційному адміністративному суду через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду подається Донецькому апеляційному адміністративному суду через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі без попереднього подання заяви.

Постанова в повному обсязі складена 25 лютого 2010 року.

Суддя: