Рішення № 82807844, 21.06.2019, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/1292/19

Провадження №2/463/948/19

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2019 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Леньо С. І.

з участю секретаря Станько Р.О.

розглянувши в залі суду в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до ОСОБА_1 , третя особа Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія» про стягнення страхового відшкодування-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, просить ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на його користь матеріальну шкоду в розмірі 6 609,31 грн., заподіяну внаслідок ДТП.

В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що 17.06.2016р. року між ОСОБА_2 та позивачем укладено договір добровільного страхування автотранспортну № 4540Га/05АВ за яким застраховано транспортний засіб «Тойота» д.н.з. НОМЕР_1 . 04.11.2016р. в м. Львові не перехресті вул. Кн. Ольги - вул. Наукова сталась ДТП за участю застрахованого транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Рено» д.н.з. НОМЕР_2 під керування відповідача. Відповідно до постанови Личаківського районного суду м. Львова від 29.11.2016р., відповідача визнано винним у вчиненні ДТП. Вказаний випадок позивачем визнано страховим та у зв`язку з цим на підставі зібраних документів та враховуючи умови договору страхування на користь потерпілого позивачем здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 22 665,05 грн. Згідно договору обов`язкового страхування на момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована у ПрАТ «УПСК», внаслідок чого останній було направлено вимогу про виплату страхового відшкодування в розмірі 22 665,05 грн., проте остання здійснила виплату шкоди в розмірі 16055,74 грн. Тому, різницю між завданою шкодою та виплаченою сумою просить стягнути з відповідача в примусовому порядку.

Ухвалою судді Личаківського районного суду м. Львова від 15.03.2019р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання за наявними в ній матеріалами. Одночасно, до участі у справі залучено ПрАТ «УПСК» як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Визначено сторонам та третій особі строк для подання відзиву, відповіді на відзив, письмових заперечень та письмових пояснень.

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 09.04.2019р., у якій ухвалою цього суду від 17.04.2019р. виправлено описку, розгляд справи відкладено на 20.05.2019р. о 15.00 год. без проведення судового засідання за наявними в ній матеріалами. Разом з тим, 20.05.2019р. розгляд справи не відбувся у зв`язку з зайнятістю головуючого в розгляді іншої справи і внаслідок цього розгляд справи без проведення судового засідання відкладено на 21.06.2019р.

Про дату, місце та час розгляду справи сторони повідомлялись належним чином, відзиву на позовну заяву на адресу суду не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи. Зі згоди представника позивача та на підставі наявних у справі даних і доказів суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані в ній докази та ухвалюючи рішення у відповідності до вимог ст. 264 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з таких підстав.

Судом встановлено, що 17.06.2016р. року між ОСОБА_2 та позивачем укладено договір добровільного страхування автотранспортну № 4540Га/05АВ, за яким застраховано транспортний засіб «Тойота» д.н.з. НОМЕР_1 (а.с.24-27). За умовами зазначеного договору позивач взяв на себе зобов`язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення застрахованого транспортного засобу, його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.

Відповідно до довідки про дорожньо-транспортну пригоду (а.с.10), 04.11.2016р. в м. Львові не перехресті вул. Кн. Ольги - вул. Наукова сталась ДТП за участю застрахованого транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Рено» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням відповідача.

Постановою Личаківського районного суду м. Львова від 29.11.2016р. (а.с.9), яка набрала законної сили, відповідача визнано винним у вчиненні ДТП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

За наслідками проведення розслідування страхового випадку позивачем затверджено страховий акт (а.с.11) згідно якого розмір страхового відшкодування становить 22665,05 грн.

Вказаний розмір страхового відшкодування згідно копії платіжного доручення від 18.11.2016р. (а.с.8), позивачем виплачено в повному обсязі.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно зі статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом цих правових норм до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Види обов`язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України «Про страхування». До них пункт 9 частини першої вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до частини першої статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Стаття 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає право страховика подати після виплати страхового відшкодування регресний позов до страхувальника за наявності певних умов.

З огляду на вказане під час розгляду цивільної справи № 755/18006/15-ц Велика Палата Верховного Суду сформувала правовий висновок про те, що стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Отже, за загальним правилом, обов`язок з відшкодування шкоди лежить на страховику, який застрахував цивільно-правову відповідальність завдавача шкоди, однак у випадку, якщо право вимоги в порядку суброгоції перейшло до страховика потерпілого, саме перед останнім належить виконати такий обов`язок.

Разом з тим, відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У згаданій вище цивільній справі Велика Палата Верховного Суду також сформулювала висновок, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Згідно матеріалів справи цивільно-правова відповідальність відповідача на момент ДТП була застрахована у ПрАТ «УПСК» на підставі полісу АІ/9869025 від 09.06.2016р.

Згідно листа третьої особи (а.с.29), на вимогу позивача остання відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», а також вимог ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснила виплату страхового відшкодування за шкоду, завдану відповідачем в розмірі 16055,74 грн.

Таким чином враховуючи, що ПрАТ «УПСК» виконало своє зобов`язання з виплати страхового відшкодування однак цієї суми недостатньо для повного відшкодування завданої шкоди, за відсутності доказів про неналежне виконання ПрАТ «УПСК» своїх зобов`язань різницю між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування належить стягнути з відповідача в примусовому порядку.

Тому, позов належить визнати обґрунтованим та задовольнити в повному обсязі.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 1921 грн., сплата якого підтверджується відповідною квитанцією (а.с.6).

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 12,81,82,141,223,263-265,268,280-282ЦПК України, ст.ст. ст. ст. 15, 16, 509, 526, 625, 979-982, 984, 993, 1167, 1187, 1191, 1192, 1194 ЦК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (м. Київ, вул. Іллінська, 8, ЄДРПОУ 20474912, р/р № НОМЕР_3 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005) страхове відшкодування в розмірі 6609,31 грн. (шість тисяч шістсот дев`ять грн. тридцять одна коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» 1921 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки передбачені ст. ст. 354, 355, пп.15.5 п. 15 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя: Леньо С. І.