Рішення № 82807001, 24.06.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/495/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2019 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Малюк В.М.

при секретарі - Матіко Я.Ю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОСТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОСТ ФІНАНС», в інтересах якого діє представник Вершинін К.В. звернулося до Ужгородського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 118 999 грн., який мотивує тим, що відповідач згідно наказу №192-к від 03.03.2016 року був прийнятий на посаду касира пункту надання фінансових послуг Філії №22. На підставі наказу №2717-к від 01.12.2016 року був переведений на посаду начальника ПНФП філії №22 та відповідно з ним був укладений Договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. 28.11.2016 року ОСОБА_1 був ознайомлений з Посадовою інструкцією начальника ПНФП. 03.07.2018 року в ПНФП №07005 Філії №22 ТОВ «ПОСТ ФІНАНС» проведено ревізію наявних грошових коштів, щоденну звірку залишку яких, згідно посадових обов`язків здійснював начальник ПНФП ОСОБА_1 . За результатами ревізії був складений акт від 03.07.2018 року, в якому зафіксована нестача коштів в розмірі 163 599, 49 грн. Зазначений акт підписаний старшим касиром Філії №2 ТОВ «Пост Фінанс» ОСОБА_3 та директором філії №22 ОСОБА_4 , з наданням письмових пояснень від начальника ПНФП №07005 Філії №22 ОСОБА_1 про визнання своєї вини в заподіянні матеріальної шкоди та зобов`язанням повернути кошти у вищевказаному розмірі. З 04.07.2018 року по 06.07.2018 року в касу ПНФП №07005 Філії №22 було внесено винним особами грошові кошти у розмірі 44 600, 00 грн. 10.07.2018 року проведено повторну перевірку в ПНФП №07005 Філії №22 ТОВ «Пост Фінанс», якою встановлено нестачу в розмірі 118 999,00 грн. та отримано письмові пояснення матеріально-відповідальної особи. Згідно наказу №2183-к від 19.07.2018 року ОСОБА_1 звільнений з посади начальника ПНФП Філії №22 від 20.07.2018 року. Після звільнення ОСОБА_1 припинив відшкодування завданої ним матеріальної шкоди, залишок якої, станом на день подання позову, становить 118 999,00 грн.

У зв`язку з цим, представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ПОСТ ФІНАНС» матеріальну шкоду в розмірі 118 999,00 грн. та судові витрати.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.02.2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін. Згідно даної ухвали відповідачу встановлений строк не менше п`ятнадцяти днів з дня вручення йому цієї ухвали для подання відзиву на позов.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений своєчасно і належним чином, однак в матеріалах справи наявна заява представника позивача про розгляд справи у його відсутності, заявлені вимоги підтримує повністю.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується наявним у матерілах справи відповідним повідомленням про вручення поштового відправдення.

Відзиву у визначений судом строк відповідач не надіслав. Згідно з ч.8 ст.178 ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що відповідачем у встановлений законом строк відзив на позов не подано, в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Відповідно ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку.

З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 згідно наказу №192 -к від 03.03.2019 року був прийнятий на посаду касира пункту надання фінансових послуг Філії №22. (а.с.3)

На підставі Наказу №2717-к від 01.12.2016 року відповідач ОСОБА_1 був переведений на посаду начальника ПНФП філії №22 та відповідно з ним був укладений Договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. (а.с.5,6).

28.11.2016 року ОСОБА_1 був ознайомлений з Посадовою інструкцією начальника ПНФП. (а.с.6-13).

03.07.2018 року в ПНФП №07005 Філії №22 ТОВ «ПОСТ ФІНАНС» проведено ревізію наявних грошових коштів, щоденну звірку залишку яких, згідно посадових обов`язків здійснював начальник ПНФП ОСОБА_1 . За результатами якої 03.07.2018 був складений акт, в якому зафіксована нестача коштів в розмірі 163 599, 49 грн. Зазначений акт підписаний старшим касиром Філії №2 ТОВ «Пост Фінанс» ОСОБА_3 та директором філії №22 ОСОБА_4 (а.с.14-15).

З письмових пояснень начальника ПНФП №07005 Філії №22 ОСОБА_1 , вбачається, що останній визнав свою вину в заподіянні матеріальної шкоди, із-за халатного ставлення до виконання своїх службових обов`язків та зобов`язався повернути кошти у вищевказаному розмірі. (а.с.19).

Відповідно до ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду заподіяному підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків.

Відповідно до роз`яснень п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року N 14 "Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації їх працівниками» за шкоду, заподіяну внаслідок порушення трудових обов`язків, працівник несе відповідальність перед підприємством (установою, організацією), з яким перебуває в трудових відносинах.

В п. 20 зазначеної вище постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року зазначено, що днем виявлення шкоди слід вважати день, коли власнику або уповноваженому ним органу стало відомо про наявність шкоди, заподіяної працівником.

Як слідує зі змісту поданого позову у період з 04.07.2018 року по 06.07.2018 року в касу ПНФП №07005 Філії №22 винними особами товариства було внесено грошові кошти у розмірі 44 600, 00грн.

При проведенні 10.07.2018 року повторної перевірки в ПНФП №07005 Філії №22 ТОВ «Пост Фінанс», було виявлено нестачу в розмірі 118 999,00 грн. та отримано письмові пояснення матеріально-відповідальної особи. (а.с.16-18).

Згідно наказу №2183-к від 19.07.2018 року ОСОБА_1 звільнений з посади начальника ПНФП Філії №22 від 20.07.2018 року, у зв`язку з втратою довір`я, згідно п.2 ст. 41 КЗпП України.

Судом встановлено, що на даний час шкода спричинена товариству, винними особами не відшкодована.

Згідно ст. 132 КЗпП України за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків, працівники, з вини яких її заподіяно, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, крім випадків, коли законодавством вона передбачена у більшому, ніж цей заробіток, розмірі. Якщо межі матеріальної відповідальності були визначені в укладеному з працівником контракті, вона покладається на нього відповідно до умов контракту.

При покладеннi матерiальної вiдповiдальностi права i законнi iнтереси працiвникiв гарантуються шляхом встановлення вiдповiдальностi тiльки за пряму дiйсну шкоду, лише в межах i порядку, передбачених законодавством, i за умови, коли така шкода заподiяна пiдприємству, установi, органiзацiї винними протиправними дiями (бездiяльнiстю) працiвника.

Працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її повністю або частково.

Відповідно ст.135-1 КзпП України письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв`язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.1 ст. 134 КЗпП України відповідно до законодавства працівники несуть матерiальну відповідальність у повному розмiрi шкоди, заподiяної з їх вини пiдприємству, установi, органiзацiї, у випадках, коли між працiвником i пiдприємством, установою, органiзацiєю вiдповiдно до статтi 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договiр про взяття на себе працiвником повної матерiальної вiдповiдальностi за незабезпечення цiлостi майна та iнших цiнностей, переданих йому для зберiгання або для iнших цiлей.

Відповідно до п.1 договору «Про повну індивідуальну матеріальну відповідальність» укладеного між ТОВ «Пост Фінанс» та ОСОБА_1 , останній займаючи посаду начальника пункту надання фінансових послуг філії, взяв на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення ввірених йому підприємством матеріальних цінностей. (а.с.6).

Беручи до уваги наведені вище докази та фактичні обставини справи, за яких відповідач у період перебування з позивачем у трудових відносинах та будучи особою, на яку покладено повну матеріальну відповідальність за збереження переданих йому цінностей, допустив нестачу грошових коштів в сумі 118999 грн., суд приходить до висновку, що саме з ОСОБА_1 підлягає до стягнення спричинена товариству шкода.

За таких обставин подана ТОВ «ПОСТ ФІНАНС» позовна заява ґрунтується на вимогах закону і заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди є підставними, а тому підлягають до задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України підлягають також стягненню з відповідача на користь позивача понесені останнім витрати із сплати судового збору в розмірі 1921,00 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 130, 134, 135-1 КЗпП, ст. ст. 12, 13,141, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , мешк. АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОСТ ФІНАНС» (ідентифікаційний код 38324133, адреса: 03131, м. Київ, Столичне шосе, 103, оф.1304) матеріальну шкоду в розмірі 118 999 (сто вісімнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , мешк. АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОСТ ФІНАНС» (ідентифікаційний код 38324133, адреса: 03131, м. Київ, Столичне шосе, 103, оф.1304) сплачений останніми судовий збір в сумі 1921,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.п.15.5 п.15 розділу 13 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються до або через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Повний текст рішення суду складено 04 липня 2019 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду В.М. Малюк