Ухвала суду № 8280089, 29.09.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" вересня 2009 р.                               м. Київ                                        К-21451/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача          Голубєвої Г.К.

Суддів                                                  Брайка А.І.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

Федорова М.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Акант»

на ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 02 жовтня 2007 року

та постанову Господарського суду міста Севастополя від 19 червня 2007 року

по справі № 20-4/181

за позовом прокурора Балаклавського району міста Севастополя в інтересах держави, в особі Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя

до товариства з обмеженою відповідальністю «Акант»

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2007 року прокурор Балаклавського району міста Севастополя в інтересах держави, в особі Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя звернувся до Господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Акант»про стягнення заборгованості.

Постановою Господарського суду міста Севастополя від 19 червня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 02 жовтня 2007 року у даній справі позов задоволено. Стягнуто з відповідача заборгованість з податку на додану вартість у сумі 20522 грн. 71 коп.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та зупинити провадження у даній справі до перегляду Вищим адміністративним судом України в касаційному порядку справи № 20-3/021, оскільки вважає, що розгляд згаданої справи в касаційному порядку має істотне значення для подальшого вирішення даної справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у Балаклавському районі міста Севастополя було проведено планову комплексну документальну перевірку відповідача з питань дотримання вимог податкового і валютного законодавства, за результатами якої складено акт № 135/23-123/9373/10/32226641 від 08 жовтня 2004 року (далі - Акт).

Перевіркою встановлено порушення відповідачем пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.2 ст. 4 Закону України № 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року «Про податок на додану вартість», а саме зменшено у вересні –жовтні 2003 року податкове зобов’язання з податку на додану вартість на суму 4947 грн., у січні – лютому 2004 року –на суму 7808 грн., у листопаді 2003 року необґрунтовано збільшено податковий кредит на суму 5938 грн., у листопаді 2003 року зменшено податкове зобов’язання з податку на додану вартість на суму 2556 грн.

На підставі перевірки та в результаті адміністративного оскарження було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000022310/2 від 10 червня 2005 року, яке в подальшому було оскаржено відповідачем до суду.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 16 травня 2006 року, залишеним без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 11 липня 2006 року у задоволені позову відмовлено.

Відповідно до абзацу шостого пп. 5.2.4. п. 5.2 ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ від 21 грудня 2000 року «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі –Закон № 2181) при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що станом на 26 грудня 2006 року податковий борг з податку на додану вартість у сумі 20522 грн. 71 коп. відповідачем погашено не було.

Підпунктом 3.1.1 ст. 3.1 ст. 3 Закону № 2181 виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій та вважає правильним стягнення несплаченого боргу на підставі судового рішення.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Акант» відхилити.

Постанову Господарського суду міста Севастополя від 19 червня 2007 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 02 жовтня 2007 року залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.

Судді підписБрайко А.І.

підписКарась О.В.

підписРибченко А.О.

підписФедоров М.О.

Головуючий

Судді Г.К. Голубєва