Ухвала суду № 82800484, 03.07.2019, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

п р о з а л и ш е н н я п о з о в н о ї з а я в и б е з р о з г л я д у

03 липня 2019 року Справа № 926/1154/19

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Байталюка В. Д., при секретарці судового засідання Боштан У. Г., розглянувши матеріали справи

за позовом керівника Чернівецької місцевої прокуратури в інтересах держави

до Чернівецької міської ради та обслуговуючого житлово-будівельного кооперативу «Комфорт»

про визнання незаконним та скасування рішення Чернівецької міської ради, скасування рішення про державну реєстрацію права власності, повернення земельної ділянки

за участю представників сторін:

від позивача – Балук О. М., Одосій О. В. (прокурори);

від відповідачів – не з`явились.

В С Т А Н О В И В :

Керівник Чернівецької місцевої прокуратури звернувся до суду в інтересах держави з позовом до Чернівецької міської ради та обслуговуючого житлово-будівельного кооперативу «Комфорт» про:

- визнання незаконним та скасування пункту 43 рішення 64 сесії Чернівецької міської ради VII скликання № 1482 від 29.10.2018, яким затверджено проект землеустрою та передано безоплатно у власність ОЖБК «Комфорт» земельну ділянку, площею 0,3419 га, розташовану за адресою: вул. Шухевича Романа, 1, м. Чернівці під кадастровим номером 7310136300:11:001:0059, для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код 02.03);

- скасування рішення про державну реєстрацію права власності (індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 44408315 від 04.12.2018) за ОЖБК «Комфорт» на земельну ділянку, площею 0,3419 га, розташовану за адресою: вул. Шухевича Романа, 1, м. Чернівці під кадастровим номером 7310136300:11:001:0059, для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код 02.03);

- зобов`язання ОЖБК «Комфорт» (код ЄДРПОУ 39554335) звільнити земельну ділянку площею 0,3419 га, розташовану за адресою: вул. Шухевича Романа, 1, в м. Чернівці під кадастровим номером 7310136300:11:001:0059, для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку та передати її за актом приймання-передачі територіальній громаді м. Чернівці в особі Чернівецької міської ради.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржуване рішення прийнято Чернівецькою міською радою в порушення вимог статті 41 Земельного кодексу України, статей 133-135, 137 Житлового кодексу УРСР та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 № 186.

Ухвалою суду від 06.05.2019 відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 27.05.2019.

Ухвалою суду від того ж числа задоволено заяву прокурора про забезпечення позову та постановлено:

- накласти арешт на земельну ділянку, площею 0,3419 га під кадастровим номером 7310136300:11:001:0059, розташовану за адресою: вул. Шухевича Романа, 1, АДРЕСА_1 м. Чернівці, для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, яка належить на праві власності обслуговуючому житлово-будівельному кооперативу «Комфорт» (м. Чернівці, вул. Головна, 196, кв. 11, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) (індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 44408315 від 04.12.2018);

- заборонити Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради (м. Чернівці, вул. Б. Хмельницького, 64-А) здійснювати реєстрацію повідомлення та декларації про початок виконання підготовчих або будівельних робіт на земельній ділянці площею 0,3419 га під кадастровим номером 7310136300:11:001:0059, розташованій за адресою: вул. Шухевича Романа, 1, в м. Чернівці;

- заборонити обслуговуючому житлово-будівельному кооперативу «Комфорт» (м. Чернівці, вул. Головна, 196, кв. 11, ідентифікаційний код 39554335) та будь-яким іншим особам проводити підготовчі та будівельні роботи на земельній ділянці, площею 0,3419 га під кадастровим номером 7310136300:11:001:0059, розташованій за адресою: вул. Шухевича Романа, 1, в м. Чернівці;

- заборонити обслуговуючому житлово-будівельному кооперативу «Комфорт» (м. Чернівці, вул. Головна, 196, кв. 11, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) передавати право забудови земельної ділянки площею 0,3419 га під кадастровим номером 7310136300:11:001:0059, розташованій за адресою: вул. Шухевича Романа, 1, в м. Чернівці, іншим особам, в тому числі шляхом укладення договору суперфіцію.

22.05.2019, через канцелярію Господарського суду, від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 1818) в якому зазначається, що підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або державою, однак на думку першого відповідача, спірна земельна ділянка розташована у межах населеного пункту Чернівці, її власником виступає територіальна громада Чернівців в особі Чернівецької міської ради. Тобто, як зазначається у відзиві спірна земельна ділянка не є державною власністю, а відтак розпорядження нею органом місцевого самоврядування не може зачіпляти інтересів держави.

Також представник першого відповідача, у своєму відзиві, зазначає, що підстав для відмови у задоволенні заяви ОЖБК «Комфорт» від 09.07.2018 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за адресою: вул. Шухевича Романа, 1, в м. Чернівці під кадастровим номером 7310136300:11:001:0059, для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку у Чернівецької міської ради не було.

Ухвалою суду від 28.05.2019 підготовче засідання відкладено на 14.06.2019, повторно зобов`язано другого відповідача виконати вимоги суду викладені в ухвалі суду про відкриття провадження у справі.

13.06.2019, через канцелярію Господарського суду Чернівецької області, від прокурора надійшла відповідь на відзив (вх. № 2002), в якій зазначається, що доводи які зазначенні у відзиві на позов є необґрунтованими та такими, що не відповідають чинним правовим нормам, а також усталеній практиці їх застосування.

01.07.2019, через канцелярію Господарського суду, від другого відповідача надійшла письмова заява (вх. № 1471) у змісті якої другий відповідач просить суд залишити позовну заяву без розгляду, оскільки прокурор звернувся з даним позовом без наявності у нього відповідних правових підстав і повноважень.

Відповідачі просили суд проводити підготовче засідання без участі їх представників.

Прокурор проти залишення позову без розгляду заперечує, оскільки вважає, що Чернівецька міська рада не може скасовувати оспорювані рішення. При цьому, прокурор зазначає, що оскаржувані рішення порушують інтереси держави у сфері використання та охорони земель, ефективного і раціонального використання земельних ресурсів та знижує рівень довіри населення до органів влади. Водночас у Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, яке уповноважене державою здійснювати функції з контролю за використанням та охороною земель, відсутні повноваження на звернення до суду, а тому прокурор наділений повноваженнями на звернення до суду самостійно як позивач.

Заслухавши пояснення прокурора, розглянувши матеріали справи та проаналізувавши законодавство, що регулює порядок звернення прокурора до суду за захистом інтересів держави, суд встановив.

За приписами частин другої та третьої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

При цьому згідно статті 131-1 Конституції України, статті 1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, на яку покладається в тому числі представництво інтересів громадянина та держави в суді у випадках, визначених законом.

Підставою для представництва прокурором інтересів держави має бути наявність порушень або загрози порушень цих самих інтересів.

Як зазначив Конституційний Суд України в рішенні № 18-рп/2004 від 01.12.2004, поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України в логічно-значеннєвому зв`язку з поняттям «права», слід розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як обумовлений загальним змістом об`єктивного та прямо не опосередкованого в суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, який є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, що не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим принципам.

Представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді, згідно приписів статті 23 Закону України «Про прокуратуру» полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

У відповідності до статті 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Таким чином, у відповідності до вимог статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може набути статус позивача у двох випадках: відсутності органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або в разі відсутності у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду.

В позовній заяві керівника Чернівецької місцевої прокуратури зазначено, що враховуючи, що чинним законодавством визначено орган, уповноважений державою здійснювати функції контролю за використанням та охороною земель, однак у вказаного державного органу відсутні повноваження щодо звернення до суду, а Чернівецька міська рада на користь якої необхідно повернути спірну земельну ділянку, розпорядилася нею з порушенням вимог чинного законодавства, тому прокурор з метою захисту інтересів держави звертається з даним позовом до суду самостійно як позивач.

Відповідно, прокурором в позовній заяві зазначено, що ним пред`явлено даний позов в інтересах держави враховуючи, що чинним законодавством визначено орган уповноважений державою здійснювати функції контролю за використанням та охороною земель, однак у вказаного державного органу відсутні повноваження щодо звернення до суду.

Отже, в даному спорі суду потрібно надати оцінку правильності визначення прокурором органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах а також чи порушені прав та інтереси даного органу предметом спору (в даному випадку Державної служби з питань геодезії картографії та кадастру та зокрема Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області як територіального органу даної служби згідно пункту 1 Положення).

Відповідно до статті 187 Земельного кодексу України контроль використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», серед основних завдань державного контролю за використанням та охороною земель є забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Водночас, відповідно до статті 15-2 Земельного кодексу України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) агропромисловому комплексі, у сфері земельних відносин, належить організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі, за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Постановою Кабінету Міністрів України № 482 від 22.07.2016 внесено зміни до деяких постанов Кабінету Міністрів України та передано повноваження щодо охорони та використання земель від Державної інспекції сільського господарства України до Державної служби з питань геодезії картографії та кадастру.

Доповнено Положення про державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затверджене постановою Кабінету міністрів України від 14.01.2015 № 15 «Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру» підпунктами 25-1-25-10 щодо повноважень в частині здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх форм власності.

У своїй діяльності Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області керується Положенням про Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, затверджене наказом Держгеокадастру № 308 від 17.11.2016, яким чітко передбачені повноваження Головного управління в сфері контролю за використанням та охороною земель.

Таким чином, законодавець визначив Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, як орган державної влади уповноважений здійснювати функції контролю за використанням та охороною земель у Чернівецькій області.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать:

а) здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині:

додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю;

додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок;

б) внесення до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотань щодо:

приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель;

припинення права користування земельною ділянкою відповідно до закону;

в) одержання в установленому законодавством порядку від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, власників і користувачів, у тому числі орендарів, земельних ділянок документів, матеріалів та іншої інформації, необхідної для виконання покладених на нього завдань.

На виконання вищезазначених повноважень згідно статті 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право:

безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;

давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;

передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення;

звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Відповідно до підпункту 3 пункту 6 Положення посадові особи, в межах своїх повноважень, мають право звертатися до суду з позовом про відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Дійсно, чинним законодавством, яким передбачено повноваження згаданого органу, визначено способи здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, а також встановлено повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель, не передбачено повноважень щодо звернення до суду про визнання незаконними рішень органів державної влади та місцевого самоврядування з приводу розпорядження землею, визнання недійсними правочинів щодо передачі у користування земельних ділянок державної чи комунальної власності, а також їх повернення з чужого незаконного володіння.

Водночас, до повноважень державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» належить можливість безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель, складати акти перевірок, передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали, які в свою чергу повинні вчинити дії на усунення порушень законодавства в тому числі звернутися із позовом в інтересах держави.

Відповідно законодавець визначив такий алгоритм дій центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі (Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру) – при виявленні під час проведення перевірок додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю та обстеження земельних ділянок порушень складати акти перевірок та вносить до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотань щодо приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель також передавати до органів прокуратури акти перевірок та матеріали, які в свою чергу можуть звертатися із позовами у випадку відсутності повноважень із самостійним зверненням з позовом.

Судом з`ясовано в судовому засіданні, що перевірка фактів викладених в позові по даній справі Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області не проводилась, акти перевірок, клопотання не направлялись, також відсутні в матеріалах справи докази, що такі заходи вживалися попереднім (ліквідованим) центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі – Державною інспекцією сільського господарства України.

У судовому засіданні прокурором зазначено, що дані факти Чернівецькою місцевою прокуратурою встановлені за результатами опрацювання матеріалів кримінальної справи. Однак, жодних доказів про наявність такої кримінальної справи суду не надано.

Відповідно суд констатує, що в даній справі прокурор пред`явивши даний позов в інтересах держави констатував відсутність повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, однак про спірну ситуацію даному органу не відомо.

Частина перша статті 16 Цивільного кодексу України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з пунктом 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Частиною першою статті 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Статтею 393 цього кодексу передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Частиною другою статті 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно із пунктами «г» та «д» частини третьої статті 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, застосування інших, передбачених законом, способів.

Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку, зокрема у визначені способи, є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належними доказами факт порушення цього права на земельну ділянку (невизнання, оспорювання або чинення перешкод в користуванні, користування з порушенням законодавства, користування з порушенням прав власника або землекористувача тощо).

У разі звернення з вимогами про визнання незаконним та скасування, зокрема правового акта індивідуальної дії, виданого органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають, як обставини, що оскаржуваний акт суперечить актам цивільного законодавства (не відповідає законові), так і обставини, що цей акт порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, а метою захисту порушеного або оспорюваного права є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права або охоронюваного інтересу саме особи, що звернулась за їх захистом.

При цьому, у разі порушення права на земельну ділянку його захист, у тому числі у визначений статтями 21, 393 Цивільного кодексу України та пунктом «г» частини третьої статті 152 Земельного кодексу України спосіб, здійснюється власником земельної ділянки або її землекористувачем, а відповідно право на звернення із таким позовом належить власнику, землекористувачу цієї ділянки або особі, яка відповідно до законодавства уповноважена та має право в інтересах власника земельної ділянки або землекористувача звертатись за захистом його порушеного права із одночасним обґрунтуванням в позовній заяві підстав для звернення уповноваженої особи із позовом в інтересах власника земельної ділянки або землекористувача.

Судом встановлені обставини щодо належності земельної ділянки, про яку йдеться в оскаржуваних рішеннях, до комунальної власності, права власності територіальної громади м. Чернівці на ці ділянки, інтереси якої представляє та за захистом прав якої має звертатись Чернівецька міська рада, що за висновком суду виключає настання будь-яких правових наслідків для інших суб`єктів, у тому числі і для Держави Україна та виключає порушення прав та охоронюваних інтересів держави через прийняття оскаржуваних рішень.

Поряд з цим, судом встановлено, що обґрунтування звернення прокурора із позовом у цій справі полягають у захисті інтересів держави. Обставин звернення прокурора з метою захисту інтересів власника зазначених земельних ділянок –територіальної громади м. Чернівці, в інтересах її представницького органу – Чернівецької міської ради судом не встановлено.

У зв`язку із викладеним суд дійшов висновку, що позов у цій справі подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, що є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною другою статті 185 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про:

1) залишення позовної заяви без розгляду;

2) закриття провадження у справі;

3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Отже суд на підставі пункту 1 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України вирішив залишити позов без розгляду.

Згідно частин дев`ятої та десятої статті 145 Господарського процесуального кодексу України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

У зв`язку із залишенням позову без розгляду суд скасовує заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 06.05.2019 у даній справі.

Відповідно до частин другої та третьої статті 226 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету. Ухвалу про залишення позову без розгляду може бути оскаржено.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотання).

Отже суд постановив також повернути прокуратурі Чернівецької області (Чернівецька область, м. Чернівці, вул. М. Кордуби, 21, ідентифікаційний код 02910120) з державного бюджету України 43102,21 грн судового збору, сплаченого платіжними дорученнями № 437 від 24.04.2019 та № 438 від 24.04.2019.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 53, 145, 185, пунктом 1 частини першої статті 226, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Залишити позов без розгляду.

2. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 06.05.2019 у справі № 926/1154/19.

3. Повернути прокуратурі Чернівецької області (Чернівецька область, м. Чернівці, вул. М. Кордуби, 21, ідентифікаційний код 02910120) з державного бюджету України 43102,21 грн судового збору, сплаченого платіжними дорученнями № 437 від 24.04.2019 та № 438 від 24.04.2019.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Ухвалу надіслати до відома та виконання сторонам у справі та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради (м. Чернівці, вул. Б. Хмельницького, 64-А).

Ухвала підписана 04 липня 2019 року.

Суддя В. Байталюк