Ухвала суду № 82797424, 03.07.2019, Київський районний суд м. Одеси

____________________

справа № 520/13319/19

провадження № 2/520/4531/19

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

03.07.2019 року м. Одеса

Суддя Київського районного суду м. Одеси Літвінова І.А., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) про поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси звернулась позивач ОСОБА_1 із позовною заявою та просить:

поділити спільне з відповідачем ОСОБА_2 майно, шляхом визнання за позивачем право власності на нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , складається з нежилих приміщень 1-го поверху, загальною площею 73,6 кв. м.

За результатом автоматизованого розподілу справі присвоєно єдиний унікальний номер 520/13319/19, головуючим визначено суддю Літвінову І.А.

Предметно, суб`єктно та інстанційно справа відноситься до юрисдикції Київського районного суду м. Одеси.

Позов ОСОБА_1 виник з приводу нерухомого майна – нежилого приміщення магазину «Комп`ютери», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , складається з нежилих приміщень 1-го поверху, загальною площею 47,9 кв. м. та нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , складається з нежилих приміщень 1-го поверху, загальною площею 73,6 кв. м.

Адреса знаходження нерухомого майна територіально відноситься до Київського району та Суворовського району міста Одеси.

Підсудність справи Київському районному суду м. Одеси позивач визначив, посилаючись на те, що загальна площа нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . АДРЕСА_1 є більшою.

Частиною першою статті 30 ЦПК України визначено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Однак позивачем до позовної заяви не додано доказів оцінки спірного майна, тому визначити вартість якого з об`єктів нерухомого майна є найвищою на цей час не уявляється можливим.

Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Позивач ОСОБА_1 просить визнати за нею право власності на нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та складається з нежилих приміщень 1-го поверху, загальною площею 73,6 кв. м. Ці позовні вимоги мають майновий характер та підлягають грошовій оцінці.

Позивач зазначає ціну позову, як «204000 грн.».

За правилами пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно ціна позову визначається вартістю майна. Частинами другою та третьої цієї ж статті встановлено, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи. У разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд з відповідною заявою. У разі зменшення розміру позовних вимог питання про повернення суми судового збору вирішується відповідно до закону.

На підставі вищевикладеного позивачу ОСОБА_1 необхідно для визначення ціни позову надати суду актуальну ринкову оцінку нерухомого майна: нежилого приміщення магазину «Комп`ютери», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , та складається з нежилих приміщень 1-го поверху, загальною площею 47,9 кв. м. та нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та складається з нежилих приміщень 1-го поверху, загальною площею 73,6 кв. м.

Крім того, при ознайомленні з відомостями з єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна встановлено, що на спірне майно накладено обтяження в інтересах АКІБ «УкрСиббанк».

З метою економії процесуального часу у наступному, позивачу пропонується одночасно із усуненням недоліків позовної заяви вирішити питання щодо визначення складу третіх осіб у справі.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду (справа «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам ІІ проти Німеччини» ).

Враховуючи виявлені недоліки при оформлені позовної заяви ОСОБА_1 , на виконання вимог національного законодавства, а саме - частини першої статті 185 ЦПК України, суддею постановляється ухвала про залишення позовної заяви без руху та позивачеві встановлюється строк усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 95, 175-177, 185, ч. 2 ст. 261, ст. ст. 272, 353-355 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) про поділ майна подружжя -залишити без руху.

Встановити позивачеві десятиденний строк з дня одержання копії цієї ухвали на усунення недоліків позовної заяви відповідно до мотивувальної частини цієї ухвали.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою до суду, роз`яснивши, що у випадку виконання ухвали та усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона буде вважатись поданою у день первісного її подання до суду. Інакше позовна заява буде вважатися не поданою і повернута позивачеві разом із доданими до неї матеріалами, що не позбавить позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Літвінова І. А.