Рішення № 82793094, 03.07.2019, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

"03" липня 2019 р.

Справа №642/6804/18

Провадження №2/642/170/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2019 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді - Шрамко Л.Л.,

з участю секретаря - Тугая К.В.,

представника позивача - ОСОБА_1 -Мартіросян І.Х.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , 3-і особи – Шоста Харківська державна нотаріальна контора, Харківська міська рада,

про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,

встановив:

Позивач через представника - адвоката Абдуллаєву-Мартіросян І.Х. звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати право власності в порядку спадкування за заповітом померлого ОСОБА_4 на 5/8 частин квартири АДРЕСА_1 загальною площею 95,7 кв.м., житловою площею 68,1 кв.м.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що є власником 1/4 квартири АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 . співвласниками квартири відповідно до Свідоцтва про право власності є ОСОБА_4 – 1/4 частина – дідусь позивачки, ОСОБА_5 - 1/4 частина – бабуся позивачки та ОСОБА_3 - 1/4 частина – мати позивачки та відповідач у справі. ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час її смерті ОСОБА_4 , позивачка та відповідачка були зареєстровані за однією адресою.1/8 частина квартири була фактично прийнята ОСОБА_4 та ОСОБА_3 Спадщину в належному порядку оформлено не було. ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . За життя дід склав заповіт, яким все належне йому майно заповідав позивачці.

18.08.2010 року позивач звернулась до шостої Харківської державної нотаріальної контори, було заведено спадкову справу №526/2010, проте позивачка отримала відповідь, що оформлення спадщини не можливе через наявність самовільних переобладнань в спадковому майні: трикімнатну квартиру було самовільно реконструйовано в чотирьохкімнатну. Згодом було отримано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. У зв`язку з перешкодами у реалізації права на прийняття спадщини позивачка звернулась до суду з вимогами про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом на спадкове майно ОСОБА_4 : 3/8 частин квартири АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 04 грудня 2018 року позовну заяву залишено без руху позивачу наданий строк для усунення недоліків..

Ухвалою суду від 11 грудня 2018 року після усунення недоліків відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

11 лютого 2019 року позивачкою до суду подано уточнену позовну заяву та долучено постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 18.01.2019. В уточненій позовній заяві позивач просить визнати право власності в порядку спадкування за заповітом померлого ОСОБА_4 на 3/8 частин квартири АДРЕСА_1 загальною площею 61 кв.м.

Ухвалою суду від 25 лютого 2019 року в якості 3-ї особи без самостійних позовних вимог на предмет спору залучено Харківську міську раду.

Ухвалою суду від 11 березня 2019 року закрито підготовче судове засідання, справу призначено до судового розгляду по суті.

27 березня 2019 року Харківською міською радою до суду надано пояснення по справі, в яких третя особа заперечує проти позовних вимог ОСОБА_2 , посилаючись на те, що доводи позивача є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства. Згідно листа КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» від 20.03.2008 №2002625 однокімнатна квартира №3 загальною площею 30.4 кв.м. на праві власності зареєстрована за ОСОБА_3 на підставі договору довічного утримання, посвідченого 2-ю ХДНК 08.02.1996 №1-739. Трикімнатна квартира №1 загальною площею 61,0 кв.м. на праві спільної сумісної власності зареєстрована за ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 в рівних частинах на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого ХМУПДЖФ від 17.11.1993 №4-93-18570. Обстеженням обох квартир 20.12.2007 встановлено, що квартира АДРЕСА_2 та №3 самочинно реконструйовані та переобладнані в одну чотирикімнатну квартиру загальною площею 95,7 кв.м. Харківська міська рада посилається на те, що за життя спадкодавець не набув права власності на реконструйовану квартиру, тому позивач також не набуває права власності в порядку спадкування. Крім того, позивач не реалізувала свого права шляхом звернення до компетентних органів, тому її право не можна визнати порушеним. Просила в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача – адвокат Абдуллаєва-Мартіросян І.Х. підтримала позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Щодо заперечень Харківської міської ради зазначила, що позивач не просить визнати права власності на самовільно реконструйовані приміщення, просить визнати право власності на частину квартири АДРЕСА_4 , належну спадкодавцю.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про розгляд справи була повідомлена належним чином.

Треті особи в с судове засідання своїх представників не направили. Шоста Харківська державна нотаріальна контора подала заяву про розгляд справи у відсутність представника контори.

За таких обставин, відповідно до ст. 223 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідачки та представників третіх осіб.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача – Абддуллаєвої-Мартіросян І.Х. встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно свідоцтва про право власності від 17.11.1993 №24655, виданого Харківським міським центром приватизації державного житлового фонду, квартира АДРЕСА_5 , на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 . Загальна площа квартири становить 61 кв.м.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 , виданого 13.05.2008.

Згідно довідки №1221 КП «Жилкомсервіс» від 12.11.2010 разом з померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 по АДРЕСА_6 були зареєстровані ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 , виданого 07 липня 2010 року.

Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі 18.08.2010 Шостою Харківською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 26.01.2008 залишив заповіт, яким все належне майно заповідав онуці – позивачці ОСОБА_2 . Заповіт посвідчено державним нотаріусом Шостої Харківської державної нотаріальної контори Головащенко О.Л. за №2-620.

Згідно довідки з місця проживання та складу сім`ї та прописки №1220 КП «Жилкомсервіс» від 12.11.2010 в квартирі АДРЕСА_5 мешкають ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Відповідно до договору довічного утримання, посвідченого 2-ю ХДНК 08.02.1996 №1-739 однокімнатна квартира №3 загальною площею 30.4 кв.м. на праві власності зареєстрована за ОСОБА_3 .

Згідно листа КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» від 20.03.2008 №2002625 Голові Ленінської районної ради м.Харкова квартири №1 загальною площею 61,0 кв.м., у тому числі житловою 45,7 кв.м. та №3 загальною площею 30,4 кв.м. у тому числі житловою 15,8 кв.м по АДРЕСА_7 були реконструйовані та переобладнані в одну чотирикімнатну квартиру загальною площею 95,7 кв.м, в тому числі житловою 68,1 кв.м. У разі прийняття до експлуатації самовільно об`єднаних та переобладнаних квартир, необхідно буде змінити їх статус з одно та трикімнатної квартир № АДРЕСА_2 та №3 на одну чотирикімнатну квартиру загальною площею 95,7 кв.м, в тому числі житловою 68,1 кв.м. та надати чотирикімнатній квартирі АДРЕСА_2 , внаслідок чого ідеальні частки співвласників арифметично зміняться. КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» вважає за можливе після прийняття до експлуатації самовільно об`єднаних та переобладнаних квартир видати свідоцтво про право власності на чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_5 на ім`я ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , про що на розгляд Голови Ленінської районної ради м.Харкова Номеровського ОСОБА_6 . ОСОБА_7 . поставлено відповідне питання.

Згідно відповіді Шостої Харківської державної нотаріальної контори №1562/02-14 від 07.05.2015 на заяву ОСОБА_2 щодо видачі свідоцтва про права на спадщину за заповітом на частину квартири АДРЕСА_5 позивачці запропоновано звернутись до суду у зв`язку з тим, що самовільно об`єднані та переобладнані квартири не було прийнято до експлуатації та правовстановлюючі документи на новостворене майно відсутні, а право власності за спадкодавцем не зареєстроване, тому видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом не є можливим.

Постановою державного нотаріуса Шостої Харківської державної нотаріальної контори Головащенко О.Л. №245/02-31 від 18.01.2019 ОСОБА_2 відмовлено у видачі на її ім`я свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який на час відкриття спадщини був зареєстрований в АДРЕСА_6 . Підставою для винесення постанови стала відсутність документу, що підтверджує право власності на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК).

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , належну їй частину квартири АДРЕСА_5 як спадкоємці першої черги успадкували в рівних частках ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

ОСОБА_4 своїх спадкових прав після смерті дружини не оформлював.

Спадкодавець ОСОБА_4 залишив заповіт на ім`я онуки – ОСОБА_2 , позивачка звернулась з заявою про прийняття спадщини, однак отримати свідоцтво про право на спадщину не змогла, оскільки квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_8 були реконструйовані та переобладнані в одну чотирикімнатну квартиру.

Відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Як встановлено судом та підтверджується наданими представником позивача доказами, позивачка ОСОБА_2 зверталась до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 , однак у видачі свідоцтва було відмовлено у зв`язку відсутністю документу, що підтверджує право власності на нерухоме майно.

За приписами ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи або витребуваних судом доказів.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до абз.3 п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику справах про спадкування» від 30.05.2008 №7 у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Аналіз зазначених норм в сукупності та встановлені судом фактичні обставини дають можливість прийти до висновку, що позивач прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 , оскільки у передбаченому законом порядку звернулась до нотаріальної контори за видачею їй свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Законодавець у ч. 1 ст. 16 ЦК України установив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч.2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом, серед яких є і визнання права.

Таким чином, позивач прийняла спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 – ОСОБА_4 , а саме на належну йому на підставі свідоцтва про право власності від 17.11.1993 - 1/4 частину квартири АДРЕСА_5 та 1/8 частину цієї ж квартири АДРЕСА_5 , яку він фактично прийняв після смерті своєї дружини – ОСОБА_5 .

Доводи представника Харківської міської ради щодо відсутності підстав для визнання права власності за позивачем у зв`язку з самочинною реконструкцією та переобладнанням квартир № АДРЕСА_2 та №3 в одну чотирикімнатну квартиру загальною площею 95,7 кв.м., про що зазначено в листі КП "Харківське міське БТІ" від 20.03.2008, не можуть бути підставою для відмови у позові, оскільки вимоги про визнання права власності на об`єкти реконструкції не є предметом розгляду даної справи, позивачка просить визнати за нею право власності на 3/8 частин квартири АДРЕСА_1 загальною площею 61 кв.м., що повністю відповідає свідоцтву про право власності на житло, виданого ХМУПДЖФ від 17.11.1993 №4-93-18570.

Судом достовірно встановлено, що до спадкової маси належить 3/8 частин квартири АДРЕСА_1 загальною площею 61 кв.м., саме цю частину квартири і набуває в порядку спадкування за заповітом позивач, яка прийняла спадщину після смерті діда, не заявила про відмову від неї, має право на спадкування належної йому частини квартири.

Оскільки вказаними належними та допустимими доказами беззаперечно встановлено, що ОСОБА_2 після смерті діда – ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 звернулася з заявою про прийняття спадщини, прийняла спадщину, не заявила про відмову від неї, однак не має можливості отримати свідоцтво про право власності на спадщину, в нотаріальному порядку, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2-4, 12, 13, 76-82, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , (місце проживання: АДРЕСА_9 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) право власності на 3/8 частини квартири АДРЕСА_5 загальною площею 61 кв.м., в порядку спадкування за заповітом після дідуся - ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ,

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м.Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня оголошення.

Повний текст рішення складено 3 липня 2019 року.

Суддя Л.Л. Шрамко