Ухвала суду № 82793053, 01.07.2019, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

01.07.2019

Справа № 642/6264/18

Провадження № 1-кп/642/96/19

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

01 липня 2019 року Ленінський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Вікторова В.В.

за участю секретаря Самотой М.Є.

сторін кримінального провадження:

прокурора Панова А.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Бочарової Л.І.

представника потерпілої Зябкіна В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за № 12018220000000694 від 28.06.2018 року, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, інваліда 3-ї групи, з повною загальною середньою освітою, працюючого водієм ТОВ « Експрес», раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого: АДРЕСА_1 ,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Ленінського районного суду м. Харкова перебуває кримінальне провадження №12018220000000694 від 28.06.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_1 , 27.06.2018 близько 16 год. 30 хв., знаходячись на робочому місці, на маршруті громадського транспорту №40 на автобусі «VOLVO B10M» р.н. « НОМЕР_1 », керував, технічно справним автобусом «VOLVO B10M» р.н. « НОМЕР_1 » та під`їхавши на автостанцію розташовану на перехресті пров. Пискунівського та вул. Чоботарської в м. Харкові, зупинився для висадки пасажирів. Після висадки пасажирів ОСОБА_1 , починаючи рух не переконався, що це буде безпечно та не створить небезпеки для інших учасників дорожнього руху, діючи з необережності, не врахував дорожню обстановку, проявив при цьому необачність, своєчасно не зреагував на небезпеку у виді пішохода ОСОБА_2 , яка вийшовши з вказаного автобуса стояла у небезпечній для водія зоні, та допустив наїзд на вказаного пішохода, чим порушив вимоги п.п. 10.1 Правил дорожнього руху України, згідно якого: п.10.1 - «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.»

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №12-17/237-А/18 від 04.10.2018 причинною смерті пішохода ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стала важка сукупна травма з забіями внутрішніх органів, переломами кісток скелету та її ускладнення: гостра легенево-серцева недостатність, гострий розлад кровообігу.

Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи №1139/1140/18 від 25.10.2018, у даній дорожній обстановці водій автобуса «VOLVO B10M» р.н. « НОМЕР_1 » ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог ті. 10.1 Правил дорожнього руху України.

В даній дорожній обстановці в діях водія автобуса «VOLVO B10M» р.н. « НОМЕР_1 » ОСОБА_1 вбачаються невідповідності вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв`язку з виникненням даної ДТП.

У зв`язку з викладеним ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України, тобто у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілій ОСОБА_2

В рамках вищевказаного кримінального провадження потерпілою визнано ОСОБА_3 , яка заявила цивільний позов про стягнення моральної шкоди.

У судовому засіданні представник потерпілої ОСОБА_3 - ОСОБА_4 заявив клопотання про призначення судової психологічної експертизи, на вирішення якої поставити питання чи нанесена моральна шкода ОСОБА_3 , у зв`язку зі смертю своєї матері та який розмір ( у грошовому еквіваленті у гривнях) моральної шкоди спричинений потерпілій ОСОБА_3 у наслідок ДТП, у зв`язку зі смертю своєї матері . В обґрунтування клопотання заявник посилається на те, що в рамках кримінального провадження заявлений цивільний позов, а тому з необхідністю обґрунтування доводів позову необхідно встановити вищенаведені обставини.

В судовому засіданні прокурор при вирішенні даного питання покладався на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Бочарова Л.І. в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання про призначення експертизи, оскільки у сторони цивільного позивача була можливість встановити ці обставини під час досудового розслідування.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання про призначення по справі судової психологічної експертизи підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема: вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Приписами ч. 1 ст. 332 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КПК України, експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, за дорученням слідчого судді чи суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження або, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

Частиною 3 ст. 332 КПК України встановлено, що до ухвали суду про доручення проведення експертизи у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, включаються питання, поставлені перед експертом учасниками судового провадження, судом.

Стаття 6 Конвенції про захист права людини іосновоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог частини 1 статті 9 Конституції України, ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Протоколу № 7 ст.ст. 2, 4, 6до Конвенції» проголошує принцип верховенства права та поняття справедливого судового розгляду. Найбільш важливим серед принципів пункту 1 статті 6 є принцип рівності можливості.

Як визначив Європейський суд з прав людини у справі «Ноймайстер проти Австрії»(1968) кожна сторона під час розгляду справи повинна мати рівні можливості та жодна із сторін не повинна мати якихось вагомих переваг над опонентом. Європейський суд з прав людини визнав порушення статті 6 у випадках, коли національні суди ухвалювали рішення, коли було відмовлено у можливості представити певні докази «Жійзельс проти Бельгії» (1997) та «Мантованеллі проти Франції» (1997), зокрема, висновки експертів «Бьоніш проти Австрії» (п.32 рішення від 6 травня 1985 року). Ключовим у принципі рівних можливостей є те, що суди мають довести готовність забезпечувати ефективне здійснення гарантованих у статті 6 прав.

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи те, що для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання,суд вважає за необхідне клопотання представника потерпілого Зябкіна В.В. про призначення психологічної експертизи по кримінальному провадженню внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018220000000694 від 28.06.2018 року по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України задовольнити,оскільки дана експертиза має суттєве значення для кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101, 242, 332, 372 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання представника потерпілої ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про призначення судової психологічної експертизи - задовольнити.

Призначити у кримінальному провадженні № 12018220000000694 від 28.06.2018 (справа №642/6264/18, провадження №1-кп/642/96/19) за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286КК України судово- психологічну експертизу, проведення якої доручити експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. заслуженого проф. М.С. Бокаріуса, за адресою: 61177, м.Харків, вул. Золочівська, 8-А.

На вирішення експертизи поставити наступні питання:

1) Чи нанесена моральна шкода ОСОБА_3 , у зв`язку зі смертю своєї матері?

2) Який розмір ( у грошовому еквіваленті у гривнях) моральної шкоди спричинений потерпілій ОСОБА_3 у наслідок ДТП, у зв`язку зі смертю своєї матері?

Проведення експертизи доручити експертам ХНДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса, попередивши експертів про кримінальну відповідальність за ст. ст.384,385 КК України.

В розпорядження експертів надати матеріали кримінального провадження №12018220000000694 (справа №642/6264/18, провадження №1-кп/642/96/19) за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Відповідно до частини 4 ст.332 КПК України, судовий розгляд продовжити після надходження висновку експерта.

Ухвала оскарженню не підлягає, однак заперечення проти цієї ухвали можуть бути включенні до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст. 392 КПК України.

Суддя В.В.Вікторов