Рішення № 82789786, 03.07.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2019 року Чернігів Справа № 620/1788/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Зайця О.В.,

за участю секретаря Новик Н.С.,

представника позивача Добовик Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Акціонерного товариства ''Чернігівгаз'' до Коропського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування постанов,

У С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство ''Чернігівгаз'' звернулось до суду з адміністративним позовом до Коропського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення витрат виконавчого провадження від 05.06.2019 ВП № 57533187; визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого зору від 11.12.2018 ВП № 57533187.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що оскаржувані постанови є протиправними, оскільки обставини, які є підставою для визначення суми виконавчого збору не настали, оскільки державним виконавцем фактично не стягнута, не повернута сума заборгованості стягувачу, доказів понесення витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішення, відповідачем не надано.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, просив розглядати справу без його участі та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов наступного висновку.

12 січня 2017 року Коропським районним судом Чернігівської області по справі №735/1243/16-ц, за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» про захист прав споживача прийнято рішення про задоволення позовних вимог та зобов`язано ПАТ «Чернігівгаз» за власний рахунок відновити газопостачання до належного ОСОБА_1 будинку АДРЕСА_1 по АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 , шляхом механічного під`єднання до мережі газопостачання.

18 січня 2017 року при намірі виконати рішення суду в добровільному порядку, співробітниками ПАТ «Чернігівгаз» виявлено, що ОСОБА_1 самостійно здійснив несанкціоноване втручання в роботу засобів вимірювальної техніки (ЗВТ): самовільно від`єднавши лічильник газу від газопроводу механічним способом (лічильник газу з частинами газопроводу), чим порушив пункт 1 глави 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем.

Коропським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області за виконавчим листом №735/1243/16-ц, виданим Коропським районним судом Чернігівської області, 28.03.2017 було відкрито виконавче провадження №53661457, яке завершено, а виконавчий документ повернуто стягувачу у зв`язку з перешкоджанням боржником виконання рішення (акт від 02.08.2017).

03 червня 2019 року з урахуванням вимоги державного виконавця від 20.05.2019 № 11-42/1017/14.8, АТ «Чернігівгаз» відновлено за власний рахунок газопостачання до належного ОСОБА_1 будинку АДРЕСА_1 по АДРЕСА_2 Чернігівської області шляхом механічного під`єднання до мережі газопостачання.

05.06.2019 начальником Коропського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Міненко В.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

10.06.2019 АТ «Чернігівгаз» отримано поштою Постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 05.06.2019 та Постанову про стягнення виконавчого збору від 11.12.2018, винесені начальником Коропського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Міненком Віктором Вячеславовичем в межах виконавчого провадження №57533187 про примусове виконання виконавчого листа №735/1243/16-ц, виданого Коропським районним судом Чернігівської області 25.09.2018.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 ( далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Частина 3 статті 27 Закону визначає, що за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Згідно ч. 5 ст. 27 Закону, виконавчий збір не стягується:1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ( ч.9 ст. 27 Закону).

Так рішення суду у справі № 735/1243/16-ц фактично виконане позивачем після відкриття виконавчого провадження, суд не встановив підстав для скасування оскаржуваних постанов.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною девятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом ( ч.3 ст. 40 Закону).

За приписами ч. 1,2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, виходячи з заявлених позивачем підстав позову, суд вважає, що відповідач діяв на підставі та у межах повноважень, визначених законом.

Керуючись статтями 139, 143, 242-246, 255, 271, 287, 295-297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

У відповідності до частини 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (стаття 297 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому, у відповідності до підпункту 15.5. пункту 15 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення виготовлено 03 липня 2019 року.

Суддя О.В. Заяць