Ухвала суду № 82788726, 07.06.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

07 червня 2019 року м. Київ № 320/2753/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Головенко О.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Фастівської міської ради Київської області, третя особа - ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Фастівської міської ради Київської області, третя особа - ОСОБА_2 та просить суд:

визнати дії, спрямовані на розгляд питання про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки по АДРЕСА_1 та передачі її у власність ОСОБА_2 протиправними;

зобов`язати утриматися від розгляду питання про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки по АДРЕСА_1 та передачі її у власність ОСОБА_2 на час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017110310001159.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що прийняття відповідачем рішення, яким буде затверджена технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки і, в подальшому, передано цю ділянку у власність третьої особи по АДРЕСА_1 , порушить її права та законні інтереси, оскільки земельна ділянка, на яку претендує третя особа включає в себе частину ділянки позивача.

Крім того вказала, що на сьогоднішній день у рамках кримінального провадження № 12017110310001159 від 25.10.2017 здійснюється досудове розслідування за фактом підробки рішення виконкому Фастівської міської ради № 71 від 10.04.1990 про надання третій особі в безстрокове користування земельної ділянки площею 0,4 га за адресою: АДРЕСА_1 , а тому звернулась до адміністративного суду з даним позовом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали суд прийшов до висновку, що даний спір не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки такий спір має розглядатися в порядку цивільного судочинства, з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Нормами п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України регламентовано, що публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Тобто, ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органами державної влади, місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Таким чином, особливістю правовідносин, що виникають, є їх публічно-правовий характер, пов`язаність із сферою реалізації публічної влади.

Проте слід зазначити, що специфіку публічно-правового спору визначає не тільки його суб`єктний склад, а й підстави виникнення цього спору і тісно пов`язане з цим питання межі повноважень адміністративного суду.

Так, судом встановлено, що на розгляді Фастівської міської ради перебуває питання про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки та передачі її у власність ОСОБА_2 .

15 травня 2019 року за результатами засідання Постійної комісії Фастівської міської ради з питань земельних відносин, екології та містобудування, на якому, зокрема, розглядалось питання стосовно затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки та передачі її у власність ОСОБА_2 , було рекомендовано винести зазначене питання на розгляд сесії ради.

Рішенням Фастівської міської ради від 16.05.2019 було встановлено винести вищезазначене питання на розгляд наступної чергової сесії міської ради.

Позивач зазначає, що прийняття відповідачем рішення, яким буде затверджена технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки та передачі її у власність третьої особи за адресою: АДРЕСА_1 порушить її права та законні інтереси, оскільки третьою особою подані до відповідача на затвердження документи, які містять ознаки підробки, з приводу чого відкрите кримінальне провадження № 12017110310001159 від 25.10.2017, а сама земельна ділянка, на яку претендує ОСОБА_2 , включає в себе частину ділянки ОСОБА_1 .

Європейський суд з прав людини у справі «Zand v. Austriа» від 12.10.1978 вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «всю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Так, судом встановлено, що позивач просить суд визнати дії Фастівської міської ради, спрямовані на розгляд питання про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки по АДРЕСА_1 та передачі її у власність ОСОБА_2 протиправними та зобов`язати Фастівську міську раду утриматися від розгляду питання про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки по АДРЕСА_1 та передачі її у власність ОСОБА_2 на час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017110310001159.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач не була учасником публічно-правових відносин, що в свою чергу виключає можливість звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду за захистом свого порушеного права, оскільки спірні правовідносини стосуються затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки та передачі її у власність третьої особи.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає в наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових прав чи особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 813/1159/17.

Крім того, суд зазначає, що приватно-правові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника.

Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватно-правових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 554/4857/16-а.

Оскільки, судом встановлено, що спірні правовідносини виникли між учасниками справи у зв`язку з вчиненням дій, спрямованих на розгляд питання про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки та передачі її у власність третій особі, суд приходить до висновку, що існує спір про право, що виключає можливість розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства.

Таким чином, суд вважає, що позивач, оспорюючи дії суб`єкта владних повноважень, спрямовані на вирішення питання про набуття третьою особою права власності на нерухоме майно (земельну ділянку), намагається недопустити порушення своїх прав та законних інтересів шляхом пред`явлення адміністративного позову до суб`єкта владних повноважень, який від імені держави уповноважений розглядати питання про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки та передачі її у власність, в обхід передбаченого законом порядку розв`язання цивільно-правових спорів між суб`єктами цивільного права та без застосування передбачених законом способів захисту права.

Відповідно до ст. 1 Цивільного кодексу України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Таким чином, спір у цій справі не є публічно-правовим і не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства, а має вирішуватися за правилами ЦПК України.

Нормами ч. 1 ст. 143 КАС України передбачено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 170 КАС України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно ч. 2 ст. 170 КАС України про відмову у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу не пізніше п`яти днів з дня надходження позовної заяви.

Нормами ч. 6 ст. 170 КАС України встановлено, що у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої п. 1 ч. 1 цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

З урахуванням вищезазначеної норми, суд роз`яснює позивачеві, що вона вправі звернутись з позовом до місцевого суду загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Враховуючи, що позивачем при поданні даного адміністративного позову було сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн. (квитанція № 79822 від 03.06.2019), суд вважає за необхідне повернути позивачеві судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 4, 19, 170, 171, 243, 248 КАС України, суд

у х в а л и в:

1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі №320/2753/19 за позовом ОСОБА_1 до Фастівської міської ради, третя особа - ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій.

2. Повернути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у сумі 768,40 (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.) грн.

3. Роз`яснити позивачеві, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

4. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Головенко О.Д.