
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Вінниця
24 червня 2019 р. Справа № 120/1464/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом
ОСОБА_1
до Бершадського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Головне управління ДФС у Вінницькій області
про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,
В С Т А Н О В И В:
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 до Бершадського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Головне управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження
Згідно прохальної частини позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Бершадського районного ВДВС ГТУЮ у Вінницькій області Божок Ірини Миколаївни про відкриття виконавчого провадження ВП №58572087 від 02.04.2019 року.
Мотивуючи адміністративний позов позивач зазначає, що 02.04.2019 року державний виконавець Божок І.М. відкрила виконавче провадження згідно виконавчого документа, виданого 13.11.2018 року Головним управлінням ДФС у Вінницькій області про стягнення з позивача боргу у сумі 15819,54.
Таким чином, позивач вважає, що державний виконавець відкрила виконавче провадження поза межами встановленого законом строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, порушивши вимоги п.2 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до вимог п. 2 ч.4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи, за якими стягувачем є держава або державний орган, можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Ухвалою суду від 10.05.2019 р. позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.
20.05.2019 недоліки позовної заяви усунуто.
Ухвалою суду від 22.05.2019 р. відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд якої призначено на 30.05.19 року.
Судове засідання відкладено на 24.06.2019. Сторони у справі на розгляд справи не прибули, будучи належним чином повідомлені, що підтверджується матеріалами справи. Але надали клопотання щодо проведення судового засідання в письмовому провадженні.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
За наведеного вище, суд вирішує справу в порядку письмового провадження за наявними і ній доказами.
Дослідивши матеріали справи, докази, суд встановив наступне.
Головним управлінням ДФС у Вінницькій області 13.11.2018 р. прийнято вимогу №Ф-174055-51У про сплату боргу (недоїмки) у сумі 15819,54 грн. Відповідно до змісту даної вимоги, остання набирала законної сили 24.01.2019 р.
02.04.2018 р. головним державним виконавцем Бершадського районного ВДВС ГТУЮ у Вінницькій області Божок Іриною Миколаївною, розглянувши заяву про примусове виконання, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №58772087. За змістом оскаржуваної постанови виконавче провадження відкрито згідно вимоги виданої 13.11.2018 р. Головним управлінням ДФС у Вінницькій області про стягнення з позивача 15819,54 грн. боргу та 1581,95 грн. виконавчого збору.
Позивач не погоджується з постановою про відкриття виконавчого провадження, вважає її протиправною, та просить її скасувати.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі Закон №1404-VIII), визначено, що примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом №1404-VIII випадках - на приватних виконавців.
Згідно статті 1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
В силу положень ч. 1 ст. 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до ст. 15 Закону сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.
Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону №1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Статтею 4 Закону №1404-VIII визначено вимоги до виконавчого документу, зокрема у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.
Однак, матеріали справи свідчать про невідповідність вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2018 р. №Ф-174055-51У, виданої ГУ ДФС у Вінницькій області, вимогам встановленим до виконавчого документу, передбаченим Законом №1404-VIII, а саме, у вказані й вимозі відсутня повна адреса місця проживання чи перебування боржника.
Вивчивши матеріали адміністративної справи судом встановлено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2018 р. № Ф-174055-51У видана ГУ ДФС у Вінницькій області, оскільки дана інформація безпосередньо зазначена у вказаній вимозі.
Натомість, у постанові про відкриття виконавчого провадження ВП №58772087 від 02.04.2019 зазначено, що вказане виконавче провадження відкрито на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2018 р. № Ф-174055-51У виданої Тростянецьким управлінням ГУ ДФС у Вінницькій області. Представником відповідача до матеріалів справи додано ряд документів, зокрема і вимогу завірену представником відповідача (а.с. 74). У наданій представником відповідача вимозі про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2018 р. №Ф-174055-51У вказано, що остання видана ГУ ДФС у Вінницькій області.
Тобто, суд звертає увагу, що під час відкриття виконавчого провадження ВП №58772087 від 02.04.2019 відповідачем зазначено неіснуючий документ - вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2018 р. № Ф-174055-51У, що видана Тростянецьким управлінням ГУ ДФС у Вінницькій області.
За наведеного вище, суд погоджується з доводами позивача, що оскаржувана постанова не відповідає нормам ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», а тому є протиправною та підлягає скасуванню.
Окрім того, ч. 1 ст. 28 Закону №1404-VIII передбачено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Проте, до матеріалів адміністративної справи, відповідач не надав доказів доведення виконавцем до відома боржника про початок примусового виконання рішень, шляхом надсилання рекомендованим поштовим повідомленням постанови про відкриття виконавчого провадження від 02.04.2019 р. №ВП58772087, хоча хвалою суду від 30.05.2019, вказані докази витребовувались.
Відтак, відкриття виконавчого провадження та початок примусового виконання вішень без повідомлення виконавцем боржника, свідчить про порушення норм Закону №1404-VIII.
На противагу позиції позивача відповідачем відзив на позовну заяву не подавався, докази в спростування заявлених вимог також на адресу суду не надходили.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Згідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено).
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, відтак такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Бершадського районного ВДВС ГТУЮ у Вінницькій області Божок Ірини Миколаївни про відкриття виконавчого провадження ВП №56578426 від 11.06.2018 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень, 40 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Бершадського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (24400, Вінницька область, місто Бершадь, вулиця Героїв України, будинок 8, код ЄДРПОУ 34821997).
Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач - Бершадський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (24400, Вінницька область, місто Бершадь, вулиця Героїв України, будинок 8, код ЄДРПОУ 34821997),
третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Головне управління ДФС у Вінницькій області (21100, місто Вінниця, Хмельницьке шосе, будинок 7, код ЄДРПОУ 39402165)
Суддя підпис Крапівницька Н. Л.
Згідно з оригіналом Суддя
Секретар
Судове рішення № 82786746, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 24.06.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 120/1464/19-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: