Ухвала суду № 82783960, 02.07.2019, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/845/19

Провадження № 1-кп/185/365/19

У Х В А Л А

02 липня 2019 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області колегіально у складі:

головуючого - судді Мицака М.С.,

суддів - Самоткан Н.Г.,

- Щербини О.О.,

за участю секретаря - Пожидаєвої Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040000000788 від 21 серпня 2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 342 КК України,

за участю:

прокурора - Орешка С.І.,

захисника - адвоката Куща Д.С.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В :

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому, зазначивши про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, уточнив, що він може переховуватись від суду; незаконно впливати на свідків.

На підтвердження існування вказаних ризиків прокурор зазначив, що ОСОБА_1 перебував у розшуку, переховувався від органів досудового розслідування, офіційно не працював, тому джерелом проживання були кошти, отримані від злочинної діяльності, при спробі затримання вчинив опір та має тісні зв`язки із злочинним світом.

Обвинувачений та захисник заперечували проти необхідності продовження строку тримання під вартою, зазначивши, що обвинувачений має міцні родинні зв`язки, має малолітню дитину та проживав у цивільному шлюбі, а заявлені ризики жодним чином не доведені.

Також захисник, прохаючи відмовити у клопотанні прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому зазначив про можливість передачі обвинуваченого на поруки ОСОБА_2 , голові Дніпропетровської територіальної організації профспілки вугільної промисловості, депутату Дніпропетровської обласної ради, та ОСОБА_3 - Герою України.

З`ясувавши думку сторін, суд приходить до наступного висновку.

У ст. 178 КПК України передбачений перелік обставин, що враховуються судом при вирішенні питання про запобіжний захід, серед яких вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

Вирішуючи дане клопотання, суд зважає на те, що зазначені прокурором ризики про переховування від суду та незаконний вплив на свідків мають місце, виходячи з обставин пред`явленого обвинувачення, ухилення ОСОБА_1 від затримання, оголошення у розшук та переховування від органів досудового розслідування.

Що стосується такого ризику, як вплив обвинуваченого на свідків, то станом на 02 липня 2019 року у даному кримінальному провадженні їх не було допитано, але існує необхідність в їх допиті. Враховуючи, що анкетні дані свідків містяться в матеріалах кримінального провадження, доступ до яких наявний у сторін кримінального провадження, у ОСОБА_1 буде наявна об`єктивна можливість незаконно впливати на них.

При розгляді даного клопотання суд враховує правову позицію ЄСПЛ у рішенні від 12.01.2012 р. в справі «Тодоров проти України», відповідно до якої «для продовження тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку».

Також у рішенні ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» зазначено, що наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Як встановлено, продовжують існувати ризики того, що обвинувачений може переховуватись від суду та впливати на свідків. Також суд враховує тяжкість кримінального обвинувачення, враховує роль, у виконанні якої обвинувачують ОСОБА_1 , та приходить до висновку, що вищевказані обставини разом з даними про особу обвинуваченого свідчать на користь позиції сторони обвинувачення. Дані ризики поки що продовжують існувати та не втратили своєї актуальності.

Суд враховує правову позицію Європейського суду, яка сформульована, зокрема, у п. 80 рішення у справі "Марченко проти України" про те, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Так, на адресу суду надійшли заяви від ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про взяття на поруки обвинуваченого.

Роз`яснивши вказаним особам, які просять взяти обвинуваченого на поруки, суть пред`явленого обвинувачення, обов`язки та наслідки невиконання обов`язків та опитавши ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , встановлено, що поручителі та обвинувачений фактично не мають жодних зв`язків, які б гарантували належну поведінку обвинуваченого, так, обвинувачений не зміг назвати ні імені, ні по-батькові вказаних осіб, а поручителі не надали суду інформації про реально наявний механізм виконання обов`язків поручителя. Авторитет у суспільстві поручителів, з урахуванням відсутності будь-яких соціальних зв`язків з обвинуваченим, викликає обґрунтований сумнів в наявності такого ж почуття авторитету й у самого обвинуваченого.

Вирішуючи питання про можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, суд вважає, що жоден із альтернативних триманню під вартою запобіжний захід, не взмозі забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним процесуальних обов`язків.

Отже, з огляду на викладені обставини, враховуючи особу обвинуваченого та зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ “Летельє проти Франції”, враховуючи наявні ризики, суд приходить до висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, з урахуванням обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого, на даний час не зможе запобігти вищевказаним ризикам переховування від суду; незаконного впливу на свідків та не гарантуватиме належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Тому, з метою виключення вищевказаних ризиків, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою. З огляду на наявність обвинувачення у вчиненні злочину із застосуванням насильства розмір застави не визначати.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 183, 372 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Продовжити відносно обвинуваченого у вчиненні кримінальних злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 342 КК України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 17.00 год. 30 серпня 2019 року.

Строк дії ухвали до 30 серпня 2019 року, до 17.00 год..

У задоволенні заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про взяття обвинуваченого ОСОБА_1 на особисту поруку - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду відповідно до рішення Конституційного суду України в справі № 3-208/2018(2402/18)

Головуючий суддя: М. С. Мицак

Судді Н.Г. Самоткан

О.О. Щербина