Ухвала суду № 82776557, 03.07.2019, Козелецький районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/734/470/19 Справа № 734/1147/19

У Х В А Л А

03 липня 2019 рокусмт. Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області

у складі: головуючого судді – Іванюка Т.І.,

при секретарі – Дідовець М.І.,

за участю: представника позивача – Лущик ОСОБА_1 ,

представника відповідача – Фот О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області, треті особи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про скасування рішення та державної реєстрації акту на право приватної власності на землю,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернувся у суд із позовом до ОСОБА_3 та Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області, треті особи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про скасування рішення та державної реєстрації акту на право приватної власності на землю.

Під час підготовчого судового засідання представником позивача подано клопотання, у якому просить позбавити ОСОБА_6 повноважень представника відповідача. Клопотання мотивоване тим, що представництво в судах першої інстанції з 1 січня 2019 року у справах які є не малозначними повинно здійснюватися виключно адвокатами. Фот О.І. не має статусу адвоката, відтак вона не є належним представником позивача у цій справі, яка розглядається за правилами загального провадження та є не малозначною.

Представник відповідача ОСОБА_6 . заперечила проти даного клопотання, оскільки відповідно до Конституції України кожен має право на правничу допомогу.

Заслухавши сторони, суд вважає, що клопотання представника позивача підлягає задоволенню із наступних підстав:

статтею 8 Конституції України встановлено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Не допущення звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів задеклароване статтею 22 Конституції.

Частиною 5 ст.4 ЦПК України встановлено, що жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Суд наголошує, що саме засада змагальності опосередковано, через її контролюючу функцію, є гарантом законності, об`єктивності, неупередженості та повноти судового розгляду справи.

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (Рішення у справі «Ruiz-Mateos проти Іспанії», від 23 червня 1993 року, заява № 12952/87, п. 63).

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав. При цьому, важливим є встановлення оптимального співвідношення активності сторін та активності суду.

В рішеннях Європейського суду з прав людини неодноразово зазначалось, що одним із складників справедливого судового розгляду в розумінні п.1 ст.6 є право на змагальне провадження; кожна сторона, в принципі, має отримати нагоду не лише бути поінформованою про будь-які докази, які потрібні для того, щоб виграти справу, але також має знати про всі докази чи подання, які представлені або зроблені в цілях впливу на думку суду, і коментувати їх (рішення у справах: «Лобо Мачадо проти Португалії» (LoboMachado v. Portugal) «Фермьойлєн проти Бєльгії» (Vermeulen v. Belgium) 20.02.1996 року, «Нідерост-Губер проти Швейцарії» (Nidero-stHuberv. Switzerland) від 19.02.1997 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач скористався професійною правничою допомогою і захист його прав, інтересів під час розгляду справи забезпечується адвокатом Лущик О.М.

В той же час, представництво інтересів відповідача ОСОБА_3 здійснюється її представником ОСОБА_6 , яка дє на підставі довіреності.

Згідно даних Єдиного реєстру адвокатів України відомості про наявність у ОСОБА_6 статусу адвоката відсутні.

За таких обставин, зважаючи на значимість даного спору для сторін, з урахуванням того, що дана справа не визнана судом малозначною і її розгляд здійснюється в порядку загального позовного провадження, тому представництво інтересів однієї сторони, а саме: позивача - адвокатом, та представлення інтересів відповідача у даній справі - особою, яка не адвокатом, перешкоджає здійсненню судового провадження з дотриманням принципів змагальності, пропорційності та диспозитивності, як основних засад цивільного судочинства.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що клопотання представника позивача Лущик О.М. про позбавлення ОСОБА_6 повноважень представника відповідача ОСОБА_3 підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.131-2 Конституції України, пп.11 п.16-1Перехідних положень Конституції України, ст.58, 60,189, 223, 259 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

клопотання представника позивача Лущик О.М. про позбавлення ОСОБА_6 повноважень представника відповідача ОСОБА_3 – задовольнити.

Вважати ОСОБА_6 такою, що не може бути представником відповідача ОСОБА_7 , починаючи з 03 липня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області, треті особи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про скасування рішення та державної реєстрації акту на право приватної власності на землю.

Відкласти підготовче судове засідання на 23.07.2019 року на 10.00 год.

Копію ухвали надіслати учасникам для відома.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя