Рішення № 82774682, 03.07.2019, Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 483/574/19

Провадження № 2/483/430/2019

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

02 липня 2019 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого – судді Шевиріної Т.Д.,

за участю секретаря – Браславської О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, –

В С Т А Н О В И В :

18 квітня 2019 року ОСОБА_2 , який є представником акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (далі – АТ КБ «ПРИВАТБАНК»), звернувся до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області з позовною заявою, предметом якої є: стягнення з відповідача 19 435 грн 21 коп. в рахунок заборгованості за кредитним договором №б/н.

В обґрунтування позову зазначив, що 09 серпня 2016 року сторони уклали кредитний договір, за умовами якого ОСОБА_1 отримав від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» кредит у розмірі 1 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 26 березня 2019 року має заборгованість. Оскільки ОСОБА_1 добровільно нараховану суму заборгованості не погашає, банк змушений звернутися з позовом до суду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності, в якій також зазначив, що проти заочного розгляду не заперечує (а.с. 32).

Відповідач в судове засідання не з`явився, був повідомлений за адресою реєстрації місця проживання. Згідно з довідкою, виданою головою Кам`янської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, ОСОБА_1 на території сільської ради зареєстрований, але не проживає (а.с. 39), у зв`язку із чим суд також двічі викликав його через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади (а.с. 87, 93).

Суд, на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України, враховуючи згоду позивача і відсутність будь-яких заяв та клопотань з боку відповідача, вважає можливим ухвалити заочне рішення.

Дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 09 серпня 2016 року між АТ КБ «ПРИВАТБАНК», з одного боку, та ОСОБА_1 , з другого боку, був укладений кредитний договір, який складається з анкети-заяви позичальника, Умов та правил надання банківських послуг, тарифів, правил користування, основних умов обслуговування і кредитування, розташованих у рекламному буклеті. Вказане підтверджується змістом заяви позичальника, в якій вказано, що він із вищезазначеними документами ознайомлений та погоджується, що ці документи разом із заявою складають кредитний договір (а.с. 7).

Відповідно до пункту 1.1.2.1.7 Умов та правил надання банківських послуг, клієнт зобов`язаний погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитратою платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених Договором (а.с. 11).

З розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що відповідач своїх зобов`язань зі сплати обов`язкового щомісячного платежу в рахунок повернення кредиту та сплати відсотків за його користування не виконував, внаслідок чого станом на 26 березня 2019 року має заборгованість перед банком сумі 19 435 грн 21 коп., з яких: 1 702 грн 21 коп. – заборгованість за простроченим тілом кредиту, 13 481 грн 32 коп. – пеня за прострочене зобов`язання, 2 850 грн 00 коп. – пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн, 500 грн – штраф (фіксована частина), 901 грн 68 коп. – штраф (процентна складова)(а. с. 5-6).

Вирішуючи цивільно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в строк, встановлений в договорі, одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення – невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк. За порушення зобов`язання винна особа несе цивільно-правову відповідальність, тобто зазнає основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні боржника певних прав або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (частина 1 статті 549 ЦК України).

Частиною 2, 3 статті 549 ЦК України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею – неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення.

Отже, і пеня, і штраф є видами цивільно-правової відповідальності боржника. При цьому, штраф нараховується у разі невиконання зобов`язання або неналежного його виконання, а пеня – в разі прострочення виконання зобов`язання.

З Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» слідує, що позичальнику може бути одночасно нараховано два види пені та штраф (а.с. 8).

При цьому, підставами для їх нарахування є саме прострочення виконання зобов`язання.

Зокрема, штраф може бути нарахований за порушення строку платежу за будь-яким грошовим зобов`язанням, передбаченим договором, що свідчить про одночасне нарахування і штрафу, і пені за наявності одного й того самого порушення зобов`язання, а саме строків його виконання.

Статтею 61 Конституції України гарантовано, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

З урахуванням викладеного, а також того факту, що підставою для нарахування банком і штрафу, і пені є одне й те саме порушення – порушення строків виконання зобов`язання, суд задовольняє позов частково і відмовляє в задоволенні вимоги про стягнення з відповідача суми пені, звертаючи увагу на те, що розмір нарахованої пені – 16331 грн 30 коп. майже в 10 разів перевищує суму заборгованості за тілом кредиту, яка становить 1702 грн 21 коп..

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, що складаються із суми судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду, слід виходити з такого.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням викладеного, а також того факту, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, суд стягує на користь позивача сплачену ним суму судового збору в розмірі 1921 грн 00 коп. (а.с. 1).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 263- 265, 279-284ЦПК України, –

В И Р І Ш И В :

Цивільний позов акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 14360570) в рахунок заборгованості станом на 26 березня 2019 року за кредитним договором від 09 серпня 2016 – 3103 грн 89 коп., з яких: 1 702 грн 21 коп. – заборгованість за простроченим тілом кредиту, 500 грн – штраф (фіксована частина), 901 грн 68 коп. – штраф (процентна складова).

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 14360570) 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) гривню – в рахунок відшкодування судових витрат.

Рішення є заочним і може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку для подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених вище строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий: