Рішення № 82772038, 18.06.2019, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2019 Справа № 914/127/19

За позовом: Акціонерного товариства «Міжнародний Інвестиційний Банк» (01015, м.Київ, вул. Лаврська, 16; ідент.код 35810511)

до Відповідача: Приватного підприємства «Едель» (79040, м.Львів, вул. Конюшинна, 28; ідент.код 13837490), -

Третя особа (на стороні Відповідача), що не заявляє самостійних вимог стосовно предмету спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітапласт» (79040, м.Львів, вул.Конюшинна, 28; ідент.код 40847782),-

про: звільнення нежитлових приміщень від речей та документів.

Суддя: Стороженко О.Ф.

Секретар: Мазуркевич М.Р.

Представники:

Позивача: Грищенко О.М. – Довіреність №23/05 від 25.05.2018;

Відповідача: Михалевський Ю.Р. – Ордер серія ЛВ №108548 від 02.04.2019;

Третьої особи: Васильків В.В. – керівник.

Процесуальні дії вчинено судом у приміщенні Господарського суду Львівської області: зал судового засідання №11.

Акціонерним товариством «Міжнародний Інвестиційний Банк» подано Позовну заяву з вимогою про зобов`язання Приватного підприємства «Едель» усунути перешкоди у користуванні нежитловими приміщеннями шляхом:

-звільнення нежитлових приміщень (що розташовані за адресою: м.Львів, вул.Конюшинна, 28) від речей та документів;

-внесення зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у частині зміни місця знаходження Підприємства (на інше).

Позивачем, у наданих (на вимогу Ухвали суду від 28.01.2019, якою позов було залишено без руху) Письмових доповненнях до Позовної заяви, викладено нове формулювання позовної вимоги: зобов`язати Відповідача усунути перешкоди в користуванні нежитловими приміщеннями (що розташовані за адресою: м.Львів, вул.Конюшинна, 28) шляхом звільнення їх від речей та документів, які обліковуються на балансі Відповідача як оборотні та необоротні активи.

Позивач не забезпечив участі представника у першому підготовчому засіданні 06.03.2019.

03.04.2019, у другому підготовчому засіданні, представник Позивача зазначив, що у Письмових доповненнях до Позовної заяви викладено остаточне формулювання позовних вимог, що зумовило постановлення судом Ухвали від 03.04.2019, якою прийнято уточнення Позивачем позовних вимог та вирішено здійснювати розгляд справи за позовною вимогою про усунення перешкод у користуванні нежитловими приміщеннями «шляхом звільнення їх від речей та документів, які обліковуються на балансі Відповідача як оборотні та необоротні активи».

Проте, 16.05.2019, у день третього підготовчого засідання (коли спливав строк підготовчого провадження), Позивачем подано Заяву про зміну предмету позову.

Судом, Ухвалою від 16.05.2019, залишено вказану Заяву Позивача без розгляду, - у зв`язку з поданням її з порушенням встановленого процесуального строку, так як:

-згідно з нормою ч.3 ст.46 ГПК України, Позивач вправі змінювати предмет позову лише до закінчення підготовчого засідання (а не закінчення підготовчого засідання), тобто, - до кінця першого підготовчого засідання у справі (детальніше обґрунтування викладено в Ухвалі від 16.05.2019);

-у випадку наявності у Сторони права на вчинення певної процесуальної дії до закінчення підготовчого провадження, про це чітко зазначається у відповідних нормах Господарського процесуального кодексу України, зокрема: ст.ст.48-50;

-встановлені нормами Господарського процесуального кодексу України строки: «до закінчення підготовчого засідання» та «до закінчення підготовчого провадження» - різні (не тотожні).

Позивачем підставами позовної вимоги, зокрема, зазначено:

-14.03.2018 за АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ “МІЖНАРОДНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК”, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, зареєстровано право власності на об`єкти нежитлової нерухомості, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Конюшинна АДРЕСА_2 , - на підставі Рішення Господарського суду Львівської області від 29.01.2018 у справі 914/2455/17;

-до 14.03.2018 нежитлові приміщення належали ПРИВАТНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ "ЕДЕЛЬ", яке втратило своє право власності на ці приміщення у зв`язку з набранням законної сили Рішенням Господарського суду Львівської області від 29.01.2018, яким звернено стягнення на вказане майно, що було предметом іпотеки;

-Відповідач передав Банку, як власнику нежитлових приміщень, ключі від дверних замків, але не звільнив окремі приміщення від своєї присутності, а саме: від знаходження в даних об`єктах майна, яке не було описане та арештоване в межах виконавчого провадження, та документів, а також - не змінило адреси місцязнаходження Підприємства (79040, Львівська обл., місто Львів, вул. Конюшинна, будинок 28);

-з метою відновлення охоронюваних законом прав, порушених Відповідачем, Банком було надіслано Лист від 03.12.2018 (на зареєстровану адресу місця проживання директора Відповідача - Васильківа Віктора Володимировича: АДРЕСА_3 Львівська обл АДРЕСА_4 Жовківський район, м. Рава- АДРЕСА_5 , вул АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 ) з вимогою щодо усунення перешкод у користуванні нежитловими приміщеннями та вивільнення цих приміщень від речей Підприємства; проте, вимога Позивача була проігнорована;

-відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб;

-нормою ст. 321 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні;

-приписами ст. 13 Конституції України та ст. 386 Цивільного кодексу України передбачено, що Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності; власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню;

-крім того, відповідно до норм ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном;

-зазначені діяння Відповідача (бездіяльність) є грубим порушенням встановлених законом прав Позивача, які виражаються у протиправному здійсненні дій, покликаних на перешкоджання та обмеження Позивача у його праві вільного користування та розпорядження власними нежитловими приміщеннями.

Відповідачем заяву по суті справи – не надано. 03.04.2019 у суд надійшли лише Пояснення Відповідача, у яких, зокрема, зазначено:

-після набуття Позивачем права власності на приміщення, ТОВ «Вітапласт» та ПП «Едель» продовжували здійснювати господарську діяльність у приміщеннях на підставі усних домовленостей між керівником Васильківим В.В. та керівництвом Банку;

-ствердження Позивача, що Підприємство «Едель», як особа, яка втратила право власності на нежитлові приміщення, передало Банку ключі від дверних замків, але не звільнило приміщення від свого майна, є неправдивими, оскільки керівництво ПП «Едель» жодних ключів не передавало (Позивач не надав жодного доказу такого факту);

-єдина вимога, заявлена Банком до ПП «Едель» про звільнення приміщень, була надіслана лише 03.12.2018;

-ПП «Едель» і ТОВ «Вітапласт», після набуття Позивачем права власності, продовжували користуватись нежитловими приміщеннями і Банк жодних претензій до 03.12.2018 не пред`являв;

-наявним був Договір оренди нежитлових приміщень (на вул. Конюшинній, 28) між ПП «Едель» і ТОВ «Вітапласт»;

-починаючи з 07.11.2018 представниками Банку, без попередження, було повністю обмежено доступ керівництва і працівників ТОВ «Вітапласт» та ПП «Едель» до офісних і виробничих приміщень, - шляхом виставлення охорони та заміни замків на дверях та брамі;

-08.11.2018 приватним виконавцем Виконавчого округу Львівської області (Баірова Н.М.), у межах Виконавчого провадження № 57552323, відкритого на підставі Наказу Господарського суду м. Києва від 01.08.2018 у справі №910/12757/16 (про стягнення з ПП «Едель» на користь АТ «МІБ» грошових коштів), описав «все підряд» рухоме майно, яке належить ТОВ «Вітапласт»;

-Васильківа В.В., як керівника ТОВ «Вітапласт» та ПП «Едель», за розпорядженням керівництва АТ «МІБ», у приміщення (на вул. Конюшинній, 28) не допускають, відтак майно описувалось за відсутності Боржника: його керівника (який є і керівником ТОВ «Вітапласт»);

-29.11.2018 Васильків В.В. (як директор ТОВ «Вітапласт») звернувся до правоохоронних органів із Заявою про вчинення кримінального правопорушення; відтак, на сьогоднішній день, Залізничним ВП ГУНП у Львівській області відкрито Кримінальне провадження за № 12018140060004312 від 30.11.2018 та проводиться досудове розслідування за фактом незаконного заволодіння майном ТОВ «Вітапласт» (Банком);

-11.12.2019, Васильків В.В. отримав Листа від АТ «МІБ» з вимогою про усунення перешкод у користуванні майном (від 03.12.2019);

-однак, охорона, виставлена Банком, Васильківа ОСОБА_1 не допускає на територію (вказуючи на відповідне розпорядження АТ «МІБ»);

-20.02.2019, у межах Кримінального провадження №12018140060004312, на підставі Ухвали Залізничного районного суду м. Львова від 29.01.2019, за участю старшого слідчого Залізничного ВП ГУНП у Львівській області (Виздрик Б.Г.), був забезпечений доступ та огляд (без вилучення речей та документів) нежитлових приміщень, розташованих на вул. Конюшинній, 28;

-у ході зазначеної слідчої дії, у вказаних нежитлових приміщеннях було виявлено: оригінали документів (установчих, правовстановлюючих, бухгалтерських та ін.) ТОВ «Вітапласт»; виробниче та лабораторне устаткування, яке належить ТОВ «Вітапласт»; сировину та ін. рухоме майно, яке належить ТОВ «Вітапласт» та описано приватним виконавцем; а також - документацію ПП «Едель»;

-до моменту проведення слідчої дії, ані працівників, ані керівництво ТОВ «Вітапласт» чи ПП «Едель» до нежитлових приміщень (на вул. Конюшинній, 28) охорона, за розпорядженням АТ «МІБ», - не допускала та продовжує це і надалі;

-позов АТ «МІБ» є ніщо іншим, як маніпуляцією та способом захисту, в кримінальному проваджені, посадових осіб Банку;

-жодних доказів відмови ПП «Едель» від звільнення приміщень від своєї документації Позивач не надав;

-ствердження Позивача про ігнорування керівництвом ПП «Едель» вимог Листа від 03.12.2018 (про усунення перешкод у користуванні приміщеннями) є голослівними та такими, що не відповідають дійсності;

-у даному Листі до директора ПП «Едель», ОСОБА_2 , заявлено вимогу з`явитись за адресою: м. Львів, вул. Конюшинна, 28, - для вивільнення приміщень від документації, яка стосується діяльності Підприємства; вимоги про надання письмової відповіді чи попереднього узгодження часу у Листі не було;

- ОСОБА_2 , виконуючи вимогу АТ «МІБ», неодноразово з`являвся за вказаною адресою (разом із уповноваженим представником та головним бухгалтером), однак, жодного разу охорона АТ «МІБ» не допустила його на територію;

Судом, Ухвалою від 03.04.2019, залучено до участі у справі Третю особу.

Третьою особою подано Пояснення щодо позову, у яких, зокрема, зазначено:

-з жовтня 2018 року приватним виконавцем Виконавчого округу Львівської області проводиться Виконавче провадження №57552323 на виконання Наказу Господарського суду м. Києва від 01.08.2018 у справі № 910/12757/16 (про стягнення з ПП «Едель» на користь АТ «МІБ» грошових коштів);

-08.11.2018 та 28.02.2019 виконавцем, за адресою: м. Львів, вул.Конюшинна, 28, було проведено описи та арешти майна боржника - ПП «Едель»;

-описане та арештоване майно було передано на зберігання АТ «Міжнародний інвестиційний банк»;

-відтак, позовна вимога про зобов`язання Відповідача звільнити приміщення від речей суперечить встановленій забороні вчиняти будь-які дії щодо цього майна (описаного та арештованого);

-у матеріалах справи відсутні належні, допустимі, достовірні та достатні докази, які б підтверджували, що у приміщеннях за адресою: м. Львів, вул. Конюшинна, 28, знаходяться речі та документи ПП «Едель»;

-фотографії, долучені Позивачем до матеріалів справи, не містять жодних відомостей ні про конкретне майно, ні про належність його ПП «Едель»;

-на фотографіях зображено кабінет керівника ТОВ «Вітапласт», робочі місця головного бухгалтера та юриста ТОВ «Вітапласт», жодного відношення до ПП «Едель» зазначені приміщення не мають;

-АТ «Міжнародний інвестиційний банк» з власної ініціативи обмежило доступ до нежитлових приміщень (за адресою: м. Львів, вул.Конюшинна, 28) та штучно створило видимість чинення Відповідачем перешкод;

-19.04.2012 ПП «Едель» набуло у власність нерухоме майно за адресою: м.Львів, вул. Конюшинна, 28, а 29.12.2016 між ПП «Едель» та ТОВ «Вітапласт» укладено Договір оренди вказаного майна на строк до 28.12.2019;

-14.03.2018 право власності на зазначене нерухоме майно набуло АТ «Міжнародний інвестиційний банк»;

-згідно з ч.1 ст.770 ЦК України, у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця, тому, - права та обов`язки наймодавця за Договором оренди перейшли до АТ «Міжнародний інвестиційний банк», а Договір оренди від 29.12.2016 вважається чинним до даного моменту;

-після зміни наймодавця (власника орендованого майна), Товариство «Вітапласт» продовжувало здійснювати господарську діяльність у вказаних приміщеннях;

-будь-яких письмових чи усних претензій у АТ «Міжнародний інвестиційний банк» щодо користування Товариством «Вітапласт» нерухомим майном, з моменту набуття Позивачем права власності (14.03.2018), не було;

-07.11.2018, без будь-якого попередження, за вказаною адресою невідомими особами (ймовірно - представниками ПАТ «Міжнародний інвестиційний банк») була виставлена охорона, а на дверях були змінені замки;

-Позивачем було обмежено доступ керівництва та працівників ТОВ «Вітапласт» до виробничих потужностей, офісних і господарських приміщень;

-29.11.2018 ТОВ «Вітапласт» звернулося до Залізничного ВП ГУ НП у Львівській області з Заявою про вчинення кримінального правопорушення; на даний час правоохоронним органом проводиться досудове розслідування;

-діяльність ТОВ «Вітапласт» повністю заблокована саме внаслідок відсутності доступу до нежитлових приміщень за адресою: м. Львів, вул. Конюшинна, 28;

-06.12.2018 Позивачу було надіслано Заяву із вимогами надати доступ до виробничих потужностей, до складських та лабораторних приміщень, до кабінетів бухгалтерії, керівника та відділу продажу, а також - надати доступ до бухгалтерських та установчих документів;

-Товариством «Міжнародний інвестиційний банк» вказану Заяву залишило без розгляду;

-представник ПП «Едель» - Васильків В.В. (який водночас є власником ТОВ «Вітапласт») тричі прибував за адресою: м. Львів, вул. Конюшинна,28, Позивач жодного разу не надав ОСОБА_2 доступу до приміщення;

-таким чином, ствердження Позивача про чинення ПП «Едель» перешкод у користуванні нерухомим майном не відповідають дійсним обставинам.

Третьою особою, із Поясненнями, надано незасвідчені світлокопії документів, які, згідно з нормою ч.2 ст.91 ГПК України, не є жодними доказами.

Позивачем подано Заперечення на пояснення Третьої особи, у яких, зокрема, зазначено:

-право власності на нерухоме майно (за адресою: м. Львів, вул. Конюшинна, 28) набуте Позивачем на підставі Рішення Господарського суду Львівської області від 29.01.2018 у справі № 914/2455/17 (яке набрало законної сили 27.02.2018), - у зв`язку з перебуванням вказаного нерухомого майна в іпотеці Позивача відповідно до укладеного Позивачем та Відповідачем Іпотечного договору від 31.05.2013;

-отже, судовим рішенням було встановлено факт перебування вказаного нерухомого майна в іпотеці Позивача з 31.05.2013;

-обставини, встановлені рішенням суду в господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України);

-10.12.2018 до Позивача надійшов лист ТзОВ «ВІТАПЛАСТ» (від 12.11.2018) за підписом представника Товариства (Швадченка Євгена Олександровича), до якого було надано копію Договору оренди нежитлового приміщення від 29.12.2016;

-оскільки Позивач жодних дозволів на передачу об`єктів нерухомого майна, які є предметом іпотеки (нежитлові приміщення за адресою: м. Львів, вул. Конюшинна, 28), у користування (управління) чи інше володіння жодним юридичним та фізичним особам не надавав, Банк, Листом від 19.12.2018, повідомив ТзОВ «Вітапласт» про вказані обставини та просив надати оригінал Договору оренди разом з Актом приймання-передачі (та інші документи, які б підтверджували укладення і виконання Договору);

-такі документи Товариством «Вітапласт» надані не були;

-згідно з ч. З ст. 12 Закону України «Про іпотеку», правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним;

-відповідно до частини другої статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин); у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається;

-недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (частина перша статті 216 ЦК України);

-Договір оренди, яким ТзОВ «ВІТАПЛАСТ» обґрунтовує правові підстави користування нежитловими приміщеннями (позначеними літерами «К-1-2», заг. площею 2670,3 кв.м), укладено щодо майна, переданого в іпотеку без згоди Позивача, як іпотекодержателя, що зумовлює нікчемність Договору в силу закону; такий правочин не створює інших юридичних наслідків, крім пов`язаних з його нікчемністю (правова позиція Великої Палати Верховного Суду у Постанові від 23.05.2018 у справі № 910/73/17);

-відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ч.4 ст.236 ГПК України, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права;

-на нікчемність та протизаконність існування Договору оренди вказують також обставини, про які ТзОВ «ВІТАПЛАСТ» умисно замовчує;

-такий Договір був підписаний, від імені ПП «Едель» та ТзОВ «ВІТАПЛАСТ», однією особою, ОСОБА_2 , який, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, став директором ТзОВ «ВІТАПЛАСТ» 03.01.2017 (Витяг з Єдиного державного реєстру № 1005305788 від 06.05.2019);

-відповідно до Протоколу № 1 Загальних зборів учасників ТзОВ «ВІТАПЛАСТ» (від 19.09.2016), з 21.09.2016 директором ТзОВ «ВІТАПЛАСТ» був призначений ОСОБА_3 .М ОСОБА_4 ;

-якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою (ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»);

-отже, директором ТзОВ «ВІТАПЛАСТ» з 21.09.2016 до 03.01.2017 був Пухта А.М.; таким чином, наданий Договір оренди є не тільки нікчемним в силу закону, а й підробленим, оскільки 29.12.2016 правочин, від імені ТзОВ «ВІТАПЛАСТ», як директор, не міг підписувати ОСОБА_2 ;

-метою виготовлення підробленого Договору оренди було використання такого документу у власних інтересах у кримінальному провадженим ЗД № 12018140060004312, ціллю якого є протидія Позивачу у зверненні стягнення на арештоване майно Відповідача - ПП «Едель» (у виконавчому провадженні № 57552323);

-08.11.2018 та 28.02.2019 приватним виконавцем Виконавчого округу Львівської області (Баіровою Н.М.), при проведенні виконавчих дій (у Виконавчому провадженні № 57552323) за адресою: м. Львів, вул. Конюшинна, 28, було описано та арештовано майно Відповідача - ПП «Едель», про що чітко зазначено Товариством «ВІТАПЛАСТ»;

-відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників);

-таким чином, ТзОВ «ВІТАПЛАСТ» визнало той факт, що у приміщеннях (за адресою: м. Львів, вул. Конюшинна, 28) знаходиться майно ПП «Едель»;

-відповідно до Постанов про опис та арешт майна Боржника від 08.11.2018 і від 28.02.2010, відсутні будь-які обмеження щодо будь-якого переміщення арештованого майна;

-Ухвалами Господарського суду м. Києва від 26.02.2019 і від 01.04.2019 у справі 910/12757/19 було встановлено наявність та знаходження майна Відповідача (ПП «Едель») за адресою: м. Львів, вул, Конюшинна, 28, та здійснення Підприємством «Едель» господарської діяльності за вказаною адресою;

-обставини, встановлені рішенням суду в господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 75 ГПК України);

-за змістом статей 317 і 319 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном; власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону;

-відповідно до частини першої статті 321 ЦК України, право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні;

-за статтею 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним;

-зважаючи на зміст вказаних норм, позовні вимоги Банку, як власника нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_8 Львів АДРЕСА_9 вул. Конюшинна, 28, є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а надані Третьою особою (ТзОВ «ВІТАПЛАСТ») докази не відповідають принципам доказуваним, які закріплені в ст.ст. 76 -79 ГПК України;

-відповідно до ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Позивачем, із Письмовою заявою, Письмовими доповненнями до Позовної заяви та Клопотанням від 26.03.2019, усупереч вимогам ч.2 ст.91 ГПК України та Національного стандарту України Державної ініфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлення документів», надано не засвідчені належним чином світлокопії документів, які відповідно, не є жодними доказами.

Судом, Ухвалою від 16.05.2019, залишено без розгляду докази, подані Відповідачем (із Клопотанням від 03.04.2019) з пропущенням встановленого процесуального строку.

Справу, згідно з нормами статей 12, 247 ГПК України, розглянуто за правилами загального позовного провадження.

Представники Учасників справи надали пояснення стосовно обставин спору.

У ході дослідження обставин спору та поданих доказів, - суд встановив:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 29.01.2018 у справі №914/2455/17 задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Міжнародний Інвестиційний Банк» та стягнуто з Приватного підприємства «Едель» кредитну заборгованість за Договором від 31.05.2013, - шляхом звернення стягнення на заставлене (за Договором іпотеки від 31.05.2013) нерухоме майно, що розташоване у місті Львові, вул.Конюшинна, 28, а саме: виробничу будівлю (К-1-2) загальною площею 2670,3м2; нежитлову будівлю – навіс з воротами (Г1-1) площею 170,2 м2; нежитлове приміщення – контрольно-пропускний пункт (Г-1) площею 151,8 м2.

Згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності Позивача на вказані об`єкти нерухомості зареєстровано 14.03.2018.

Господарським судом міста Києва, Ухвалою від 01.08.2016 у справі №910/12757/16, задоволено Заяву Публічного акціонерного товариства «Міжнародний Інвестиційний Банк» та видано Наказ на примусове виконання Рішення від 08.04.2016 (справа №23/16) Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, яким стягнуто (солідарно) з ОСОБА_2 та Приватного підприємства «Едель» грошові кошти.

Зазначений Наказ Господарського суду м.Києва від 01.08.2016 виконується приватним виконавцем (Баірова Наталія Михайлівна) у Виконавчому провадженні (ВП) №57552323.

У вказаному Виконавчому провадженні, «для забезпечення реального виконання Рішення», винесено:

-Постанову від 08.11.2018, якою описано та накладено арешт на рухоме майно Приватного підприємства «Едель» (Боржника), яке розташоване за адресою реєстрації Боржника і зазначено у відповідному Переліку;

-Постанову від 28.02.2019, якою описано та накладено арешт на рухоме майно Приватного підприємства «Едель» (Боржника), яке розташоване за адресою реєстрації Боржника і зазначено у відповідному Переліку.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань:

-Приватне підприємство «Едель» зареєстровано за адресою: м.Львів, вул.Конюшинна, 28;

-за цією ж адресою 21.09.2016 зареєстровано також Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітапласт».

Отже, згідно з Постановами приватного виконавця, у ході здійснення виконавчих дій (у ВП №57552323) описано та арештовано майно Приватного підприємства «Едель», яке, за ствердженням Позивача, не є спірним майном у даній справі №914/127/19.

Позивачем заявлено вимогу про усунення Відповідачем перешкод у користуванні Банком об`єктами нерухомості (розташованими у місті Львові, вул.Конюшинна, 28) шляхом «звільнення нежитлових приміщень від речей та документів, які належать Приватному підприємству «Едель» та обліковуються на його балансі як оборотні та необоротні активи».

При цьому, Банком не надано переліку та будь-якої конкретизації (індивідуалізації) спірного майна чи документів, що зумовлює безпредметність спору та відсутність підстав для задоволення позову.

Крім цього, Позивачем не надано жодних доказів, на підставі яких можна було б встановити перелік майна, яке «обліковується на балансі Відповідача як оборотні та необоротні активи».

Важливими є також і обставини щодо опису та арешту майна Відповідача у Виконавчому провадженні №57552323, так як Позивачем не надано жодних доказів (та відповідного обґрунтування), що у ході вчинення зазначених виконавчих дій приватним виконавцем упущено (не описано) певне майно Підприємства «Едель» та не включено його у Переліки майна, на яке накладено арешт.

Позивачем не надано жодних доказів й інших важливих обставин, зокрема:

-які б підтверджували, що приватним виконавцем не дотримано вимог ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» щодо виявлення майна Боржника у приміщеннях при вчиненні виконавчих дій (у Виконавчому провадженні №57552323): при описі та арешті майна Підприємства «Едель», що зумовлювало б наявність ще й іншого майна (Відповідача), яке не ввійшло у Переліки описаного та арештованого майна;

-які б підтверджували фактичну наявність у приміщеннях, розташованих на вулиці Конюшинна, 28 (м.Львів), майна Підприємства «Едель», яке, з невідомих причин, не було описано та арештовано приватним виконавцем у Виконавчому провадженні №57552323.

Відповідачем зазначено про відсутність у приміщеннях, розташованих на вул.Конюшинна, 28, майна Підприємства «Едель».

Важливо, що факт опису і арешту приватним виконавцем певного майна Підприємства «Едель», яке зазначено у відповідних Переліках (але яке не є спірним майном у даній справі), не підтверджує наявності у приміщеннях Позивача іншого майна Відповідача.

Третьою особою (Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітапласт») заперечено наявність у вказаних приміщеннях майна Підприємства «Едель» та визнано наявність окремих документів Відповідача, - без конкретизації, що унеможливлює належну їх ідентифікацію.

При цьому, Третьою особою стверджено про наявність у приміщеннях, розташованих на вул.Конюшинна, 28 (м.Львів), майна та документів Товариства «Вітапласт», оскільки:

-зазначене Товариство було зареєстровано за вказаною адресою, і керівником Товариства був Васильків Віктор ОСОБА_5 , який, одночасно, був і керівником Підприємства «Едель»;

-Товариство «Вітапласт» орендувало у Підприємства «Едель» приміщення (за вказаною адресою) на підставі Договору від 29.12.2016.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань:

-за адресою: м.Львів, вул.Конюшинна, 28, зареєстровано і Підприємство «Едель», і Товариство «Вітапласт»;

-Васильків Віктор ОСОБА_5 є одночасно керівником і Підприємства «Едель» (з 05.02.2015), і Товариства «Вітапласт» (з 28.12.2016).

Тобто, Товариство «Вітапласт» (Третя особа) здійснювало свою діяльність за тією ж адресою, що і Підприємство «Едель» (докази, що у Товариства «Вітапласт» була інша, фактична адреса, - відсутні).

При цьому, важливо, що правові підстави перебування Товариства "Вітапласт" у вказаних приміщеннях не впливають на правильне вирішення даного спору.

Факт спільності у Відповідача та Третьої особи як місця розташування, так і керівника неминуче зумовив наявність у вказаних приміщеннях (на вул.Конюшинна, 28) певного майна та документів Товариства «Вітапласт».

Зазначене зумовило надіслання Третьою особою Заяви від 04.12.2018 (підписаної представником) з вимогою до Позивача про надання доступу до вказаних приміщень після встановлення (Банком) заборони такого доступу у листопаді місяці 2018 року.

Позивач, при відсутності поважних причин, не надав Третій особі доступу до приміщень, - для забезпечення звільнення їх від майна та документів, проте, при цьому, необґрунтовано ствердив про створення Відповідачем перешкод у користуванні (Банком) приміщеннями, зазначаючи, що у приміщеннях наявне майно і документи Підприємства "Едель", які перешкоджають користуватися об`єктами нерухомості.

Докази створення Відповідачем перешкод у користуванні Позивачем вказаними приміщеннями – відсутні.

Також, відсутні докази звернення Позивача до Відповідача (чи Третьої особи) з вимогою про звільнення приміщень від речей (майна), так як Банком надсилався лише Лист-вимога від 03.12.2018 до Підприємства "Едель" щодо звільнення приміщень «від документації, яка стосується діяльності попереднього власника».

При цьому, важливо, що Позивачем жодним чином не обґрунтовано його бездіяльності з моменту реєстрації права власності на вказані приміщення (14.03.2018) до 07.11.2018 – часу, коли Банком (за його ствердженням) було здійснено огляд цих приміщень та встановлено охорону (без будь-якого попереднього повідомлення), що унеможливило доступ Відповідачу та Третій особі до об`єкту, де велась їх господарська діяльність.

Фотознімки, надані Позивачем із Письмовим доповненням до Позовної заяви, які не містять чіткої (конкретної) інформації про час, приміщення та майно, не є достовірними доказами наявності у певних (чітко визначених) приміщеннях певного (чітко визначеного) майна та документів Відповідача.

Оскільки Третьою особою, усупереч вимогам ч.2 ст.91 ГПК України, із Поясненнями надано незасвідчені світлокопії документів (у тому числі – Договору оренди приміщень), у суду відсутні правові підстави для визнання їх доказами у справі.

Тому, суд не здійснює оцінки світлокопії Договору оренди приміщень від 29.12.2016 (укладеного Відповідачем та Третьою особою).

Відповідно, відсутня необхідність дослідження судом суперечливих даних, наявних у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо дати реєстрації директора ТзОВ «Вітапласт», Васильківа В.В., який підписав Договір оренди (у Витязі з Реєстру, отриманому судом, дата: 28.12.2016; у Витязі з Реєстру, наданому Позивачем, дата: 03.01.2017).

Відсутність належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів порушення Відповідачем права власності Позивача (у тому числі – права користування) зумовлює наявність підстав для відмови у задоволенні позову (повністю).

Згідно з нормою п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, наявні також підстави для покладення на Позивача судових витрат у справі.

Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 2, 12-14, 73-80, 86, 91, 129, 165 (ч.9), 178 (ч.2), 232, 233, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, - суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

Дане Рішення набирає законної сили відповідно до норм статей 240, 241, 254, 256, 257 ГПК України, а саме:

- у випадку відсутності апеляційного оскарження у 20-денний строк – після закінчення вказаного строку, встановленого на подання апеляційної скарги (до Західного апеляційного господарського суду), який обчислюється з дня складення повного Рішення;

- у випадку апеляційного оскарження (у 20-денний строк) і відсутності факту скасування – після ухвалення Західним апеляційним господарським судом відповідного судового рішення.

Повне Рішення складено 01.07.2019.

Суддя Стороженко О.Ф.