Ухвала суду № 82768052, 26.06.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/24383/18

Провадження № 1-кп/761/1032/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Антонюк М.С.,

суддів Мартинова Є.О., Циктіча В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018100100003773 від 03 квітня 2018 року, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з вищою освітою, непрацюючого, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,

за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.3 ст. 307 КК України,

за участю:

секретаря - Хлань В.О.,

прокурора - Бабича Є.В.,

захисника - Щерби П.С.,

обвинуваченого - ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ :

Судом проводиться судовий розгляд у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.3 ст.307 КК України.

Ухвалою від 23 травня 2019 року відносно обвинуваченого ОСОБА_1 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 21 липня 2019 року, включно.

В судовому засіданні судом з урахуванням положень кримінального процесуального закону щодо судового контролю за дотриманням прав обвинуваченого, у зв?язку із неможливістю закінчити розгляд кримінального провадження до спливу вказаного строку, поставлене питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою відповідно до ст.331 КПК України.

Прокурор в судовому засіданні просив продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, оскільки підстави для застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не відпали. Крім того, ризики, визначені ст.177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, продовжити злочинну діяльність, на даний час не відпали і не зменшилися.

Існування наведених ризиків обґрунтовується тим, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, покарання за найсуворіший з яких передбачає позбавлення волі на строк від дев?яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, вчинив інкриміновані йому злочини в період іспитового строку, перебував в межах даного кримінального провадження у розшуку, а тому існує високий ризик ухилення обвинуваченого від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Крім того, ОСОБА_1 раніше судимий, що дає підстави вважати про існування такого ризику як вчинення іншого кримінального правопорушення та продовження злочинної діяльності.

Захисник Щерба П.С. заперечував щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з підстав необґрунтованості та недоведеності заявлених прокурором ризиків. Крім того, захисник наголошував на тому, що обвинувачений ОСОБА_1 тривалий час утримується під вартою, а сама лише тяжкість інкримінованих йому злочинів та суворість покарання не є підставою для утримання його під вартою. Просив змінити запобіжний захід ОСОБА_1 з тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід, такий наприклад як домашній арешт, оскільки розмір застави визначений судом є непосильним для обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував щодо продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту запевняючи, що не буде ухилятися від суду та виконувати покладені на нього обов`язки.

Вислухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів керуючись принципом правової визначеності, відповідно до положень ст.ст.183, 331 КПК України, приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Проаналізувавши доводи, наведені прокурором, захисником та обвинуваченим, з урахуванням змісту та обсягу обвинувачення, конкретних обставин тих кримінальних правопорушень, які інкриміновані ОСОБА_1 , а саме вчинення тяжкого та особливо тяжкого злочинів, покарання за найсуворіший з яких передбачає позбавлення волі на строк від дев?яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , а саме те, що він раніше судимий за вчинення злочину, пов?язаного із незаконним обігом наркотичних засобів, обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень у період іспитового строку, призначеного вироком Подільського районного суду м. Києва від 13.09.2017 року, перебував у розшуку в межах цього кримінального провадження під час досудового розслідування, не працює, що у своїй сукупності свідчить про те, що продовжують існувати ризики, які були враховані при прийнятті рішення про обрання запобіжного заходу, а саме: що він перебуваючи на волі зможе вчинити спроби переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому не знаходить підстав для зміни ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на інший запобіжний захід.

При цьому судом приймаються до уваги дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , а саме те, що він має місце проживання, родину, є особою з інвалідністю ІІІ групи, однак зазначені обставини, на переконання суду, не зменшують суттєво тих істотних ризиків, існування яких було встановлено судом, та не є підставою для зміни чи скасування останньому вказаного запобіжного заходу.

Обставини, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів, судом не встановлено.

При цьому, колегія суддів вважає обґрунтованою і доведеною ту обставину, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою не забезпечить попередження зазначених прокурором ризиків.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою необхідно вважати продовженим до 24 серпня 2019 року включно, підстав для зміни запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 з тримання під вартою на інший - суд не вбачає.

Так, згідно ч.3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Визначаючи відповідно до вимог ч.4 ст.182 КПК України розмір застави, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, суд з урахуванням даних про особу обвинуваченого, відсутність у нього постійного джерела доходів, нерухомого або цінного рухомого майна, вважає, що ОСОБА_1 слід залишити раніше визначений розмір застави у виді 91 розміру прожиткових мінімумів, що складає 174 811 (сто сімдесят чотири тисячі вісімсот одинадцять) гривень 00 копійок, враховуючи, що зазначений розмір застави буде належною гарантією того, що у разі сплати його, ОСОБА_1 вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу.

Такий розмір застави є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права обвинуваченого, та підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_1 , суд не вбачає.

Враховуючи викладене, керуючись 177, 182, 183, 194, 331 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 24 серпня 2019 року включно.

Визначити для ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, у вигляді 91 (дев?яноста одного) розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 174 811 (сто сімдесят чотири тисячі вісімсот одинадцять) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншими фізичними або юридичними особами (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в м. Києві для внесення застави (отримувач - ТУ ДСА України в місті Києві, ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № 37318005112089, призначення платежу: застава за… (П.І . Б . , дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали… (назва суду) від… (дата ухвали) по справі № …, кримінальне провадження № …, внесені (П.І.Б . особи, що вносить заставу), згідно квитанції від … (дата та № квитанції).

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступні обов`язки:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатися з населеного пункту, де проживає, без дозволу суду;

- утримуватися від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

Визначити строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 2 (два) місяці з моменту внесення застави в розмірі, визначеному судом.

Копію ухвали направити для виконання до Державної Установи «Київський слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена протягом 7 днів до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва.

Повний текст ухвали оголосити 27 червня 2019 року о 15 год. 50 хв.

Судді: