Рішення № 82767858, 12.03.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/955/18

Провадження № 2/761/978/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2019 року

Шевченківський районний суд м. Києва

в складі:

головуючого - судді: Кондратенко О.О.

при секретарях: Андрусь С.А., Славич К.В.

за участю:

позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю ?Бук-Львів? про спонукання до виконання обов?язку в натурі

В С Т А Н О В И В:

В січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідачів: ДП ?Інформаційнийцентр? МЮУ, Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, третя особа: ТОВ ?Бук-Львів?, в якому просив суд: стягнути з ДП ?Інформаційнийцентр? МЮУ на його ( ОСОБА_1 ) користь з усіх наявних рахунків грошові кошти в розмірі 428, 64 грн.; зобов`язати Головне територіальне управлінні юстиції у Тернопільській області передати на його ( ОСОБА_1 ) користь лісоматеріали дубові в кількості 45, 0 куб.м.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 18 грудня 2014 року в межах зведеного виконавчого провадження №36813105 ДП ?Інфомаційнийцентр? були проведені електронні торги. Для прийняття участі в електронних торгах ним було сплачено гарантійний внесок в сумі 1 147, 30 грн. відповідно до квитанції РМ-12902 №214 від 12 грудня 2014 року на рахунок організатора торгів - ДП ?Інформаційнийцентр? МЮУ та Організатором допущено його учасником до участі в електронних торгах по лоту №20186 - лісоматеріали. Згідно Протоколу електронних торгів №23866 від 18 грудня 2014 року його визнано переможцем. На виконання вищезазначеного протоколу, 05 січня 2015 року старшим державним виконавцем ВПВРУДВСГУЮ у Тернопільській області складено акт про проведенні електронні торги. Однак, отримати придбаний ним лісоматеріал він не має можливістю у зв?язку із його відсутністю. Вказані обставини змусили його звернутись до суду за захистом свого порушеного права.

В судовому засіданні позивач на задоволенні позовних вимог наполягав в повному обсязі з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача - ДП ?Інформаційнийцентр? Міністерства юстиції України в судове засідання не з?явився; про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку; відзив на позов не надіслав, як і не направив свого представника для розгляду справи по суті.

Представник відповідача - Головне територіальне управлінні юстиції у Тернопільській області в судове засідання не з?явився;про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку; направив письмові заперечення та просив суд, в задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи - ТОВ ?Бук-Львів? в судове засідання не з?явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку; направив письмові пояснення на позов та просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити, з підстав пропуску позивачем строків позовної давності.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 12 березня 2019 року, за клопотанням ОСОБА_1 , позов ОСОБА_1 до Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України про стягнення коштів - залишено без розгляду.

Суд, заслухавши пояснення позивача, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини з реалізації арештованого майна регулюються Законом України ?Про виконавче провадження?, Інструкцією з організації примусового виконання рішень та Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом МЮ України 16 квітня 2014 року № 656/5 2831/5, зареєстрованого в МЮ України 16 квітня 2014 року, за №427/25204 (надалі по тексту - Порядок).

Згідно Порядку реалізації арештованого майна для участі в електронних торгах учасник проходить процедуру реєстрації на веб-сайті, сплачує гарантійний внесок у розмірі 5% від стартової ціни лота на рахунок Організатора, подає заяву на участь в електронних торгах за формою, розміщеною на веб-сайті, та виконує інші вимоги, визначені цим Порядком. Гарантійний внесок вважається сплаченим з дня зарахування його на рахунок Організатора.

Як вбачається із матеріалів справи і це встановлено судом, що на примусовому виконанні вВПВРУДВСГУЮ у Тернопільській області перебувало зведене виконавче провадження №36813105, по виконанню наказу №32/182, виданого 29 квітня 2010 року Господарським судом Львівської області про стягнення із ТзОВ?БУК-Львів? на користь АТ ?Укрінбанк?заборгованості у розмірі 276553,76 грн. та наказу №15/219, виданого 10 грудня 2010 року Господарським судом Львівської області про стягнення з ТзОВ?БУК-Львів? на користь АТ ?Укрінбанк? заборгованості у розмірі 83689,22 грн.

З метою примусового стягнення вищезазначеної заборгованості, держаним виконавцем звернено стягнення на майно боржника, керуючись ст.ст.11, 57 Закону України ?Про виконавче провадження? ( в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин(в подальшому по тексту рішення норма Закону України ?Про виконавче провадження? буде наведена в цій редакції)).

06 листопада 2011 року державним виконавцем проведено опис майна боржника, а саме: лісоматеріали - 45 м3,про що складено відповідний акт опису й арешту майна боржника.

Згідно акт опису й арешту майна боржника від 06 листопада 2011 року, описане майно на відповідальне зберігання було передано директору ТзОВ?БУК-Львів? Загородній С.Р.

Загородню С.Р. було попереджено про кримінальну та матеріальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування чи підміну описаного майна, про що свідчить підпис останньої в акті опису й арешту майна боржника від 06 листопада 2011 року.

Як вбачається із матеріалів справи і це встановлено судом, що з метою участі у електронних торгах, позивачем було подано заявку на участь у електронних торгах та сплачено додаткову винагороду організатора у розмірі 481, 87 грн. на рахунок ДП?Інформаційнийцентр?МЮУ, про що свідчить копія платіжного доручення №2 від 26 грудня 2014 року (а.с.11).

Відповідно до Протоколу № 23866 про проведення електронних торгів, дата початку яких 18 грудня 2014 року, дата завершення - 18 грудня 2014 року, позивача ОСОБА_1 було визнано переможцем і покладено на нього обов`язок сплатити суму, яку необхідно перерахувати на рахунок органу державної виконавчої служби (замовнику торгів-продавцю майна - ВПВРУДВСГТУЮ у Тернопільській області) 30 954, 15 грн.

У відповідності до пунктів 3, 4, 8 Розділу VIІІПорядку, гарантований внесок не повертається учаснику, який став переможцем електронних торгів, у разі невнесення всієї належної грошової суми в строки, передбачені пунктом 1 цього розділу; не підписання протоколу у строки, передбачену пунктом 2 розділу VI цього Порядку.

Після повного розрахунку переможця за придбане майно на підстав протоколу про проведення електронних торгів та копій документів, що підтверджують розрахунок за придбане майно, державний виконавець протягом п?яти робочих днів складає акт про проведенні електронні торги або акт про реалізацію предмета іпотеки і затверджує його у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.

Акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством.

Під час розгляду справи, судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 на рахунок ВПВР управління ДВСГУЮ у Тернопільській області були внесені кошти за придбання товару, відповідно до протоколу №23866 від 18 грудня 2014 року, лот №2018, про що свідчить копія платіжного доручення №3 від 26 грудня 2014 року (а.с.11).

05 січня 2015 року старшим державним виконавцем ВПВРУДВСГУЮ у Тернопільській області складено акт про проведенні електронні торги на підставі протоколу проведення електронних торгів від 18 грудня 2014 року №23866, який підписаний ОСОБА_1 (покупець) та організатором торгів ДП?Інформаційнийцентр?МЮУ.

Даний акт є підставою для подальшого оформлення переможцем торгів права власності на зазначене майно (а.с.12).

На підставі зазначеного Акту, протягом 7-ми днів, як це визначено Тимчасовим порядком реалізації арештованого майна, ОСОБА_1 звернувся до зберігача майна - керівника ?Бук-Львів? Загородної С.Р. для отримання придбаного ним майна, однак, за місцезнаходженням мана було виявлено його відсутність. Зі слів Загороднтої С.Р. йому стало відомо, що в кінці 2014 року описаний лісоматеріал нею з території товариства було вивезено; жодних дій щодо його передачі вона вчиняти не буде, так як у неї відсутні будь-які фінансові зобов?язання та борги на погашення яких були проведені електронні торги та на її думку, державні виконавці вчинили свавілля по відношенню до її майна.

У зв?язку із неможливістю отримати придбане майно, ОСОБА_1 неодноразово звертався до державного виконавця та повідомляв виниклу ситуацію, однак, станом на час звернення до суду з вищезазначеною позовною заявою, придбане ним майно так і не передано.

Жодних дій, з боку державного виконавця по розшуку придбаного (спірного) майна та вилученню його у зберігача для подальшої йому ( ОСОБА_1 ) передачі проведено не було.

Закон України ?Про виконавче провадження? визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до ст.1 Закону України ?Про виконавче провадження?, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Частиною 2 цієї ж статті Закону передбачено, що державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом (ч.1ст.11 Закону України ?Про виконавче провадження?).

Згідно ст.6 Закону України ?Про виконавче провадження?, державний виконавець зобов?язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ст.82 Закону України?"Про виконавче провадження?, рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Статтею 55 Закону України ?Про виконавче провадження? передбачено, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження. Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису й арешту майна боржника.

Державний виконавець призначає зберігача у порядку, встановленому статтею 59 Закону України ?Про виконавче провадження?, керуючись принципом забезпечення схоронності та цілісності майна.

Відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень (затверджено Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 року № 512/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802) та Інструкції про проведення виконавчих дій (затверджено Наказом Міністерства юстиції N74/5 від 15.12.1999 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 року за N 865/4158 ( Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства юстиції N2710/5 від 22 грудня 2015 року, тобто був чинним на момент спірних правовідносин} при проведенні виконавчих дій щодо опису та арешту майна боржника державний виконавець складає акт опису й арешту майна (п. 5.6.6).

Про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження державним виконавцем виноситься постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (п. 5.6.7).

Примусова реалізація майна як стадія виконавчого провадження є сукупністю правовідносин (урегульованих Законом України ?Про виконавче провадження?, Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами), що в процесі примусового виконання виникають і реалізуються між органами й посадовими особами, які здійснюють примусову реалізацію судових рішень, та особами, які беруть участь у виконавчому провадженні чи залучаються до проведення виконавчих дій відповідно до Закону.

Порядок реалізації арештованого майна передбачено Законом України ?Про виконавче провадження?, Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України №74/5 від 15 грудня 1999 року(далі - Інструкція).

Разом з тим, аналіз положень Закону України ?Про виконавче провадження?, Інструкції № 74/5 від 15 грудня 1999 року свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і ст. 650 ЦК України, такий спосіб реалізації майна, як його продаж на прилюдних торгах, і відсилають до інших нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та Міністерства юстиції України, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна (ст. 62 Закону України ??Про виконавче провадження??, п.п.5.11, 5.12 Інструкції № 74/5 від 15 грудня 1999 року).

Відповідно до положень вищезазначених правових норм державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів, а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір (п.5.11 Інструкції №74/5 від 15 грудня 1999 року).

Відповідно до розділу 2 Порядку, керівник регіонального органу державної виконавчої служби, начальник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України після отримання документів щодо передачі майна на реалізацію у строк до п?яти робочих днів перевіряє ці документи на відповідність вимогам законодавства, наявність відомостей про місце зберігання й демонстрації майна та у разі виявлення порушень визначає їх перелік та встановлює строк для усунення порушень, а у разі якщо відповідно до законодавства реалізація майна неможлива, документи щодо передачі майна на реалізацію повертаються до органу державної виконавчої служби, який їх направив, із зазначенням визначених законодавством підстав, що унеможливлюють реалізацію майна.

Згідно п.1 Розділу І Тимчасового порядку електронні торги - прилюдні торги (аукціон), що здійснюються в електронній формі в Системі.

Система - інформаційна система, що забезпечує здійснення в електронній формі процесів подання й обробки заявок на участь в електронних торгах, проведення електронних торгів з реалізації арештованого державними виконавцями майна, обробку інформації про електронні торги;

Учасник електронних торгів - фізична особа, що має повну дієздатність, та юридична особа в особі представника, уповноваженого виступати від її імені, яка сплатила гарантійний внесок та допущена Організатором до участі в електронних торгах відповідно до вимог цього Порядку.

Організатор електронних торгів - державне підприємство, яке належить до сфери управління Міністерства юстиції України та уповноважене відповідно до законодавства на забезпечення здійснення заходів із створення та супроводження програмного забезпечення Системи, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у Системі, здійснення організації та проведення електронних торгів, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій, передбачених цим Порядком.

Гарантійний внесок - грошовий завдаток, зарахований на рахунок Організатора, який за одним лотом сплачує фізична або юридична особа - учасник електронних торгів, розмір якого визначений, виходячи зі стартової ціни лота, та дорівнює сумі винагороди організатору електронних торгів (далі - Організатор) за надані ним послуги з реалізації майна за участі одного учасника.

Відповідно до порядку визначено, що гарантійний внесок переможця електронних торгів зараховується до ціни продажу.

Розмір винагороди за організацію та проведення електронних торгів становить з урахуванням витрат, повязаних зі зберіганням, організацією та проведенням реалізації майна, у тому числі повязаних з оцінкою майна, 5 % від вартості реалізованого майна. У разі якщо майно реалізоване за ціною, вищою від стартової, Організатор здійснює перерахунок винагороди пропорційно до збільшення ціни майна та зазначає у протоколі електронних торгів суму винагороди, яку покупець повинен додатково сплатити, а також рахунок Організатора, на який необхідно сплатити ці кошти.

Згідно з абзацом 17 п.1 Розділу І ?Система - це інформаційна система, що забезпечує здійснення в електронній формі процесів подання й обробки заявок на участь в електронних торгах, проведення електронних торгів з реалізації арештованого державними виконавцями майна, обробку інформації про електронні торги?

Як зазначено у абзаці другому п.1 Розділу І Тимчасового порядку, ?арештоване маймо - це рухоме або нерухоме майно боржника, на яке звернуто стягнення і яке підлягає примусовій реалізації?.

Організатор проводить електронні торги протягом тридцяти календарних днів з дати внесення інформації про лот у Систему (п.3 Розділу ІІІ Тимчасового порядку).

Відповідно до п.2 розділу ІV Тимчасового порядку для участі в електронних торгах учасник проходить процедуру реєстрації на Веб-сайті, сплачує гарантійний внесок у розмірі 5% від стартової ціни лота на рахунок Організатора, подає заявку на участь в електронних торгах за формою, розміщеною на Веб-сайті, та виконує інші вимоги, визначені цим Порядком.

Пунктами 4-5 розділу IV Тимчасового порядку визначено, що заявка на участь в електронних торгах подається через Веб-сайт в електронному вигляді. Заявка на участь в електронних торгах подається виключно по обраному лоту.

Прийом заявок на участь в електронних торгах починається з моменту розміщення інформаційного повідомлення і закінчується не раніше ніж за три дні до початку проведення електронних торгів. Кінцевий строк подачі заявок на участь в електронних торгах з реалізації предмета іпотеки визначається не раніше ніж за одну годину до початку проведення електронних торгів, при цьому заявник забезпечує сплату гарантійного внеску для участі в цих електронних торгах не пізніше ніж за одну добу до початку проведення електронних торгів ( п.8 розділу IV Тимчасового порядку ).

У разі невідповідності заявки на участь в електронних торгах вимогам, визначеним цим Порядком, зазначення відомостей не в повному обсязі, ненадходження гарантійного внеску на вказаний в інформаційному повідомленні про електронні торги рахунок Організатора Система не реєструє заявника на участь в електронних торгах із зазначенням відповідної підстави (п.9 розділу IV Тимчасового порядку).

Пунктом 5 Розділу V Тимчасового порядку визначено, що переможцем електронних торгів визнається учасник, від якого на момент завершення електронних торгів надійшла найвища цінова пропозиція. Якщо один із учасників запропонував придбати майно за стартовою ціною і пропозицій щодо купівлі майна від інших учасників не надійшло, майно продається за стартовою ціною.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі №910/5640/16 (провадження №12-109гс18) зазначено, що протокол є документом, який фіксує результат електронних торгів і не є актом за змістом статті 20 Господарського кодексу України, тому така позовна вимога також задоволена бути не може в судовому порядку. При цьому акт про проведені електронні торги, який відповідно до пункту 4 розділу Х Порядку складається після повного розрахунку переможця за придбане майно (тобто після повного виконання договору купівлі - продажу покупцем), є волевиявленням продавця щодо передання проданого майна у володіння покупцю.

В Постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №910/856/17 (провадження №12-128гс18) зазначається, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару (частина перша статті 658 ЦК України), а також, набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

Таким чином, електронні торги є видом прилюдних торгів, за яких переможцем стає той учасник, від якого надійшла найвища цінова пропозиція.

Враховуючи особливості, передбачені законодавством, складання за наслідками проведення прилюдних торгів відповідного акта, є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже є правочином.

Як зазначив Верховний Суд України під час розгляду справи №6-116цс12, предметом якої був спір про визнання прилюдних торгів недійсними, що правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - переможця прилюдних торгів.

Так, в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі №725/3212/16-ц (провадження №14-3цс18) зазначено, що правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника електронних торгів, та складанні за результатами їх проведення акта про проведення електронних торгів. Вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже, є договором.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна - є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

В Постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №1421/5229/12-ц (провадження №14-194цс18) встановлено, що судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси фізичних та юридичних осіб, а виконання судового рішення є завершальною стадією судового провадження, яким досягається кінцева мета правосуддя - захист інтересів фізичних та юридичних осіб і реальне поновлення їхніх порушених прав.

Оскільки право на майно вже оформлено на покупця, то ефективним способом захисту прав покупця є пред?явлення до суду позову із залученням державного виконавця, як відповідача, а не у порядку судового контролю за виконанням судових рішень.

Такий правовий висновок узгоджується з постановами Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі №6-1884цс15, від 25 листопада 2015 року у справі №6-1749цс15, від 16 листопада 2016 року у справі №6-1655цс16 та від 14 червня 2017 року у справі №6-1804цс16.

За таких обставин, предметом розгляду справи за позовом ОСОБА_1 були дії державного виконавця, пов?язані з реалізацією арештованого майна, що є підставою для виникнення цивільних прав та обов?язків інших осіб (не сторін виконавчого провадження), то до таких правовідносин мають застосовуватися загальні положення про захист цивільних прав шляхом пред?явлення позову.

Природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Тобто, складення акту про реалізацію рухомого майна є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, цей акт є правочином, у якому державний виконавець Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області є продавцем, а ОСОБА_1 - покупцем. Зберігачі майна не є боржниками у правовідносинах з покупцями.

Вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже, є договором.

Враховуючи, що відчуження майна з прилюдних торгів належить до договорів купівлі-продажу, такий договір регулюється вимогами зобов`язального права.

Відповідно до вимог ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до умов ч.1 ст. 526 ЦК України зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов?язаний виконати свій обов?язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов?язання чи звичаїв ділового обороту (ч.1 ст.527 ЦК України).

Зобов?язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч.1 ст.599 ЦК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов?язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов?язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов?язку.

Одностороння відмова від зобов?язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України (до ст.ст.525, 526 ЦК України).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов?язку не встановлений або визначений моментом пред?явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.Боржник повинен виконати такий обов?язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов?зок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч.2 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов?язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу.

Згідно ч.1 ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов?язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару (ч.1 ст.658 ЦК України).

В ч.1 ст. 662 ЦКУкраїни зазначено, що продавець зобов?язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, тобто учасник договірних відносин може спонукати іншу сторону до передачі майна.

В порушення зазначених вимог, державним виконавцем не було передано позивачу придбане ним майно.

Відповідно до ст.48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Представник третьої особи - ТОВ?Бук-Львів? в своїх запереченнях просив застосувати строк позовної давності, як підставу для відмови ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

ТОВ ?Бук-Львів? не є стороною у справі, а тому, застосування строків позовної давності, як підставу для відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 не ґрунтуються на вимогах закону.

Відповідно до ст. 41 Конституції Країни, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право приватної власності є непорушним.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійснені лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ст. 321 ЦК України).

Згідно Статті 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зі змінами, внесеними Протоколом №11 (ратифіковано Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Протоколом №11 стаття 1 ?Захиствласності? Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. (ратифіковано Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 ?Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини?), а відтак в силу ст.9 Конституції України вони є частиною національного законодавства України, визначено, що кожна фізична або юридична особа має право на повагу своєї власності. Тим самим у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод чітко встановлено: право власності кожної фізичної і юридичної особи, неурядової організації й групи приватних осіб, повинне поважатися.

Разом з тим, пунктом 168 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі ?East/WestAllianceLimited? проти України? (Заява N 19336/04) від 23 січня 2014 року, остаточне 02 червня 2014 року, зазначено, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити ?справедливий баланс? між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі ?Спорронг та Льонрот проти Швеції?, пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі ?Джеймс та інші проти Сполученого Королівства?, n. 50, Series A N 98).

Пункт 212 цього рішення встановлено, що втручання у право власності заявника у цій справі не повинно розглядатися як таке, що обмежується тривалим невиконанням остаточного рішення національного суду на його користь. Сама необхідність для заявника ініціювати це провадження, щоб повернути своє майно, яке на законних підставах належить йому, вже є ознакою порушення його прав за статтею 1 Першого протоколу.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги в частині зобов?язанняГоловного територіального управління юстиції у Тернопільській області передати ОСОБА_1 майно ТОВ ?Бук-Львів? - лісоматеріал 45м3 ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 704, 80 грн. (пропорційно до задоволених позовних вимог).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. ст.ст.4, 5, 10, 12, 13, 48, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263- 266, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.267, 321, 509, 525, 526, 527, 530, 626, 612, 650, 655 ЦК України, Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 16 квітня 2014 року № 656/5 2831/5, зареєстрованого в МЮ України 16 квітня 2014 року, за №427/25204, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (НОМЕР_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) до Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області (ЄДРПОУ 34905804, місцезнаходження: 46021 м. Тернопіль, вул. Грушевського, 8), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю ?Бук-Львів?(ЄДРПОУ 31811770, місцезнаходження: 48000 Тернопільська область м. Підгайці, вул. Шевченка, 45) про спонукання до виконання обов?язку в натурі.

Зобов`язати Головне територіальне управління юстиції у Тернопільській області передати на користь ОСОБА_1 лісоматеріали дубові в кількості 45, 0 м3 (сорок п?ять кубічних метрів).

Стягнути з Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири ) грн. 80 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 21 березня 2019 року.

Суддя: