Ухвала суду № 82764539, 02.07.2019, Чугуївський міський суд Харківської області

Справа №636/2584/19

Провадження №4-с/636/12/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2019 року м. Чугуїв

Суддя Чугуївського міського суду Харківської області Дьоміна О.П., розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Печенізькому, Чугуївському районах та м. Чугуєву Головного територіального управління юстиції в Харківській області Зозулі Романа Вікторовича, -

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця, в якій просив суд зобов`язати старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Печенізькому, Чугуївському районах та м. Чугуєву Головного територіального управління юстиції в Харківській області Зозулю Р.В. здійснити перерахунок заборгованості ОСОБА_1 по аліментам, починаючи з липня 2017 року по травень 2019 року за виконавчим листом №636/1735/14-ц від 26.08.2014 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Між тим, ЦПК України не передбачені дії суду у разі виявлення недоліків поданої до суду скарги.

Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Згідно з п. 13 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК. У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, що виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, при розгляді таких скарг мають застосовуватися положення ЦПК, якими врегульовано аналогічні питання.

Статті 175-177 ЦПК України встановлюють вимоги до позовної заяви, визначають її зміст, а також документи, що додаються до позовної заяви.

Розглянувши матеріали скарги суддею встановлено, що вона не відповідає вимогам, визначеним законом.

Частиною 1 ст. 448 ЦПК України встановлено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Однак, суд позбавлений можливості перевірити підсудність даної скарги, оскільки скаржником не надано суду доказів розгляду цивільної справи в Чугуївському міському суді Харківської області.

Згідно з ч. 1 ст. 449 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

ОСОБА_1 , звертаючись до суду вказує, що дізнався про неправомірні дії з боку державного виконавця, отримавши 21.06.2019 року постанову Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Печенізькому, Чугуївському районах та м. Чугуєву Головного територіального управління юстиції в Харківській області від 20.06.2019 року, проте на підтвердження даного факту доказів не надав, незважаючи на те, що відповідно до розрахунку заборгованості по аліментах, нарахування аліментів змінено, починаючи з 01.07.2017 року. Скаржником надано суду лише постанову про арешт майна від 20.06.2019 року та розрахунок заборгованості по аліментах від 20.06.2019 року.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Скаржником не дотримані вимоги вищевказаної норми закону, у скарзі відсутні відомості щодо стягувача, участь якого у судовому засіданні з розгляду скарги, відповідно до ч. 1 ст. 450 ЦПК України, є обов`язковою.

Згідно з ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Таким чином, ОСОБА_1 необхідно у скарзі уточнити виклад обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги, зазначивши докази, що підтверджують кожну обставину, а також надати суду письмові докази.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 та ч. 5 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідчені копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

До скарги додані ксерокопії документів, які не засвідчені підписом скаржника із зазначенням дати такого засвідчення, тобто не завірені належним чином, що не відповідає вимогам ЦПК України. А також, незважаючи на те, що ОСОБА_1 подає письмові докази в копіях, він не зазначає про наявність у нього або іншої особи оригіналів даних письмових доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суддя, також, звертає увагу, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

На підставі вищевикладеного, скарга в порядку ст. 185 ЦПК України підлягає залишенню без руху з наданням строку для виправлення недоліків.

Керуючись ст. ст. 175-176, 185 ЦПК України, суддя, –

у х в а л и л а:

Скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Печенізькому, Чугуївському районах та м. Чугуєву Головного територіального управління юстиції в Харківській області Зозулі Романа Вікторовича – залишити без руху.

Надати скаржнику для усунення зазначених в цій ухвалі суду недоліків строк тривалістю десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Роз`яснити скаржнику, що у випадку неусунення зазначених недоліків у встановлений строк, скарга буде повернута.

Копію ухвали надіслати скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя О.П. Дьоміна