Постанова № 8275375, 09.03.2010, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2010 р. Справа № 33/175-09

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді ,

при секретарі Голозубовій О.І.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - Кропивка І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 280Х/3-7) на рішення господарського суду Харківської області від 12.01.10 р. по справі № 33/175-09

за позовом ПП "Транзит - сервіс", м. Кременчук

до ПП фірма "Біотехнологія", м. Харків

про стягнення 26203,54 грн.

встановила:

У липні 2009 р. позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача 19600,00 грн. основного боргу, 3196,50 грн. штрафу за простій, 2082,44 грн. пені, 264,20 грн. 3% річних, 1060,40 грн. інфляційних втрат. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач допустив простій автомобіля з 13.12.2008 р. по 15.12.2008 р., внаслідок чого відповідачу нараховані передбачені договором санкції та вартість холостого пробігу.

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.01.10 р. по справі № 33/175-09 (суддя - Савченко А.А.) позов задоволено частково та стягнуто з відповідача 19600,00грн. основного боргу, 3196,50 грн. штрафу, 228,80 грн. витрат по сплаті державного мита та 102,66 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в решті позову відмовити.

Рішення мотивоване тим, що вартість холостого пробігу в сумі 19600 грн. обґрунтована та не суперечить умовам договору, так як позивачем холостий пробіг нарахований лише за повернення автомобіля у зворотному напрямку, оскільки водій подолав саме таку відстань до місця знаходження позивача по справі, доведено знаходження автомобіля за місцем завантаження, зазначеним в заявці, з 12.12.2008 р. по 15.12.2008 р. включно, та має місце простійавтомобіля позивача з 13.12.2008 р. по 15.12.2008 р., відповідачем не надано доказів, підтверджуючих відсутність простою та вини, повідомлення позивача у встановлений договором або законом спосіб до дати завантаження - 12.12.2008 р.

Відповідач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його не законним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, надав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та в задоволенні позову відмовити.

У апеляційній скарзі відповідач зазначив, що неотримання письмового підтвердження заявки позивачем до виконання згідно п.п. 4.1.1. договору ПП «Біотехнологія»мало право вважати, що заявка № 57-ф від 04.12.2008 р. позивачем не прийнята до виконання та не може нести відповідальність за холостий пробіг автомобіля.

Відповідач вважає, що судом необґрунтовано встановлений розмір заборгованості у сумі 19600 грн. за холостий пробіг з посиланням на п. 5.3 договору, оскільки такий розрахунок суперечить умовам договору на перевезення вантажу у міжнародному сполученні, згідно п. 5.3. (холостий пробіг автомобіля розраховується відповідно до подорожного листа), оскільки з подорожнього листа неможливо встановити від якого міста в Польщі слід рахувати холостий пробіг до м. Амстердам та від м. Амстердам до якого міста в Польщі зворотний шлях.

Позивач з обставинами, викладеними у апеляційній скарзі, не погоджується, вважає рішення законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм матеріального та процесуального права, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з посиланням на те, що водій позивача отримав подорожній лист, в якому зазначалося, що його рейс складався із двох замовлень. Більш заявок позивач не мав, тому у випадку виконання заявки відповідача, автомобіль позивача повинен був доставити вантаж згідно заявки за місцем призначення в м. Харків, вул. Новомосковська, буд 13, а у випадку відмови від завантаження апелянтом повернутися за місцезнаходження позивача, тобто в м. Кременчук.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини не прибуття суд не повідомив, не з’явлення представника позивача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду встановила, що 24.11.2008 р. між ПП „Транзит–Сервис” (Перевізник) та ПП „Біотехнологія” (Замовник) було укладено договір на перевезення вантажів в міжнародному сполученні, за яким позивач зобов’язався надавати послуги відповідачу з доставки вантажів по вказаним відповідачем маршрутам, а відповідач зобов’язався оплачувати надані транспортні послуги у порядку, встановленому договором. Пунктом 1.3 договору передбачено, що кількість та рід вантажу, маршрут, вантажовідправники та вантажоотримувачі, графік подачі транспорту та інше обумовлюються разовими заявками, які є невід’ємною частиною договору, додатково перед кожним перевезенням.

Пунктом 4.1.1 договору встановлено обов’язок позивача письмово підтвердити прийом замовлення до виконання, а п. 9.3 договору сторони визначили, що визнають документи, передані за допомогою електронних засобів зв’язку, як такі, що мають юридичну силу та є обов’язковими для виконання сторонами своїх зобов’язань.

На виконання умов п.1.3 договору відповідач надав позивачу заявку за № 57-ф від 04.12.2008р., в якій замовив транспортний засіб (автоцистерну) перевізника під завантаження для перевезення вазелінового масла на 12.12.2008 р. з Голландії, м. Амстердам з пунктом доставки вантажу: м. Харків, вул. Новомосковська,13.

Позивач після отримання заявки підтвердив її прийняття шляхом підпису її директором, прикладанням печатки, зазначивши в ній номер автомобіля, його напівпричепа, прізвище водія та направив її відповідачеві електронною поштою.

Суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що у відповідності до п. 9.3 договору ця заявка має юридичну силу та свідчить про виконання позивачем обов’язку з письмового повідомлення про прийняття замовлення до виконання та не прийняв до уваги заперечення відповідача щодо того, що позивачем не виконано умови договору в частині письмового підтвердження прийняття замовлення до виконання, оскільки сторонами в договорі визначено, що документи, передані електронною поштою, мають юридичну силу та є обов’язковими для сторін. Умовами договору не вимагається надсилання відповідних документів лише через поштові відділення. Тем більш, що договір, укладення якого не заперечується відповідачем, укладено в електронній формі, що не суперечить Закону України „Про електронні документи та електронний документообіг”, Цивільному та Господарському кодексам України. В зв’язку з чим посилання відповідача на відсутність підтвердження прийняття заявки до виконання є безпідставним.

07.12.2008р.,здійснюючи перевезення за маршрутом Україна –Польща –Голландія - Україна, транспортний засіб позивача перетнув кордон між Україною та Польщею на митниці „KORCZOWA”, що підтверджується відміткою в закордонному паспорті водія за № ЕА 776686, доставив вантаж у Польщу, та за умовами заявки 12.12.2008 р. автомобільприбув у Голландію до місця завантаження.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що 15.12.2008 р. відповідач повідомив, що відмовляється від заявки, що підтверджується листом від 16.12.2008 р., надісланим факсом 18.12.2008 р. за підписом директора Гулевського Р.А.. Водієм проставлено відмітку на копії заявки в підприємстві, де повинно було відбуватись завантаження з зазначенням дати - 15.12.2008 р. та печатки підприємства.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що замовник зобов’язаний забезпечити завантаження транспортного засобу та митне оформлення протягом 24 годин з моменту подачі автомобіля під завантаження на території інших країн, а п. 5.1 договору передбачено, щоза кожну додаткову добу простою транспортного засобу понад встановлених у п. 3.4. строків, замовник оплачує штраф в розмірі 100 Євро по курсу НБУ на день оплати за кожні сутки понаднормативного простою.

Суд першої інстанції правомірно встановив, що доведено знаходження автомобіля за місцем завантаження, зазначеним в заявці, з 12.12.2008 р. по 15.12.2008 р. включно та має місце простій автомобіля позивача з 13.12.2008 р. по 15.12.2008 р. Відповідачем доказів, які б підтвердили відсутність простою у вищевказаний період та його вини в його виникненні, повідомлення позивача у встановлений договором або законом спосіб до дати завантаження - 12.12.2008 р.не надав.

В зв’язку з чим, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив вимогу позивача про стягнення штрафу в розмірі 3196,50 грн.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що в разі відмови від завантаження, якщо немає технічної можливості зупинити відправлений під завантаження автомобіль, замовник оплачує перевізнику холостий пробіг згідно подорожнього листа від місця знаходження автомобіля до місця завантаження та в зворотному напрямку (зворотно) з розрахунку 7 грн. за 1 км.

Суд першої інстанції помилково вважав, що розрахунок вартості холостого пробігу повинен проводись виходячи з відстані із м. Амстердам (місце завантаження) до м. Кременчук Полтавської області (місце знаходження виконавця) в кількості 2800 км.

При цьому не враховано, що до подання заявки відповідача автомобіль повинен здійснювати перевезення за маршрутом Україна –Польща, згідно з умовами договору оплачується холостий пробіг згідно подорожнього листа від місця знаходження автомобіля до місця завантаження та в зворотному напрямку (зворотно), як свідчить подорожний лист зазначена відстань складає 1540 км.( відстань від місця знаходження автомобіля у Польщі до м. Амстердам та від м. Амстердам до міста знаходження автомобіля в Польщі, з якого автомобіль повертався би при здійсненні перевезення до Польщі.) Судова колегія вважає, що позивачем не доведений причинний зв’язок між холостим пробігом за заявкою відповідача та поверненням автомобіля з маршруту Україна –Польща.( після здійснення перевезення до Польщі)

В зв’язку з чим вартість холостого пробігу повинна складати 10780 грн. і рішення в частині стягнення суми 8820 грн. підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення йому вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як свідчать матеріали, справи позивачнаправив на адресу відповідача у червні 2009р. претензію - вимогу від 22.05.2009 р. про сплату вартості холостого пробігу та копії рахунку для оплати., яка залишена без задоволення.

Суд першої інстанції обґрунтовано відмовив позивачу в стягненні пені, оскільки умовами п. 5.5 договору нарахування пені передбачено лише у випадках несвоєчасної оплати за виконані транспортні послуги та договором не передбачено нарахування пені в разі наявності холостого пробігу.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник який прострочив виконання зобов’язання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми боргу.

Суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у стягненні інфляційних та річних, так як розрахунок інфляційних та річних проведено за період з лютого по червень 2009 р.,але позивачем не надано доказів надсилання рахунку на оплату відповідачу 15.12.2008 р., претензія –вимога з копією рахунку направлена на адресу відповідача лише у липні 2009 р.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яки вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, що позивачем частково не виконано.

Таким чином, висновки викладені в рішенні господарського суду частково не відповідають фактичним обставинам справи, а мотиви відповідача можуть бути підставою для його частково скасування, керуючись ст.ст. 530, 625 ЦК України, ст.ст. 101-105 ГПК України, колегія суддів -

постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 12.01.2010 р. по справі № 33/175-09 скасувати частково в частині стягнення 8820 грн. основного боргу, 88,2 грн. держмита та в позові в цієї частині відмовити.

В іншій частині залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Стягнути з ПП «Транзит-сервіс»(39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Шевченка, 24/43, кв. 24, код ЄДРПОУ 245641816034) на користь ПП «Біотехнологія»(61052, м. Харків, вул. Дмітрієвська, 22, код ЄДРПОУ 23144701) - 44,10 грн. держмита по скарзі.

Наказ доручити надати господарському суду Харківської області.

Головуючий суддя

Судді

Повний текст постанови підписаний 09.03.2010 р.