Ухвала суду № 82753154, 23.04.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

23 квітня 2019 року Київ № 640/21410/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

до Київського окружного адміністративного суду із Окружного адміністративного суду м. Києва в порядку ст.29 КАСУ надійшла адміністративна справа за позовом ГУ ДФС у м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 25 000 грн.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши позовну заяву та приєднані до неї документи, суд приходить до висновку про необхідність повернення позовної заяви, з урахуванням того, що вона підписана особою, яка не права її підписувати, на підставі наступного:

як слідує із змісту позовної заяви, остання підписана представником ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_2 на підтвердження повноважень якого надано копію довіреності від 14.12.2018 р. №2966/26-15-10-06-17 за підписом начальника ОСОБА_3 .

Відповідно до ч.1 ст.43 КАСУ, здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Правилами ч.4 ст.5 КАСУ встановлено, що суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

частиною 1 ст.55 КАСУ унормовано, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника, - ч.3 ст.55 КАСУ.

Аналогічне положення міститься в ст.60 ГПК України, де зазначено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

На підставі ч.1-3 ст.28 ГПК України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої особи.

Аналіз положень норм процесуального законодавства, які наведені вище дають підстави для висновку, що керівники організацій для участі у розгляді справи подають документи, які посвідчують їх посадове становище лише у випадку, коли право на здійснення представницьких функцій в суді надано законодавством або установчими документами. Це положення ст.28 ГПК України кореспондується із нормами ч.3 ст.55 КАСУ, яка узаконює право представника - керівника на участь у розгляді адміністративної справи, якщо таке право надане законом, статутом та/чи положенням.

На законодавчому рівні право керівників територіальних органів ДФС України здійснювати представницькі функції в судах не визначено, відтак суд послуговуються у вирішенні питання повноважень представника ГУ ДФС у м. Києві положенням, на підставі якого воно і діє.

В контексті ч.1 ст.59 КАСУ документами, які підтверджують законність представництва є довіреність фізичної чи юридичної особи.

Частиною 3 ст.59 КАСУ встановлено, що довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Отже, наведеними положеннями КАСУ та ГПК України унормовано порядок звернення до суду із позовною заявою суб`єкта владних повноважень-юридичної особи особисто та/або через представника.

Виходячи із буквального змісту ч.3 ст.59 КАСУ право на звернення до суду та право підписання позовної заяви належить особі (представнику) уповноваженого на це довіреністю за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Обсяг повноважень начальника ГУ ДФС у Київській області встановлений п.11 Положення про ГУ ДФС у Київській області, затвердженого наказом ДФС 09.08.2017 р. №529 (установчим документом). Підпунктом 20 п.11 Положення №529 начальнику ГУ ДФС у Київській області надано право надавати посадовим особам ГУ ДФС у Київській області повноваження на виконання певних функцій, передбачених ПКУ виключно за погодженням з Головою ДФС України.

Пунктом 13 Положення про Державну фіскальну службу України встановлено, що для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції ДФС, обговорення найважливіших напрямів її діяльності у ДФС може утворюватися колегія. Рішення колегії можуть бути реалізовані шляхом видання відповідного наказу.

Рішення про утворення чи ліквідацію колегії, інших постійних або тимчасових консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів приймає Голова ДФС.

Отже, погодження Голови ДФС на передачу повноважень ГУ ДФС у Київській області має бути оформлено відповідним рішенням, наказом, розпорядженням, яке при зверненні до суду представника позивача суду не надано. Довіреність на ім`я ОСОБА_4 видана та підписана особою, у якої відсутні на це визначені законом, положенням повноваження. З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що з позовом звернулась особа, у якої відсутнє право на його підписання. До позовної заяви, яка має такий недолік застосовуються наслідки, передбачені п.3 ч.4 ст. 169 КАСУ.

Керуючись статтями 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Позовну заяву Головного управління ДФС у м. Києві (код 3335704077, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) до лаврової ОСОБА_5 (код НОМЕР_1 АДРЕСА_1 ) про стягнення боргу, - повернути позивачеві.

2. Роз`яснити , що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

3. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Брагіна О.Є.