Ухвала суду № 82751971, 26.06.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"26" червня 2019 р. справа № 300/454/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Біньковської Н.В.,

за участю: секретаря судового засідання Хоми О.В.,

представника позивача – Селяніна В.О.,

представника відповідача – Чорній О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Галицька" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними, скасування рішення №72 від 07.08.2018, наказу, якими анульовано дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ 113180611203 від 02.03.2018 та зобов`язання до вчинення дій,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "Будівельна компанія "Галицька" звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними, скасування рішення №72 від 07.08.2018, наказу, якими анульовано дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ 113180611203 від 02.03.2018 та зобов`язання відновити запис про реєстрацію дозволу на виконання будівельних робіт № ІУ 113180611203 у Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмов у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.03.2019 в адміністративній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

В судовому засіданні представником відповідача, в порядку ст.ст.122, 123 КАС України, заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, яке обґрунтоване пропущенням позивачем шестимісячного строку звернення до суду. Зазначає, що станом на 14.08.2018 представнику позивача та позивачу було відомо про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт, оскільки представник позивача в межах розгляду справи №809/738/18 в судовому засіданні 14.08.2018 ознайомився із листом Держархбудінспекції від 08.08.2018 №40-301-10/5536-18, яким позивача повідомлялось про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт від 02.03.2018 №ІУ 113180611203. Також зазначила, що про анулювання вказаного дозволу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області повідомило позивача листом №1009/1.18/950вих від 21.08.2018, який отримано позивачем 22.08.2018.

Представник позивача в судовому засіданні стосовно заявленого клопотання заперечив. Надав суду заяву про поновлення строку звернення до суду. Зазначає, що відповідачем не надано суду докази отримання позивачем наведених вище листів Держархбудінспекції від 08.08.2018 та Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області від 21.08.2018, і такі ТОВ "Будівельна компанія "Галицька" не отримувались. Згідно повідомлення про вручення, поштову кореспонденцію від 21.08.2018 отримано 22.08.2018 уповноваженим Ульванським А., однак такий працівник ніколи не працював у ТОВ “БК “Галицька” ні на момент отримання листа, ні на теперішній час. Стверджує, що ОСОБА_1 не є уповноваженим працівником від ТОВ “БК “Галицька” на отримання будь-якої кореспонденції. Стосовно того, що інформація про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт від 02.03.2018 №ІУ 113180611203 була надана представниками УДАБІ в Івано-Франківській області в межах розгляду іншої справи №809/738/19 зазначив, що предметом розгляду такої справи не були обставини анулювання дозволу на виконання будівельних робіт, суд наведене вище повідомлення не досліджував, оскільки воно виходило за межі спору, повідомлення було надано суду відповідачем в порядку інформації, а не в офіційному, як того вимагає закон, порядку безпосередньо відповідачу, і носило суто інформативний характер, а адвокат Селянін В.О., який представляв інтереси позивача у вказаній справі, не вважав за необхідне і не передавав цю інформацію ТОВ “БК “Галицька”. Вказує, що лише 20.02.2019 позивач дізнався про своє порушене право, а тому саме з цього часу слід проводити відлік строку звернення до суду.

Розглянувши клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши наведені обставини, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

Згідно частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частин 2, 3 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до частини 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Судом встановлено, що позовні вимоги мотивовані протиправністю рішення №72 від 07.08.2018, наказу, якими анульовано дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ 113180611203 від 02.03.2018. До суду позивач звернувся 04.03.2019.

Як слідує з матеріалів справи, відповідач, на підтвердження обставин, що вказують на пропущення позивачем строку звернення до суду, зокрема щодо отримання листа Держархбудінспекції від 08.08.2018 №40-301-10/5536-18, яким повідомлено про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт від 02.03.2018 № IV 113180611203, надав суду його копію із відміткою про отримання 13.03.2018 Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області, а не позивачем. У відповідності до довідки ТОВ “БК “Галицька” від 13.06.2019 №13/06-19/1 та звіту про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ТОВ “БК “Галицька” за серпень 2018 року, ОСОБА_1 в ТОВ “БК “Галицька” не працював.

Суд не вважає надані суду представником відповідача докази беззаперечними та достатніми для підтвердження пропуску позивачем строку звернення до суду. Суд зазначає, що представником відповідача в судовому засіданні не доведено факт отримання позивачем листа Держархбудінспекції від 08.08.2018 №40-301-10/5536-18 і листа УБАБІ в Івано-Франківській області від 21.08.2018 №1009/1.18/950вих, якими повідомлялось про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт від 02.03.2018 № IV 113180611203. Не підтверджено факту доведення такої інформації будь-яким іншим способом безпосередньо ТОВ “БК “Галицька”, зокрема і при розгляді адміністративної справи №809/738/18.

Таким чином, твердження представника відповідача про те, що позивач станом на 14.08.2018 повідомлений про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт, оскільки отримав таку інформацію в ході розгляду адміністративної справи №809/738/18 є необґрунтованими. Будь-яких інших беззаперечних доказів пропущення позивачем строку звернення до суду відповідачем суду не надано.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.55 Конституції України, держава кожному гарантує право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно із вимогами ч.4 ст.6 КАС України, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини”, Європейська Конвенція “Про захист прав людини і основоположних свобод” (далі – Конвенція) і практика Європейського Суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) є джерелом права.

Частиною 1 ст.6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Згідно практики ЄСПЛ вказане право не є абсолютним і підлягає визначеним національним законом обмеженням.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції, наголошує, що застосування строків звернення до суду має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Разом з цим, згідно висновків, викладених у п.п.23, 25 Рішення ЄСПЛ у справі “Проніна проти України”, суд в кожному випадку зобов`язаний надавати відповідь на кожен з специфічних, доречних та важливих доводів заявника, а також давати обґрунтування своїх рішень.

У рішенні по справі “Іліан проти Туреччини” ЄСПЛ зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на всі обставини справи.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.6, 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвала окремо від рішення суду не оскаржується. Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.

Ухвала складена в повному обсязі 01.07.2019.