Рішення № 82751654, 19.06.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2019 р. Справа№200/3618/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., при секретарі- Мангуш З.В., розглянувши у судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання рішення протиправним та його скасування, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання рішення протиправним та його скасування, зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 25.05.1999 року по 12.03.2015 року перебував на пенсійному обліку відповідача як отримувач пенсії по інвалідності ІІІ групи у зв`язку з трудовим каліцтвом. На підставі заяви від 12.03.2015 року № 777 про переведення з одного виду пенсії (по інвалідності) на інший (за віком вперше) з 12.03.2015 року заявникові призначена пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення” і обчислена з урахуванням норм Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” та Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”. При обчисленні коефіцієнту стажу задля подальшого встановлення розміру пенсійних виплат при переході на пенсію за віком (вперше) управлінням ПФУ враховано в одинарному розмірі період (час) перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві з 25.05.1999 року по 12.03.2015 року, що становить 9 років 4 місяці 27 днів, тобто, всього враховано 518 місяців відповідного періоду. У зв`язку з наведеним, позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії за віком, застосовуючи кратність стажу, зарахувавши період (час) перебування на інвалідності в подвійному (пільговому) розмірі. Натомість, рішенням відповідача № 406 від 15.02.2019 року

йому було відмовлено в перерахунку пенсії з застосування кратності стажу, оскільки, період знаходження на інвалідності зараховується при підрахуванні стажу підземної роботи лише для визначення права на пенсію, а при розрахунку коефіцієнту стажу зазначений період не застосовується тому, що це не передбачено нормами діючого законодавства. З огляду на наведене, ОСОБА_1 просить визнати вищевказане рішення протиправним та зобов`язати відповідача зараховувати до стажу роботи зі шкідливими умовами роботи в подвійному (пільговому) розмірі період з 25.05.1999 року по 12.03.2015 року.

Відповідачем надано письмовий відзив на позовну заяву. В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що позивач звернувся до управління з заявою від 07.02.2019 року про перерахунок стажу з 25.05.1999 року по 12.03.2015 року. Наголошує, що позивачу обчислено коефіцієнт стажу задля подальшого встановлення розміру пенсійних виплат при переході на пенсію за віком на пільгових умовах в одинарному розмірі за період (час) перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві з 25.05.1999 року по 12.03.2015 року, посилаючись на приписи ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ч. 6 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення». З зазначених причин відповідач зазначає, що не має можливості зарахувати в подвійному розмірі період перебування позивача на інвалідності та просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18.03.2019 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання рішення протиправним та його скасування, зобов`язання вчинити певні дії та відкрито провадження по справі № 200/3618/19а. Розгляд адміністративної справи № 200/3618/19а визначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання по справі на 17.04.2019 року о 14 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 17.04.2019 року клопотання позивача про витребування доказів, - задоволено частково. Витребувано у Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області копію пенсійної справи ОСОБА_1 , засвідчену відповідно до вимог чинного законодавства. В решті заявлених вимог, - відмовлено. Розгляд адміністративної справи визначено проводити за правилами загального позовного провадження. Замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження на 12:00 год. 22.05.2019 року. Продовжено строк підготовчого провадження по адміністративній справі, - на тридцять днів з ініціативи суду. Pозгляд справи № 200/3618/19-а перенесено з 22.05.2019 року на 24.05.2019 року о 12:00 год. у зв`язку з відрядженням судді.

Ухвалою суду від 24.05.2019 рок закрито підготовче провадження по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання рішення протиправним та його скасування, зобов`язання вчинити певні дії. Призначено судовий розгляд по суті на 12 годину 00 хвилин 12.06.2019 року.

Pозгляд справи № 200/3618/19-а перенесено з 12.06.2019 року на 19.06.2019 року о 14:00 год. у зв`язку з відрядженням судді.

Ухвалою суду від 19.06.2019 року клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду залишено без задоволення.

У судове засідання представник відповідача та позивач, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не з`явились.

Згідно з частиною четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1 . Згідно паспортних даних позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 34-35).

Сторонами не спростовується факт знаходження позивача в період з 25.05.1999 року по 12.03.2015 року на пенсійному обліку відповідача як отримувача пенсії по інвалідності ІІІ групи у зв`язку з трудовим каліцтвом.

Трудове каліцтво позивача доведено виписками з акту огляду МСЕК від 25.05.1999 року, 13.06.2000 року, від 16.05.2001 року, від 10.06.2003 року, від 21.06.2005 року (а.с. 92-96).

Згідно довідки Добропільського відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 12.03.2015 року № 08/493 ОСОБА_1 значиться на обліку як одержувач щомісячної допомоги у зв`язку з професійним захворюванням, отриманим під час роботи на шахті «Добропільська» (акт № 71 від 26.05.1996 року), втрата працездатності – 30 % безстроково, має третю групу інвалідності (а.с. 88).

Відповідно до заяви позивача від 12.03.2015 року № 777/851 про переведення з одного виду пенсії (по інвалідності) на інший (за віком вперше) (а.с. 87) з 12.03.2015 року ОСОБА_1 призначена пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і обчислена з урахуванням норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», що також доведено розпорядженням № 140264 від 09.04.2015 року (а.с. 83-86), яке в подальшому було оскаржено позивачем до суду.

Сторонами не спростовується той факт, що при обчисленні позивачу коефіцієнту стажу задля подальшого встановлення розміру пенсійних виплат при переході на пенсію за віком відповідачем враховано в одинарному розмірі період (час) перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві з 25.05.1999 року по 12.03.2015 року, що становить 9 років 4 місяці 27 днів, тобто, всього враховано 518 місяців відповідного періоду.

Постановою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 15.03.2016 року у адміністративній справі № 227/3954/15-а встановлено, що при розрахунку розміру пенсії за віком ОСОБА_1 при переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком вперше, відповідачем був зарахований вперше стаж перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві 9 років 4 місяці 27 днів, згідно абзацу 4 частини 1 статті 24 Закону України № 1058-IV, був зарахований до стажу на підземних роботах (а.с. 30-33).

07 лютого 2019 року позивач звернувся до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про перерахунок пенсії, а саме просив зараховувати до стажу роботи зі шкідливими умовами роботи в подвійному (пільговому) розмірі період з 25.05.1999 року по 12.03.2015 року (а.с. 13-17).

Натомість, рішенням відповідача № 406 від 15.02.2019 року йому було відмовлено в перерахунку пенсії з застосування кратності стажу, оскільки, період знаходження на інвалідності зараховується при підрахуванні стажу підземної роботи лише для визначення права на пенсію, а при розрахунку коефіцієнту стажу зазначений період не застосовується тому, що це не передбачено нормами діючого законодавства (а.с.19-20).

Крім того, позивачем до матеріалів справи надано два листи відповідача № 6550/02 від 12.04.2018 року та № 91/М-01-01-05 від 26.06.2018 року стосовно його звернення в межах Закону України «Про звернення громадян» (а.с. 21-23).

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

З 1 січня 2004 року набув чинності Закон України від 9 липня 2003 року №1058-ІУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з 01.01.2004 року до страхового стажу зараховується період, протягом якого особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за яку щомісяця сплачено страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом (тобто до 01.01.2004 року), зараховуються до трудового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, тобто відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення". Періоди трудової діяльності після 01.01.2004 року обчислюються за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Згідно з абз. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до страхового стажу для призначення пенсії за віком, а також до страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

Аналогічне положення міститься і в ч. 5 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», згідно якої час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах. Таке ж положення міститься і у ч. 4 ст. 9 Закону України «Про охорону праці».

Абзацом 10 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Слід зазначити, що ч. 5 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» містись виключний зміст, який зазначено вище у рішенні суду. В даній частині не існує дописки про зарахування чи призначення пенсії на пільгових умовах з дня встановлення інвалідності до дати звернення за переводом на пенсію за віком.

Таким чином, винесене рішення відповідача № 406 від 15.02.2019 року «Про відмову в перерахунку пенсії» є противоправним та таким, що порушує права позивача на отримання гарантованих законодавством України пенсійних виплат.

Аналогічного правового висновку дійшов Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 31.03.2016 року по справі К/800/20832/15.

За таких обставин, суд приходить висновку, що позовна вимога позивача про визнання противоправним та скасування рішення відповідача № 406 від 15.02.2019 року є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно з ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Таким чином, суд вважає за необхідне зобов`язати Добропільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати ОСОБА_1 період знаходження на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві з 25.05.1999 року по 12.03.2015 року у пільговому розмірі.

Крім того, суд звертає увагу, що право на зарахування спірного періоду знаходження на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві виникло у позивача саме з 12.03.2015 року, оскільки саме тоді відповідач мав зарахувати період у пільговому розмірі.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги ОСОБА_1 до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання рішення протиправним та його скасування, зобов`язання вчинити певні дії підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по даній справі суд зазначає, що в силу положень ч.1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Отже, у викладеній нормі йдеться про право, а не обов`язок суду щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення. Водночас з цим, позивачем не наведено, і матеріли справи також не містять обставин, які б свідчили про те, що відповідач буде ухилятись від виконання судового рішення.

Таким чином, у даному випадку суд не знаходить підстав для застосування приписів ст. 382 КАС України щодо встановлення судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, а тому у цій частині вимог належить відмовити.

Стосовно розподілу судового збору, суд зазначає наступне.

При зверненні до Донецького окружного адміністративного суду ОСОБА_1 було сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн, відповідно до квитанції від 06.03.2019 року (а.с.3).

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, суд вважає за необхідне стягнути з Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 768,40 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 243 КАС України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 139, 244-250, 255, 262, 295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Незалежності, 28-А, код ЄДРПОУ 37755477) про визнання рішення протиправним та його скасування, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 406 від 15.02.2019 року «Про відмову в перерахунку пенсії» ОСОБА_1 .

Зобов`язати Добропільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати ОСОБА_1 період знаходження на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві з 25.05.1999 року по 12.03.2015 року у пільговому розмірі, починаючи з 12.03.2015 року.

Стягнути з Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області суму судового збору у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) на користь ОСОБА_1 .

Повний текст рішення складено 01 липня 2019 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Голуб