Постанова № 8275158, 22.02.2010, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2010 р. Справа № Б-39/02-09

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді ,

при секретарі Семеровій М.С.

за участю представників сторін:

прокурор - Стрельнікова Є.В., посвідчення №52 від 16.04.2009р.

ініціюючого кредитора - Лежнін В.І. за довіреністю б/н від 27.01.2009р.

боржника - Нефьодов В.В., за довіреністю №125/498 від 19.10.2010р.

Міністерства транспору та зв’язку - Мілешкін М.М., за довіреністю.

арбітражного керуючого - Лісіна В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Ізюмський тепловозоремонтний завод”, м. Ізюм (вх.№3411Х/2-6)

на ухвалу господарського суду Харківської області від 21.10.2009р. по справі №Б-39/02-09

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ІТРЗ", м.Харків

до Відкритого акціонерного товариства “Ізюмський тепловозоремонтний завод”, м.Ізюм

про банкрутство;-

встановила:

          Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.10.2009р. по справі №Б-39/02-09 (суддя Швидкін А.О.) за результатами підготовчого засідання було зобов’язано кредитора –Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „ІТРЗ” опублікувати в офіційному друкованому органі України газеті “Голос України” або “Урядовий Кур’єр” оголошення про порушення справи про банкрутство боржника –Відкритого акціонерного товариства “Ізюмський тепловозоремонтний завод”, м. Харків, код ЄДРПОУ 01056356, із зазначенням повного найменування боржника, його поштової адреси, банківських реквізитів, найменування та адреси господарського суду, номера справи №Б-39/02-09, порушеної 13.01.2009року, відомостей про розпорядника майна. Докази надання оголошення надати суду в триденний строк після його публікації. Встановлено розмір вимог кредитора, який подав заяву про порушення справи про банкрутство в сумі 248760грн. Введено процедуру розпорядження майном боржника. Призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Лісіну Вікторію Юріївну, ліцензія серії АВ №347281 від 02.11.2007року, ідентифікаційний номер 2098216325, місце проживання: м. Харків, вул. Космічна, 27, кв.161. Зобов’язано розпорядника майна разом з керівником боржника розглянути в тридцятисемиденний строк з моменту публікації оголошення вимоги кредиторів, скласти реєстр вимог кредиторів і не пізніше ніж на десятий день після закінчення строку для подачі вимог кредиторів, надати складений і підписаний керівником боржника і головним бухгалтером боржника реєстр вимог кредиторів з посиланням на загальний розмір визнаних вимог кредиторів. Зобов’язано розпорядника майна виконати всі обов’язки, передбачені ч.9 ст.13, ч.5 ст. 3-1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, надати у попереднє засідання суду аналіз фінансової, господарської і інвестиційної діяльності боржника, його положення на товарному ринку на час проведення попереднього засідання суду. Попереднє засідання господарського суду призначено на 28 грудня 2009 року. Зобов’язано розпорядника майна боржника письмово повідомити кредиторів про час і місце проведення попереднього засідання суду, докази направлення повідомлення надати суду. Також зобов’язано розпорядника майна боржника письмово повідомити кредиторів про проведення зборів кредиторів, які мають відбутися не пізніше трьох місяців і десяти днів після дати проведення цього засідання. Призначено засідання суду, на якому буде винесено Ухвалу про санацію боржника чи прийнята постанова про визнання його банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура, чи припинено провадження у справі про банкрутство, на 27 січня 2010 року.

Боржник –ВАТ “Ізюмський тепловозоремонтний завод” з ухвалою господарського суду від 21.10.2009р. по справі №Б-39/02-09 не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій з урахуванням уточнень до апеляційної скарги, наданих до апеляційного господарського суду 10.12.2009р., просить ухвалу підготовчого засідання від 21.10.2009р. скасувати в частині введення процедури розпорядження майном боржника; призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Лісіну В.Ю., зобов’язання кредитора –ТОВ „Торговий дім „ІТРЗ” опублікувати в офіційному друкованому органі України газеті “Голос України” або “Урядовий Кур’єр” оголошення про порушення справи про банкрутство боржника –Відкритого акціонерного товариства „Ізюмський тепловозоремонтний завод”; зобов’язання розпорядника майна виконати всі обов’язки, передбачені ч.9 ст.13, ч.5 ст. 3-1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, призначення попереднього засідання господарського суду на 28.12.2009р.; призначення засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника чи прийнята постанова про визнання його банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура, чи припинено провадження у справі про банкрутство, на 27 січня 2010 року та винести нову ухвалу по справі, якою призначити нового розпорядника майна ВАТ „Ізюмський тепловозоремонтний завод”; направити в порядку ч.4 ст. 90 Господарського процесуального кодексу України повідомлення органам внутрішніх справ чи прокуратури про наявність в діях посадових осіб ВАТ „Ізюмський тепловозоремонтний завод” ознак доведення до банкрутства; призупинити справу №Б-39/02-09 про визнання ВАТ „Ізюмський тепловозоремонтний завод” банкрутом до винесення рішення суду загальної юрисдикції по факту доведення до банкрутства.

Апелянт посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права. Свої вимоги боржник обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не було задоволено клопотання про відкладення розгляду справи у порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з чим уповноважений представник сторони –апелянта не мав змоги ознайомитись з матеріалами справи, чим він був позбавлений надати у судовому засіданні пояснення по справі. Також господарським судом при винесені оскаржуваної ухвали не надано оцінки заяві боржника, з приводу того, що в проваджені господарського суду Харківської області знаходиться справа за позовом ВАТ «ІТРЗ»до ТОВ «ТД «ІТРЗ»про стягнення з останнього 2849195,06 грн., яка пов’язана зі справою про банкрутство. Крім того, апелянт зауважує, що судом першої інстанції порушено приписи Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»щодо порядку призначення арбітражного керуючого, а також сама кандидатура арбітражного керуючого - розпорядника майна Лісної В.Ю.

До апеляційного господарського суду ініціюючий кредитор - ТОВ „ Ізюмський тепловозоремонтний завод” надав відзив на апеляційну скаргу боржника, в якому зазначає, що в апеляційній скарзі не наведено жодних доводів та не надано документів, які б спростовували висновки суду, у зв’язку з чим просить ухвалу господарського суду Харківської області від 21.10.2009р. по справі №Б-39/02-09 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Арбітражний керуючий Лісіна В.Ю. надала відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає оскаржувану ухвалу суду від 21.10.2009р. законною та обґрунтованою, у зв’язку з чим просить залишити її без змін, а в задоволенні апеляційної скарги боржника відмовити. В обґрунтування своїх заперечень проти апеляційної скарги посилається на те, що встановлені законодавством вимоги щодо призначення її як арбітражного керуючого розпорядником майна не порушені, перешкоди для виконання обов’язків розпорядника майна боржника відсутні.

Прокурор Харківської міжрайонної транспортної прокуратури 18.01.2010 року також надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що підтримує апеляційну скаргу ВАТ “Ізюмський тепловозоремонтний завод”, в обґрунтування своєї позиції посилається на неповне з’ясування обставин справи господарським судом Харківської області.

Міністерство транспорту та зв’язку України у відзиві на апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Ізюмський тепловозоремонтний завод” зазначило, що підтримує апеляційну скаргу у повному обсязі, вважає її законною та обґрунтованою з підстав, викладених в апеляційній скарзі скаржником.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 13.11.2009 року апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Ізюмський тепловозоремонтний завод»прийнято до провадження та призначено до розгляду на 14.12.2009 року.

          14.12.2009 року в судовому засіданні ініціюючий кредитор та арбітражний керуючий Лісіна В.Ю. звернулись до суду з усними клопотанням про відкладення розгляду справи у зв’язку з неотриманням направленого боржником сторонам по справі доповнення до апеляційної скарги та необхідністю ознайомлення з ним.

          Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14.12.2009 року відкладено розгляд справи на 18.01.2010 року та зобов’язано сторони та учасників судового процесу надати письмові пояснення по справі з обґрунтуванням своєї правової позиції (том 3, а.с.53-56).

Вимоги ухвали суду від 14.12.2009 року Харківською обласною державною адміністрацією та Ізюмською міською радою не виконані, витребуваних апеляційним господарським судом пояснень щодо заходів, які приймалися ними стосовно ВАТ “Ізюмський тепловозоремонтний завод” до порушення справи про банкрутство на момент судового засідання до суду не надано.

18.01.2010 року в судовому засіданні заявник апеляційної скарги звернувся до суду з усним клопотанням про відкладення розгляду справи у зв’язку з поданням сторонами додаткових документів та пояснень до матеріалів справи, та необхідністю ознайомлення з ними.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 18.01.2010 року розгляд справи відкладено на 15.02.2010 року, зобов’язано боржника надати суду правові підстави скасування оскаржуваного рішення, правові підстави задоволення вимог апеляційної скарги та письмові пояснення щодо розгляду судом загальної юрисдикції справи по факту доведення до банкрутства ВАТ «Ізюмський тепловозоремонтний завод»; зобов’язано Харківську обласну державну адміністрацію та Ізюмську міську раду виконати вимоги ухвали суду від 14.12.2009 року.

15.02.2010 року, розглянувши у судовому засіданні матеріали справи, заслухавши прокурора, представників кредиторів, Міністерства транспорту та зв’язку України та розпорядника майна, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.10.2009 року за заявою ТОВ «Торговий «ІТРЗ»в порядку ст. ст. 7, 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом» порушено провадження у справі про визнання банкрутом ВАТ «Ізюмський тепловозоремонтний завод». Підготовче засідання призначено на 06.02.2009 року. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Зобов’язано кредитора та боржника надати до підготовчого засідання певні документи. Зобов’язано ХРВ ФДМ України у Харківській області надати до дати підготовчого засідання суду данні про наявність долі державної частки у статутному фонді боржника (том 1, а.с.1-2).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.02.2009 року за заявою представника боржника відкладено розгляд заяви кредитора до 02.03.2009 року та зобов’язано сторони виконати вимоги ухвали суду від 13.01.2009 року.

11.02.2009 року листом №216-30-20/356 від 04.02.09 Державний департамент з питань банкрутства Міністерства економіки України запропонував розпорядником майна розпорядником ВАТ «Ізюмський тепловозоремонтний завод»арбітражного керуючого Цимберова Д.І. (т.1 а.с. 45).

02.03.2009 року Харківський обласний відділ з питань банкрутства звернувся до господарського суду з клопотанням, в якому просив перенести розгляд справи на інший день, до отримання відповіді Державного департаменту з питань банкрутства, щодо погодження кандидатури арбітражного керуючого для призначення в якості розпорядника майна товариства (том 2, а.с. 1).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.03.2009 року розгляд справи відкладено на 25.03.2009 року. Зобов’язано сторони виконати вимоги ухвали суду від 13.01.2009 року (том 2, а.с. 31).

24.03.2009 року до господарського суду від Державного департаменту з питань банкрутства Міністерства економіки України надійшов лист №216-30-20/857 від 12.03.2009 року, яким було запропоновано призначити у справі №Б-39/02-09 розпорядником майна ВАТ «Ізюмський тепловозоремонтний завод»Лісіну В.Ю. (том 2, а.с. 32).

30.03.2009 року до господарського суду від Лісною В.Ю. надійшла заява, якою вона надала згоду на участь у справі про банкрутство №Б39/02-09 у якості розпорядника майна (том 2, а.с. 39-40).

У зв’язку надання представниками ініціюючого кредитора та представником боржника додаткових документів до матеріалів справи, розгляд справи було відкладено.

Ухвалою суду першої інстанції від 03.04.2009 року на підставі п.7ст.11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», призначено фінансову експертизу боржника, проведення якої доручено Державному органу з питань банкрутства - Харківському обласному відділу з питань банкрутства, а провадження у справі зупинено (том 2, а.с.64-65).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.09.2009 року у зв’язку з надходженням від Харківського обласного відділу з питань банкрутства звіту про проведення фінансової експертизи товариства поновлено провадження у справі та призначено розгляд на 21.10.2009 року (том 2, а.с. 107).

21.10.2009 року судом першої інстанції постоновлено оскаржувану ухвалу (том 2, а.с. 119).

Приймаючи рішення за результатами розгляду заяви кредитора та відзиву боржника місцевий господарський суд виходив з наявності фактів неплатоспроможності ВАТ «Ізюмський тепловозоремонтний завод».

Колегія судді погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.

Частиною 4 ст. 11 Закону встановлено, що у підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника.

Отже, у підготовчому засіданні господарський суд розглядає доводи кредитора та доводи або заперечення боржника, якщо боржник надає такі заперечення, але, якщо боржник не надає своїх заперечень, господарський суд приймає відповідне судове рішення на підставі наявних у справі матеріалів у відповідності до вимог Закону.

У підготовчому засіданні суд має перевірити наявність ознак неплатоспроможності боржника, розмір вимог кредитора (кредиторів) їх безспірність.

Статтею 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” зазначається, що:

неплатоспроможність – неспроможність суб’єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов’язання перед кредиторами не інакше як через відновлення платоспроможності;

          безспірні вимоги кредиторів –вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника;

грошове зобов’язання –зобов’язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Трьохмісячний строк слід обчислювати з моменту початку виконавчого провадження, як через банк боржника так і через державну виконавчу службу.

Згідно ч. 11 ст. 11 Закону за результатами розгляду заяви та відзиву боржника у підготовчому засіданні виноситься ухвала з певними викладеними у цієї частині норми закону відомостями.

Як вбачається із матеріалів справи, загальна сума безспірних та не задоволених протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку вимог кредитора складає 248760,00 грн., що підтверджується рішенням господарського суду від 24.07.2008 р. по справі №21/116-08 (том 1, а.с. 9-10), наказом про стягнення від 11.08.2008 р.(том 1, а.с. 11) та постановою державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 24.09.2008 року (том 1, а.с. 12).

Відповідно до висновку фінансової експертизи щодо фінансового-господарського стану ВАТ «Ізюмський тепловозоремонтний завод»зроблено припущення, що у ВАТ «ІТРЗ»існує можливість задоволення вимог кредиторів, але виключно за умов усунення неплатоспроможності, відтворення фінансової стійкості та зміни фінансової стратегії, зокрема, шляхом: залучення реальних інвестиційних ресурсів, що забезпечували б швидкий зворотній чистий грошовий потік; рефінансування дебіторської заборгованості з метою зменшення загального її резерву, зокрема, прискорення оборотності дебіторської заборгованості; пролонгації короткострокових банківських кредитів (том 2, а.с. 78-105).

Отже, викладені обставини відповідають вимогам ст.ст. 1, 6 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” щодо достатності підстав для порушення справи про банкрутство та застосування до боржника встановлених Законом судових процедур банкрутства, зокрема, процедури розпорядження майном.

Стосовно посилання апелянта у доповненнях до апеляційної скарги та у судовому засіданні на те, що в проваджені господарського суду Харківської області знаходиться справа №37/62-09 за позовом Харківської міжрайонної транспортної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв’язку України, ВАТ «Ізюмський тепловозоремонтний завод»до ТОВ «Торговий дім «ІТРЗ»про стягнення 2849195,06 грн., тобто, що вимоги кредитора є спірними, то колегією апеляційного господарського суду зазначає, що такі твердження є необґрунтованими.

Як вже зазначалось, у матеріалах справи знаходиться рішення господарського суду від 24 липня 2008 року по справі №21/116-08, яким позовні вимоги ТОВ «ТД «ІТРЗ»задоволені у повному обсязі. Стягнуто з ВАТ «Ізюмський тепловозоремонтний завод»на корить ТОВ «ТД «ІТРЗ»248760,00 грн. Зазначене рішення учасниками процесу не оскаржувалось та набрало законної сили.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що справа була порушена на підставі заяви ТОВ «ТД «ІТРЗ», яка обґрунтовує, що безспірні вимоги кредитора до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, а саме 248760,00 грн., які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, а рішення суду не оскаржувалось, на даний час є чинним і не виконано стороною.

У відповідності до ст. 13 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” в ухвалі господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство або в ухвалі, прийнятій на підготовчому засіданні, вказується про введення процедури розпорядження майно боржника, призначається розпорядник майна у порядку, встановленому Законом.

Розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі, які є суб’єктом підприємницької діяльності, які відповідають встановленим ст. 13 зазначеного Закону певним кваліфікаційним вимогам та які мають ліцензію арбітражного керуючого, при цьому, не є заінтересованими особами стосовно боржника та кредиторів.

Кредитори мають право запропонувати кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає встановленим Закону вимогам.

Статтею 3-1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу –суб’єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів.

Арбітражні керуючі діють на підставі ліцензії арбітражного керуючого, виданої уповноваженим органом у порядку, встановленому законом.

Арбітражними керуючими не можуть бути призначені: особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; особи, які здійснювали раніше управління цим боржником –юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів.

До призначення арбітражним керуючим особа має подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб.

Системний аналіз зазначених норм Закону дає можливість зробити такий висновок, що за результатами підготовчого засідання господарський суд, запроваджуючи стадію розпорядження майном у відношенні боржника, з урахуванням особливостей банкрутства щодо підприємств, у статному фонді яких є державна частка, самостійно на свій розсуд призначає арбітражного керуючого, який відповідає встановленим законом вимогам і який надав до суду заяву про його призначення.

Частиною 2 статті 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено, що державний орган з питань банкрутства пропонує господарському суду кандидатури арбітражних керуючих для державних підприємств або підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує двадцять п’ять відсотків, щодо яких порушена справа про банкрутство, та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Як вбачається із матеріалів справи, розпорядником майна ВАТ «Ізюмського тепловозоремонтного заводу»- арбітражного керуючого Лісіну В.Ю. було призначено у відповідності до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме її кандидатура була запропонована Державним департаментом з питань банкрутства Міністерства економіки, оскільки у статному фонді боржника є державна частка, та Лісіна В.Ю. надала згоду на участь у справі про банкрутство товариства у якості розпорядника майна.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що матеріалами справи спростовуються доводи боржника, щодо порушення судом першої інстанції вимог Закону України «Про відновлення платоспромлжномті боржника або визнання його банкрутом»про призначення арбітражного керуючого –розпорядника майна Лісіну В.Ю.

Щодо посилання боржника про порушення судом першої інстанції вимог ч.4 ст. 90 Господарського процесуального кодексу України, а саме, не направлення повідомлення органам внутрішніх справ чи прокуратурі про наявність в діях посадових осіб ВАТ «Ізюмський тепловозоремонтний завод»ознак доведення до банкрутства, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що 05.02.2009 року Харківським міжрайонним транспортним прокурором було подано заяву про вступ за своєю ініціативою у справу, яка була задоволена судом першої інстанції. Крім того, Харківським міжрайонним транспортним прокурором 18.01.2010 року були подані додаткові документи, які долучені до матеріалів справи. Серед долучених документів до матеріалів справи знаходиться постанова про порушення кримінальної справи від 04.12.2009 року. Зазначеною постановою порушено в межах розслідуваної кримінальної справи №2209017 кримінальну справу відносно колишнього голови правління ВАТ «Ізюмський тепловозоремонтний завод»Орлова Е.А. за фактом зловживання службовим становищем, яке призвело до тяжких наслідків та умисному в інтересах третіх осіб доведенні ВАТ «Ізюмський тепловозоремонтний завод»до банкрутства за ознаками складу злочинів передбачених ч.2 ст. 364 і ст. 219 Кримінального кодексу України.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що прокуратурою вжиті заходи щодо порушення у діяльності працівників підприємства законності, що містять ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку. Отже, направлення апеляційним господарським судом повідомлення у порядку ч.4 ст.90 ГПК України є недоцільним.

Також боржником в апеляційній скарзі було зазначено про обов’язок суду зупинити провадження у справі до того, як господарським судом буде розглянута справа №37/62-09 за позовом Харківської міжрайонної транспортної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв’язку України, ВАТ «Ізюмський тепловозоремонтний завод»до ТОВ «Торговий дім «ІТРЗ»про стягнення 2849195,06 грн.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Виходячи зі змісту зазначеної норми закону, суд повинен зупинити провадження у справі за наявності інформації про розгляд іншої справи, незалежно від заяв учасників судового процесу. Така інформація підтверджується тільки судовими документами: ухвалами, рішеннями, постановами судів, позовними заявами скаргами.

Як вбачається із матеріалів справи, зазначене твердження боржника є необґрунтованим, оскільки товариством не надано жодного доказу, ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду на підтвердження викладених фактів.

Крім того, зміст визначеної норми закону передбачає, що неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Виходячи із зазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для зупинення провадження у справі №Б-39/02-09 відсутні, отже дана вимога апелянта не підлягає задоволенню.

Що стосується посилання боржника на те, що при винесені ухвали від 21.10.2009 року господарським судом Харківської області порушено норми процесуального права, а саме відсутність можливості своєчасно ознайомитись з матеріалами справи, у зв’язку з чим надав клопотання про відкладення розгляду справи, а суд першої інстанції відмовив у задоволені клопотання про відкладення розгляду справи, то колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.

З огляду на те, що ст. 22 Господарського процесуального кодексу України встановлено права сторін, зокрема, знайомитися з матеріалами справи, брати участь у господарських засіданнях, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу тощо, а також встановлено зобов’язання, зокрема, добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження усіх обставин справи, враховуючи що, боржник завчасно був належним чином повідомлений та те, що 19.10.2009 року до суду надійшло клопотання боржника про відкладання розгляду справи, призначеного на 21.10.2009року, у зв’язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи як новопризначеного провідного юрисконсульта ВАТ „ІТРЗ”. Однак, в період з 19.10.2009 року до 21.10.2009 року представник боржника з заявою про ознайомлення з матеріалами справи до суду не звертався, тому колегія суддів дійшла висновку, що боржник не скористався своїми процесуальними правами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду прийнята у відповідності з матеріалами справи, фактичними обставинами та чинним законодавством.

Заперечення, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими і не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду по даній справі, у зв’язку з чим ухвалу господарського суду Харківської області від 21.10.2009 року по справі №Б-39/02-09 слід залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 99, 101, п.1 ч.1 статті 103, статті 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду ; -

постановила:

          Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 21 жовтня 2009 року по справі №Б-39/02-09 залишити без змін.

          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в місячний термін до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя

Судді