Єдиний державний реєстр судових рішень Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«15»лютого 2010 р. Справа №12/128-09
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі:
головуючий суддя Лакіза В.В., суддя-доповідач Пуль О.А. суддя Фоміна В.О.,
при секретарі –Сємєровій М.С.,
за участю прокурора –Червенко Г.В. ( посвідчення № 276 від 24.12.2008 р.),
за участю представників сторін:
апелянта - представники: Аскерова О.О. за довіреністю № 671 від 27.03.2009 р., Лавошник Г.В. за довіреністю від 27.03.2009 р. ВМС № 313153,
боржника – не з*явився,
ліквідатора- не з*явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі філії –Конотопське відділення № 246 ВАТ «Ощадбанк»(вх.3691С/2-6) та апеляційне подання Прокурора Конотопської міжрайонної прокуратури Сумської області (вх. № 3838С/2-6) на постанову господарського суду Сумської області від 07.09.2009 р. по справі № 12/128-09,
за заявою голови ліквідаційної комісії Фірми «Укрмеблісервіс»у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Конотоп, Сумська область, код 22979220,
про визнання банкрутом –боржника - Фірму «Укрмеблісервіс»у формі товариства з обмеженою відповідальністю, -
встановила:
Постановою господарського суду Сумської області від 07.09.2009 р. (суддя Костенко Л.А.) визнано банкрутом Фірму «Укрмеблісервіс»у формі товариства з обмеженою відповідальністю. Відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором боржника –арбітражного керуючого Атаманову Тетяну Миколаївну та покладено на неї виконання дій по ліквідації боржника відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Зобов*язано ліквідатора у десятиденний строк з моменту винесення постанови опублікувати в офіційному друкованому органі України : газеті «Голос України»або «Урядовий кур*єр»оголошення про визнання боржника банкрутом, в якому зазначити: повне найменування банкрута, його поштову адресу та банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду, номер справи, відомості про ліквідатора, а також зазначити, що кредитори мають право заявляти свої претензії до боржника, який ліквідується, в місячний строк з дня публікації оголошення про визнання боржника банкрутом. Зобов*язано ліквідатора подати до господарського суду Сумської області звіт та ліквідаційний баланс з доданими до нього документами відповідно до вимог статті 32 вищевказаного Закону.
ВАТ «Державний ощадний банк України»в особі філії –Конотопське відділення № 246 ВАТ «Ощадбанк»з постановою суду першої інстанції не погодився та звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду від 07.09.2009 р. скасувати та прийняти нове судове рішення, яким провадження у справі припинити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. А саме, апелянт вважає, що заява фірми «Укрмеблісервіс»у формі ТОВ від 19.08.2009 р. подана з порушенням вимог статті 7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». На його думку, при винесенні постанови про визнання фірми «Укрмеблісервіс»у формі ТОВ банкрутом господарським судом Сумської області не доведено таких обставин, як неспроможність боржника виконати підтверджені розрахунковими або виконавчими документами вимоги кредиторів через недостатність майна, а також не доведено факту наявності вимог кредиторів через недостатність майна, факту наявності вимог кредитора (кредиторів), які заявлені у встановленому порядку до боржника та факту, що задоволення вимог одного кредитора або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов*язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.
Прокурор міжрайонної прокуратури Сумської області з постановою суду першої інстанції також не погодився та звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційним поданням, в якому просить постанову господарського суду від 07.09.2009р. скасувати та прийняти нове судове рішення, яким провадження у справі припинити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
15.02.2010 р. до апеляційного суду від апелянта ВАТ «Державний ощадний банк України»в особі філії –Конотопське відділення № 246 ВАТ «Ощадбанк» надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи доказу (оригінал фіскального чеку) про відправлення копії апеляційної скарги ліквідатору боржника - Атамановій Т.М.
15.02.2010 р. до апеляційного суду від ліквідатора боржника –Атаманової Т.М. надійшла копія листа № 212/28-09-25, в якому вона повідомляє, що проти розгляду даної справи без її участі не заперечує.
Прокурор та представники апелянта не заперечують проти розгляду даної справи у відсутності боржника та ліквідатора боржника.
Розглянувши матеріали справи, прокурора та представників апелянта, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського встановила таке.
20.08.2009 р. до господарського суду Сумської області у порядку частини 5 статті 7 та частини 1 статті 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»звернувся голова ліквідаційної комісії фірми «Укрмеблісервіс»у формі ТОВ з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство фірми «Укрмеблісервіс»у формі товариства з обмеженою відповідальністю ( а.с.2).
Свої вимоги заявник обґрунтовував тим, що 15.07.2009 р. засновниками фірми «Укрмеблісервіс»у формі ТОВ прийнято рішення про ліквідацію фірми, створення ліквідаційної комісії ( а.с. 46). Відповідно до фінансового звіту фірми,, станом на 30.06.2009 р. кредиторська заборгованість підприємства склала 1394,0 тис. грн., дебіторська заборгованість –1164,0 тис. грн. Залишкова балансова вартість майнових активів становила 642,68 тис. грн., яка перебуває в заставі відповідно до договору застави майна № 6 від 28.03.2008 р. На зборах учасників фірми було прийнято рішення про ліквідацію підприємства як юридичної особи, створення ліквідаційної комісії, головою ліквідаційної комісії призначено Атаманову Тетяну Миколаївну.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 25.08.2009 р. порушено провадження у справі № 12/128-09 про банкрутство Фірми «Укрмеблісервіс»у формі товариства з обмеженою відповідальністю. Розгляд заяви призначено на 07.09.2009 р. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ( а.с. 1).
Оскаржуваною постановою суду Фірму «Укрмеблісервіс»у формі ТОВ визнано банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором –Атаманову Т. М.
При цьому, приймаючи оскаржуване судове рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що заявником доведена його неспроможність виконати вимоги кредиторів, у зв*язку з недостатністю майна, встановлена наявність заявлених вимог кредиторами до боржника і встановлено, що задоволення вимог одного кредитора або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов*язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами. Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновку господарського суду, виходячи із наступного. У відповідності до вимог ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв*язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно з частиною 1 статті 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов’язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до Єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення.
Частиною 4 вказаної норми права встановлено, що комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.
Комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи.
В силу частини 8 статті 59 Господарського кодексу України оголошення про реорганізацію чи ліквідацію господарської організації або припинення діяльності індивідуального підприємця підлягає опублікуванню реєструючим органом у спеціальному додатку до газети «Урядовий кур’єр» та/або офіційному друкованому виданні органу державної влади або органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням суб’єкта господарювання протягом десяти днів з дня припинення діяльності суб’єкта господарювання.
У відповідності до вимог частини 4 статті 60 Господарського кодексу України ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості суб’єкта господарювання, який ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб’єкта господарювання.
Частиною 1 та 2 статті 111 Цивільного кодексу України передбачено, що ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред’явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду.
Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
Частиною 5 статті 60 Господарського кодексу України встановлено загальний порядок ліквідації суб’єкта господарювання, відповідно до якого ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб’єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.
Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, провадиться у порядку черговості, встановленою статтею 112 цього Кодексу, відповідно до проміжного ліквідаційного балансу, починаючи від дня його затвердження, за винятком кредиторів четвертої черги, виплати яким провадяться зі спливом місяця від дня затвердження проміжного ліквідаційного балансу.
В разі недостатності у юридичної особи, що ліквідується, грошових коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія здійснює продаж майна юридичної особи.
Згідно з частиною 1 статті 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв’язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.
Згідно з частиною 3 статті 110 цього ж Кодексу, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником, передбачено статтею 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі по тексту постанови –Закон про банкрутство).
Відповідно до приписів статті 1 цього ж Закону суб’єктом банкрутства (банкрутом) може бути боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов’язання встановлена судом; боржником може бути лише суб’єкт підприємницької діяльності, який неспроможній виконати протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов’язання перед кредиторами не інакше як через відновлення платоспроможності; грошовим зобов’язанням є зобов’язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством; кредитором же визнається юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника.
Статтею 51 Закону про банкрутство встановлено, якщо вартості майна боржника- юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов’язаний звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство. Процедура банкрутства боржника, який ліквідується власником, здійснюється по правилам розділу третього вказаного закону.
Частинами 1, 2, 3 Закону про банкрутство встановлено перелік відомостей, які повинні міститися у заяві боржника про порушення справи про банкрутство, зокрема, виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання; суму вимог кредиторів за грошовими зобов’язаннями у розмірі, який не оспорюється боржником; розмір заборгованості по податках і зборах (обов’язкових платежах); розмір заборгованості по відшкодуванню шкоди, заподіяної життю та здоров'ю, виплаті заробітної плати та вихідної допомоги працівникам боржника, виплаті авторської винагороди; відомості про наявність у боржника майна, у тому числі грошових сум і дебіторської заборгованості; найменування банків, що здійснюють розрахунково-касове і кредитне обслуговування боржника. До заяви боржника додаються: рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду з заявою, крім випадків, передбачених ч. 5 цієї статті; бухгалтерський баланс на останню звітну дату, підписаний керівником і бухгалтером підприємства –боржника; перелік і повний опис заставленого майна із зазначенням його місцезнаходження та вартості на момент виникнення права застави тощо.
Як вбачається з матеріалів справи, у заяві про порушення справи про банкрутство Фірми «Укрмеблісервіс»у формі ТОВ вказано лише загальну суму кредиторської заборгованості 1394,0 тис. грн., в тому числі податки, обов*язкові платежі 30,0 тис. грн., заробітна плата 12.0 тис. грн., та інші в розмірі 1352,0 тис. грн.
Окрім того, в заяві вказано лише один банк –Філія відділення ПІБ м. Конотоп, що здійснює розрахунково –касове обслуговування, тоді як матеріали справи свідчать про те, що боржником на момент подачі заяви був відкритий рахунок і у філії –Конотопське відділення № 246 ВАТ «Ощадбанк»і в АТ «ОТП Банк»в м. Конотоп, по яким здійснювався рух коштів ( а.с. 82-84); вказано про наявність майна залишковою вартістю 642,68 тис. грн., яке перебуває в заставі, а також грошові кошти на розрахункових рахунках в сумі 1,0 тис. грн., проте не надано жодного доказу, який би підтверджував відсутність інших майнових активів боржника, дебіторської заборгованості, грошових коштів боржником.
Отже, матеріалами справи не підтверджується, що при зверненні до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство фірми «Укрмеблісервіс»у формі ТОВ заявником дотримано вимог, встановлених цивільним та господарським законодавством України щодо порядку та проведення ліквідації товариства за рішенням власника.
У заяві про банкрутство фірми «Укрмеблісервіс»у формі ТОВ головою ліквідаційної комісії не наведено обставин і не доведено належними доказами того, що вартості майна боржника недостатньо для задоволення вимог кредиторів, як того вимагають правові норми статті 51 Закону про банкрутство, а також відсутні відомості про здійснення ліквідаційною комісією (ліквідатором) передбачених Цивільним та Господарським кодексами України заходів, а саме: повідомлення державного реєстратора про рішення власника про припинення фірми «Укрмеблісервіс»у формі ТОВ; відсутні докази здійснення в друкованих засобах масової інформації повідомлення про припинення товариства та про порядок і строк звернення кредиторів з вимогами до нього; відсутні докази письмового повідомлення відомих кредиторів про ліквідацію товариства; відсутні докази звернення кредиторів до ліквідаційної комісії з вимогами до боржника та повідомлення ліквідаційною комісією про результати їх розгляду; відсутні докази здійснення ліквідаційною комісією у встановленому порядку інвентаризації основних засобів, матеріалів, грошових коштів, цінних паперів тощо; доказів вжиття ліквідаційною комісією необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості; проведення належним чином оцінки наявного майна боржника (у тому числі дебіторської заборгованості). Також відсутні докази повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію вказаного підприємства у встановленому законом порядку.
Окрім того, в заяві відсутні відомості щодо даних про загальну суму заборгованості перед усіма кредиторами з розшифровкою усіх сум боргу по кожному кредитору окремо, також окремо по кожному дебітору, з зазначенням строку їх виконання; дані по заборгованості по заробітній платі перед працівниками підприємства, а також заборгованості по податкам і зборам (обов’язковим платежам); дані про майнові активи боржника, у тому числі про грошові кошти, які знаходяться на рахунках боржника, а також про майнові права, які належать боржнику; поштові адреси банків і інших фінансових установ, що обслуговують боржника; перелік та повний опис заставленого майна.
Тобто, тільки після виконання вищезазначених вимог законодавства, можливо з’ясувати питання про недостатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів та можливе звернення до господарського суду (після закінчення строку, який передбачений статтею 105 ЦК України) із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яка передбачає спрощену процедуру ліквідації банкрута.
Така позиція суддів Харківського апеляційного господарського суду узгоджується з позицією Верховного Суду України та Вищого господарського суду України при розгляді справ даної котегорії.
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що вказані докази повинні надаватися заявником на момент порушення судом справи про банкрутство за процедурою, яка передбачена ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», можливість витребування судом вказаних документів після порушення провадження у справі про банкрутство, на відміну від позовного провадження, спеціальним Законом «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»не передбачена.
Дослідження вказаних обставин мало істотне значення для правильного вирішення справи місцевим господарським судом, проте господарський суд Сумської області не звернув на це уваги і незаконно та необґрунтовано прийняв постанову про визнання фірму «Укрмеблісервіс»у формі ТОВ банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру, не встановивши неспроможність боржника виконати при здійснені підприємницької діяльності підтверджені розрахунковими або виконавчими документами вимоги кредиторів через недостатність майна, а також не встановивши факту наявності вимог кредиторів, які заявлені у встановленому порядку до боржника, та того, що задоволення вимог одного кредитора або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов*язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що законні підстави для визнання банкрутом Фірму «Укрмеблісервіс»у формі ТОВ на підставі статті 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»відсутні, у зв*язку з чим апеляційна скарга та апеляційне подання підлягають задоволенню, постанова господарського суду Сумської області від 07.09.2009 р. - скасуванню, а провадження у справі по справі № 12/128-09 –припиненню.
Керуючись ст. 99, п.1 ч.1 ст. 101, п.3 ч.1 ст.103, п. 4 ч.1 ст.104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 1, 7, 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
постановила:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі філії –Конотопське відділення № 246 ВАТ «Ощадбанк»задовольнити.
Апеляційне подання Прокурора Конотопської міжрайонної прокуратури в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі філії –Конотопське відділення № 246 ВАТ «Ощадбанк» задовольнити.
Постанову господарського суду Сумської області від 07.09.2009 р. у справі №12/128-09 скасувати повністю.
Провадження у справі № 12/128-09 припинити.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом місяця до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови підписано 15.02.2010 р.
Головуючий суддя В.В. Лакіза
суддя О.А. Пуль
суддя В.О. Фоміна
Судове рішення № 8275115, Харківський апеляційний господарський суд було прийнято 19.02.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 12/128-09. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: