Рішення № 82749658, 28.05.2019, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/1918/18

2/683/194/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2019 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого – судді Цішковського В.А.

з участю секретаря Крупської В.В.

розглянувши у місті Старокостянтинів в порядку спрощеного позовного провадження справу №683/19/18, 2/683/194/2019 за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Управління Державної казначейської служби України в Старокостянтинівському районі, третя особа на стороні відповідача: Головне Управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області про стягнення шкоди у виді утримання податку з доходів фізичних осіб та військового збору із щомісячного довічного утримання судді у відставці, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави Україна в особі Управління Державної казначейської служби України в Старокостянтинівському районі Хмельницької області, третя особа на стороні відповідача: Головне Управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області про стягнення шкоди шляхом списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України на її користь 59 350,56 грн. шкоди, завданої законом, що визнаний неконституційним.

В позовній заяві вказує, що вона, як суддя у відставці Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області отримує в Управлінні Пенсійного фонду України у Старокостянтинівському районі, правонаступником якого внаслідок реорганізації є Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, щомісячне довічне грошове утримання судді.

На підставі положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 ст.164 Податкового Кодексу України цей орган Пенсійного фонду України, як податковий агент, щомісячно утримував із нарахованого їй довічного грошового утримання судді податок з доходів фізичних осіб та військовий збір.

За період з 01.07.2014р. по 28.02.2018р. розмір утриманого податку з доходів фізичних осіб склав – 54 708,68 грн., військового збору – 4641,88 грн., всього – 59350,56 грн., що підтверджується даними довідки №18222/04 від 14.06.2018р. управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, надісланої з листом ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 18.06.2018 р.

22.06.2018р. позивач звернулася до ГУ ПФУ в Хмельницькій області із листом з вимогою вжити заходи і повернути їй стягнуті податки.

Рішенням від 27 лютого 2018 року №1-р/2018 у справі за конституційними поданнями 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців тринадцятого, чотирнадцятого пункту 32 розділу 1 Закону України «Про внесення змін до Податкового Кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» та Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164 статті 164 Податкового Кодексу України (справа про оподаткування пенсій і щомісячного довічного грошового утримання) Конституційний Суд України визнав неконституційним ці положення Податкового кодексу України.

Приписом ч.3 ст.152 Конституції України визначено, що матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку, проте такого закону з часу ухвалення Конституції так і не прийнято.

Пленум Верховного Суду України в останньому абзаці п.2 постанови №9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» роз`яснив, що якщо із змісту конституційної норми випливає необхідність додаткової регламентації її положень законом, суд при розгляді справи повинен застосувати тільки той закон, який ґрунтується на Конституції і не суперечить їй.

В силу ст. 1175 ЦК України шкода, завдана фізичній особі в результаті прийняття органом державної влади нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований, відшкодовується державою незалежно від вини посадових і службових осіб цього органу.

Виходячи з цих конституційних норм, положень законів, позивач вважає, що внаслідок прийняття Верховною Радою України неконституційного у цій частині Закону щодо оподаткування щомісячного довічного грошового утримання судді, їй було заподіяно матеріальної шкоди у вигляді утриманого податку з доходів фізичних осіб за період з липня 2017 року по 28.02.2018 року у розмірі 54 708,68 грн., військового збору – 4641,88 грн., всього – 59350,56 грн.

Ухвалою суду від 03.08.2018р. відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

Представник відповідача Управління Державної казначейської служби України в Старокостянтинівському районі Хмельницької області у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав та вказав, що положення ст. 1175 ЦК України підлягають застосуванню лише тоді, коли нормативно-правовий акт органу державної влади визнається незаконним та скасовується. У випадках, коли закони чи інші нормативно-правові акти визнаються Конституційним Судом України неконституційними та у зв`язку із цим втрачають чинність, вказана норма не підлягає застосуванню. Конституційний суд України в рішенні №1-р/2018 від 27.02.2018 року зазначає, що Положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Таким чином, весь період, протягом якого Закон був чинним, утримання податку та військового збору здійснювалися правомірно.

Зазначає, що казначейська служба України лише виконує рішення суду про стягнення коштів з Державного бюджету України, а не відповідає за зобов`язаннями держави або державних органів. Жодних дій, які б порушували права та інтереси позивача відповідачем вчинено не було.

Третя особа на стороні відповідача - управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області в письмових поясненнях проти задоволення вимог позивача заперечує, оскільки вказує, що положення Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» щодо оподаткування щомісячного довічного грошового утримання втратили чинність 27.02.2018 року, то утримання за період з 01.07.14 року по 28.02.2018 року з щомісячного грошового утримання ОСОБА_1 здійснювалось правомірно.

Дослідивши матеріали справи, суд зробив висновок, що позовні вимоги підлягають задоволенню. Судом об`єктивно встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Хмельницькій області та отримує щомісячне довічне грошове утримання як суддя у відставці. На підставі абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України за період з 01.07.2014 року по 28.02.2018 року з її довічного утримання було здійснено відрахування податку з доходів фізичних осіб у розмірі 54708,68 грн. та військового збору за цей період у розмірі 4641,88 грн., а всього 59350,56 грн., що підтверджується довідкою управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 14.06.2018 р. № 18222/04.

Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2018 року визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, яким передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати. Положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

У вказаному рішенні Конституційний суд України дійшов висновку, що передбачене оспорюваним положенням Кодексу оподаткування щомісячного довічного грошового утримання суддів зменшує його розмір та знижує досягнутий рівень гарантій незалежності суддів, що не відповідає частині першій статті 126 Конституції України. Крім того, встановлення Верховною Радою України у законодавстві України оподаткування пенсій та зміни суми, з якої починається таке оподаткування, суперечить таким елементам конституційного принципу верховенства права, як правова визначеність, правова передбачуваність, правомірні очікування та справедливість, тому положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Кодексу не відповідає частині першій статті 8 Конституції України.

Таким чином, норми абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2. статті 164 Податкового кодексу втратили чинність з 27 лютого 2018 року, з моменту прийняття Рішення Конституційного Суду України. Суд підтвердив неконституційність норми Податкового кодексу, що існувала з 2014 року.

З огляду на вищезазначене, порушення прав позивача мало триваючий характер і було припинено у березні 2018 року, як вбачається з повідомлення управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області від 18.06.2018 року №18222/С-8 з 01.03.2018 року стягнення податку на доходи фізичних осіб органи ПФУ не проводять.

Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулась до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити в своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ч.2 ст.5 ЦПК).

За ч.3 ст.82 ЦПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Відповідно до ст.ст.151, 152 Конституції України Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність Конституції України (конституційність) закону України за конституційною скаргою особи, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України суперечить Конституції України. Конституційна скарга може бути подана в разі, якщо всі інші національні засоби юридичного захисту вичерпано. Рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені. Закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.

За ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно зі ст.1175 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі в результаті прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини посадових і службових осіб цих органів.

Судом встановлено, що позивач недоотримав дохід у вигляді утриманого податку з пенсійних виплат, що, зокрема, підтверджується діями третьої особи, що перестала здійснювати відрахування податкових зобов`язань з пенсійних виплат після визнання вищезазначеного акту неконституційним.

Суб`єктом відшкодування завданої шкоди є держава і шкода відшкодовується за рахунок державного бюджету. Статтею 25 Бюджетного кодексу України передбачено, що Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.

Відповідно до п.п. 4, 35, 38 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ №845 від 03.08.2011 року, визначена судом сума підлягає стягненню за рахунок Державного бюджету України шляхом списання грошових коштів з відповідного рахунку органом Казначейства, а тому слід стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 шляхом списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України 59 350 гривень 56 копійок шкоди, завданої законом, що визнаний неконституційним.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 22, 56, 152 Конституції України, ст.ст. 16, 22, 1175 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 18, 19, 81, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 шляхом списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України 59 350 гривень 56 копійок шкоди, завданої законом, що визнаний неконституційним.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ;

Відповідач: Управління казначейської служби в Старокостянтинівському районі Хмельницької області, місце реєстрації: провулок Подільський, 2, м. Старокостянтинів Хмельницької області, код ЄДРПОУ 37822967;

Третя особа на стороні відповідача: Головне Управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області, місце реєстрації: вул. Герцена, 10, м. Хмельницький, код. ЄДРПОУ 21318350.

Суддя: