
Справа № 766/592/18
н/п 4-с/766/2/19
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2019 року Херсонського міського суду Херсонської області у складі:
головуючого судді Майдан С.І.,
при секретарі Красновського В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: старший державний виконавець Корабельного районного відділу державної виконавчої служби м.Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Яндра Тетяна Анатоліївна, начальник Корабельного районного відділу державної виконавчої служби м.Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Третяков Сергій Юрійович, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Публічне акціонерне товариство «МТБ Банк» на дії та бездіяльність державного виконавця, оскарження звіту оцінки майна,
встановила:
Скаржникзвернулася до суду з вказаною скаргою, посилаючись на те, що 15.04.2008 року між ВАТ «Морський транспортний банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №01264/RX, відповідно до якого Банк зобов`язався надати Позичальнику кредитні кошти шляхом перерахування з позичкового рахунку на поточний/картковий рахунок позичальника з 15.04.2008 року по 14.04.2023 рік включно, у вигляді непоновлювальної кредитної лінії у сумі 77791,20 дол. США, з них: на споживчі потреби у сумі 67500,00 дол.США, 10291,20 дол.США - на сплату страхових платежів, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,9% річних за фактичний період користування кредитом на суму залишку заборгованості; комісії за надання кредиту 340,88 грн., що сплачується у момент надання Кредиту у гривні за курсом НБУ на дату нарахування, незалежно від валюти кредиту. В забезпечення виконання власних зобов`язань перед банком, додатково 15.04.2008 року між ВАТ «Морський транспортний банк» та ОСОБА_1 було укладено Договір іпотеки. За вказаним договором заявник надав в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме: земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та домоволодіння за вказаною адресою. 02.08.2013 року рішенням Комсомольського районного суду м.Херсона, яке залишено без змін апеляційним судом Херсонської області, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Марфін Банк» заборгованість за кредитним договором від 15 липня 2008 року у розмірі 68030,61 доларів США та 24263,09 гривень, в тому числі за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі вказаного рішення 21.09.2016 року банком подано заяву про примусове виконання виконавчого листа. 26.09.2016 року відкрито виконавче провадження за заявою банку. 18.08.2017 року державним виконавцем було складено постанову про опис та арешт майна боржника, а саме: предмету іпотеки – земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . 18.08.2017 року державним виконавцем винесено постанову про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні. 19.09.2017 року державним виконавцем було складено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, яким визначено надання письмового висновку, звіту про оцінку майна - суб`єкту оціночної діяльності - суб`єкта господарювання - Добрянському О.В. 08.11.2017 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно.
20.10.2017 року до Корабельного районного ВДВС м.Херсон ГТУЮ у Херсонській області надійшов звіт про незалежну оцінку садиби, за яким вартість описаного нерухомого майна боржника становить 1149924,00 грн., з них: домоволодіння – 1078178,00 грн.; земельна ділянка – 71746,00 грн. В подальшому державний виконавець підготувала заявку на реалізацію арештованого майна, яка була підписана та передана організатору торгів ДП «Сетам». 23.11.2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою про визнання оцінки майна недійсною. 29.11.2017 року та 04.12.2017 року представник боржника - ОСОБА_4 .О ОСОБА_5 звернулася до державного виконавця із вимогою про припинення виконавчого провадження. Заявник вважає, що старшим державним виконавцем Корабельного відділу виконавчої служби у м.Херсоні Яндрою Т.А., і начальником Корабельної районної ВДВС ГТУЮ у Херсонській області - Третяковим С.Ю. було допущено ряд порушень норм Закону України «Про виконавче провадження» та Порядку «Про реалізацію арештованого майна», затвердженого Наказом №2831/5 Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 року за №1301/29431. Скаржник вважає, що постанова від 26.09.2016 року старшого державного виконавця Корабельного районного виконавчої служби у м. Херсоні Яндри Т.А. про відкриття виконавчого провадження №52317332 за заявою банку підлягає скасуванню, а дії виконавця в цій частині такими, що не відповідають нормам чинного законодавства. ОСОБА_1 просила визнати незаконними дії старшого державного виконавця Корабельного районного відділу виконавчої служби у м. Херсоні ГТУЮ Херсонської області Яндри Т.А. по відкриттю виконавчого провадження №52317332; скасувати постанову від 26.09.2016 року про відкриття виконавчого провадження №52317332, про звернення стягнення на майно боржника ОСОБА_1 ; визнати незаконним звіт про незалежну оцінку садиби, у ВП №52317332 вартість описаного нерухомого майна боржника за яким становить 1149924,00 грн., з них: домоволодіння - 1078178,00 грн.; земельна ділянка - 71746 грн., і яка надійшла 20.10.2017 року до Корабельного районного ВДВС м.Херсон ГТУЮ у Херсонській області; визнати незаконними дії старшого державного виконавця Корабельного районного відділу виконавчої служби у м.Херсоні ГТУЮ Херсонської області Яндри Т.А. по складанню заявки у ВП №52317332 про передачу іпотечного майна, належного ОСОБА_1 на реалізацію з торгів ДП «Сетам»; визнати дії начальника Корабельного районного відділу виконавчої служби у м.Херсоні ГТУЮ Херсонської області Третякова С.Ю., у ВП №52317332 про передачу ДП «Сетам» на реалізацію іпотечного майна боржника ОСОБА_1 з торгів у фіксованій сумі, визначеній звітом суб`єкта оціночної діяльності - незаконними.
Представник заявника в судовому засіданні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, зазначених у скарзі. В останнє судове засідання з`явився, надав заяву про розгляд справи у відсутність заявника та представника заявника.
Старший державний виконавець Корабельного районного відділу державної виконавчої служби м.Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Яндра Тетяна Анатоліївна в судовому засіданні вважала, що скарга не підлягає задоволенню за необґрунтованістю. Зазначила, що заявником пропущено строк звернення зі скаргою на рішення та дії державного виконавця, оскільки 14.08.2017 року вона знайомилася з матеріалами виконавчого провадження, 14.08.2017 року отримала копії, була присутня при описі майна. Не вказала про те, що в житловому будинку зареєстровані неповнолітні діти, тільки 29.11.2017 року після подачі на реалізацію майна надала свідоцтво про народження дітей. Предметом судового розгляду вже була позовна заява про визначення торгів недійсними. Боржник зареєстрував дітей після відкриття виконавчого провадження та без дозволу банку. Звіт про оцінку направлявся боржнику 25.10.2017 року, він повернувся до ВДВС без вручення, проте, 15.11.2017 року заявник ознайомився зі звітом. Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не може застосувати, так як згідно інформації з реєстру нерухомого майна на право власності у боржника є чотирикімнатна квартира по АДРЕСА_2 . Про передачу на реалізацію майна знала 04.12.2017 року. Надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, у задоволенні скарги просила відмовити в повному обсязі. В останнє судове засідання не з`явилася, про розгляд скарги повідомлена у встановленому законом порядку.
Представник ПАТ «МТБ Банк» в судовому засіданні вважав, що скарга не підлягає задоволенню за необґрунтованістю, зазначив про пропуск строку звернення зі скаргою. Надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, у задоволенні скарги просив відмовити. В останнє судове засідання не з`явився, про розгляд скарги повідомлений у встановленому законом порядку.
Начальник Корабельного районного відділу державної виконавчої служби м.Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Третяков Сергій Юрійович в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку.
Заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлялися у встановленому законом порядку.
Заслухавши осіб, що приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст.263 ЦПК України законним і обґрунтованим є рішення, ухвалене судом відповідно до норма матеріального права із дотриманням норм процесуального права та на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З матеріалів справи встановлено, що згідно актового запису про народження №232, зробленого 28.02.2006 року Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Херсонського обласного управління юстиції, батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , записані: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Згідно актового запису про народження №831, зробленого 09.09.2014 року Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Херсонській області, батьками ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , записані ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
15.04.2008 року між ВАТ «Морський транспортний банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №01264/RX, відповідно до якого Банк зобов`язався надати Позичальнику кредитні кошти шляхом перерахування з позичкового рахунку на поточний/картковий рахунок позичальника з 15.04.2008 року по 14.04.2023 рік включно, у вигляді непоновлювальної кредитної лінії у сумі 77791,20 дол. США, з них: на споживчі потреби у сумі 67500,00 дол.США, 10291,20 дол.США - на сплату страхові платежів, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 11,9% річних за фактичні період користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом; комісії за надані кредиту 340,88 грн., що сплачується у момент надання Кредиту у гривні за курсом НБУ на дату нарахування, не залежно від валюти кредиту.
В забезпечення виконання власних зобов`язань перед банком, додатково 15.04.2008 року між ВАТ «Морський транспортний банк» та ОСОБА_1 було укладено Договір іпотеки. За вказаним договором заявник надала в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме: земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та домоволодіння за вказаною адресою.
Рішенням Комсомольського районного суду м.Херсона від 02.08.2013 року, яке залишено без змін апеляційним судом Херсонської області, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Марфін Банк» заборгованість за кредитним договором від 15 липня 2008 року у розмірі 68030,61 доларів США та 24263,09 гривень, в тому числі за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі вказаного рішення 13.06.2014 року Комсомольським районним судом м.Херсона видано виконавчий листа та 21.09.2016 року банком подано заяву про відкриття виконавчого провадження.
Постановою ВП №52317332 від 26.09.2016 року старшим державним виконавцем Корабельного РВДВС у м.Херсон відкрито виконавче провадження за заявою банку з примусового виконання виконавчого листа №667/2700/13-ц, виданого 13.06.2014 року Комсомольським районним судом м.Херсона, про звернення стягнення на предмет іпотеки.
18.08.2017 року старшим державним виконавцем було складено постанову про опис та арешт майна боржника, а саме: на предмет іпотеки – земельну ділянку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
18.08.2017 року старшим державним виконавцем винесено постанову про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні №52317332 за виконавчим листом №667/2700/13-ц виданого 13.06.2014 року Комсомольським районним судом м.Херсона про звернення стягнення на предмет іпотеки – земельну ділянку площею 0,0493 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , житловий будинок загальною площею 154,7 кв.м., житловою площею 74,7 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , залучено ОСОБА_2 у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа №667/2700/13-ц, виданий 13.06.2014 року реєстраційний номер виконавчого провадження: 52317332 документ видав Комсомольський р/с м.Херсона.
19.09.2017 року старшим державним виконавцем було складено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання Добрянського О.В. для участі у виконавчому провадженні, якого зобов`язано визначено надання письмового висновку, звіту про оцінку майна (акта оцінки) з питань визначення вартості майна боржника, а саме: земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0493 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , а також житлового будинку, загальною площею 154,7 кв.м, розташованою за цією ж адресою.
Згідно звіту про незалежну оцінку садиби, вартість за яким описаного нерухомого майна боржника становить 1149924,00 грн., з них: домоволодіння – 1078178,00 грн.; земельна ділянка – 71746,00 грн.
08.11.2017 року державним виконавцем винесено постанову ВП №52317332 про арешт майна боржника та накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_1 .
Згідно довідки від 28.11.2017 року №2868, виданої Комишанською селищною радою, ОСОБА_8 проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_9 .
З листа служби у справах дітей Корабельної районної у м.Херсоні ради від 29.11.2017 року вбачається, що станом на 29.11.2017 року дані про звернення громадян до органу опіки та піклування, за дозволом на реалізацію, виселення та зняття з реєстраційного обліку дітей, які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , відсутні. Враховуючи викладене, вважають, що на реалізацію вказаного житла немає підстав.
У частині першій статті 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ст.449 ЦПК скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.
Згідно ч.1 ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці визначені Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», а саме ч. 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно ст.2 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження здійснюється, поміж іншого, на засадах верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; справедливості, неупередженості та об`єктивності: забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців.
Згідно ч.2 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку передбаченому законом.
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно положень ч. 1-3 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.
У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.
Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.
Таким чином, визначення вартості, оцінка майна боржника (стаття 57 Закону України «Про виконавче провадження») є процесуальною дією державного виконавця, незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності) здійснювала відповідні дії, так само як і від того, ким здійснювалося рецензування звіту про оцінку майна. Вказаної правової позиції, зокрема й дотримується Вищий Господарський суд України у Постанові від 20 липня 2016 року справа № 3/22/2012/5003.
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору.
Відповідно до приписів ст.3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.
Частиною 6 ст.9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» унормовано, що положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.
Національний стандарт №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.
Поняття, що вживаються у цьому Стандарті, використовуються в інших національних стандартах. Даним Стандартом (п. п. 50-55), зокрема, визначені загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна. Національний стандарт №2 «Оцінка нерухомого майна», затверджений постановою КМУ від 28.10.2004 №1442, є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.
Таким чином, оцінка нерухомого майна має здійснюватися у відповідності до Національного стандарту №2 «Оцінка нерухомого майна» з урахуванням вимог Національного стандарту № 1, яким визначено загальні засади.
Згідно з приписами п.50 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об`єктом оцінки.
Відповідно до п.51 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: - укладення договору на проведення оцінки, - ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).
Отже, незважаючи на вибір експертом методичного підходу оцінки майна (дохідний, порівняльний) підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує, в будь-якому випадку, укладення договору на проведення оцінки та ознайомлення з об`єктом оцінки шляхом доступу до нього.
В разі невиконання всього вищевказаного - експертна оцінка ринкової вартості нерухомого майна є недійсною.
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами виконавчого провадження №52317332, державним виконавцем дотримано вимоги ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» при проведенні процедури визначення оцінки майна боржника.
Із досліджених судом матеріалів виконавчого провадження №52317332 судом встановлено, що 14.08.2017 року заявник ознайомлений з матеріалами виконавчого провадження, відповідно заявником пропущено строк звернення зі скаргою на рішення та дії державного виконавця.
Також при дослідженні обставин справи та доказів в судовому засіданні судом не встановлено жодних порушень державним виконавцем вимог Закону України «Про виконавче провадження» в частині зобов`язання державного виконавця вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Так, оскільки обґрунтуванням скарги було порушення державним виконавцем вимог Закону України «Про виконавче провадження» щодо обов`язку державного виконавця вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, суд, після з`ясування всіх обставин справи, не вбачає доказів обґрунтованості скарги, вважаючи її неконкретною та такою, що не містить конкретних фактів, підтверджуючих протиправність дій державного виконавця та порушення ним норм чинного законодавства.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.
Якщо оскаржуване рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушень, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Оскільки обов`язковою умовою для задоволення скарги сторони виконавчого провадження є встановлення факту порушення прав заявника, а такого в судовому засіданні встановлено не було, суд не вбачає підстав для задоволення скарги.
Керуючись ст.ст. 260, 447-453 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд
ухвалив:
В задоволенні скарги ОСОБА_1 , заінтересовані особи: старший державний виконавець Корабельного районного відділу державної виконавчої служби м.Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Яндра Тетяна Анатоліївна, начальник Корабельного районного відділу державної виконавчої служби м.Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Третяков Сергій Юрійович, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Публічне акціонерне товариство «МТБ Банк» на дії та бездіяльність державного виконавця, оскарження звіту оцінки майна відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до апеляційного суду Херсонської області в порядку ст.355 ЦПК України.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно – телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Херсонський міський суд Херсонської області.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя: С.І.Майдан
Судове рішення № 82749379, Херсонський міський суд Херсонської області було прийнято 20.06.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 766/592/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: