Рішення № 82745946, 25.06.2019, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/670/19

Провадження № 2-а/304/15/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2019 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Чепурнова В. О.,

з участю секретаря судового засідання – Гавій Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 304/670/19 за позовом ОСОБА_1 до в. о. заступника начальника Закарпатської митниці – начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Кухаря Анатолія Васильовича, про скасування рішення суб`єкта владних повноважень, -

В С Т А Н О В И В :

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до в. о. заступника начальника Закарпатської митниці – начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Кухаря Анатолія Васильовича, про скасування постанови в справі про порушення митних правил № 1581/30500/19 від 16 квітня 2019 року. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 16 квітня 2019 року відносно нього відповідачем винесено постанову у справі про порушення митних правил № 1581/30500/19, за якою його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 8 500 грн. Згідно оскаржуваної постанови 19 березня 2019 року о 16.31 год. в зону митного контролю пункту пропуску «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС заїхав автомобіль марки «Шкода Октавія», р/н НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , в якому він слідував в якості пасажира. Так, в ході проведення аналітично-перевірочних заходів з використанням баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Департаменту митної справи ДФС України встановлено, що 21 листопада 2018 року о 18.30 год. через митний пост «Малий Березний» Закарпатської митниці ДФС, він ввіз на митну територію України легковий автомобіль марки «FORD MONDEO», кузов номер НОМЕР_2 , р/н Словацької Республіки SK НОМЕР_3 AV, в митному режимі «транзит», станом на 19 березня 2019 року з митної території України вивезеним не значиться, тоді як згідно постанови він мав вивезти такий до 26 листопада 2018 року, а в зоні діяльності іншої митниці – до 01 грудня 2018 року, у зв`язку з чим й перевищив граничний термін транзиту більше, ніж на десять діб. Однак вважає вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки як при складанні протоколу відносно нього, так і при розгляді справи у Закарпатській митниці ДФС він наголошував, що не вивіз транспортний засіб за межі митної території України у зв`язку з його поломкою, про що також 25 листопада 2018 року він повідомив начальника митниці письмовою заявою. Натомість відповідачем не враховано його пояснення, не надано право скористатися допомогою адвоката, клопотання про відкладення розгляду справи проігнороване та наголошено, що у нього не має шансів виграти справу і, як наслідок, винесено оскаржувану постанову. На підставі наведеного просить позов задовольнити.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник – адвокат Штефаняк І.І. у судове засідання не з`явилися, останній подав заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримав та просив такі задовольнити, посилаючись на обставини позову.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча про час і місце такого повідомлявся належним чином, причину неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав, а тому суд розглядає справу у його відсутності, що відповідає положенням ч. 3 ст. 268 КАС України.

На пропозицію суду, яку було викладено в ухвалі від 10 травня 2019 року, подати відзив на позовну заяву, такий подано не було, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що відповідає положенням ч. 6 ст. 162 КАС України.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 цього Кодексу завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача – суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 20 цього Кодексу місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні зокрема, адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Як роз`яснює п. 3 постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України № 2 від 06 березня 2008 року постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії.

Згідно ст. 222 КУпАП до компетенції уповноважених працівників Національної поліції віднесено розгляд адміністративних порушень, передбачених ч. 4 ст. 126 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що 16 квітня 2019 року в. о. заступника начальника Закарпатської митниці ДФС – начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Кухарем А.В. відносно ОСОБА_1 було винесено постанову в справі про порушення митних правил № 1581/30500/19, згідно якої 19 березня 2019 року о 16.31 год. в зону митного контролю пункту пропуску «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС, на смугу руху «зелений коридор» в напрямку «в`їзд в Україну», заїхав легковий автомобіль «Шкода Октавія», р/н НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 . До митного контролю ОСОБА_2 подав контрольний талон для переміщення по смузі руху «зелений коридор», свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , документ, що посвідчує його особу та особу пасажира. Під час здійснення митних формальностей було проведено аналітично-перевірочні заходи з використанням баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Департаменту митної справи ДФС України встановлено, що 21 листопада 2018 року о 18.30 год. через митний пост «Малий Березний» Закарпатської митниці ДФС, він ввіз на митну територію України легковий автомобіль марки «FORD MONDEO», кузов номер НОМЕР_2 , р/н Словацької Республіки SK НОМЕР_3 AV, в митному режимі «транзит». Станом на 19 березня 2019 року вказаний транспортний засіб значиться не вивезеним за межі митної території України, тоді як ОСОБА_1 мав вивезти такий в зоні діяльності Закарпатської митниці ДФС 26 листопада 2018 року, а в зоні діяльності іншої митниці – до 01 грудня 2018 року, перевищивши таким чином встановлений статтею 95 МК України строк доставки товарів, а саме автомобіля марки «FORD MONDEO», р/н Словацької Республіки SK 757 AV, що перебував під митним контролем, більше ніж на десять діб, за що відповідальність передбачена ч. 3 ст. 470 МК України. Згідно вказаної постанови позивача визнано винним у вчиненні такого правопорушення та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) грн.

Об`єктивною стороною порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України є, зокрема, перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб.

Частиною 1 статті 381 МК України встановлено, що громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок митного органу, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.

Главою 55 Розділу ХІІ МК України передбачено, що переміщення громадянином-резидентом транспортного засобу, постійно зареєстрованого у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, у будь-який інший митний режим ніж транзит супроводжується обов`язковим письмовим декларуванням цього транспортного засобу, виконанням інших митних формальностей, передбачених МК України (письмового зобов`язання про зворотне вивезення, застосування заходів гарантування тощо).

У відповідності до ст. 95 МК України для автомобільного транспорту встановлено строк транзитного перевезення в десять діб, а у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці — п`ять діб.

Отже, автомобіль марки «FORD MONDEO», р/н Словацької Республіки SK НОМЕР_3 AV, ввезено 21 листопада 2018 року ОСОБА_1 на митну територію України у порядку, передбаченому нормами ч. 1 ст. 381 МК України – у митному режимі «транзит», на строк, передбачений нормами ст. 95 МК України для автомобільного транспорту – 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці – 5 діб).

Згідно ч. 3 ст. 470 МК України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Хоча транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 не є транспортним засобом комерційного призначення, на нього поширюється застосування ч. 3 ст. 470 МК України, оскільки згідно з п. 57 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України термін «товар» вживається в значенні будь-якої рухомої речі, у тому числі такої, на яку законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергію, що переміщується лініями електропередачі. Таким чином поняття «транспортний засіб особистого користування» охоплюється поняттям «товар», оскільки він є рухомою річчю.

Нормами ст. ст. 90 та 93 МК України визначено що товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, перебувають під митним контролем і повинні бути доставленими у митний орган призначення до закінчення строку, визначеного ст. 95 МК України.

У відповідності до ст. 95 МК України для автомобільного транспорту встановлено строк транзитного перевезення в десять діб, а у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці — п`ять діб.

Згідно із нормами ч. 2 ст. 95 МК України до строків, визначених у ч. 1 даної статті, не включається час дії обставин, зазначених у ст. 192 МК України.

Як встановлено матеріалами справи, 25 листопада 2018 року ОСОБА_1 звертався до начальника Закарпатської митниці із заявою про неможливість вивезти ввезений ним автомобіль за межі митної території України, у зв`язку з його поломкою, а також повідомив про адресу місця перебування автомобіля.

З Довідки № 10/05 від 10 травня 2019 року, виданої ФОП ОСОБА_1 вбачається, що автомобіль марки «FORD MONDEO», р/н Словацької Республіки SK НОМЕР_3 AV, кузов номер НОМЕР_2 , з 24 листопада 2018 року по 10 травня 2019 року дійсно знаходився на ремонті (ремонт двигуна) і за вказаний період не експлуатувався, так як знаходився на станції технічного обслуговування автомобілів за адресою: с. Т.Ремета, вул. Жовтнева, № 83. Вказане також підтверджується Актом про виконання робіт № 10 від 10 травня 2019 року, згідно якого всі роботи виконано у повному обсязі (ремонт двигуна) на суму 2 300 грн.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Частиною 1 статті 460 МК України встановлено, що вчинення порушень митних правил, передбачених статтею 470 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Отже, дана норма чітко визначає умови звільнення особи від відповідальності за перелічені порушення митних правил, якими є: аварія, дія обставин непереборної сили або протиправні дії третіх осіб, що підтверджується відповідними документами.

В свою чергу, визначення понять «обставини непереборної сили» та «аварія» закріплено п. 2 Розділу 8 Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режим, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № від 31 травня 2012 року (далі – Порядок № 657), наділені ознаками небезпечності, надзвичайності, невідворотності, незалежності від волі особи та у зв`язку з настанням яких неможливе вчасне переміщення транспортних засобів, що перебувають під митним контролем.

Особливості документального підтвердження факту аварії чи дії обставин непереборної сили (надання митному органу відповідних документів) Порядок № 657 ставить у залежність від характеру аварії чи обставин непереборної сили, місця їх настання, та передбачає можливість видачі підтверджуючих документів уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.

Вичерпний перелік подій, віднесених до «обставини непереборної сили» та «аварія» законодавчо не закріплений.

Отже, на підставі системного аналізу законодавчих положень та обставин справи, суд приходить до висновку, що ремонт несправностей автомобіля «FORD MONDEO», р/н Словацької Республіки SK НОМЕР_3 AV, кузов номер НОМЕР_2 , які виникли незалежно від волі особи та спричинили пошкодження транспортного засобу, потребує певного часу для відновлення можливості переміщення вказаного транспортного засобу з метою забезпечення виконання вимог законодавства України щодо вивезення такого за межі митної території України, що підтверджено документами, виданими уповноваженою особою, та є достатньою підставою для звільнення особи від адміністративної відповідальності, передбаченої Митним кодексом України відповідно до вимог ч. 1 ст. 460 МК України.

Також, суд звертає увагу, що з моменту звернення позивача до митного органу, в зоні діяльності якого перебував транспортний засіб, із заявою про поломку такого та до дня складання протоколу про порушення митних правил, відповідачем не перевірялись ні дата настання поломки автомобіля позивача, ні обставини, за яких така поломка мала місце, в тому числі, для підтвердження чи спростування обставин, за яких особа в порядку ч. 1 ст.460 МК України, звільняється від адміністративної відповідальності.

Аналізуючи вимоги ч. 1 ст. 486, ст. 489 МК України щодо з`ясування обставин кожної справи та вирішення її з дотриманням вимог закону, приписів ч. 1 ст. 466 МК України, щодо застосування адміністративного стягнення за порушення митних правил не інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими законами України, враховуючи, що на момент розгляду справи про порушення митних правил позивачем дотримано умови, за яких законодавець визначає підстави можливості не включення до строків транзитного перевезення часу дії обставин непереборної сили та ліквідації їх наслідків, дії позивача не були спрямовані на досягнення мети у вигляді неправомірного перевищення строку доставки транспортного засобу, що перебуває під митним контролем, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови посадовою особою митного органу не дотримано вимог чинного законодавства та принципів, передбачених ст. 2 КАС України та безпідставно притягнено позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 470 МК України.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 9 цього Кодексу адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 27 цього Кодексу штраф є грошовим стягненням, що накладається на громадян і посадових осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку, що відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови не було належним чином враховано та дотримано вищенаведених норм чинного законодавства України, а відтак вважає, що позов підлягає задоволенню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю на підставі п. 3 ч. 1 ст. 293 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 19, 62 Конституції України, ст. ст. 95, 60, 470 МК України, ст. ст. 6-10, 14, 241-244, 246, 251, 286 КАС України, ст. ст. 7, 33, 222, 251, 258, 288 КУпАП, суд, -

У Х В А Л И В :

адміністративний позов ОСОБА_1 до в. о. заступника начальника Закарпатської митниці – начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Кухаря Анатолія Васильовича, про скасування рішення суб`єкта владних повноважень – задовольнити повністю.

Постанову в справі про порушення митних правил № 1581/30500/19 від 16 квітня 2019 року, винесену в. о. заступника начальника Закарпатської митниці – начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Кухарем Анатоліїм Васильовичем про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) грн. – скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення – закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається у письмовій формі до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий:Чепурнов В. О.