Рішення № 82745019, 27.06.2019, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/8493/17 2/335/64/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2019 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Калюжної В.В., за участю секретаря Кудряшової Ю.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжя у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Кушніренко Олена Георгіївна про припинення договору застави,

за участю представника позивача ОСОБА_3 .Л.,

ВСТАНОВИВ:

20.07.2017 року позивач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про припинення договору застави від 23.07.2010 року, в обґрунтування позову вказавши наступне.

23.07.2010 року між ОСОБА_1 в якості Заставодавця та ОСОБА_5 в якості Заставодержателя було укладено Договір застави в забезпечення виконання зобов`язань, по поверненню суми позики у розмірі 50 000 гривень, що випливають з Договору позики від 23.07.2010 року, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 . Договір застави від 23.07.2010 року посвідчено приватним нотаріусом Кушніренко О.Г., про що зроблено запис у реєстрі за № 1772.

Відповідно до п. 1.2. Договору застави, предметом застави є транспортний засіб Заставодавця - автомобіль марки HYUNDAI, модель TERRACAN, номер шасі № НОМЕР_1 , тип ТЗ Легковий Універсал, р.н. НОМЕР_2 , 2004 року випуску, належний Заставодавцю на підставі Свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3 , виданого 23.07.2004 року.

Розділом 5 Договору застави встановлено строк дії договору, а саме до повного виконання Заставодавцем зобов`язань за Договором кредиту або до настання одного з випадків, передбачених ст. 28-29 Закону України «Про заставу».

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, на підставі вимог п.3 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження за виконавчим листом № 0818/5553/20102 року, виданим Орджонікідзевським районним судом м .Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 заборгованості та судових витрат у розмірі 86244 грн. закінчено.

Відповідач ОСОБА_2 є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_5 , проте, ним не надано свідоцтва про право на спадщину на право вимоги за виконавчим листом № 0818/4682/2012 від 21.06.2013 року про звернення стягнення на транспортний засіб, належний ОСОБА_1 в рахунок погашення суми заборгованості за договором позики від 23.07.2010 року. З цих підстав позивач вважає, що у відповідності до ч.1 ст. 593 ЦК України має місце факт припинення застави, що зазначена у Договорі застави від 23.07.2010 року.

Крім того, позивач посилається на вимоги ч.1 ст. 598 ЦК України , відповідно до якої зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та на ч.2 ст. 608 ЦК України, відповідно до якої зобов`язання припиняється смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов`язаним з особою кредитора, позивач просить суд визнати припиненим Договір застави від 23 липня 2010 року, зобов`язати приватного нотаріуса Кушніренко О.Г. вчинити нотаріальні дії щодо виключення запису з Державного реєстру обтяжень нерухомого майна про обтяження рухомого майна, що належить на праві власності ОСОБА_1

Ухвалою суду від 11.09.2017 року відкрито провадження у справі (а.с.17).

Ухвалою суду від 13.11.2017 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору (а.с.47).

16.11.2017 року надійшла заява представника позивача про усунення недоліків (а.с. 49).

Ухвалою від 29.11.2017 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду, задоволено клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі (а.с. 57).

Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 10.05.2018 року ухвалу суду від 29.11.2017 року залишено без змін (а.с.117-118).

Ухвалою суду від 04.10.2018 року провадження у справі поновлено (а.с.123).

Ухвалою суду від 01.11.2018 року, у зв`язку з набранням чинності Законом України № 2147-VIII від 03.10.2017 року, за яким ЦПК України викладено у новій редакції, ухвалено розгляд справи продовжити в порядку спрощеного позовного провадження, встановлено позивачу строк для подання заяв по суті справи (а.с.134).

24.10.2017 року від відповідача надійшли письмові заперечення проти позову. Відповідач зазначає, що є спадкоємцем після померлого ОСОБА_5 , і відповідно до Договору про поділ спадкового майна від 22.12.2016 року отримав право вимоги за виконавчим листом № 0818/4682/2012 року від 21.06.2013 року про звернення стягнення на транспортний засіб, що належить ОСОБА_1 .. На теперішній час Вознесенівським ВДВС м. Запоріжжя провадиться стягнення за виконавчим листом про звернення стягнення на предмет застави у рахунок погашення суми заборгованості. З цих підстав у задоволенні позову просить відмовити (а.с.33).

11.03.2019 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив (заперечення). Представник позивачf зазначає, що відповідачем в обґрунтування заперечень подано копії письмових доказів, які належним чином не засвідчені, процесуальні документи не мають всіх обов`язкових реквізитів. Крім того, зазначає, що постанова про відкриття виконавчого провадження не є належним доказом наявності протягом 2016-2017 років виконавчого провадження, крім того, ухвалою суду від 17.03.2017 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження за виконавчим листом про стягнення боргу за договором позики. Вважає дату закінчення виконавчого провадження у зв`язку зі смертю кредитора датою припинення зобов`язання.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав на підставах, викладених у позові та відповіді на відзив (заперечення). Вважає припиненим зобов`язання за договором застави у зв`язку зі смертю кредитора за основним зобов`язанням та за договором застави. Пояснив, що виконавче провадження про стягнення боргу за основним зобов`язанням відсутнє, судом відмовлено у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження. Крім того, вважає, що суд безпідставно та всупереч вимогам закону замінив сторону у виконавчому провадженні про звернення стягнення на предмет застави, а державний виконавець безпідставно, з порушенням строку пред`явлення виконавчого листа до виконання відкрив виконавче провадження. Крім того, вважає що зобов`язання за договором застави припинено у відповідності до ст. 559 ЦК України.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, про час і місце розгляду справи представник відповідача повідомлявся у встановленому законом порядку, про що свідчить наявна в матеріалах справи розписка. Згідно раніше наданих пояснень, представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані та досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

Відповідно до статей 77, 78, 79 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 23.07.2010 року між ОСОБА_1 в якості ОСОБА_7 та ОСОБА_5 в якості Заставодержателя було укладено Договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Кушніренко О.Г., про що зроблено запис у реєстрі за № 1772.

Відповідно до п.1.1. Договору, він забезпечує виконання Заставодавцем зобов`язань, що випливають з Договору позики, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 по поверненню суми позики у розмірі 50 000 гривень з урахуванням відсотків.

Відповідно до п.1.2. Договору застави предметом договору є транспортний засіб Заставодавця - автомобіль марки HYUNDAI, модель TERRACAN, номер шасі № НОМЕР_1 , тип ТЗ Легковий Універсал, р.н. НОМЕР_2 , 2004 року випуску, належний Заставодавцю на підставі Свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3 , виданого 23.07.2004 року.

Відповідно до розділу 5 Договору, він діє до повного виконання Заставодавцем зобов`язань за Договором кредиту або до настання одного з випадків, передбачених ст. 28-29 Закону України «Про заставу».

З матеріалів справи вбачається, що заочним рішенням від 19.12.2012 року задоволені позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_1 та звернуто стягнення на транспортний засіб, а саме автомобіль марки HYUNDAI, модель TERRACAN, номер шасі № НОМЕР_1 , тип ТЗ Легковий ОСОБА_8 , р.н. НОМЕР_2 , 2004 року випуску ( на підставі договору застави від 23.07.2010 року), належний Заставодавцю на підставі Свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3 , виданого 23.07.2004 року, в рахунок погашення суми заборгованості у розмірі 97 500 грн. за договором позики від 23.07.2010 року, укладеним між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , стягнуто витрати по сплаті судового збору (а.с.34).

На підставі зазначеного рішення судом було видано виконавчий лист (а.с. 192-193).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер.

Відповідно до р.1 Договору про поділ спадкового майна від 22.12.2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Вовк І.І., ОСОБА_2 перейшло у спадщину у тому числі право вимоги за виконавчим листом № 0818/4682/2012 від 21.06.2013 року про звернення стягнення на транспортний засіб, а саме автомобіль марки HYUNDAI, модель TERRACAN, номер шасі № НОМЕР_4 , 2004 року випуску ( на підставі договору застави від 23.07.2010 року), належний ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3 , виданого 23.07.2004 року - в рахунок погашення суми заборгованості у розмірі 97 500 грн. за договором позики від 23.07.2010 року, укладеним між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.10-12).

Відповідно до п.2.6. Договору застави, у випадку смерті ОСОБА_7 чи Заставодержателя зобов`язання за даним Договором поширюється на їх/його спадкоємців.

Ухвалою суду від 23.02.2017 року у справі № 0818/4682/2012, 6/335/21/2017 замінено сторону виконавчого провадження, а саме стягувача ОСОБА_5 на стягувача – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.195).

Постановою державного виконавця від 24.10.2017 року на підставі заяви ОСОБА_9 . ОСОБА_10 . відкрито виконавче провадження ВП № 54975706 про примусове виконання виконавчого листа № 0818/4682/2012 про звернення стягнення на належний ОСОБА_11 транспортний засіб (на підставі договору застави від 23.07.2010 року) – в рахунок погашення суми заборгованості в розмірі 97500 за договором позики (а.с.189-190).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст.598 ЦК України, зобов`язання припиняються частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ч. 2 ст. 608 ЦК України.

Згідно з ч. 4 ст. 25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 608 ЦК України, зобов`язання припиняється смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов`язаним з особою кредитора.

Згідно зі ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Враховуючи, що під час розгляду справи встановлено, що право вимоги за договором застави перейшло до спадкоємця Заставодержателя, на підставі його заяви відкрито виконавче провадження, підстави для застосування положень ч. 2 ст. 608 ЦК України відсутні, оскільки вказане зобов`язання не є нерозривно пов`язаним з особою кредитора.

Надаючи оцінку доводам представника позивача щодо безпідставної заміни стягувача у виконавчому провадженні та відкриття виконавчого провадження з порушенням строків, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 378 ЦПК України (в редакції чинній на час постановлення ухвали від 23.02.2017 року про заміну сторони виконавчого провадження), у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Процесуальний порядок правонаступництва визначений ст. 55 ЦПК України (в редакції, чинній на час винесення ухвали), згідно з якою у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.

Таким чином, доводи представника позивача в цій частині суд вважає необґрунтованими.

Також суд вважає необґрунтованими доводи представника позивача щодо неправомірності відкриття виконавчого провадження за заявою правонаступника спадкодавця ОСОБА_2 , оскільки постанова державного виконавця від 24.10.2017 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 54975706 боржником не оскаржувалась та набрала законної сили.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про припинення застави є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 10-12, 13, 81, 82, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Кушніренко Олена Георгіївна про припинення договору застави – залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 02.07.2019 року.

Суддя: В.В. Калюжна