Ухвала суду № 82744866, 27.06.2019, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 27.06.2019

Справа № 334/4792/19

Провадження № 1-кс/334/2345/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2019 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: слідчого судді Козлової Н.Ю., при секретарі Манюхіні О.О., за участю слідчого Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області Григоряна Г.А., прокурора Пучкова О.С., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Козар М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Ленінського райсуду м. Запоріжжя клопотання слідчого Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області Григоряна Г.А. та матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019080050002191 від 24.06.2019 року, про застосування запобіжного заходу підозрюваному:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Заповітне, Камянсько-Дніпровського району, Запорізької області, громадянина України, українець, маючого повну середню освіту, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий, судимість яка непогашена в установленому законом порядку:

- 05.09.2007, Апеляційним судом Запорізької області за ч.2 ст.186 КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки; 10.06.2008, іспитовий строк скасовано та направлений до відбуття покарання; 02.11.2009 р/с, звільнений по відбуттю строку покарання;

- 24.09.2009 р. Акімовським районним судом Запорізької області за ч.2 ст.190 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік 6 місяців;

- 21.01.2010, Камянсько-Дніпровським районним судом Запорізької області за ч.2 ст.186, ч.2 ст.263, ст.301 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі; 20.12.2012, звільнений по відбуттю строку покарання;

- 30.01.2014, Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч.1 ст.187 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

- 21.02.2019, Камянсько-Дніпровським районним судом Запорізької області за ч.1 ст.296, ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі; звільнений 22.06.2019 по відбуттю строку покарання,

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

встановив:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дане клопотання погоджене з прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 3 Пучковим О.С.

В клопотання зазначено, що ОСОБА_1 , будучи раніше неодноразово судимим за вчинення корисливих злочинів, судимість за скоєння яких не знята та не погашена в установленому законом порядку, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив, та знову вчинив корисливий злочин на території Дніпровського району м. Запоріжжя за наступних обставин:

25.06.2019 року, приблизно о 13 год.33 хв., ОСОБА_1 маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, знаходячись на території продовольчого ринку «Ринок соціального міста», який розташований по вул. Рекордній в м. Запоріжжя, підійшов до раніше йому не знайомого неповнолітнього ОСОБА_2 , та діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, став виказувати на адресу останнього вимоги матеріального характеру, а саме вимагати від неповнолітнього передати йому наявні при ньому грошові кошти. На незаконні вимоги ОСОБА_1 неповнолітній ОСОБА_2 відповів відмовою.

Після чого, ОСОБА_1 , не зупиняючись на досягнутому, діючи з прямим умислом на відкрите викрадення чужого майна, поєднане с погрозою застосування насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, діючи повторно, став виказувати погрози застосування фізичної сили до останнього у разі відмови неповнолітнім ОСОБА_2 добровільно передати йому належні при ньому матеріальні кошти. У відповідь на погрози ОСОБА_1 , неповнолітній ОСОБА_2 усвідомлюючи перевагу ОСОБА_1 як у віці, так і у фізичній та фізіологічний розвинутості, сприймаючи погрози останнього у застосування до нього насилля як реальні, добровільно передав ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 50 гривень однією купюрою, належні його матері – ОСОБА_3 , тим самим ОСОБА_1 відкрито заволодів вказаними грошовими коштами, спричинивши потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду вказану суму.

Після вчинення злочину, ОСОБА_1 , утримуючи при собі викрадені грошові кошти, зник з місця вчинення злочину, але був затриманий неподалік працівниками поліції.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення(злочин), передбачене ч. 2 ст. 186 КК України, яке кваліфікується як: відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я, вчинене повторно.

Причетність ОСОБА_1 до вчинення вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 25.06.2019; рапортом заст..начальника батальйону №2 УПП в Запорізькій області який доставляв ОСОБА_4 ; протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_1 ; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_3 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_2 ; протоколом пред`явлення особи для впізнання зі свідком ОСОБА_2 ; протоколом проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_2

26.06.2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.

Підозрюваний ОСОБА_1 вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я, вчинене повторно, за яке Кримінальним кодексом України передбачено безальтернативне покарання лише у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років позбавлення волі.

Під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме знаходячись на волі ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та /або суду; незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, а тому слідчий просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав.

Підозрюваний в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, вважає необґрунтованою підозру, він не вчиняв ніякого злочину, а для з`ясування усіх обставин по справі, він добровільно він єбуде з`являтися до слідчого або суду по першому виклику.

Захисник підозрюваного просив суд відмовити у задоволенні даного клопотання оскільки підозра є необґрунтованою, та слідчим не доведено факт скоєння кримінального правопорушення саме ОСОБА_1 Крім того, захисник звернув увагу суду, що не обґрунтовані ані слідчим ані прокурором ризики, передбачені ст..177 КПК України. Тому, у задоволенні клопотання слід відмовити.

Розглянувши клопотання слідчого та ті докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного, захисника, вважаю, що клопотання слід задовольнити частково.

Встановлено, що 25.06.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019080050002191 внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

25.06.2019 року ОСОБА_1 був затриманий, в порядку ст..208 КПК України

26.06.2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.

Підозрюваний ОСОБА_1 вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я, вчинене повторно, за яке Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років позбавлення волі.

Як вбачається з доданих до клопотання матеріалів, підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.186 КК України.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на положення, закріплені у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує позицію ЄСПЛ, відображену, зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини).

В наявності є обґрунтована підозра про вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.

Суд враховує, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Як відображено у рішеннях Європейського суду з прав людини, аргументи на користь і проти звільнення не можуть бути «загальними та абстрактними» (Boicenco v. Moldova (Бойченко проти Молдови) § 142; Khudoyorov v.Russia (Худойоров проти Росії), § 173), але повинні стосуватись специфічних фактів і особистих обставин заявника, які виправдовують його тримання під вартою Aleksanyan v. Russia (Алексанян проти Россії), § 179).

Обираючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 суд приходить до висновку, що при наявності обґрунтованої підозри, та міри покарання, яка йому може загрожувати, обвинувачений може переховуватися від суду, таким чином, суд приходить до висновку, що існує ризик втечі обвинуваченого та ухилення від правосуддя.

Також суд врахував практику ЄСПЛ, а саме те, що оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії), § 106). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови) § 58).

Також, у судовому засіданні прокурор довів наявність ризиків, які можуть вплинути на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та які передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити або сховати речі, які мають істотне значення для встановлення обставин в кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення. Також прокурором доведено, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не дасть змогу органам досудового розслідування забезпечити швидке, повне та неупереджене розслідування і судовий розгляд.

На думку суду, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав: при обранні особистого зобов`язання та домашнього арешту підозрюваний зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, відсутності в останнього стійких соціальних зв`язків, є ризик того, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування; особи, які заслуговують на довіру та поручаться за виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутні.

Вказані вище обставини у своїй сукупності свідчать про наявність обґрунтованих ризиків, які можуть вплинути на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та про неможливість застосування відносно нього більш м`якого запобіжного заходу.

Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні зазначених злочинів, особу та репутацію підозрюваного, а також те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання слідчого задовольнити, але з визначенням розміру застави.

Згідно ч.3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків передбачених цим Кодексом.

Враховуючи обставини кримінального провадження вважаю за необхідне визначити підозрюваному заставу у розмірі 35 000 (Тридцять п`ять тисяч) гривень 00 коп., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Крім цього, застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжних захід у вигляді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на нього ряд обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Суд не взяв до уваги доводи захисника щодо необґрунтованої підозри за відсутністю її оргинала, оскільки оригінал підозри наявні в матеріалах кримінального провадження та були надані суду для огляду.

Заперечення підозрюваного, що він не скоював злочину також спростовуються зібраними доказами, які були проголошені в ході судового розгляду, а намагання ОСОБА_1 довести суду, що злочин, у якому він підозрюється скоїв не він, розцінюється судом як намір уникнути покарання, оскільки лише 21.06.2019 року він був звільнений з міст позбавлення волі за попереднім вироком.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в ГУ «Запорізький слідчий ізолятор» строком на 60 днів терміном до 26 серпня 2019 року.

Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, визначених КПК України визначити запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 35 000 (Тридцять п`ять тисяч) гривень 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок на депозитний рахунок: № 37319085001205, Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700. Призначення платежу: застава за підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по справі № 1-кс/334/2345/19, ЄУН 334/4792/19.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; не відлучатися за межі населеного пункту в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування зі свідками по справі. Здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 26 серпня 2019 року.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі ГУ «Запорізький слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа ГУ «Запорізький слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого Григоряна Г.А., прокурора Пучкова О.С. та слідчого суддю Ленінського районного суду м. Запоріжжя.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого-судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: Н.Ю.Козлова