Вирок № 82744861, 28.05.2019, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 28.05.2019

Справа № 334/2742/19

Провадження № 1-кп/334/580/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2019 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Турбіної Т.Ф., за участю секретаря Лиходід А.В., прокурора Гріпаса О.Ю., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Попової К.Р., розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Запоріжжі матеріали кримінального провадження №32018080000000065 від 20.11.2018 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого директором ТОВ «БІЛЛ ОЙЛ» (код за ЄДРПОУ 39470774), зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу №1 зборів учасників ТОВ «БІЛЛ ОЙЛ» від 31.10.2014 створено ТОВ «БІЛЛ ОЙЛ» (код за ЄДРПОУ 39470774). Відповідно до наказу №1-к від 03.11.2014 ОСОБА_1 призначено на посаду директора ТОВ «БІЛЛ ОЙЛ», який до теперішнього часу обіймає вказану посаду. Основним видом діяльності ТОВ «БІЛЛ ОЙЛ» є роздрібна торгівля пальним. Згідно статуту ТОВ «БІЛЛ ОЙЛ», зареєстрованого 03.11.2014 №11031020000036991 директор ТОВ «БІЛЛ ОЙЛ» ОСОБА_1 є виконавчим органом Товариства, що здійснює управління його поточною діяльністю. Директор ТОВ «БІЛЛ ОЙЛ» ОСОБА_1 вирішує усі поточні питання діяльності Товариства, має право без довіреності здійснювати дії від імені Товариства, затверджувати правила внутрішнього трудового розпорядку, приймати та звільняти працівників, вчиняти правочини на будь-яку суму та чинити юридичні дії від імені Товариства, давати доручення, вирішувати інші питання в межах прав, що надані йому Зборами учасників.

Незважаючи на це, наприкінці листопада 2018 директор ТОВ «БІЛЛ ОЙЛ» ОСОБА_1 , на якого відповідно покладено обов`язки щодо приймання та реалізації паливно-мастильних матеріалів та ведення касової дисципліни, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, в порушення положень Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року (далі ПКУ), Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» №124-VIIІ від 15.01.2015 року, постанови Кабінету Міністрів України №927 від 01.08.2013 року зі змінами та доповненнями «Про затвердження Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив» (далі Технічний регламент) вирішив здійснювати незаконну діяльність, пов`язану з придбанням з метою збуту, зберіганням з метою збуту та подальшим збутом незаконно виготовленого пального, з використанням АЗС, яка орендована у ТОВ «Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами «Ресурс-Інвест» (код за ЄДРПОУ 22128249) та розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гребельна, буд. 7.

Відповідно до п.п. 145 п. 1 ст. 14 Податкового Кодексу України підакцизні товари (продукція) – це товари за кодами згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності, на які цим кодексом встановлено ставки акцизного податку.

Згідно положень п. 1 ст. 215 ПКУ до підакцизних товарів належать нафтопродукти, зокрема бензини моторні, акцизний податок з яких обчислюється за ставками, зазначеними в положеннях п.п. 4 п. 3 ст. 215 ПКУ.

Положеннями Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» визначено поняття технічного регламенту – це нормативно-правовий документ, в якому визначено характеристики продукції або пов`язані з ними процеси та методи виробництва, включаючи відповідні процедурні положення, додержання яких є обов`язковим.

Згідно ст. 9 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» цілями прийняття технічних регламентів є захист життя та здоров`я людей, тварин і рослин, охорона довкілля та природних ресурсів, забезпечення енергоефективності, захист майна, забезпечення національної безпеки та запобігання підприємницькій практиці, що вводить споживча (користувача) в оману.

З метою захисту життя та здоров`я людини, тварин, рослин, національної безпеки, охорони навколишнього середовища та природних ресурсів Кабінетом Міністрів України встановлені вимоги до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, що виробляються, вводяться в обіг та реалізуються на території України, які викладені у постанові КМУ № 927 від 01.08.2013 «Про затвердження Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив» (далі – Технічний регламент).

Відповідно до п. 3 Технічного регламенту автомобільний бензин – це суміш рідких вуглеводів, отриманих в процесі переробки нафти, газового конденсату або їх сумішей, яка википає при температурі 30-215 градусів Цельсія та використовується у двигунах внутрішнього згорання з примусовим запалюванням паливно-повітряної суміші.

Згідно з п. 12 Технічного регламенту за екологічними показниками встановлено такі екологічні класи автомобільних бензинів: Євро3, Євро4, Євро5. Автомобільні бензини повинні відповідати вимогам, наведеним у додатку 2 Технічного регламенту, зокрема щодо об`ємної частки бензолу, концентрації свинцю, масової частки кисню, об`ємної частки вуглеводів, детонаційної стійкості, об`ємної частки біоетанолу. Якість палив повинна відповідати вимогам Технічного регламенту.

Відповідно до положень п. 3 Технічного регламенту обіг палива на ринку – переміщення (транспортування) палива від виробника (імпортера, постачальника) до споживача або будь-які дії, пов`язані з транспортуванням, зберіганням, продажем.

Документ про якість (паспорт якості) палива – це документ, що містить дані для ідентифікації та фактичні значення показників якості нафтопродуктів, отримані в результаті лабораторних випробувань, а також інформацію про їх відповідність вимогам нормативних документів.

Відповідно до положень п. 5 Технічного регламенту дозволяється обіг палив, які відповідають вимогам цього Технічного регламенту.

Одночасно з цим, ОСОБА_1 , в порушення вищевказаних вимог законодавства України, наприкінці листопада 2018, реалізуючи свій злочинний умисел, з метою особистого збагачення, вирішив здійснювати придбання з метою збуту, зберігання з метою збуту та збут незаконно виготовленого пального, з використанням АЗС, яка орендована у ТОВ «Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами «Ресурс - Інвест» та розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гребельна, буд. 7.

Так, 01.12.2018 приблизно об 11-00 годині ОСОБА_1 , знаходячись у офісному приміщенні ТОВ «БІЛЛ ОЙЛ» по вул. Рекордній, буд. 37-Б у м. Запоріжжі, будучи достовірно обізнаним про якість пального та джерело його походження, придбав пальне, а саме: бензин марки А-95 у кількості 3000 літрів за ціною 24 грн. за 1 літр всього на суму 72000,00 грн. у невстановленої під час досудового розслідування особи, без відповідних документів, які посвідчують якість вказаного пального та джерело його походження.

У подальшому, директор ТОВ «БІЛЛ ОЙЛ» ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільну небезпечність діяння, реалізуючи свій злочинний умисел з метою подальшого особистого збагачення, діючи умисно, будучи достовірно обізнаним про якість пального та джерело його походження, 01.12.2018 близько 13-00 години забезпечив надходження вказаного незаконно виготовленого пального, якість якого не відповідає вимогам ДСТУ, без відповідних документів, які посвідчують якість пального та джерело його походження шляхом заповнення резервуару, який розташований на АЗС, що орендована у ТОВ «Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами «Ресурс - Інвест» та розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гребельна, буд. 7, - для подальшого зберігання з метою збуту.

Реалізуючи свій злочинний умисел, директор ТОВ «БІЛЛ ОЙЛ» ОСОБА_1 в період з 01.12.2018 по 04.12.2018, діючи умисно, не повідомляючи про придбання незаконно виготовленого пального, на АЗС ТОВ «БІЛЛ ОЙЛ» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гребельна, буд. 7, забезпечив реалізацію бензину А-95 різноманітним суб`єктам господарської діяльності та фізичним особам, тим самим здійснивши збут пального.

Так, в період з 04.12.2018 по 06.12.2018 проведено обшук за адресою розташування АЗС, що орендована у ТОВ «Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами «Ресурс-Інвест» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гребельна, буд. 7, за результатами якого виявлено та вилучено паливно-мастильні матеріали, а саме - бензин А-95 у кількості 2371 літр.

Згідно з висновком експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №8009/19-34 від 02.04.2019 зразок палива, який відібраний з резервуару на АЗС ТОВ «БІЛЛ ОЙЛ» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гребельна, буд. 7 - бензин А-95 у кількості 2 371 літр (проба №4) не відповідає вимогам ДСТУ 7687:2015 «Бензини автомобільні Євро. Технічні умови» та вимогам «Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 №927, за визначеними показниками: «вміст сірки» (показник 11,3 мг/кг при допустимій нормі не більше 10 мг/кг) та «об`ємна частка бензолу» (1,21 % при допустимій нормі не більше 1%).

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України (в редакції Закону №1019-VIII від 18.02.2016), яке кваліфікується як незаконне придбання з метою збуту, зберігання з метою збуту, а також збут незаконно виготовлених інших підакцизних товарів.

15.04.2019 на розгляд Ленінського районного суду м. Запоріжжя надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №32018080000000065 від 20.11.2018 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204 КК України разом з угодою про визнання винуватості, укладеною та підписаною 12.04.2019 між сторонами кримінального провадження, а саме, між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Запорізької області Гріпасом Олександром Юрійовичем, якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №32018080000000065 від 20.11.2018, та обвинуваченим ОСОБА_1 , за участю захисника Попової Катерини Романівни.

Прокурор, обвинувачений та його захисник в підготовчому судовому засіданні просили суд затвердити угоду про визнання винуватості.

Обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю. Ствердив, що розуміє права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п.1 ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид і міру покарання. Просить затвердити угоду про визнання винуватості, яку уклав добровільно.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 469 КПК України, укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особи про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Згідно ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.204 КК України (в редакції Закону №1019-VIII від 18.02.2016), якою передбачено відповідальність у вигляді штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно угоди про визнання винуватості прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 204 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні.

За змістом даної угоди обвинувачений ОСОБА_1 беззастережно визнає себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204 КК України (в редакції Закону №1019-VIII від 18.02.2016), за обставин, які викладено у письмовому повідомленні про підозру від 12.04.2019, обвинувальному акті від 12.04.2019 та п. 1 вказаної угоди і під час підписання угоди про визнання винуватості підтверджує факт беззаперечного визнання своєї вини.

Сторони угоди, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, а також наявність пом`якшуючих обставин, а саме, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, узгодили покарання передбачене санкцією ч.1 ст.204 КК України (в редакції Закону №1019-VIII від 18.02.2016), із застосуванням ст. 69-1 КК України, у вигляді штрафу в розмірі 1300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 22100,00 грн.

Також сторони узгодили вирішення питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні, а саме, бензину А-95 у кількості 2371 літр, вилученого в період 04-06.12.2018 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , який згідно ст. 100 КПК України підлягає знищенню.

Судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст. 468-470, 472 КПК України, в тому числі щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженої міри покарання. Обвинувачений ОСОБА_1 погодився із запропонованим видом та мірою покарання.

З`ясувавши думку учасників судового розгляду, суд прийшов до висновку, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з ч.6 ст.474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченого. При цьому, судом з`ясовано в обвинуваченого та встановлено, що він зможе реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.

Крім цього, обвинуваченому ОСОБА_1 роз`яснено ч.ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, положення які йому зрозумілі, ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених - абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, права допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а саме можливість оскарження вироку лише з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частиною четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснена йому наслідків укладення угоди. Наслідки невиконання угоди обвинуваченому зрозумілі. Після таких роз`яснень обвинувачений не заперечив проти затвердження угоди. Прокурор також просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Відповідно до вимог п.1 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд вправі затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468- 475 КПК України.

Вивчивши зміст обвинувального акту, перевіривши відповідність угоди про визнання винуватості вимогам кримінального процесуального закону та переконавшись, що укладення даної угоди сторонами є добровільним, суд приходить до висновку про ухвалення в даному кримінальному провадженні обвинувального вироку відносно ОСОБА_1 , яким слід затвердити угоду про визнання ним винуватості. Визнати обвинуваченого ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204 КК України (в редакції Закону №1019-VIII від 18.02.2016), та призначити йому узгоджене сторонами покарання, яке відповідає загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст.65 КК України, та санкції ч.1 ст.204 КК України (в редакції Закону №1019-VIII від 18.02.2016). Підстав для відмови в затвердженні угоди, визначених в ч.7 ст.474 КПК України, судом не встановлено.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України, відповідно до положень якої бензин А-95 у кількості 2 371 літр, вилучений в період 04-06.12.2018 під час проведення обшуку за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гребельна, буд. 7, підлягає знищенню, про що сторони кримінального провадження дійшли згоди в угоді про визнання винуватості. Заявлені у судовому засіданні додатково документи ТОВ «БІЛЛ ОЙЛ», які були надані директором ТОВ «БІЛЛ ОЙЛ» згідно листа від 30.01.2019, і постановою слідчого від 05.02.2019 визнані речовими доказами та долучені до матеріалів справи, слід залишити у матеріалах кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 368, 370, 374, 475 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 12 квітня 2019 року між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Запорізької області Гріпасом Олександром Юрійовичем, якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №32018080000000065 від 20.11.2018, та обвинуваченим ОСОБА_1 , за участю захисника Попової Катерини Романівни, у кримінальному провадженні №32018080000000065 від 20.11.2018 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204 КК України.

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204 КК України (в редакції Закону №1019-VIII від 18.02.2016), та призначити покарання у вигляді штрафу у розмірі 1300 (одна тисяча триста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 22100,00 грн. (двадцять дві тисячі сто грн. 00 коп.).

Роз`яснити засудженому ОСОБА_1 про його обов`язок виконання умов угоди про визнання винуватості від 12.04.2019 та передбачену ст.389-1 КК України кримінальну відповідальність за невиконання умов угоди про визнання винуватості.

Роз`яснити засудженому ОСОБА_1 , що у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, про скасування вироку.

Речові докази: бензин А-95 у кількості 2 371 літр, вилучений в період 04-06.12.2018 під час проведення обшуку за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гребельна, буд. 7, та переданий на відповідальне зберігання директору ТОВ «Ресурс-Інвест» ОСОБА_2 ., підлягає знищенню; документи ТОВ «БІЛЛ ОЙЛ», які були надані директором ТОВ «БІЛЛ ОЙЛ» згідно листа від 30.01.2019, залишити у матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Запоріжжя.

Суддя: Турбіна Т. Ф.