Ухвала суду № 82744758, 02.07.2019, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єд. унік. № 243/10200/17

Провадження № 2-ві/243/14/19

УХВАЛА

02 липня 2019 року м. Слов`янськ

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючий суддя Мінаєв І.М.,

при секретарі судового засідання Янчевського В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Слов`янського міськрайонного суду Донецької області заяву ОСОБА_1 про відвід судді Проніна Сергія Георгійовича,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Слов`янського міськрайонного суду Донецької області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Святогірської міської ради, за участю третіх осіб: публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк», приватного акціонерного товариства «Вестастрой», приватного акціонерного товариства «Промстроймонтаж», про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ спільного майна, визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Святогірської міської ради про право власності на житловий будинок та свідоцтва про право власності, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю чоловіка. По даній справі головуючим суддею є Пронін С .Г.

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про відвід судді Проніна С.Г., яку обґрунтувала тим, що суддя Пронін С.Г., розглядаючи тривалий час в підготовчому засідання її справу, неодноразово допускав порушення процесу та висловлювання, які порочать звання судді та підривають авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду. Своїми діями та бездіяльністю суддя Пронін С.Г. порушив присягу судді та вимоги п. 7 ст. 56 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів». 25.03.2019 року нею було заявлено відвід судді Проніну С.Г., який вмотивований тим, що останній в підготовчому засіданні під час обговорення питання призначення оціночно - будівельної та будівельно - технічної експертиз за її клопотанням, яке подано ще в лютому 2018 року, висловив думку/прийшов до висновку про недоцільність (передчасність) призначення експертизи до з`ясування суддею/судом питання чи є спірний об`єкт нерухомості спільним майном подружжя. Разом з тим, враховуючи предмет спору за її позовом її представник ОСОБА_6 в цьому ж судовому засідання заперечив зазначену позицію судді Проніна С.Г., оскільки вирішення судом питання про наявність у домоволодіння статусу спільного сумісного майна подружжя передбачає вирішення справи по суті з виходом судді в нарадчу кімнату, що без проведення експертизи не забезпечує законність та справедливий розгляд справи. Зазначена позиція судді щодо експертизи є по суті порушенням основних засад цивільного судочинства, таких як верховенство права , справедливий та неупереджений розгляд справи. Суддя Пронін С.Г. висловив на її заперечення та її адвоката наступну позицію в контексті обговорення вищевказаного питання «… Значить це буде порушення законодавства загального і всіх засад загальних законодавства…!». Суддя Пронін С.Г. висловив в судовому процесі думку як головуючий у справі про допустимість порушення під час розгляду даної справи загальних засад законодавства та проігнорував подане клопотання про призначення експертизи і не заявив собі самовідвід. Зазначене викликало та викликає у неї сумнів в неупередженості і об`єктивності судді Проніна С.Г. та відчуття недовіри до даного судді. ОСОБА_1 неодноразово подавала заяви про відвід, які без обґрунтування були відхилені суддею Проніним С.Г. Чинне законодавство не дозволяє їй оскаржувати такі ухвали про відмову у задоволенні заяви про відвід судді, тому вона вимушена була звернутись із повторною заявою про відвід судді та оскаржувати дії судді до Вищої ради правосуддя. Так, фактично кожного судового засідання замість доведення суду своєї правової позиції за поданим позовом, надання доказів, вона змушена вчиняти процесуальні дії пов`язані із усуненням передумов, які унеможливлюють справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення порушеної за її позовом цивільної справи, а саме шляхом відводу судді Проніну С.Г., який на її переконання є неупередженим та необ`єктивним. Під час судового слухання справи 03.06.2019 року в режимі відеоконференції суддя Пронін С.Г. висловився в контексті обговорення питання про можливість подальшого слухання справи наступним чином: «..я хочу Вас спросить (рос.) сколько еще качели…когда будет дело слушатся?...». Використання такої форми при обговоренні суддею процесуальних питань з учасниками судового процесу є вкрай дивними і неприйнятими та викликають у неї стійке відчуття недовіри до такого судді і небажання захисту таким суддею її порушених цивільних прав. Посилаючись на п. п. 3, 5 ст. 36 ЦПК України просить суд здійснити відвід судді Проніна С.Г.

Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Так, ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 01 липня 2019 року провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Святогірської міської ради, за участю третіх осіб: публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк», приватного акціонерного товариства «Вестастрой», приватного акціонерного товариства «Промстроймонтаж», про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ спільного майна, визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Святогірської міської ради про право власності на житловий будинок та свідоцтва про право власності, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю чоловіка зупинене до вирішення питання про відвід судді Проніна С.Г. суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, визначеному у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає заяву ОСОБА_1 про відвід судді Проніна С.Г. необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

За положеннями ч. ч. 3, 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді (п. 5 ст. 36 ЦПК України).

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України Законом від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини в рішенні по справі «Білуха проти України» від 9 листопада 2006 року зазначив, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» від 3 травня 2007 року зазначено, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів.

При цьому щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Стосовно об`єктивної складової неупередженості суддів, то у справі "Фей проти Австрії" суд вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні апріорно викликати в учасників цивільного процесу.

Отже, при вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об`єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій).

Також суд вказує, що у відповідності до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляду справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.

Зі змісту заяви ОСОБА_1 про відвід вбачається, що вона не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність підстав відводу, що передбачені нормами ст. ст. 36, 37 ЦПК України.

Заява ОСОБА_1 про відвід судді Проніна С.Г. ґрунтується на особистих власних суб`єктивних висновках позивача, при цьому, її посилання на той факт, що суддя Пронін С.Г. некоректно себе поводив, порушував посадові обов`язки судді та суддівську етику, не підтверджені жодними допустимими та належними доказами, а тому не може бути підставою для відводу.

З огляду на викладене, враховуючи наведені норми процесуального права, викладені доводи заяви, які не мають підґрунтя, слід дійти висновку, що відвід є необґрунтованим, а тому підстави для задоволення заяви про відвід судді Проніна С.Г. відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 37, 40 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Проніна Сергія Георгійовича у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Святогірської міської ради, за участю третіх осіб: публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк», приватного акціонерного товариства «Вестастрой», приватного акціонерного товариства «Промстроймонтаж», про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ спільного майна, визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Святогірської міської ради про право власності на житловий будинок та свідоцтва про право власності, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю чоловіка - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Слов`янського міськрайонного суду І.М.Мінаєв