Рішення № 82742893, 27.06.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я№ 127/31281/18

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2019 р.м.Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Медяної Ю.В.,

секретар – Подоляк М.В.,

за участю відповідача ОСОБА_1 , його представника – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача – ПрАТ «СК «Уніка», про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и в:

07.12.2018 р. ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 24788 грн. 31 коп.

Позов мотивовано тим, що 16.03.2017 р. о 08-35 год. в м. Вінниця по вул. Привокзальна, 19а сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля BMW X5 (д.р.н. НОМЕР_1 ), який належить та яким керував ОСОБА_3 та автомобіля Geely MR-7151A (д.р.н. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 , внаслідок чого було пошкоджено автомобіль BMW X5 (д.р.н. НОМЕР_1 ). Згідно довідки №3017076335955534 про ДТП та Постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 03.04.2017 р., дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм – ОСОБА_1 пункту 16.11 ПДР України (ст. 124 КУпАП України).

Позивач вказує, що 09.02.2017 р. між ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» та ОСОБА_3 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту за №3725046 відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб BMW X5 (д.р.н. НОМЕР_1 ). Зазначений договір було укладено на 1 календарний рік. Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування, страхового акту №АХА2197116 від 21.03.2017 р. та умов Договору страхування №3725046 від 09.02.2017, розмір страхового відшкодування склав 45624,30 грн., яке позивач сплатив за відновлювальний ремонт транспортного засобу. На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність винуватця дорожньо-транспортної пригоди – ОСОБА_1 - за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу Geely MR-7151A (д.р.н. НОМЕР_2 ) була застрахована відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в ПрАТ «СК «Уніка» (поліс №АК/2023286). 19.09.2018 р. позивач звернувся до відповідача із претензією про відшкодування в порядку регресу витрат пов`язаних із виплатою страхового відшкодування за вих. № СУ/003923/4-3. Однак з боку відповідача не було вчинено жодних дій для відшкодування завданих збитків.

Частину вартості відновлювального ремонту в розмірі 20835,99 грн. було відшкодовано позивачем за ПрАТ «СК «УНІКА» відповідно до процедури прямого врегулювання збитків, згідно умов полісу №АК2023286, страхового акту про «Пряме врегулювання» збитку №АХА2197112 від 21.03.2017 р. ПрАТ «СК «УНІКА» було компенсовано зазначену суму страхового відшкодування позивачу в розмірі 20835,99 грн. в рамках процедури прямого врегулювання збитків.

Вищевказане і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

26.12.2018 р. у даній справі відкрито провадження.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив, що позов не визнає вважає необґрунтованим, та зазначає, що розмір збитків, які підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Згідно норм Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України №1335/5/1159 від 24.07.2009 р. коефіцієнт фізичного зносу та деталі, що підлягають заміні, складає 70%. Із позовної заяви ПАТ «СК «АХА Страхування» та доданих до неї матеріалів вбачається, що розрахунок вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу ними не проводився, а сума 45624,30 грн. включає вартість нових запчастин незважаючи на те, що їх реальна вартість на момент ДТП була у декілька разів меншою за відшкодовану на індивідуальних умовах ПАТ «СК «АХА Страхування» та ОСОБА_3 . Вважає, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що деталі на його автомобіль не випускаються і зняті з виробництва, саме деталі, а не автомобіль, оскільки якщо автомобіль знімається з виробництва, деталі на нього випускаються протягом десяти років. Зазначає, що вимога позивача не відповідає вимогам ст. 1192 ЦК, оскільки ним поставлена вимога відшкодування не реальної вартості втраченого майна, а речі того ж роду та тієї ж якості), за цінами нових запчастин, що є порушенням ст. 1192 ЦК України та матеріальних прав відповідача.

У відповіді на відзив представник позивача зазначила, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Вартість відновлювального ремонту пошкодженого у дорожньо-транспортній пригоді транспортного засобу більша за вартість матеріального збитку, а вартість матеріального збитку – це та сума, яку має сплатити страховик як страхове відшкодування. Тобто, коефіцієнт зносу застосовується при відшкодуванні витрат страховою компанією винуватця ДТП.

В судове засідання представник позивача не з`явилась, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позов підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 , його представник – Купар І.Ю. в судовому засіданні позов не визнали, заперечували щодо його задоволення, надали пояснення аналогічні викладені у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи на стороні відповідача – ПрАТ «СК «Уніка» до суду не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.

Вислухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі статтею 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1 та ч. 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно ч. 1 - ч. 3 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач і третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Судом встановлено, що 09.02.2017 р. між ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» та ОСОБА_3 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту за №3725046/05АВ відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб BMW X5 (д.р.н. НОМЕР_1 ) (а.с. 26-28).

16.03.2017 р. о 08-35 год. в м. Вінниця, вул. Привокзальна, 19а сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля BMW X5 (д.р.н. НОМЕР_1 ), який належить та яким керував водій ОСОБА_3 ; та автомобіля Geely MR-7151A (д.р.н. НОМЕР_2 ), яким керував водій ОСОБА_1 .

Відповідно до постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 03.04.2017, дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм – ОСОБА_1 пункту 16.11 ПДР України (ст. 124 КУпАП України) (а.с. 9).

Судом встановлено, що згідно звіту ФОП ОСОБА_4 О ОСОБА_5 В. у м. Вінниці №17/112 експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля BMW X5 (д.р.н. НОМЕР_1 ), складеного 22.04.2017 р., вартість відновлювального ремонту автомобіля BMW X5 (д.р.н. НОМЕР_1 ) складає 51973,12 грн. Коефіцієнт фізичного зносу (Ез) автомобіля BMW X5 (д.р.н. НОМЕР_1 ) складає 0,6743, вартість відновлювального ремонту КТЗ BMW X5, реєстраційний номер НОМЕР_1 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні, складає 23430,61 грн. (а.с. 20-21).

Відповідно до рахунку №ФОППо-0329 від 20.03.2017 р. виданого ФОП ОСОБА_6 вартість ремонту по калькуляції №1.003.17.0004405 автомобіля BMW X5 (д.р.н. НОМЕР_1 ) складає 45624,30 грн. (а.с. 15-17).

ПрАТ «СК «Уніка» відповідно до умов полісу АК/2023286 21.03.2017 р. здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі 20835,99 грн. Даний факт в судовому засіданні відповідачем не заперечувався.

Така виплата була здійснена ПрАТ «СК «Уніка» з урахуванням ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», тобто як витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, на підтвердження чого позивач надав розрахунок, в якому зазначено коефіцієнт зносу.

Платіжним дорученням №318229 від 23.03.2017р. позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування згідно акту №АХА2197116 на рахунок ФОП ОСОБА_6 у розмірі 24788,31 грн., що в судовому засіданні відповідачем не заперечувалось.

Таке відшкодування було здійснено як доплата вартості відновлювального ремонту автомобіля BMW X5 (д.р.н. НОМЕР_1 ) відповідно до п. 20.10 Договору добровільного страхування наземного транспорту за №3725046/05АВ

Відповідно до п. 20.10 такого Договору, при пошкодженні транспортного засобу внаслідок страхового випадку розмір збитків визначається шляхом складання кошторису вартості відновлення транспортного засобу (Кошторису збитків) в який включається вартість запасних частин деталей обладнання та матеріалів, що підлягають заміні без урахування експлуатаційного зносу, а також вартість відновлювальних робіт.

Враховуючи зазначене вище, дійшов висновку, що оскільки ПрАТ «СК «Уніка» здійснило страхове відшкодування у розмірі 20835,99 грн. із урахуванням ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», тобто із врахуванням коефіцієнту фізичного зносу від загальної суми вартості відновлювального ремонту у розмірі 45624,30 грн., а позивач здійснив виплату страхового відшкодування у порядку п. 20.10 Договору добровільного страхування наземного транспорту за №3725046/05АВ у розмірі 24788,31 грн., то ця сума являє собою величину у грошовій формі коефіцієнту фізичного зносу, та власне і є предметом спору.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За змістом пп. 8.1. - 8.3. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Міністерством юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, якщо вартість відновлювального ремонту ТЗ не перевищує його ринкову вартість, розмір матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників ТЗ.

Відповідно до п. 7.41. вищевказаної Методики для складників ТЗ зі строком експлуатації понад 12 років значення коефіцієнта фізичного зносу приймається рівним 0,7.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року № 6, зі змінами, - зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості при відшкодуванні збитків. Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих із виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації.

Крім того, у п. 14 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» судам роз`яснено, якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих із виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого вартості такого майна (у разі відшкодування збитків).

Таким чином, фізичний знос не застосовується, якщо для відновлення пошкодженого ТЗ було використано нові вузли (деталі), взамін знятих з виробництва деталей і зношеність пошкодженого майна застосовується при відшкодуванні збитків.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

У ч. 2 ст. 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем не надано належних, достовірних та допустимих доказів відповідно до ст.ст. 77-79 ЦПК України на підтвердження того, що деталі на автомобіль BMW X5 (д.р.н. НОМЕР_1 ) не випускаються і зняті з виробництва.

Таким чином на підставі зазначеного вище, враховуючи, що предметом спору є фактично величина зношеності замінних запчастин автомобіля у грошовій формі, суд вважає, що позивач не довів що замінені деталі на автомобіль не випускаються і зняті з виробництва, а тому на замінені деталі пошкодженого транспортного засобу повинен враховуватись фізичний знос.

З підстав зазначених вище, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» до ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача – ПрАТ «СК «Уніка», про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, слід відмовити.

Оскільки у задоволенні позову слід відмовити, судові витрати пов`язані зі платою судового збору в розмірі 1762 грн. 00 коп. суд залишає за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»,

ст.ст. 1166 ЦК України,

ст.ст. 12, 13, 89, 141, 259, 206, 223, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача – ПрАТ «СК «Уніка», про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення через Вінницький міський суд Вінницької області до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно вимог п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

позивач Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування», м. Київ, вул. Іллінська, 8;

відповідач ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

третя особа на стороні відповідача – ПрАТ «СК «Уніка», м. Київ, вул. Саксаганського, 70-А.

Суддя Ю.В. Медяна