Ухвала суду № 82741608, 24.06.2019, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/4529/18

Провадження № 2/496/114/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2019 року Біляївський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Буран В.М.,

за участі:

секретаря судового засідання - Бойчук Р.Д.,

відповідач - ОСОБА_1.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біляївка Одеської області матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на частину земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до Біляївського районного суду Одеської області з вказаним позовом.

17 грудня 2018 року було відкрито провадження по справі. Позивач та його представник у судові засідання 11.06.2019 року, 24.06.2019 року не з'явились, хоча повідомлялись належним чином про час та місце слухання справи, про причини неявки суд не повідомляли.

При цьому, будь яких заяв про розгляд справи без участі позивача або перенесення слухання справи на адресу суду не надходило.

Процесуальний обов'язок про сповіщення позивача про дату, час, місце розгляду справи суд виконав.

З урахуванням зазначеного, в силу ч. 3 ст. 131 ЦПК України суд визнає, що позивач не з'явився до суду повторно без поважних причин.

Вказані дії позивача свідчать про втрату ним юридичної заінтересованості в розгляді справи.

Згідно ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Як зазначено в ст. 10 цього Кодексу, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, як джерела права.

Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Між тим статтями 223, 257 ЦПК врегульовано питання щодо наслідків неприбуття в судове засідання позивача.

Так, згідно ч. 5 ст. 223, п. 3 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, чинний Цивільний процесуальний кодекс України імперативно встановлює, що у випадку повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду. При цьому, закон жодним чином не пов'язує повторну неявку в судове засідання позивача з будь-якими об'єктивними факторами (поважними причинами) і не зобов'язує суд перевіряти причини повторної неявки та надавати їм відповідну оцінку з точки зору поважності.

Це пов'язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.

Крім того, таке положення закону пов'язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогоюст. 121 ЦПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини га основоположних свобод 1950 року.

Таким чином, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з'явився в судове засідання (не залежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв'язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти.

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 01.11.2018 року була задоволена заява позивача про забезпечення позову шляхом накладання арешту на частину земельної ділянки, яка належить відповідачу по справі.

Згідно ч. 9, 10 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.10,13, 44, 121, 131, 158, 223, п. 3 ч.1 ст.257, 353 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_2 (адреса проживання: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) до ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_2), ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_3, ІПН НОМЕР_3), про визнання недійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на частину земельної ділянки - залишити без розгляду.

Роз'яснити позивачу її право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

Скасувати арешт накладений ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 01.11.2018 року на Ѕ частину земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 6,94 га, що розташована на території АДРЕСА_4, кадастровий № НОМЕР_4, яка належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 16.08.2018 року.

Скасувати заборону встановлену ухвалою Біляївського районного суду Одеської областівід 01.11.2018 року державним реєстраторам, іншим реєстраторам речових прав на нерухоме майно здійснювати будь-які дії щодо внесення (виключення, припинення) записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, здійснення державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також скасувати заборону відчуження земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 6,94 га, що розташована на території АДРЕСА_4, кадастровий № НОМЕР_4, яка належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 16.08.2018 року у будь який спосіб.

Повний текст ухвали буде складено 02 липня 2019 року

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду на протязі 15 днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Буран В.М.