Ухвала суду № 82741546, 01.07.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/14215/19

Провадження № 1-кс/520/7763/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2019 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі Цвігун А.В., розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області Жданюка О.В., яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області Мерет М.Д. про арешт майна в рамках кримінального провадження №12019160000000101 від 20.02.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 227 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, у ході проведення досудового розслідування встановлено, що особами, які можливо причетні до продажу недоброякісної продукції на території Суворівського району м. Одеси, здійснюється зберігання з метою збуту на території Роздільнянського району Одеської області незаконно виготовлених алкогольних напоїв (етилового денатурованого спирту з вмістом спирту не менш як 80 відсотків об’ємних одиниць, інших спиртних денатурованих напоїв різної міцності, а також складових спиртових напівфабрикатів, які використовуються для виготовлення алкогольних напоїв) та тютюнових виробів (сигарет, сигар та інших виробів з тютюну і його замінників, які впливають на фізіологічний стан людини під час вживання) на території Роздільнянського району Одеської області, зокрема, за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» визначено основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України. Таким чином, порушення встановлених норм є загрозою для життя та здоров’ю громадян, а продукція, виготовлена та введена в обіг з порушенням таких норм є небезпечною.

Так, під час досудового розслідування, виникла необхідність у проведенні обшуку за місцем виготовлення та зберігання небезпечної продукції, а саме незаконно виготовлених алкогольних напоїв (етилового денатурованого спирту з вмістом спирту не менш як 80 відсотків об’ємних одиниць, інших спиртних денатурованих напоїв різної міцності, а також складових спиртових напівфабрикатів, які використовуються для виготовлення алкогольних напоїв) та тютюнових виробів (сигарет, сигар та інших виробів з тютюну і його замінників, які впливають на фізіологічний стан людини під час вживання), за адресою: АДРЕСА_1, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення та відшукання знаряддя кримінального правопорушення та майна, яке було здобуте у результаті його вчинення.

21.06.2019 року на підставі ухвали слідчого Київського районного суду АДРЕСА_1, під час якого виявлено ящики з цигарками без акцизних марок, перелік яких міститься в клопотанні.

Слідчий та прокурор в судове засідання не з’явилися. Від слідчого надійшла заява про розгляд клопотання без його участі.

Власник майна про дату та час розгляду клопотання був повідомлений належним чином.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, враховуючи положення ч. 1 ст. 172 КПК України, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Стаття 41 Конституції України закріплює положення про те, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Так, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправних шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається з клопотання та долучених до нього матеріалів, досудове розслідування в рамках кримінального провадження № 12019160000000101 від 20.02.2019 здійснюється за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 227 КК України, а саме за фактом зберігання з метою збуту на території Роздільнянського району Одеської області незаконно виготовлених алкогольних напоїв (етилового денатурованого спирту з вмістом спирту не менш як 80 відсотків об’ємних одиниць, інших спиртних денатурованих напоїв різної міцності, а також складових спиртових напівфабрикатів, які використовуються для виготовлення алкогольних напоїв) та тютюнових виробів (сигарет, сигар та інших виробів з тютюну і його замінників, які впливають на фізіологічний стан людини під час вживання.

Так, в рамках вказаного кримінального провадження 19.06.2019 року слідчим суддею Київського районного суду м. Одеси було постановлено ухвалу про надання дозволу на проведення обшуку за адресою: м. Одеса, вул. Тираспольська, 108, в ході проведення якого було вилучено низку ящиків з цигарками без акцизних марок, що свідчить, що вилучені речі відповідають критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки останні могли бути набуті кримінально протиправним шляхом, а також можуть містити відомості на підтвердження факту та обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 227 КК України.

Відтак, з метою підтвердження обставин можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 227 КК України, підтвердження того факту, що вилучені речі набуті кримінально протиправним шляхом, а також з метою запобігання можливого розповсюдження вказаної продукції, яка не відповідає вимогам щодо безпечності, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для арешту майна, в свою чергу завданням арешту майна є запобігання можливого приховання, відчуження такої продукції, в цілях забезпечення подальшого протиправного введення такої продукції в обіг на ринку України.

Слідчий суддя враховує, що подане стороною обвинувачення клопотання відповідає вимогам ч. 2 ст. 171 КПК України, оскільки останнє містить підставу і мету, та, відповідно, обґрунтування необхідності арешту майна.

З огляду на викладене, враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість клопотання та необхідність накладення арешту на майно, оскільки надані стороною обвинувачення матеріали доводять наявність правових підстав для накладення арешту на згадане майно та на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна, з метою забезпечення кримінального провадження, при цьому на даній стадії слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної особи або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов’язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів забезпечення кримінального провадження, одним з яких є арешт майна.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області Жданюка О.В., яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області Мерет М.Д. про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12019160000000101 від 20.02.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 227 КК України – задовольнити.

Накласти на майно, що вилучене 21.06.2019 у ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1, а саме:

- Golden deer (500 пачек в коробі) – 5 коробів;

- Corsair (500 пачек в коробі) – 8 коробів;

- NZ (500 пачек в коробі) – 17 коробів;

- Doina (500 пачек в коробі) – 1 коробів;

- Leana (750 пачек в коробі) – 1 короб;

- RGD (500 пачек в коробі) – 3 короби;

- RGD 100 пачек;

- Favorite (750 пачек в коробі) – 3 короби;

- Marvel (500 пачек в коробі) – 9 коробів;

- Marble (500 пачек в коробі) – 28 коробів;

- Compliment (500 пачек в коробі) – 2 короби;

- Compliment 80 пачек;

- Minsk (500 пачек в коробі) – 8 коробів;

- Astru (750 пачек в коробі) – 2 короби;

- Astru (800 пачек в коробі) – 7 коробів;

- Astru (700 пачек в коробі) – 3 короби;

- JinLing (650 пачек в коробі) – 6 коробів;

- Marlboro (500 пачек в коробі) – 1 короб;

- Marlboro 170 пачек;

- Фэст (500 пачек в коробі) – 2 короб;

Виконання ухвали покласти на старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області Жданюка О.В..

Ухвала може бути оскаржена протягом п’яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.