Рішення № 82740483, 18.06.2019, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" червня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/564/17

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кузьминецьке" (23712, Вінницька обл., Гайсинський район, с. Кузьминці, вул. Слободи, б. 11, код ЄДРПОУ - 33837304)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Вілмар СНД" (65481, Одеська обл., м. Южне, вул. Індустріальна, б. 6, код ЄДРПОУ - 33168860)

про визнання недійсним договору

Головуючий суддя Рога Н.В.

Суддя Гут С.Ф.

Суддя Погребна К.Ф.

Секретар с/з Лазуренко Є.С.

Представники:

Від позивача: Каленяк Е.А. - на підставі довіреності № б/н від 11.01.2018 р.; Василюк М.М. - на підставі ордеру серії КС № 43151 від 08.10.2018 р. та договору № Ю-18/36 від 01.10.2018 р.;

Від відповідача: Локаш Д.Є. - на підставі довіреності № б/н від 18.09.2018 р.; Заржицька В.О. - на підставі довіреності № б/н від 11.02.2019р.

В засіданні брали участь:

Від позивача: Василюк М.М. - на підставі ордеру серії КС № 43151 від 08.10.2018 р. та договору № Ю-18/36 від 01.10.2018 р.;

Від відповідача: не з`явився.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) "Кузьминецьке" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) „Дельта Вілмар СНД" про визнання недійсним договору переробки сировини №507 від 27.07.2016р., укладеного між ТОВ „Дельта Вілмар СНД" та ТОВ "Кузьминецьке".

Рішенням Господарського суду Одеської області від 18.04.2017р. у задоволенні позову ТОВ "Кузьминецьке" відмовлено повністю.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.08.2017р. рішення Господарського суду Одеської області від 18.04.2017р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 31.10.2017р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.08.2017р. та рішення Господарського суду Одеської області від 18.04.2017р. скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

Розпорядженням керівника апарату №951 від 21.11.2017р. "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу судової справи", відповідно до п.4.2.3. Засад використання автоматизованої системи документообігу в господарському суді Одеської області, в редакції від 20.06.2017р. (протокол №17-09/2017) та п.2.3.50. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматичний розподіл справи. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Рога Н.В. для розгляду справи № 916/564/17, яка своєю ухвалою від 23.11.2017р. прийняла відповідну справу до свого провадження.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19 грудня 2017р., з урахуванням набрання 15.12.2017р. чинності Господарським процесуальним кодексом України в редакції Закону України від 03.10.2017р. №2147-VII , справу № 916/564/17 прийнято до розгляду за правилами ГПК України в порядку загального позовного провадження.

19 грудня 2017р. до Господарського суду Одеської області від позивача надійшли заява про зміну підстави позову, клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи та витребування у відповідача оригіналу договору переробки сировини №507 від 27.07.2016р. для проведення експертизи.

16 січня 2018р. ТОВ „Дельта Вілмар СНД" надано до суду заперечення проти заяви про зміну підстав позову.

29 січня 2018р. позивачем надано до суду відповідь на заперечення проти заяви про зміну підстави позову.

В ході підготовчого засідання 09.02.2018р. заяву позивача щодо зміни підстав позову було прийнято судом до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19 лютого 2018 р. продовжено строк підготовчого провадження у справі № 916/564/17 на тридцять днів.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.03.2018р. призначено у справі № 916/564/17 комплексну судову почеркознавчу та технічну експертизу документів, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз. Провадження у справі зупинено.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.06.2018р. з метою розгляду клопотання судового експерта щодо надання додаткових матеріалів провадження у справі №916/564/17 поновлено, призначено підготовче засідання. Ухвалою суду від 15.06.2018р. провадження у справі зупинено, матеріали справи разом із отриманими додатковими матеріалами направлено до експертної установи.

10 вересня 2018р. до суду надійшов висновок судово-почеркознавчої експертизи від 28.08.2018р. №18-3222 та матеріали справи №916/564 /17 у звязку з чим ухвалою суду від 11.09.2018р. провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 11.09.2018р. справу №916/564/17 призначено до колегіального розгляду. Згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 11.09.2018р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Рога Н.В., суддя Погребна К.Ф., суддя ОСОБА_1, які своєю ухвалою від 11.09.2018р. прийняли справу до колегіального розгляду та призначили підготовче засідання.

Розпорядженням керівника апарату № 582 від 03.10.2018р. "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу судової справи", відповідно до ст. 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", п. 10 ст. 32 ГПК України, п. 2.3.25. Положення про автоматизовану систему документообігу суду (у редакції затвердженій рішенням Ради суддів України від 15.09.2016р.), п.9.7. Засад використання автоматизованої системи документообігу в Господарському суді Одеської області, в редакції від 14.06.2018р. (протокол №17-05/2018), приймаючи до уваги прийняття Вищою радою правосуддя рішення №2974/0/15-18 від 25.09.2018р. про звільнення ОСОБА_1 з посади судді господарського суду Одеської області, призначено повторний автоматичний розподіл справи №916/564/17 для внесення змін до складу колегії суддів. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.10.2018р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Рога Н.В., суддя Гут С.Ф., суддя Погребна К.Ф.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04 жовтня 2018 р. справу № 916/564/17 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Рога Н.В., суддя Гут С.Ф., суддя Погребна К.Ф.

04 жовтня 2018р. до суду надійшло клопотання позивача у справі щодо призначення повторної почеркознавчої експертизи із дорученням її проведення іншій експертній установі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18 жовтня 2018р. задоволено клопотання позивача та призначено у справі № 916/564/17 повторну судову почеркознавчу експертизу. Провадження у справі зупинено.

25 березня 2019р. до Господарського суду Одеської області супровідним листом (вих.№24508/24509/18-32 від 14.03.2019р.) від директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експертів №24508/24509/18-32 від 14.03.2019р. разом з матеріалами справи №916/564/17.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28 березня 2018р. поновлено провадження у справі №916/564/17, призначено підготовче засідання.

24 квітня 209р. відповідачем до суду було надано клопотання про призначення у справі додаткової судової технічної експертизи та повторної судової почеркознавчої експертизи.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24 квітня 2019 р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів в порядку ч. 3 ст. 177 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07 травня 2019 р. відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ „Дельта Вілмар СНД» про призначення у справі додаткової судової технічної експертизи та повторної судової почеркознавчої експертизи.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07 травня 2019 р. закрито підготовче провадження у справі №916/564/17 та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представники позивача позовні вимоги підтримують, наполягають на задоволенні позову з підстав, викладених у заяві про зміну предмету позову.

Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у письмових запереченнях.

Позивач у справі зазначив, що згідно Договору №507 переробки сировини від 27.07.2016р. між ТОВ „Кузьминецьке" (Замовник) та ТОВ „Дельта Вілмар СНД» (Виконавець) Замовник зобов`язався поставити Виконавцю 10 000 тон соняшника (сировини) в період з 01.11.2016р. по 30.11.2016р. для проведення робіт з його переробки в готову продукцію.

Цей Договір набирає чинності з дати його підписання і діє до належного виконання Сторонами своїх зобов`язань (п.16.3 Договору).

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що вартість переробки однієї тони сировини становить 1 240 грн. (у т.ч. ПДВ).

Згідно з п.2.2. Договору договірна вартість переробки однією тони сировини, визначена сторонами на момент укладення Договору з використанням курсу долару США до української гривні 24,80 гривень за 1 долар США.

Договірна вартість переробки однієї тони сировини визначена сторонами на момент укладення договору з використанням курсу долару США до української гривні 24,80грн. за 1 долар США та в заліковій вазі складає:1033,33грн. ПДВ (20%) 206,67грн., а разом з ПДВ - 1240,00грн. (п.п. 2.1 та 2.2 договору).

Відповідно до п.3.1 Договору загальна кількість (фізична вага), що постачається для переробки, на умовах цього договору, становить 10000 тон +/-5%, та має бути поставлена замовником з 01.11.2016р. по 31.12.2016р.

Як вказує позивач, 07 лютого 2017р. директор ТОВ «Кузьминецьке» ОСОБА_3. , який зазначений як підписант на спірному Договорі переробки сировини був звільнений з посади та в трудових відносинах з позивачем не перебував. В подальшому, при зустрічі представника ТОВ «Кузьминецьке» з ОСОБА_3. йому було надано для огляду копію Договору №507 переробки сировини від 27.07.2016р. , оглянувши яку ОСОБА_3 повідомив, що підпис , який поставлено на договорі , належить не йому і вказаний договір ним не підписувався.

Таким чином, позивач просить суд визнати Договору №507 переробки сировини від 27.07.2016р. недійсним, посилаючись на те, що директором ТОВ «Кузьминецьке» ОСОБА_3. зазначений договір не підписувався.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що згідно з ч. ч.1,3 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Крім того, позивач зазначив, що відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Частиною 2 ст. 207 Цивільного кодексу України зазначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч.3 ст. 203 Цивільного кодексу України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Проте, як зазначив позивач, будь-якого волевиявлення на підписання саме даного правочину на умовах зазначених в ньому у ТОВ «Кузьминецьке» не було, представником позивача він не підписувався, Загальні Збори Учасників згоди на його підписання не давали.

Також, як на підставу своїх позовних вимог, позивач посилається на позицію Вищого господарського суду України від 29.05.2013р., викладену у Постанові Пленуму № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», у якій, зокрема, зазначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Разом з тим, не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено (договір, який не укладено). Не вважаються вчиненими правочини (укладеними господарські договори), в яких (за якими): відсутні передбачені законом умови, необхідні для їх укладення (не досягнуто згоди за всіма істотними для даного правочину умовами); не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства необхідна його передача; не здійснено державну реєстрацію або нотаріальне посвідчення, необхідні для його вчинення тощо. Встановивши відповідні обставини, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог як про визнання правочину недійсним, так і про застосування наслідків недійсності правочину. Водночас необхідно враховувати, що таке визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору, а не за наслідками виконання його сторонами. Отже, якщо дії сторін свідчать про те, що оспорюваний договір фактично було укладено, необхідно розглянути по суті питання щодо відповідності його вимогам закону.

Відповідач проти позовних вимог при новому розгляді справи заперечує, вважає їх безпідставними та не обґрунтованими, зазначаючи, що в господарських судах України на різних процесуальних стадіях розглядаються декілька справ, в яких приймають участь позивач та відповідач. Зокрема, в Господарському суді Вінницької області розглядаються справи: №902/887/17 за позовом ТОВ «Дельта Вілмар СНД» до ТОВ «Кузьминецьке» про стягнення неустойки; №902/1059/17 за позовом ТОВ «Харпатцьке» до ТОВ «Кузьминецьке» про визнання протоколу загальних зборів недійсним. Таким чином, відповідач вважає, що позивач штучно вживає численні заходи для затягування процесу намагаючись у будь-який спосіб зашкодити правам ТОВ «Дельта Вілмар СНД» .

Крім того, відповідач додатково звертає увагу суду на наступну хронологію подій: спірний договір було підписано сторонами та скріплено печаткою не кожному аркуші; чинність договору була підтверджена протоколом загальних зборів учасників, в яких приймали участь уповноважені особи усіх зацікавлених осіб з боку позивача, в тому числі і особа, яка підписала спірний договір. Протокол також містить відбитки печаток відповідних юридичних осіб. Первинний позов про визнання Договору недійсним було подано ТОВ «Кузьминецьке» в березні 2017р, після того як сплила дія цього Договору за умови його повного невиконання позивачем З цього моменту з боку позивача та афілійованих з ним осіб постійно та систематично вчиняються дії спрямовані на всіляке затягування розгляду справи, зокрема подаються різні позови та клопотання, змінюються доводи та підстави позову.

Інших письмових заперечень щодо суті позовних вимог відповідачем до матеріалів справи надано не було. В судові засідання щодо розгляду справи по суті представник відповідача не з`являвся.

Розглянув матеріали справи, судом встановлено, що наявний у справі Договір №507 переробки сировини від 27.07.2016р. між ТОВ „Кузьминецьке" (Замовник) та ТОВ „Дельта Вілмар СНД» (Виконавець), згідно умов якого Замовник зобов`язався поставити Виконавцю 10 000 тон соняшника (сировини) в період з 01.11.2016р. по 30.11.2016р. для проведення робіт з його переробки в готову продукцію, Замовника підписаний директором ОСОБА_3., а від імені Виконавця - генеральним директором ОСОБА_4.

За приписами ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч.1 ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами.

Частиною 2 ст.207 Цивільного кодексу України зазначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

При цьому, відповідно до ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Згідно наявного у матеріалах справи Висновку експертів за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи №24508/24509/18-32 від 14.03.2019р., що була проведена на виконання ухвали суду від 18.10.2018р. у справі №916/564/17: - Підписи від імені ТОВ «Кузьминецьке» ОСОБА_3., які містяться у графах «Замовник» та «Директор ОСОБА_3.» на договорі про переробку сировини №507 від 27.07.2016р. виконано рукописним способом без попередньої технічної підготовки та застосування технічних засобів (судовий експерт Н.І.Шкарівська); Підписи від імені ТОВ «Кузьминецьке» ОСОБА_3., які містяться у графах «Замовник» та «Директор ОСОБА_3.» на договорі про переробку сировини №507 від 27.07.2016р. виконано не гр. ОСОБА_3 , а іншою особою.

Отже, Договір №507 про переробку сировини від 27.07.2016р. між ТОВ „Кузьминецьке" (Замовник) та ТОВ „Дельта Вілмар СНД» (Виконавець) від імені ТОВ „Кузьминецьке" підписано невідомою особою, яка не була директором товариства, отже, не була наділена необхідним обсягом цивільної дієздатності, та не висловлювала вільне волевиявлення учасника правочину - ТОВ „Кузьминецьке".

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З урахуванням зазначеного, на думку суду, наявні підстави вважати, що договір переробки сировини №507 від 27.07.2016р. між ТОВ „Дельта Вілмар СНД" та ТОВ "Кузьминецьке", є недійсним.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України, право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

На думку суду обраний позивачем спосіб захисту порушеного права відповідає способу, передбаченому законодавству, адже, відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

За таких обставин, виходячи з матеріалів справи, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Кузьминецьке" підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судові втрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст. ст. 123, 129 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кузьминецьке" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Вілмар СНД" про визнання недійсним договору - задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір переробки сировини №507 від 27.07.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Дельта Вілмар СНД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кузьминецьке".

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Вілмар СНД" (65481, Одеська обл., м. Южне, вул. Індустріальна, б. 6, код ЄДРПОУ - 33168860) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кузьминецьке" (23712, Вінницька обл., Гайсинський район, с. Кузьминці, вул. Слободи, б. 11, код ЄДРПОУ - 33837304) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 600 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Повне рішення складено 01 липня 2019 р.

Суддя Н.В. Рога

Суддя С.Ф.Гут

Суддя К.Ф. Погребна