Рішення № 82740112, 18.06.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.06.2019Справа № 910/1751/19

За позовом КОМПАНІЇ "ТЕНДЕРСОН ТРЕЙДІНГ ЛТД"

до відповідача-1: Публічного акціонерного товариства "ІНСТИТУТ ТРАНСПОРТУ НАФТИ"

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Екосолар Інвест"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-2 - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гладій Марія Олександрівна

про визнання недійсним рішення наглядової ради та договорів

Суддя Гумега О.В.

секретар судового засідання

Мухіна Я.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_12 на підставі ордеру серії КВ № 759353 від 11.02.2019

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: Каленяка Е.А. на підставі ордеру серії ВН № 038550 від 08.04.2019

від третьої особи: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Компанія "ТЕНДЕРСОН ТРЕЙДІНГ ЛТД" (позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "ІНСТИТУТ ТРАНСПОРТУ НАФТИ" (відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОСОЛАР ІНВЕСТ" (відповідач-2) з вимогами про визнання недійсним рішення Наглядової ради ПАТ "ІНСТИТУТ ТРАНСПОРТУ НАФТИ" від 19.09.2018, оформлене протоколом № 2/09/2018 з усіх питань порядку денного; про визнання недійсними договорів позики №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, укладених між Публічним акціонерним товариством "ІНСТИТУТ ТРАНСПОРТУ НАФТИ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОСОЛАР ІНВЕСТ"; про визнання недійсними договорів іпотеки, укладених між Публічним акціонерним товариством "ІНСТИТУТ ТРАНСПОРТУ НАФТИ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОСОЛАР ІНВЕСТ", посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гладій М.О.

В обґрунтування позовних вимог позивач (Компанія "ТЕНДЕРСОН ТРЕЙДІНГ ЛТД" (далі - Компанія)) зазначив, що він є мажоритарним акціонером Публічного акціонерного товариства "ІНСТИТУТ ТРАНСПОРТУ НАФТИ" (далі - ПАТ "ІТН"), якому належить понад 37% у статутному капіталі ПАТ "ІТН", що підтверджується випискою про стан рахунків в цінних паперах.

21.12.2018 представнику позивача стало відомо про те, що у вересні-жовтні 2018 року ОСОБА_1 , який діяв від імені ПАТ "ІТН", на підставі рішення Наглядової ради ПАТ "ІТН" в неіснуючому складі, оформленого протоколом № 2/09/2018 від 19.09.2018, було укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОСОЛАР ІНВЕСТ" (далі - ТОВ "ЕКОСОЛАР ІНВЕСТ") вісім договорів позики на загальну суму 4 000 000,00 (чотири мільйони) грн.

В подальшому, в забезпечення виконання зобов`язань за договорами позики, від імені ПАТ "ІТН" були передані ТОВ "ЕКОСОЛАР ІНВЕСТ" в іпотеку належні ПАТ "ІТН" нежитлові будівлі за адресою: м. Київ, вул. Сирецька, 43, загальною площею 2759,1 кв. м.; квартиру, за адресою: вул. Урлівська 11 / 44 в м. Києві, загальною площею 113,4 кв.м; квартиру, за адресою: вул. Урлівська 11/ 44 в м. Києві, загальною площею 117,3 кв.м; нежитлове приміщення, за адресою: м. Київ, вул. Пимоненка Миколи , буд. 3, приміщення б/н.

24.09.2018 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гладій М.О. було внесено записи № 28067280, № 28243573, № 28266138, № 28249308 про державну реєстрацію іпотеки на підставі відповідно договору іпотеки № 10709, посвідченого 24.09.2018 приватним нотаріусом Гладій М.О., зі строком виконання основного зобов`язання до 21.12.2018; договору іпотеки № 11013, посвідченого 04.10.2018 приватним нотаріусом Гладій М.О., зі строком виконання основного зобов`язання до 24.12.2018; договору іпотеки № 11020, посвідченого 05.10.2018 приватним нотаріусом Гладій М.О. зі строком виконання основного зобов`язання до 05.01.2018, договору іпотеки № 11015, посвідченого 05.10.2018 приватним нотаріусом Гладій М.О. зі строком виконання основного зобов`язання до 04.01.2018.

З преамбули договорів іпотеки вбачається, що останні укладені ПАТ "ІТН", зокрема, на підставі рішення Наглядової ради ПАТ "ІТН" від 19.09.2018, оформленого протоколом № 2/09/2018 засідання Наглядової ради.

Проте, як стверджує позивач, Наглядова рада ПАТ "ІТН" не приймала 19.09.2018 рішення, оформленого протоколом № 2/09/2018, про отримання позик та передачу майна ПАТ "ІТН" в іпотеку, вказане рішення прийняте неуповноваженими особами, а тому, на думку позивача, має бути визнане недійсним.

Крім того, оскільки діюча Наглядова рада ПАТ "ІТН", обрана рішенням загальних зборів акціонерів від 01.06.2018, не надавала згоди на укладення оскаржуваних договорів, останні укладені від імені ПАТ "ІТН" неуповноваженою особою, а тому, на думку позивача, мають бути визнані недійсними.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2019 позовну заяву Компанії "ТЕНДЕРСОН ТРЕЙДІНГ ЛТД" залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.

05.03.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 18.02.2019. В якості додатку до вказаної заяви позивач додав "оновлену" позовну заяву і додані до неї документи, просив суд відкрити провадження у справі № 910/1751/19 за "оновленою" позовною заявою.

Зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про усунення позивачем недоліків позовної заяви у встановлений судом строк.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2019 позовну заяву Компанії "ТЕНДЕРСОН ТРЕЙДІНГ ЛТД" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-2 - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гладій Марію Олександрівну та призначено підготовче засідання у справі на 08.04.2019 о 09:40 год.

20.03.2019 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про доповнення підстав позову.

05.04.2019 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про виправлення описок, якою позивач виклав пункти 10, 11, 13 прохальної частини позовної заяви в новій редакції з урахування виправлених описок.

Враховуючи наведене, суд розглядає наступні вимоги позивача до відповідачів-1, 2:

1) визнати недійсним рішення Наглядової ради Публічного акціонерного товариства "ІНСТИТУТ ТРАНСПОРТУ НАФТИ" від 19.09.2018, оформлене протоколом № 2/09/2018;

2) визнати недійсним договір позики № 1 від 21.09.2018, укладений між Публічним акціонерним товариством "ІНСТИТУТ ТРАНСПОРТУ НАФТИ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОСОЛАР ІНВЕСТ";

3) визнати недійсним договір позики № 2 від 24.09.2018, укладений між Публічним акціонерним товариством "ІНСТИТУТ ТРАНСПОРТУ НАФТИ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОСОЛАР ІНВЕСТ";

4) визнати недійсним договір позики № 3 від 04.10.2018, укладений між Публічним акціонерним товариством "ІНСТИТУТ ТРАНСПОРТУ НАФТИ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОСОЛАР ІНВЕСТ";

5) визнати недійсним договір позики № 4 від 04.10.2018, укладений між Публічним акціонерним товариством "ІНСТИТУТ ТРАНСПОРТУ НАФТИ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОСОЛАР ІНВЕСТ";

6) визнати недійсним договір позики № 5 від 04.10.2018, укладений між Публічним акціонерним товариством "ІНСТИТУТ ТРАНСПОРТУ НАФТИ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОСОЛАР ІНВЕСТ";

7) визнати недійсним договір позики № 6 від 05.10.2018, укладений між Публічним акціонерним товариством "ІНСТИТУТ ТРАНСПОРТУ НАФТИ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОСОЛАР ІНВЕСТ";

8) визнати недійсним договір позики № 7 від 05.10.2018, укладений між Публічним акціонерним товариством "ІНСТИТУТ ТРАНСПОРТУ НАФТИ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОСОЛАР ІНВЕСТ";

9) визнати недійсним договір позики № 8 від 05.10.2018, укладений між Публічним акціонерним товариством "ІНСТИТУТ ТРАНСПОРТУ НАФТИ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОСОЛАР ІНВЕСТ";

10) визнати недійсним договір іпотеки № б/н від 24.09.2018, укладений між Публічним акціонерним товариством "ІНСТИТУТ ТРАНСПОРТУ НАФТИ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОСОЛАР ІНВЕСТ", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гладій М.О. та зареєстрований у реєстрі за № 10709;

11) визнати недійсним договір іпотеки № б/н від 04.10.2018, укладений між Публічним акціонерним товариством "ІНСТИТУТ ТРАНСПОРТУ НАФТИ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОСОЛАР ІНВЕСТ", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гладій М.О. та зареєстрований у реєстрі за № 11013;

12) визнати недійсним договір іпотеки № б/н від 05.10.2018, укладений між Публічним акціонерним товариством "ІНСТИТУТ ТРАНСПОРТУ НАФТИ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОСОЛАР ІНВЕСТ", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гладій М.О. та зареєстрований у реєстрі за № 11015;

13) визнати недійсним договір іпотеки № б/н від 05.10.2018, укладений між Публічним акціонерним товариством "ІНСТИТУТ ТРАНСПОРТУ НАФТИ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОСОЛАР ІНВЕСТ", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гладій М.О. та зареєстрований у реєстрі за № 11020.

08.04.2019 через відділ діловодства суду від представника відповідача-2 надійшло клопотання про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву. В обґрунтування наведеного клопотання представник відповідача-2 посилався на те, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2019 про відкриття провадження у справі №910/1751/19 було помилково вручено органами зв`язку іншій юридичній особі, а відповідач-2, в свою чергу, дану ухвалу не отримав.

08.04.2019 через відділ діловодства суду від представника відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, яким відповідач-2 (ТОВ "ЕКОСОЛАР ІНВЕСТ") надав заперечення щодо наведених позивачем обставин та підстав позову, із посиланням на відповідні докази, норми права та судову практику, у задоволенні позову просив суд відмовити.

08.04.2019 через відділ діловодства суду від представника відповідача-2 надійшло клопотання про витребування доказів на підтвердження зарахування коштів на відповідний рахунок відповідача -1 в АТ "АЛЬФА БАНК".

08.04.2019 через відділ діловодства суду від представника відповідача-2 надійшло клопотання про витребування доказів у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гладій М.О., а саме документи, що встановлювали повноваження генерального директора ОСОБА_2 на момент укладення оспорюваних договорів іпотеки.

08.04.2019 через відділ діловодства суду від представника відповідача-2 надійшло клопотання в порядку ст. 163 ГПК України, про роз`єднання позовних вимог.

08.04.2019 через відділ діловодства суду від представника відповідача-2 надійшло клопотання в порядку п. 5. ч. 2. ст. 182 ГПК України, про роз`яснення обставин справи, які входять до предмета доказування та тих доказів, які мають бути подані.

У підготовче засідання, призначене на 08.04.2019, з`явились представники позивача, відповідача-2 та третьої особи. Представник відповідача-1 у підготовче засідання 08.04.2019 не з`явився.

У підготовчому засіданні 08.04.2019 суд долучив до матеріалів справи заяву позивача про доповнення підстав позову, подану 20.03.2019 через відділ діловодства суду.

У підготовчому засіданні 08.04.2019 суд визначив вірну назву третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-2 - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гладій Марія Олександрівна.

У підготовчому засіданні призначеному на 08.04.2019 здійснювався розгляд клопотання відповідача-2 про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву та приєднання відзиву відповідача-2 до матеріалів справи.

Представник відповідача-2 у підготовчому засіданні 08.04.2019 зазначене клопотання підтримав та просив суд, з урахуванням приписів ГПК України, визнати причини пропуску строку подання відзиву на позовну заяву поважними, поновити цей строк та приєднати вказаний відзив на позовну заяву до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представника відповідача-2 та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення зазначеного клопотання та приєднання відзиву відповідача-2 до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні, призначеному на 08.04.2019, здійснювався розгляд клопотання відповідача-2 про витребування доказів на підтвердження зарахування коштів на відповідний рахунок відповідача-1 в АТ "АЛЬФА БАНК".

Представник відповідача-2 зазначене клопотання підтримав.

Представник позивача вказав, що не вбачає за доцільне витребувати відповідні докази.

Суд дійшов висновку про розгляд даного клопотання в наступному підготовчому засіданні.

У підготовчому засіданні 08.04.2019 здійснювався розгляд клопотання відповідача-2 про витребування доказів у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гладій М.О.

Клопотання відповідача-2 про витребування доказів судом задоволене.

У підготовчому засіданні 08.04.2019 суд дійшов висновку про розгляд клопотань відповідача-2, поданих 08.04.2019 через відділ діловодства суду, зокрема, клопотання, поданого в порядку ст. 163 ГПК України, про роз`єднання позовних вимог та клопотання, поданого в порядку п. 5. ч. 2 ст. 182 ГПК України, в наступному підготовчому засіданні, з метою надання усім учасникам справи можливості викласти власні позиції щодо наведених клопотань.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2019 відкладено підготовче засідання у справі на 22.04.2019 об 11:00 год. та витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гладій М.О. документи, що встановлювали повноваження генерального директора ОСОБА_2 на момент укладення оспорюваних договорів іпотеки.

16.04.2019 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли заперечення проти клопотання про витребування доказів у приватного нотаріуса, з підстав того, що ОСОБА_2 особисто не укладав оспорювані договори, а також, від приватного нотаріуса вже було витребувано копії відповідних документів на виконання ухвали Господарського суду міста Києва № 910/865/19 від 04.02.2019, якою задоволено заяву Компанії "ТЕНДЕРСОН ТРЕЙДІНГ ЛТД" про забезпечення доказів, матеріали наведеної заяви ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2019 передано для долучення до матеріалів справи № 910/1751/19.

16.04.2019 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли заперечення проти клопотання про роз`єднання позовних вимог, з підстав того, що позивач не пред`являє до відповідача-2 - ТОВ "ЕКОСОЛАР ІНВЕСТ" вимоги про визнання недійсним рішення Наглядової ради ПАТ "ІТН" від 19.09.2018, така вимога пред`явлена до відповідача-1 - ПАТ "ІТН"; оскільки позовні вимоги про визнання недійсними оспорюваних договорів обґрунтовані саме прийняттям рішення про ухвалення цих договорів не уповноваженим складом наглядової ради, окремий розгляд вимог про визнання недійсними договорів за цією підставою буде неможливий до вирішення питання про недійсність спірного рішення наглядової ради в іншому провадженні; роз`єднання позовних вимг очевидно унеможливить ефективний та своєчасний захист прав позивача в межах розумного строку.

16.04.2019 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли заперечення проти клопотання про витребування доказів, з підстав того, що виписки по рахунку ПАТ "ІТН", щодо зарахування на рахунок грошових коштів, не мають значення для вирішення даної справи по суті, не є доказами наявності у особи, яка уклала від імені ПАТ "ІТН" оспорювані договори, необхідного обсягу цивільної дієздатності.

16.04.2019 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач заперечив проти доводів відповідача-2, викладених у відзиві на позов та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

17.04.2019 через відділ діловодства суду від представника відповідача-2 надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.

22.04.2019 через відділ діловодства суду від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гладій Марії Олександрівни надійшло повідомлення.

22.04.2019 через відділ діловодства суду від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гладій Марії Олександрівни надійшли письмові пояснення щодо обставин посвідчення оспорюваних договорів іпотеки.

Підготовче засідання, призначене на 22.04.2019 не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді Гумеги О.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2019 продовжено строк підготовчого провадження за ініціативою суду на тридцять днів та призначено підготовче засідання на 14.05.2019 о 12:30 год.

11.05.2019 через відділ діловодства суду від представника відповідача-2 надійшли заперечення на відповідь на відзив, згідно яких відповідач-2 спростовує обґрунтування відповіді позивача на відзив на позовну заяву.

14.05.2019 через відділ діловодства суду від третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи 14.05.2019 за відсутності третьої особи та її представника.

У підготовче засідання, призначене на 14.05.2019, з`явилися представники позивача та відповідача-2. Представники відповідача-1 та третьої особи у підготовче засідання 14.05.2019 не з`явились.

У підготовчому засіданні 14.05.2019, суд продовжив вчинення дій, визначених частиною другою статті 182 ГПК України, необхідних для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Суд задовольнив клопотання третьої особи, про розгляд справи за відсутності третьої особи та її представника.

Суд долучив до матеріалів справи заяви по суті спору, подані учасниками справи через відділ діловодства суду.

У підготовчому засіданні 14.05.2019, суд перейшов до вирішення клопотань учасників справи.

Представник відповідача-2 у підготовчому засіданні 14.05.2019 зазначив, що не підтримує клопотання про витребування доказів у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гладій М.О., подане 08.04.2019 через відділ діловодства суду.

Клопотання відповідача-2 про витребування доказів на підтвердження зарахування коштів на відповідний рахунок відповідача -1 в АТ "АЛЬФА БАНК", подане 08.04.2019 через відділ діловодства суду, судом відхилено, оскільки такі докази містяться в матеріалах справи.

Клопотання відповідача-2, подане 08.04.2019 через відділ діловодства суду в порядку ст. 163 ГПК України, про роз`єднання позовних вимог судом відхилене, як безпідставне та необґрунтоване.

Розглянувши клопотання відповідача-2, подане 08.04.2019 через відділ діловодства суду в порядку п. 5. ч. 2. ст. 182 ГПК України, про роз`яснення обставин справи, які входять до предмета доказування та тих доказів, які мають бути подані, суд зазначив таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 45 ГПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права або обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов`язки (ст. 47 ГПК України).

Отже, вимоги про визнання недійсним рішення ПАТ "ІТН" від 19.09.2018, оформленого протоколом № 2/09/2018 не пред`явлені до відповідача-2, що вбачається зі змісту позовної заяви, позовної заяви (оновленої) та заяви про доповнення підстав позову.

У підготовчому засіданні 14.05.2019 представники позивача та відповідача-2 зазначили, що повідомили всі обставини справи, які їм відомі, та надали всі докази, на які вони посилаються у позові та відзиві.

У підготовчому засіданні 14.05.2019, суд вчинив дії, визначені частиною другою статті 182 ГПК України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.05.2019 о 10:20 год.

28.05.2019 через відділ діловодства суду від представника третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи 28.05.2019 за відсутності третьої особи та її представника.

В судове засідання, призначене на 28.05.2019 з`явилися представники позивача та відповідача-2. Представники відповідача-1 та третьої особи у судове засідання 28.05.2019 не з`явились.

Суд задовольнив клопотання представника третьої особи про розгляд справи 28.05.2019 за відсутності третьої особи та її представника, подане 28.05.2019 через відділ діловодства суду.

В судовому засіданні 28.05.2019 суд розпочав розгляд справи по суті.

Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

При розгляді справи по суті в судовому засіданні 28.05.2019 судом заслухано вступне слово представників позивача та відповідача-2.

Представник позивача повністю підтримав заявлені ним позовні вимоги.

Представник відповідача-2 заперечив проти позову та просив суд відмовити позивачу в його задоволенні повністю.

В судовому засіданні 28.05.2019 судом з`ясовано обставини справи та досліджено наявні в матеріалах справи докази, після чого суд перейшов до судових дебатів.

Суд оголосив перерву в судовому засіданні 28.05.2019 на стадії судових дебатів до 04.06.2019 о 10:30 год.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 28.05.2019 №910/1751/19 повідомлено відповідача-1 та третю особу про розгляд справи 04.06.2019 о 10:30 год.

В судове засідання, призначене на 04.06.2019 з`явилися представники позивача та відповідача-2. Представники відповідача-1 та третьої особи у судове засідання 04.06.2019 не з`явились.

У судовому засіданні 04.06.2019 судом заслухано виступ представників позивача та відповідача-2 у судових дебатах.

Суд оголосив перерву в судовому засіданні 04.06.2019 на стадії судових дебатів до 18.06.2019 о 10:30 год.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 04.06.2019 №910/1751/19 повідомлено відповідача-1 та третю особу про розгляд справи 18.06.2019 о 10:30 год.

06.06.2019 через відділ діловодства суду від представника відповідача-2 надійшов виступ дебатах, викладений у письмовому вигляді.

18.06.2019 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшов текст промови у судових дебатах.

У судове засідання, призначене на 18.06.2019, з`явилися представники позивача та відповідача-2. Представники відповідача-1 та третьої особи у судове засідання 18.06.2019 не з`явились.

Суд долучив до матеріалів справи, подані представниками позивача та відповідача-2 через відділ діловодства суду 06.06.2019 та 18.06.2019 промови у судових дебатах.

У судовому засіданні 18.06.2019 представники позивача та відповідача-2 виступили із заключним словом у судових дебатах.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 18.06.2019 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Заслухавши учасників справи, з`ясувавши обставини справи, на які учасники справи посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши в судовому засіданні докази, якими учасники справи обґрунтовували відповідні обставини, суд

ВСТАНОВИВ:

19.09.2018 року відбулось засідання Наглядової ради ПАТ "ІНСТИТУТ ТРАНСПОРТУ НАФТИ" (далі - відповідач-1, ПАТ "ІТН" у складі: ОСОБА_5 - голова наглядової ради, ОСОБА_8 - секретар наглядової ради, ОСОБА_7 - член наглядової ради, на якому прийнято рішення, що оформлено протоколом №2/09/2018 від 19.09.2018 року (а.с. 157-158 т. 1) (далі- рішення Наглядової ради від 19.09.2018).На вказаному засіданні вирішено:

1) затвердити визначені умови та строки договорів позики, іпотеки з Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОСОЛАР ІНВЕСТ" (далі - відповідач-2, ТОВ "ЕКОСОЛАР ІНВЕСТ");

2) надати повноваження виконуючому обов`язки Генерального директора ПАТ "ІНСТИТУТ ТРАНСПОРТУ НАФТИ" ОСОБА_1 підписати договори позики та іпотеки з Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОСОЛАР ІНВЕСТ" на загальну суму 4 000 000 грн. та на визначених умовах, з усіма правами та обов`язками визначеними Статутом товариства.

В подальшому відповідач-1 (як позичальник) та відповідач-2 (як позикодавець) уклали вісім договорів позики:

1) договір позики № 1 від 21.09.2018; на суму 500 000 грн. (п`ятсот тисяч) із строком повернення до 21.12.2018 року, позикодавець немає права на отримання процентів та/або інших компенсацій за користування позикою;

2) договір позики № 2 від 24.09.2018 на суму 500 000 грн. (п`ятсот тисяч) із строком повернення до 24.12.2018 року, позикодавець немає права на отримання процентів та/або інших компенсацій за користування позикою;

3) договір позики № 3 від 04.10.2018 із загальною сумою позики 500 000 (п`ятсот тисяч) грн. та строком повернення до 04.01.2019 року, позикодавець немає права на отримання процентів та/або інших компенсацій за користування позикою;

4) договір позики № 4 від 04.10.2018 із загальною сумою позики у розмірі 500 000 (п`ятсот тисяч) грн. та строком повернення до 04.01.2019 року, позикодавець немає права на отримання процентів та/або інших компенсацій за користування позикою;

5) договір позики № 5 від 04.10.2018 із загальною сумою позики у розмірі 500 000 (п`ятсот тисяч) грн. та строком повернення до 05.01.2019 року, позикодавець немає права на отримання процентів та/або інших компенсацій за користування позикою;

6) договір позики № 6 від 05.10.2018 із загальною сумою позики у розмірі 500 000 (п`ятсот тисяч) грн. та строком повернення до 05.01.2019 року, позикодавець немає права на отримання процентів та/або інших компенсацій за користування позикою;

7) договір позики № 7 від 05.10.2018 із загальною сумою позики у розмірі 500 000 (п`ятсот тисяч) грн. та строком повернення до 05.01.2019 року, позикодавець немає права на отримання процентів та/або інших компенсацій за користування позикою;

8) договір позики № 8 від 05.10.2018 із загальною сумою позики у розмірі 500 000 (п`ятсот тисяч) грн. та строком повернення до 05.01.2019 року, позикодавець немає права на отримання процентів та/або інших компенсацій за користування позикою (далі разом - Договори позики) (а.с. 159-193 т. 1).

Договори позики зі сторони відповідача-1 укладені виконуючим обов`язки Генерального директора ОСОБА_1, який діяв на підставі Статуту та уповноважений Наглядовою радою (протокол від 19.09.2018 року № 2/09/2018), що відповідно зазначено в усіх Договорах позики.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за Договорами позики між відповідачем-1 (як іпотекодавець) та відповідачем-2 (як іпотекодержатель) було укладено договори іпотеки:

1) договір іпотеки б/н від 24.09.2018 для забезпечення в повному обсязі виконання усіх грошових зобов`язань за договором позики № 1 від 21.09.2018 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гладій М.О. та зареєстрований у реєстрі за № 10709. Відповідно до п. 1.1. даного договору предметом іпотеки є нежитлове приміщення, розташоване за адресою м. Київ, вул. Пимоненка Миколи, будинок №3 загальною площею 58,30 кв.м.;

2) договір іпотеки б/н від 04.10.2018 для забезпечення в повному обсязі виконання усіх грошових зобов`язань за договором позики № 2 від 24.09.2018 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гладій М.О. та зареєстрований у реєстрі за № 11013. Відповідно до п. 1.1. предметом іпотеки є квартира № 390, розташована у будинку № 11/44 по вул. Урлівська в м. Києві , загальна площа квартири 117,30 кв.м, житлова площа - 55,60 кв.м;

3) договір іпотеки б/н від 05.10.2018 для забезпечення в повному обсязі виконання усіх грошових зобов`язань за договорами позики №3; №4; №5 від 04.10.2018 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гладій М.О. та зареєстрований у реєстрі за № 11015. Відповідно до п. 1.1. предметом іпотеки є нежитлові будівлі, розташовані за адресою місто Київ, вул. Сирецька 43, загальна площа нежитлових приміщень - 2759,1 кв.м;

4) договір іпотеки б/н від 05.10.2018 для забезпечення в повному обсязі виконання усіх грошових зобов`язань за договорами позики №6, №7, №8 від 05.10.2018 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гладій М.О. та зареєстрований у реєстрі за № 11020. Відповідно до п. 1.1. предметом іпотеки є квартира №99, розташована у будинку № 11/44 по вулиці Урлівська в м. Києві , загальна площа квартири 113,40 кв.м, житлова площа - 51,90 кв.м (далі разом - Договори іпотеки) (а.с. 23-33, 194-215 т. 1).

Договори іпотеки зі сторони відповідача-1 укладені виконуючим обов`язки Генерального директора ОСОБА_1, який діяв на підставі Статуту в новій редакції, зареєстрованого Шевченківською районною в м. Києві державною адміністрацією 12 травня 2010 року, номер запису 10741050010015739 та Протоколу №2/09/2018 засідання Наглядової ради від 19.09.2018 року.

Позивач - Компанія "ТЕНДЕРСОН ТРЕЙДІНГ ЛТД" - звернувся з даним позовом до суду з вимогами до ПАТ "ІТН" (відповідач-1), ТОВ "ЕКОСОЛАР ІНВЕСТ" (відповідач-2) про визнання недійсним рішення Наглядової ради ПАТ "ІТН" від 19.09.2018 та про визнання недійсними Договорів позики та Договорів іпотеки.

Позивач є акціонером ПАТ "ІТН" та відповідно до виписки про стан рахунку в цінних паперах володіє 37,3427 % простих іменних акцій ПАТ "ІТН" (а.с. 14, 133 т. 1).

Позивач при оскарженні рішення Наглядової ради ПАТ "ІТН" від 19.09.2018, Договорів позики та Договорів іпотеки посилається на порушення його корпоративних прав. Позов обґрунтовує тим, що рішення Наглядової ради від 19.09.2018 прийнято особами, які не були членами Наглядової ради, а Договори позики та Договори іпотеки укладені представником ПАТ "ІТН" із перевищенням повноважень.

Згідно заяви про доповнення підстав позову, яка прийнята судом до розгляду, позивач вказав що оспорювані договори підлягають визнанню недійсними на підставі ч. 1 ст. 215 ЦК України, оскільки оспорювані договори позики та договори іпотеки зі сторони ПАТ "ІТН" укладені особою, котра не мала на це належних повноважень і про таке відповідач-2 знав і за всіма обставинами справи не міг не знати (а тому ці обставини мають для нього юридичну силу).

Позивач зазначив, що у всіх оспорюваних договорах як підстава повноважень виконувача обов`язків генерального директора ОСОБА_1 зазначено Статут та протокол Наглядової ради ПАТ "ІТН" від 19.09.2018 № 2/09/2018. Відповідно, якщо б відповідач-2 проявив розумну обачність та добросовісність, то міг і повинен був дійти висновку про відсутність у ОСОБА_1 повноважень на укладення оспорюваних договірів.

Приймаючи до уваги, що статус і повноваження виконувача обов`язків Генерального директора не визначаються Статутом, відсутнє рішення Дирекції ПАТ "ІТН" про здійснення повноважень Генерального директора іншими особами, зміст ч. 6 ст. 59 Закону України "Про акціонерні товариства", позивач вважає, що повноваження виконувача обов`язків Генерального директора діяти від імені ПАТ "ІТН" можуть виникнути лише на підставі довіреності Генерального директора ПАТ "ІТН", тоді як така довіреність ОСОБА_1 не видавалась.

Відповідач-2 - ТОВ "ЕКОСОЛАР ІНВЕСТ" згідно поданого відзиву на позовну заяву проти позову заперечує, з огляду на таке:

- ТОВ "ЕКОСОЛАР ІНВЕСТ" не є та не був учасником (засновником) ПАТ "ІТН";

- ТОВ "ЕКОСОЛАР ІНВЕСТ" не порушував корпоративні права позивача, тому не може бути відповідачем у справі в частині визнання недійсним рішення Наглядової ради ПАТ "ІТН" від 19.09.2018, оформлене протоколом № 2/09/2018;

- судові рішення у справі № 910/9567/16 не є доказами преюдиційного характеру у даній справі, так як при прийнятті вказаних судових рішень ТОВ "ЕКОСОЛАР ІНВЕСТ" не був учасником справи;

- оспорювані договори позики та іпотеки є реальними та підтверджені щодо їх виконання належними фінансовими документами;

- ОСОБА_1 є заступником Генерального директора та членом Дирекції ПАТ "ІТН", тому відповідно мав право підписувати правочини за відсутності Генерального директора за умови наявності рішення останнього про передачу йому повноважень.

Позивач у відповіді на відзив заперечує проти доводів відповідача-2, викладених у відзиві, з огляду на таке:

- рішення Загальних зборів акціонерів ПАТ "ІТН" від 01.06.2018 та судові рішення у справі № 910/9567/16 є належними та допустимими доказами прийняття оскаржуваного рішення Наглядової ради не уповноваженими особами;

- проявивши розумну обачність, ТОВ "ЕКОСОЛАР ІНВЕСТ" мало можливість завчасно дізнатись про відсутність повноважень Наглядової ради у складі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7 та безперешкодно і безоплатно отримати інформацію про легітимний склад Наглядової ради ПАТ "ІТН";

- позивач не пред`являє вимогу про визнання недійсним рішення Наглядової ради ПАТ "ІТН" до ТОВ "ЕКОСОЛАР ІНВЕСТ", таку вимогу позивач пред`являє до ПАТ "ІТН";

- позовні вимоги про визнання недійсним рішення Наглядової ради від 19.09.2018 та про визнання недісними Договорів поруки та Договорів іпотеки виникли з однієї підстави - прийняття неуповноваженим складом Наглядової ради рішення про укладення оспорюваних договорів, тому, на думку позивача, вимоги про визнання недійсним рішення Наглядової ради та визнання недійсним договорів слід розглядати як основну та похідну вимоги відповідно та в межах одного провадження;

- позивач не оскаржує реальність укладених договорів позик, а просить визнати їх недійсними на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України;

- позивач заперечує проти доводів відповідача-2 про те, що зарахування коштів на рахунок ПАТ "ІТН" є схваленням правочину в розумінні ст. 241 ЦК України;

- доводи відповідача-2 про те, що ОСОБА_1 як заступник Генерального директора мав право діяти від імені ПАТ "ІТН" під час укладення оскаржуваних договорів не відповідають дійсності, оскільки повноваження ОСОБА_1 як члена Дирекції та ОСОБА_2 , який нібито поклав на останнього виконання обов`язків Генерального директора, припинено 08.07.2016; ТОВ "ЕКОСОЛАР ІНВЕСТ" знав і за всіма обставинами не міг не знати про відсутність повноважень у ОСОБА_1

Відповідач-2 у запереченнях на відповідь на відзив, спростовуючи обґрунтування позивача у відповіді на відзив, зазначив, що:

- у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) на момент укладення оспорюваних договорів позики містилась інформація про особу, яка має право представляти без довіреності інтереси ПАТ "ІТН" - ОСОБА_2, в реєстрі була відсутня інформація про обмеження повноважень представника, в тому числі і щодо суми договору;

- відповідач-2 не був учасником ПАТ "ІТН", тому при укладенні договорів не знав та не міг знати про наявність корпоративних спорів між учасниками ПАТ "ІТН" про скасування повноважень наглядової ради та зміну керівника (підписанта);

- наявність судових рішень по корпоративним спорам не є доказами преюдиційного характеру у даній справі;

- інформація, яка міститься в ЗМІ не є достовірною в розумінні Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань";

- як Статутом так і законом не передбачено, що виконуючий обов`язки Генерального директора може діяти виключно на підставі довіреності, тому, на думку відповідача-2, ОСОБА_1 мав право діяти від імені ПАТ "ІТН", керуючись наказом №69-к від 18.04.2018 Генерального директора ПАТ "ІТН" ОСОБА_2 як керівника підприємства, відомості про якого внесено до ЄДР;

- питання щодо визначення обсягу повноважень виконавчого органу товариства та добросовісність його дій відноситься до внутрішніх взаємовідносин юридичної особи та її органу, тому сам лише факт учинення виконавчим органом товариства протиправних, недобросовісних дій, перевищення ним своїх повноважень не може слугувати єдиною підставою для визнання недійсним договорів, укладених цим органом від імені юридичної особи з третіми особами.

Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною 2 наведеної статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, одним з яких є визнання правочину недійсним.

Згідно із статтею 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Частиною 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності; справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Частинами 1, 3 ст. 167 Господарського кодексу України встановлено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 постанови пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" учасники товариства (акціонери), а також інші особи, права та законні інтереси яких порушено рішенням наглядової ради чи виконавчого органу товариства, вправі оскаржити до суду відповідні рішення як акти, оскільки наглядова рада та виконавчий орган товариства є його органами управління, що приймають обов`язкові для виконання рішення. Це відповідає також нормі статті 55 Конституції України.

Звернення з даним позовом до суду обгрунтовано позивачем з огляду на порушення його прав як акціонера відповідача-1 оскаржуваним рішенням Наглядової ради від 19.09.2018, оскільки таке рішення прийнято неповноважним складом Наглядової ради, що безпосередньо впливає як на діяльність самого відповідача-1, так і на права його акціонерів, зокрема, в частині їх участі в управлінні акціонерним товариством шляхом обрання членів Наглядової ради і діяльності повноваженого складу Наглядової ради.

Якщо учасник господарського товариства обґрунтовує позовні вимоги про визнання недійсним договору про відчуження майна цього товариства порушенням останнім в ході статутної діяльності корпоративних прав такого учасника (акціонера), то цей спір підвідомчий господарським судам незалежно від суб`єктного складу. Учасник (акціонер) товариства може оспорити договір, вчинений господарським товариством, якщо обґрунтує відповідні позовні вимоги порушенням його корпоративних прав. Відповідний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 15.02.2019 у справі №916/1731/18.

Позивачем обґрунтовано вимоги про визнання недійсними Договорів позики та Договорів іпотеки порушенням його корпоративних прав, оскільки укладення оспорюваних договорів було здійснено з перевищенням представником ПАТ "ІТН" повноважень та на підставі рішення Наглядової ради, котре прийнято неуповноваженими особами та підлягає визнання недійсним.

Зважаючи на наведене, позивач мав право звернутись з даним позовом до господарського суду з огляду на порушення його корпоративних прав.

Згідно з частинами 1, 3, 4 статті 13 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За змістом ст.ст. 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із статті 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вирішуючи спір по суті, судом встановлено наступне.

Стосовно вимоги позивача про визнання недійсним рішення Наглядової ради від 19.09.2018.

Відповідно до рішення Європейського суду у справі "Совтрансавто-Холдинг проти України" від 02.10.2003, рішення у справі "Брумареску проти Румунії" від 28.11.1999 право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 §1 Конвенції, повинно тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який, серед іншого, передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Відповідно до абзацу 2 частини 17 Постанови пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" судам необхідно враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Водночас, виходячи із наведеного, визнаний недійсним акт (рішення загальних зборів) не зумовлює настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, оскільки є недійсним з моменту його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.11.2016 року у справі № 910/9567/16 (а.с. 53-58 т. 1) визнано недійсним з моменту прийняття рішення загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "ІНСТИТУТ ТРАНСПОРТУ НАФТИ", оформлене Протоколом загальних зборів акціонерів №22 від 29.04.2016 року, яким зокрема було обрано членів Наглядової ради ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ., Венечі Холдінг Лімітед .

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 18.05.2017 рішення Господарського суду м. Києва від 15.11.2016 у справі № 910/9567/16 залишено без змін та відповідно воно набрало законної сили 02.02.2017 (а.с. 59-73 т. 1).

Відповідно до частини 1 статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Оскільки рішення Господарського суду міста Києві від 15.11.2016 у справі № 910/9567/16 набрало законної сили, то рішення загальних зборів акціонерів відповідача-1, що оформлене Протоколом № 22 від 29.04.2016 про обрання Наглядової ради ПАТ "ІТН" у складі ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6 ., Венечі Холдінг Лімітед , є недійсним з моменту його прийняття, тобто з 29.04.2016.

Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Виходячи з положень ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини щодо персонального складу Наглядової ради ПАТ "ІТН", обраного черговими загальними зборами акціонерів ПАТ "ІТН" від 29.04.2016, не потребують доказування у даній справі.

Крім цього, як вбачається з матеріалів даної справи, паралельно із розглядом судового спору у справі №910/9567/16 щодо визнання недійсним рішення загальних зборів ПАТ "ІТН" від 29.04.2016 акціонерами було скликано та проведено кілька загальних зборів, на яких було обрано інший персональний склад Наглядової ради ПАТ "ІТН".

Зокрема, 01.06.2018 рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "ІТН", оформленим протоколом від 01.06.2018 (а.с. 36-43 т. 1), членами Наглядової ради ПАТ "ІТН" обрано: ОСОБА_9. , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_6 .

Суд звертає увагу, що матеріали даної справи не містять доказів щодо визнання згаданого рішення позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "ІТН" від 01.06.2018 недійсним чи його скасування у встановленому порядку.

Судом також встановлено, що 17.02.2017 рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "ІТН" припинено повноваження Генерального директора ОСОБА_2 та обрано Генеральним директором Шпорчука М.П., витяг з протоколу цих зборів наявний в матеріалах даної справи (а.с. 81 т. 1).

Доказів оскарження рішення позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "ІТН" від 17.02.2017 матеріали даної справи не містять.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 23.08.2017 у справі № 761/41763/16-ц (а.с. 78-79 т. 1) у задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання незаконним звільнення з роботи та скасування протоколу № 1 засідання Наглядової ради Наглядової ради ПАТ "ІТН" від 08.07.2016 у відповідній частині - відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 01.11.2017 у справі № 761/41763/16-ц (а.с. 79-80 т. 1) прийнято відмову ОСОБА_2 від позову у цій справі, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 23.08.2017 скасовано, провадження у справі закрито.

Отже, як вбачається з обставин даної справи та наданих суду доказів, станом на дату прийняття оскаржуваного рішення Наглядової ради - 19.09.2018 до складу повноважної Наглядової ради ПАТ "ІТН" входили ОСОБА_9, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , як члени Наглядової ради, обрані відповідно до рішення загальних зборів акціонерів ПАТ "ІТН" від 01.06.2018, оформленого протоколом від 01.06.2018.

З огляду на викладене, оспорюване позивачем рішення Наглядової ради від 19.09.2018, оформлене Протоколом №2/09/2018, не може вважатись правомірним, законним, оскільки прийняте нечинним складом Наглядової ради, адже рішення загальних зборів про обрання її членів від 29.04.2016 було визнано недійсним з моменту прийняття у судовому порядку. Після 29.04.2016 Наглядова рада ПАТ "ІТН" у складі ОСОБА_3, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 - не обиралась, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Стосовно аргументів відповідача-2 про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2016 у справі № 910/9567/16 не є доказом у даній справі і не має преюдиційного значення, оскільки відповідач-2 не був учасником справи № 910/9567/16, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини, встановлені у рішенні Господарського суду м. Києві від 15.11.2016 у справі № 910/9567/16 стосовно недійсності рішення загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "ІНСТИТУТ ТРАНСПОРТУ НАФТИ", оформленого протоколом загальних зборів акціонерів №22 від 29.04.2016 року, встановлені стосовно Публічного акціонерного товариства "ІНСТИТУТ ТРАНСПОРТУ НАФТИ", яке є відповідачем-1 у даній справі.

За таких умов, обставини недійсності рішення загальних зборів акціонерів відповідача-1 від 29.04.2016, встановлені рішенням суду в господарській справі № 910/9567/16, що набрало законної сили 02.02.2017, на підставі частини 4 статті 75 ГПК України не доказуються при розгляді даної справи № 910/1751/19, в якій бере участь відповідач-1, стосовно якого встановлено ці обставини.

Судом також встановлено, що матеріали даної справи не містять доказів оскарження рішення позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "ІТН" від 01.06.2018, яким обрано повноважний склад Наглядової ради ПАТ "ІТН".

Враховуючи встановлене в сукупності, суд дійшов висновку, що рішення Наглядової ради Публічного акціонерного товариства "ІНСТИТУТ ТРАНСПОРТУ НАФТИ" від 19.09.2018, оформлене протоколом № 2/09/2018, прийняте не уповноваженими особами, а відтак має бути визнане недійсним, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Стосовно вимог позивача про визнання недійсними Договорів позики та Договорів іпотеки.

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю (статті 2, 80, 91, 92 ЦК України). При цьому особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (частина перша статті 92 ЦК України).

Правочини юридична особа також вчиняє через свої органи, що з огляду на приписи статті 237 ЦК України утворює правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи в правовідносини з третіми особами.

Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 Цивільного кодексу України, статтями 207, 208 Господарського кодексу України.

Як передбачено частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої - п`ятої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Відповідно до частини другої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Разом з тим, приписами частини третьої наведеної статті встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Відтак, вирішуючи спір про визнання правочину недійсним, господарському суду належить встановити наявність саме тих обставин, з якими закон пов`язує недійсність правочинів, зокрема: відповідність змісту правочину вимогам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правоздатність сторін правочину; свободу волевиявлення учасників правочину та відповідність волевиявлення їх внутрішній волі; спрямованість правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України). Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

В силу припису статті 204 ЦК України правомірність правочину презюмується. Отже, обов`язок доведення наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

Суд відзначає, що на захист прав третіх осіб, які вступають у правовідносини з юридичними особами, в тому числі й укладають із юридичними особами договори різних видів, частиною третьою статті 92 ЦК України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. Разом з цим, абз. 2 частини 3 статті 92 ЦК України встановлено, що у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Таким чином, частина третя статті 92 ЦК України встановлює виняток із загального правила щодо визначення правових наслідків вчинення правочину представником з перевищенням повноважень (статті 203, 241 ЦК України). Для третьої особи, яка уклала з юридичною особою договір, обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи загалом не мають юридичної сили, хоча б відповідні обмеження й існували на момент укладення договору. Таке обмеження повноважень набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо саме вона, ця третя особа, вступаючи у відносини з третьою особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно, зокрема, достеменно знала про відсутність в органу юридичної соби чи її представника необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши розумну обачність, знати про це.

Отже, договір може бути визнаний недійсним із зазначених підстав у тому разі, якщо буде встановлено, що сама третя особа, контрагент юридичної особи за договором, діяла недобросовісно і нерозумно. Тобто третя особа знала або за всіма обставинами, проявивши розумну обачність, не могла не знати про обмеження в повноваженнях виконавчого органу товариства.

Сам по собі факт визнання судом недійсним рішення Наглядової ради від 19.09.2018, оформленого Протоколом №2/09/2018, не може бути підставою для визнання недійсними оспорюваних договорів, оскільки позивачем не надано доказів того, що відповідач-2 був обізнаний з тим, що вказане рішення прийнято неповноважним складом Наглядової ради.

Водночас, якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента. Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 927/976/17.

Оспорювані Договори позики та іпотеки містять умову (пункт) про підписання їх ОСОБА_1 , на підставі Статуту ПАТ "ІТН" та Протоколу №2/09/2018 засідання Наглядової ради від 19.09.2019 року.

Наведене свідчить про обізнаність іншої сторони оспорюваних правочинів - відповідача-2 з таким статутом (та протоколом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі, за наявності обмежень, посилання відповідача-2 на те, що йому було невідомо про наявні обмеження повноважень представника відповідача-1 суд не може брати до уваги. Зазначена правова позиція викладена, зокрема, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.04.2019 року у справі №904/2178/18 та від 02.08.2018 року у справі № 903/612/16.

Як встановлено судом, оспорювані Договори позики та Договори іпотеки від імені відповідача-1 укладені виконуючим обов`язки Генерального директора ОСОБА_1, який діяв на підставі статуту ПАТ "ІТН" та рішення Наглядової ради від 19.09.2018 року в неіснуючому складі, оформленого протоколом № 2/09/2018.

В матеріалах справи міститься копія наказу Генерального директора ПАТ "ІТН" від 18.04.2018 № 69-к "Про тимчасове виконання обов`язків Генерального директора", що підписаний: "Генеральний директор ОСОБА_2" (а.с. 77 т. 1).

Відповідно до цього наказу, в період відсутності Генерального директора на роботі /відпустка, відрядження, захворювання/ тимчасове виконання обов`язків Генерального директора ПАТ "ІНСТИТУТ ТРАНСПОРТУ НАФТИ" покладено на заступника Генерального директора з комерційної діяльності ОСОБА_1 . Ці повноваження діють з 19.04.2018 року по 19.10.2018 року.

Проте, рішення Наглядової ради від 19.09.2018 (Протокол №2/09/2018 від 19.09.2018) про уповноваження ОСОБА_1 на укладення договорів позики та іпотеки, в будь-якому разі, не надає повноважень на укладення таких договорів від імені ПАТ "ІТН" без довіреності з огляду на таке.

Приписами ч. 5 та ч. 6 ст. 59 Закону України "Про акціонерні товариства" (тут і далі - в редакції чинній на час укладення оспорюваних Договорів позики та іпотеки) визначено, що голова колегіального виконавчого органу має право без довіреності діяти від імені товариства відповідно до рішень колегіального виконавчого органу, в тому числі представляти інтереси товариства, вчиняти правочини від імені товариства, видавати накази та давати розпорядження, обов`язкові для виконання всіма працівниками товариства. Інший член колегіального виконавчого органу в порядку, визначеному законодавством України, також може бути наділений цими повноваженнями, якщо це передбачено статутом товариства (абз. 3 ч. 5).

У разі неможливості виконання головою колегіального виконавчого органу своїх повноважень за рішенням цього органу його повноваження здійснює один із членів колегіального виконавчого органу, якщо інше не передбачено статутом або положенням про виконавчий орган акціонерного товариства. Інші особи можуть діяти від імені товариства у порядку представництва, передбаченому Цивільним кодексом України (ч. 6).

Згідно ч. 3 ст. 58 Закону України "Про акціонерні товариства", виконавчий орган акціонерного товариства може бути колегіальним (правління, дирекція) або одноосібним (директор, генеральний директор).

Пунктом 8.1.3 Статуту Публічного акціонерного товариства "Інститут транспорту нафти" в редакції, затвердженій Загальними зборами відкритого акціонерного товариства "Інститут транспорту нафти" (протокол № 16 від 30.04.2010), зареєстрованого Шевченківською районною в м. Києві державною адміністрацією 12 травня 2010 року, номер запису 10741050010015739 (а.с. 93-104 т. 1) (далі - Статут, Товариство), передбачено, що виконавчим органом Товариства (колегіальним) є Дирекція Товариства.

Відповідно до пунктів 8.6.5 та 8.7 Статуту до складу Дирекції входять Генеральний директор та члени Дирекції. Керує роботою Дирекції її Голова - Генеральний директор.

Рішення Дирекції оформляються протоколом, що має бути підписаний Генеральним директором або особою, яка його заміщає (пункт 8.6.11 Статуту).

Рішення Дирекції втілюються в життя постановами Дирекції або наказами Генерального директора (пункт 8.6.12. Статуту).

Із змісту пункту 8.7.2.3 Статуту вбачається, що лише Генеральний директор без довіреності діє від імені Товариства, представляє його в усіх підприємствах, установах і організаціях України та за її межами, укладає та підписує від імені Товариства договори, контракти, угоди, домовленості, довіреності та інші документи в межах повноважень, визначених Статутом.

Судом встановлено, що згідно Закону України "Про акціонерні товариства" та Статуту, Наглядова рада не вправі приймати рішення, які відносяться до компетенції виконавчого органу.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України "Про акціонерні товариства", виконавчии? орган акціонерного товариства здіи?снює управління поточною діяльністю товариства. До компетенціі? виконавчого органу належить вирішення всіх питань, пов`язаних з керівництвом поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключноі? компетенціі? загальних зборів та наглядовоі? ради.

Частиною 1 статті 51 Закону України "Про акціонерні товариства" встановлено, що наглядова рада акціонерного товариства є колегіальним органом, що здіи?снює захист прав акціонерів товариства і в межах компетенціі?, визначеноі? статутом та цим Законом, здіи?снює управління акціонерним товариством, а також контролює та регулює діяльність виконавчого органу.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України "Про акціонерні товариства", до компетенції наглядової ради належить вирішення питань, передбачених цим Законом, статутом.

Згідно підпунктів 18 та 23 ч. 2 ст. 52 Закону України "Про акціонерні товариства", до виключноі? компетенціі? наглядовоі? ради належить: 18) прии?няття рішення про надання згоди на вчинення значного правочину або про попереднє надання згоди на вчинення такого правочину у випадках, передбачених статтею 70 цього Закону, та про надання згоди на вчинення правочинів із заінтересованістю у випадках, передбачених статтею 71 цього Закону; 23) вирішення інших питань, що належать до виключноі? компетенціі? наглядовоі? ради згідно із статутом акціонерного товариства.

Пунктом 8.7.3 Статуту передбачено, що угоди, контракти, договори, що укладаються Генеральним директором від імені Товариства, і які за обсягом або в грошовому еквіваленті перевищують 200 000,00 гривень (двісті тисяч гривень) повинні бути узгоджені з Наглядовою радою.

Отже, право на представництво інтересів ПАТ "ІТН" без довіреності має лише керівник колегіального виконавчого органу (Генеральний директор) або член колегіального виконавчого органу (член Дирекції), уповноважений цим же органом (Дирекцією), усі інші мають право діяти від імені ПАТ "ІТН" на підставі довіреності, виданої керівником (ч. 6 ст. 59 Закону України "Про акціонерні товариства"), водночас повноваження на прийняття рішення про укладення Генеральним директором правочинів на суму понад 200 000,00 грн. - належить до компетенції Наглядової ради ПАТ "ІТН".

Тобто, керівник колегіального виконавчого органу, член колегіального виконавчого органу на підставі рішення цього органу не вправі укладати або приймати рішення про укладення правочину на суму понад 200 000,00 грн. без відповідного рішення Наглядової ради, а Наглядова рада ПАТ "ІТН", з огляду на п. 8.3 Статуту та ст. 52 Закону України "Про акціонерні товариства", не вправі уповноважувати інших осіб на представництво інтересів ПАТ "ІТН" без довіреності керівника, наділяти члена колегіального виконавчого органу повноваженнями керівника у відсутність останнього.

За таких обставин, суд доходить висновку, що колегіальний виконавчий орган (Дирекція) не вправі приймати рішення про укладення правочинів на суму 200 000,00 грн. і вище без надання згоди Наглядовою радою на укладення такого правочину, а Наглядова рада не вправі уповноважувати інших осіб на представництво інтересів ПАТ "ІТН" без довіреності керівника, наділяти члена колегіального органу повноваженнями керівника у разі неможливості виконання останнім своїх повноважень, оскільки в силу приписів ч. 6 ст. 59 Закону України "Про акціонерні товариства" таке відноситься до повноважень колегіального виконавчого органу.

З огляду на оспорюване рішення Наглядової ради від 19.09.2018, ОСОБА_1 . уповноважено Наглядовою радою на укладення оспорюваних правочинів від імені ПАТ "ІТН" в якості виконуючого обов`язки Генерального директора.

Однак, як встановлено судом, ОСОБА_1 не вправі укладати оспорювані правочини в якості Генерального директора ПАТ "ІТН" за відсутності рішення колегіального виконавчого органу ПАТ "ІТН" (Дирекції) про наділення його такими повноваженнями на період відсутності Генерального директора (ч. 6 ст. 59 Закону України "Про акціонерні товариства").

Для укладення оспорюваних правочинів в іншому статусі, ніж особа, яка виконує повноваження голови колегіального виконавчого органу, ОСОБА_1, згідно Статуту ПАТ "ІТН", ч. 6 ст. 59 Закону України "Про акціонерні товариства", ст. 244 ЦК України мав діяти виключно на підставі довіреності.

Згідно ч. 2 ст. 244 ЦК України, представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи.

Частиною 3 ст. 244 ЦК України передбачено, що довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Отже, відповідач-2 не міг не знати, що у ОСОБА_1 , який від імені ПАТ "ІТН" підписав оспорювані договори, була відсутня відповідна довіреність, і з цього приводу відповідач-2 не заперечував, що підтверджується матеріалами справи.

Така довіреність мала бути складена в письмовій формі.

З огляду на встановлені судом обставини стосовно того, що оспорювані договори містять умову про підписання їх ОСОБА_1 на підставі Статуту ПАТ "ІТН", що свідчить про обізнаність відповідача-2 з таким Статутом у частині, що стосується відповідних повноважень, відповідач-2 не міг не знати і про відсутність рішення колегіального виконавчого органу - Дирекції ПАТ "ІТН" про наділення ОСОБА_1 повноваженнями керівника у період відсутності Генерального директора.

Як встановлено судом, Статутом ПАТ "ІТН" безпосередньо не передбачено наділення інших членів Дирекції, окрім Генерального директора, повноваженнями із представництва інтересів ПАТ "ІТН" та вчинення правочинів від його імені без довіреності.

Сторонами не надано доказів того, що Дирекцією ПАТ "ІТН" приймалось рішення про уповноваження заступника Генерального директора з комерційної діяльності ОСОБА_1 на здійснення повноважень Генерального директора.

Суд критично оцінює наказ Генерального директора ОСОБА_2 від 18.04.2018 № 69-к як підставу для надання ОСОБА_1 права на здійснення повноважень Генерального директора. Так, зі змісту цього наказу не вбачається, що ним введено в дію певне рішення Дирекції ПАТ "ІТН", наказ не містить посилань на можливий протокол Дирекції, яким оформлюються рішення Дирекції. Відтак, наказ Генерального директора ОСОБА_2 від 18.04.2018 року, враховуючи положення Статуту ПАТ "ІТН", не є належною підставою для представництва ОСОБА_1 інтересів ПАТ "ІТН" та для вчинення ним правочинів від імені відповідача-1.

Судом також враховано, що 17.02.2017 рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "ІТН" припинено повноваження Генерального директора ОСОБА_2, а 01.06.2018 рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "ІТН", оформленим протоколом від 01.06.2018, обрано новий склад Наглядової ради ПАТ "ІТН": ОСОБА_9. , ОСОБА_10 , ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_6 .

Не може вважатись також належним підтвердженням повноважень ОСОБА_1 на укладення оспорюваних Договорів позики та іпотеки і рішення Наглядової ради ПАТ "ІТН" від 19.09.2018 року, так як відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства" та Статуту ПАТ "ІТН" Наглядова рада не наділена такими повноваженнями. Як зазначено вище, відповідні повноваження є компетенцією Дирекції ПАТ "ІТН".

Із змісту частини 6 статті 59 Закону України "Про акціонерні товариства" та частини 3 статті 237 ЦК України слідує, що представництво від імені товариства виникає на підставі договору, закону, акту органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Сторонами не надано, а судом відповідно не встановлено належних та допустимих доказів щодо видачі ОСОБА_2 , відомості про якого як про керівника ПАТ "ІТН" на момент укладання оспорюваних договорів містились у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, довіреності ОСОБА_1 на укладання оспорюваних договорів від імені відповідача-1.

Разом з цим, судом досліджено, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на момент укладання оспорюваних договорів не містив відомостей про ОСОБА_1 як про особу, обрану (призначену) до органу управління юридичної особи відповідача-1, уповноважену представляти юридичну особу відповідача-1 у правовідносинах з третіми особами, або як про особу, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи відповідача-1 без довіреності, у тому числі підписувати договори (відповідний витяг з ЄДР міститься в матеріалах справи - а.с. 73-77 т. 3).

Отже, суд виходить з того, що якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента.

З огляду на те, що всі Договори позики та Договори іпотеки містять положення про укладання їх виконуючим обов`язки Генерального директора ОСОБА_1, який діяв на підставі Статуту ПАТ "ІТН", що встановлює його повноваження, то наведене свідчить про обізнаність ТОВ "ЕКОСОЛАР ІНВЕСТ" (відповідач-2) з таким Статутом, а тому відповідач-2 за всіма обставинами не міг не знати про наявні обмеження, а фактично про відсутність повноважень виконуючого обов`язки Генерального директора ОСОБА_1 на укладання оспорюваних Договорів позики та Договорів іпотеки.

Відповідач-2, заперечуючи проти вимог про визнання Договорів позики та Договорів іпотеки недійсними, посилався також на те, що фактичне зарахування коштів на банківський рахунок ПАТ "ІТН", наданих як позика, слід вважати наступним схваленням правочину в розумінні статті 241 ЦК України, на підтвердження таких доводів долучив до матеріалів справи копії платіжних доручень на загальну суму 4 000 000,00 грн. (а.с. 196-215 т. 2).

За приписами частини 1 згаданої статті 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.

При цьому, законодавець не ставить схвалення правочину в обов`язкову залежність від наявності рішень окремих органів управління товариства.

Частиною 1 статті 241 ЦК України встановлено, що правочин вважається схваленим, зокрема у разі якщо особа вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Таким чином, зі змісту частини першої 241 ЦК України випливає, що наступним схваленням правочину законодавець не вважає винятково прийняття юридичного рішення про схвалення правочину. Схвалення може відбутися також і в формі мовчазної згоди, і у вигляді певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи - сторони правочину (наприклад, прийняття оплати за товар за договором купівлі-продажу). Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 19.08.2014 у справі № 3-59гс14.

Крім того, аналіз постанов Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/1163/17, від 25.04.2018 у справі № 910/9915/17, від 10.04.2018 у справі № 910/11079/17 свідчить, що вони містять висновок про те, що наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів тощо).

Разом з цим, норма ст. 241 ЦК України не може бути застосована до правовідносин, коли правочин укладений від імені особи іншою особою, яка взагалі не була уповноважена на таке представництво і не мала жодних повноважень діяти від імені свого довірителя, а отже, не могла їх і перевищити. Відповідний висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 25.05.2016 у справі № 6-2612цс15.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 20.03.2018 у справі № 910/8794/16 відзначив, що при оцінці обставин, що свідчать про схвалення правочину особою, яку представляла інша особа, необхідно брати до уваги, що незалежно від форми схвалення воно повинно виходити від органу або особи, уповноваженої відповідно до закону, установчих документів або договору вчиняти такі правочини або здійснювати дії, які можуть розглядатися як схвалення.

Таким чином, з огляду на встановлені судом обставини відсутності повноважень виконуючого обов`язки Генерального директора ОСОБА_1 на укладання оспорюваних Договорів позики та Договорів іпотеки, останній взагалі не був уповноважений на таке представництво і не мав жодних повноважень діяти від імені відповідача-1, а отже, не міг їх перевищити, тому норма ст. 241 ЦК України (щодо наступного схвалення правочину, вчиненого представником з перевищенням повноважень) не може бути застосована до спірних правовідносин.

Зважаючи на наведене, обставини переказу грошових коштів відповідачем-2 на користь відповідача-1 на виконання Договорів позики та зарахування цих коштів на рахунок відповідача-1 (що, на думку відповідача-2, свідчить про наступне схвалення оспорюваних правочинів у розумінні статті 241 ЦК України) не можуть самі по собі свідчити про вчинення зі сторони позичальника (відповідача-1) дій, направлених на прийняття Договорів позики до виконання. Відповідно до пункту 30.2. статті 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" зарахування суми переказу на рахунок отримувача є обов`язком банку отримувача. Тому обов`язкове зарахування банком грошових коштів на рахунок отримувача не може безумовно свідчити про певні дії із схвалення переказу чи договору, на виконання якого переказ ініційований.

В будь-якому разі переказ сум позики не може стосуватись схвалення Договорів іпотеки, які також оспорюються.

Посилання відповідача-2 на постанову Верховного Суду України у справі №3-84гс16 суд відхиляє, оскільки обставини, встановлені у зазначеній справі, відмінні від обставин цієї справи, що виключає можливість застосування висновків, здійснених судом касаційної інстанції, для вирішення спору у цій справі.

Жодних інших доказів, які б свідчили про наявність обставин чи вчинення дій відповідачем-1, спрямованих на схвалення ним оспорюваних Договорів позики та Договорів іпотеки, сторонами не надано, а із встановлених обставин справи не вбачається виконання позичальником - ПАТ "ІТН" (відповідач-1) своїх зобов`язань за Договорами позики повністю чи частково, визнання ним заборгованості, проведення звірки розрахунків чи вчинення інших дій, котрі б могли б свідчити про виконання ним умов оспорюваних договорів і їх відповідне схвалення.

Додатково судом встановлено, що матеріали справи містять лист Голови Наглядової ради ПАТ "ІТН" О.В. Рибалкіна № 01/НР-19 від 31.01.2019 (а.с. 35 т. 1), в якому зазначено що Наглядова рада ПАТ "ІТН" у складі: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_9., яка обрана рішенням загальних зборів акціонерів ПАТ "ІТН" від 01.06.2018 року, не приймала жодних рішень, спрямованих на укладання договорів з Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОСОЛАР ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ: 38135211), не надавала згоди на укладання договорів позики та іпотеки з Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОСОЛАР ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ: 38135211) та не уповноважувала жодних осіб на таке укладання.

Разом з цим, як встановлено судом, матерали справи не містять доказів визнання недійсним чи скасування у встановленому порядку рішення позачергових загальних зборів акціонерів відповідача-1 від 01.06.2018, оформленого протоколом від 01.06.2018, а відповідно, чинності обраного цим рішенням складу Наглядової ради ПАТ "ІТН" у наведеному складі.

Також в матеріалах справи наявний лист Генерального директора ПАТ "ІТН" Шпорчука М.П. № 01/01-19 від 10.01.2019 (а.с. 74 т. 1) про те, що ПАТ "ІТН" жодних договорів з ТОВ "ЕКОСОЛАР ІНВЕСТ" не укладало.

Враховуючи встановлені обставини, вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими, а Договори позики та Договори іпотеки підлягають визнанню недійсними з підстав зазначених вище.

Таким чином, проаналізувавши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволено повністю.

Стосовно розподілу судових витрат.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Позивач разом із позовною заявою подав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, який складається тільки з суми судового збору. Інші судові витрати у наведеному попередньому розрахунку позивач не вказав.

Відповідачі-1, 2 попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вони понесли і які очікують понести у зв`язку із розглядом справи, до суду не подали.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

З огляду на задоволення позовних вимог повністю, судовий збір в розмірі 24973,00 грн. покладається на відповідача-1 та відповідача-2 пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: в сумі 13447,00 грн. - на відповідача-1 та в сумі 11526,00 грн. - на відповідача-2.

Керуючись ст.ст. 4, 13, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 126, 129, 232, 233, 236- 238, 240, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним рішення Наглядової ради Публічного акціонерного товариства "ІНСТИТУТ ТРАНСПОРТУ НАФТИ" (04050, м. Київ, ВУЛИЦЯ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ (колишня ВУЛИЦЯ АРТЕМА), будинок 60; ідентифікаційний код 00148429) від 19.09.2018, оформлене протоколом № 2/09/2018.

3. Визнати недійсним договір позики № 1 від 21.09.2018, укладений між Публічним акціонерним товариством "ІНСТИТУТ ТРАНСПОРТУ НАФТИ" (04050, м. Київ, ВУЛИЦЯ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ (колишня ВУЛИЦЯ АРТЕМА), будинок 60; ідентифікаційний код 00148429) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОСОЛАР ІНВЕСТ" 21022, Вінницька обл., місто Вінниця, ВУЛИЦЯ СЕРГІЯ ЗУЛІНСЬКОГО, будинок 21 А; ідентифікаційний код 38135211).

4. Визнати недійсним договір позики № 2 від 24.09.2018, укладений між Публічним акціонерним товариством "ІНСТИТУТ ТРАНСПОРТУ НАФТИ" (04050, м. Київ, ВУЛИЦЯ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ (колишня ВУЛИЦЯ АРТЕМА), будинок 60; ідентифікаційний код 00148429) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОСОЛАР ІНВЕСТ" 21022, Вінницька обл., місто Вінниця, ВУЛИЦЯ СЕРГІЯ ЗУЛІНСЬКОГО, будинок 21 А; ідентифікаційний код 38135211).

5. Визнати недійсним договір позики № 3 від 04.10.2018, укладений між Публічним акціонерним товариством "ІНСТИТУТ ТРАНСПОРТУ НАФТИ" (04050, м. Київ, ВУЛИЦЯ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ (колишня ВУЛИЦЯ АРТЕМА), будинок 60; ідентифікаційний код 00148429) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОСОЛАР ІНВЕСТ" 21022, Вінницька обл., місто Вінниця, ВУЛИЦЯ СЕРГІЯ ЗУЛІНСЬКОГО, будинок 21 А; ідентифікаційний код 38135211).

6. Визнати недійсним договір позики № 4 від 04.10.2018, укладений між Публічним акціонерним товариством "ІНСТИТУТ ТРАНСПОРТУ НАФТИ" (04050, м. Київ, ВУЛИЦЯ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ (колишня ВУЛИЦЯ АРТЕМА), будинок 60; ідентифікаційний код 00148429) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОСОЛАР ІНВЕСТ" 21022, Вінницька обл., місто Вінниця, ВУЛИЦЯ СЕРГІЯ ЗУЛІНСЬКОГО, будинок 21 А; ідентифікаційний код 38135211).

7. Визнати недійсним договір позики № 5 від 04.10.2018, укладений між Публічним акціонерним товариством "ІНСТИТУТ ТРАНСПОРТУ НАФТИ" (04050, м. Київ, ВУЛИЦЯ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ (колишня ВУЛИЦЯ АРТЕМА), будинок 60; ідентифікаційний код 00148429) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОСОЛАР ІНВЕСТ" 21022, Вінницька обл., місто Вінниця, ВУЛИЦЯ СЕРГІЯ ЗУЛІНСЬКОГО, будинок 21 А; ідентифікаційний код 38135211).

8. Визнати недійсним договір позики № 6 від 05.10.2018, укладений між Публічним акціонерним товариством "ІНСТИТУТ ТРАНСПОРТУ НАФТИ" (04050, м. Київ, ВУЛИЦЯ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ (колишня ВУЛИЦЯ АРТЕМА), будинок 60; ідентифікаційний код 00148429) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОСОЛАР ІНВЕСТ" 21022, Вінницька обл., місто Вінниця, ВУЛИЦЯ СЕРГІЯ ЗУЛІНСЬКОГО, будинок 21 А; ідентифікаційний код 38135211).

9. Визнати недійсним договір позики № 7 від 05.10.2018, укладений між Публічним акціонерним товариством "ІНСТИТУТ ТРАНСПОРТУ НАФТИ" (04050, м. Київ, ВУЛИЦЯ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ (колишня ВУЛИЦЯ АРТЕМА), будинок 60; ідентифікаційний код 00148429) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОСОЛАР ІНВЕСТ" 21022, Вінницька обл., місто Вінниця, ВУЛИЦЯ СЕРГІЯ ЗУЛІНСЬКОГО, будинок 21 А; ідентифікаційний код 38135211).

10. Визнати недійсним договір позики № 8 від 05.10.2018, укладений між Публічним акціонерним товариством "ІНСТИТУТ ТРАНСПОРТУ НАФТИ" (04050, м. Київ, ВУЛИЦЯ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ (колишня ВУЛИЦЯ АРТЕМА), будинок 60; ідентифікаційний код 00148429) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОСОЛАР ІНВЕСТ" 21022, Вінницька обл., місто Вінниця, ВУЛИЦЯ СЕРГІЯ ЗУЛІНСЬКОГО, будинок 21 А; ідентифікаційний код 38135211).

11. Визнати недійсним договір іпотеки № б/н від 24.09.2018, укладений між Публічним акціонерним товариством "ІНСТИТУТ ТРАНСПОРТУ НАФТИ" (04050, м. Київ, ВУЛИЦЯ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ (колишня ВУЛИЦЯ АРТЕМА), будинок 60; ідентифікаційний код 00148429) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОСОЛАР ІНВЕСТ" 21022, Вінницька обл., місто Вінниця, ВУЛИЦЯ СЕРГІЯ ЗУЛІНСЬКОГО, будинок 21 А; ідентифікаційний код 38135211), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гладій Марією Олександрівною та зареєстрований у реєстрі за № 10709.

12. Визнати недійсним договір іпотеки № б/н від 04.10.2018, укладений між Публічним акціонерним товариством "ІНСТИТУТ ТРАНСПОРТУ НАФТИ" (04050, м. Київ, ВУЛИЦЯ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ (колишня ВУЛИЦЯ АРТЕМА), будинок 60; ідентифікаційний код 00148429) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОСОЛАР ІНВЕСТ" 21022, Вінницька обл., місто Вінниця, ВУЛИЦЯ СЕРГІЯ ЗУЛІНСЬКОГО, будинок 21 А; ідентифікаційний код 38135211), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гладій Марією Олександрівною та зареєстрований у реєстрі за № 11013.

13. Визнати недійсним договір іпотеки № б/н від 05.10.2018, укладений між Публічним акціонерним товариством "ІНСТИТУТ ТРАНСПОРТУ НАФТИ" (04050, м. Київ, ВУЛИЦЯ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ (колишня ВУЛИЦЯ АРТЕМА), будинок 60; ідентифікаційний код 00148429) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОСОЛАР ІНВЕСТ" 21022, Вінницька обл., місто Вінниця, ВУЛИЦЯ СЕРГІЯ ЗУЛІНСЬКОГО, будинок 21 А; ідентифікаційний код 38135211), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гладій Марією Олександрівною та зареєстрований у реєстрі за № 11015.

14. Визнати недійсним договір іпотеки № б/н від 05.10.2018, укладений між Публічним акціонерним товариством "ІНСТИТУТ ТРАНСПОРТУ НАФТИ" (04050, м. Київ, ВУЛИЦЯ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ (колишня ВУЛИЦЯ АРТЕМА), будинок 60; ідентифікаційний код 00148429) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОСОЛАР ІНВЕСТ" 21022, Вінницька обл., місто Вінниця, ВУЛИЦЯ СЕРГІЯ ЗУЛІНСЬКОГО, будинок 21 А; ідентифікаційний код 38135211), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гладій Марією Олександрівною та зареєстрований у реєстрі за № 11020.

15. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ІНСТИТУТ ТРАНСПОРТУ НАФТИ" (04050, м. Київ, ВУЛИЦЯ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ (колишня ВУЛИЦЯ АРТЕМА), будинок 60; ідентифікаційний код 00148429) на користь компанії "ТЕНДЕРСОН ТРЕЙДІНГ ЛТД" (проспект Кеннеді, №89, 2-й поверх, офіс 201, 1077, Нікосія, Кіпр, реєстраційний номер 219844) 13447,00 грн. (тринадцять тисяч чотириста сорок сім грн. 00 коп.) судового збору.

16. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОСОЛАР ІНВЕСТ" 21022, Вінницька обл., місто Вінниця, ВУЛИЦЯ СЕРГІЯ ЗУЛІНСЬКОГО, будинок 21 А; ідентифікаційний код 38135211) на користь компанії "ТЕНДЕРСОН ТРЕЙДІНГ ЛТД" (проспект Кеннеді, №89, 2-й поверх, офіс 201, 1077, Нікосія, Кіпр, реєстраційний номер 219844) 11526,00 грн. (одинадцять тисяч п`ятсот двадцять шість грн. 00 коп.) судового збору.

17. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку, передбаченому ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 01.07.2019.

Суддя Гумега О.В.