Постанова № 8273913, 16.02.2010, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2010 р.Справа № 23/253-04-11120

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючогоЖукової А.М.

суддя:Величко Т.А.

суддя:Бойко Л.І.

при секретарі судового засідання Арбієві А.А.

за участю представників:

від позивача: Кравченко І.В.

від відповідачів: не зявились

від 3-ої особи без самостійних вимог на стороні позивача: Стогнійчук С.О.

від 3-ої особи без самостійних вимог на стороні відповідача: не зявився

від прокуратури: Лянна О.А.

розглянув апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Машинобудівне

виробниче об'єднання “Оріон”

на рішення господарського суду Одеської області від 03.02.2005р.

по справі № 23/253-04-11120

за позовом Акціонерного товариства “Машинобудівне виробниче об'єднання “Оріон”

до відповідачів: 1. Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю “КронПакСервіс”;

3. Універсальної товарної біржі “Південь”;

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_4

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне підприємство “ДАФ”

за участю прокуратури Одеської області

за участю Генеральної прокуратури України

про визнання недійсним договору купівлі-продажу №68 від 30.07.2004р.; рішення СДПІ у Приморському р-ні м. Одеси №9397/10/240029/70 від 29.06.2004р.; Протоколу цільового аукціону від 30.07.2004р. та свідоцтва

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 03.02.2005р. ( суддя Владимиренко С.В.) у позові відмовлено. Рішення суду вмотивовано матеріалами справи, нормами податкового законодавства та зазначено, що позивач, згідно картки особового рахунку по податках, які ведуться в органах державної податкової служби за платником податків АТ МВО „Оріон” рахується недоїмка, з метою погашення якої СДПІ у Приморському р-ні прийнято та направлено платникові податків першу та другу податкові вимоги. У звязку із несплатою податкової заборгованості прийняті рішення №24-0/12189 від 23.06.03р. "Про стягнення коштів та продаж активів, які знаходяться у податковій заставі" та №9397/10/240029/70 від 29.06.2004р. "Про продаж активів, які віднесені до додаткових джерел погашення податкового боргу платника податків" позивача, що відповідає п.п. 7.4 п. 7 ст. 7 ЗУ „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами №2181 від 21.12.00р.. Отже реалізація заставленого майна активів, які віднесені до додаткових джерел погашення податкового боргу платника податків, здійснене у відповідності із чинним законодавством.

АТ МВО „Оріон” не погодившись із висновками місцевого суду, звернулось 01.03.2005р. із апеляційною скаргою (а.с. 172 т.1) в якій просить це рішення скасувати, позов задовольнити. На обгрунтування доводів апеляційної скарги, скаржник послався на положення ЗУ „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та зазначив, що дійсно у позивача станом на 02.04.02р. обліковувався податковий борг по земельному податку, у звязку із чим СДПІ у Приморському р-ні м. Одеси на підставі п. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону №2181 прийняла першу податкову вимогу №1/407 від 02.04.02р. та другу податкову вимогу №2/576 від 13.05.02р. З метою погашення податкового боргу платника податків СДПІ у Приморському р-ні м. Одеси здійснено заходи шляхом внесення запису до державного реєстру застав та прийнято рішення №24-0/12159 від 23.06.03р. "Про стягнення коштів та продаж інших активів, які знаходяться у податковій заставі". На підставі „Порядку використання додаткових джерел для погашення податкового боргу за рішенням органу стягнення затвердженого Наказом ДПАУ № 439 від 19.03.03р. (зареєстрованого МЮУ 13.10.03р. №926/8247) СДПІ у Приморському р-ні м. Одеси прийнято рішення №9397/10/240029/70 "Про продаж активів, які віднесені до додаткових джерел погашення податкового боргу" на підставі п. 7.4 ст. 7 ЗУ „Про порядок погашення податкового зобовязань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами”. Однак, судом не враховано істотну умову, а саме, що контрагенти позивача не сумлінно виконували свої грошові зобовязання внаслідок чого у позивача виникла дебіторська заборгованість. За таких обставин платник податків не повинен нести ніякої податкової відповідальності, оскільки податковий борг виник внаслідок неправильних дій контрагентів позивача. У звязку із цими обставинами, на думку скаржника, рішення про продаж активів є незаконним, а аукціон та договір купівлі-продажу є неправомірними з урахуванням положення ч. 1 ст. 228 ЦКУ.

Доповненнями до апеляційної скарги від 23.10.2006р. скаржник зазначив, що податковий борг з податку на землю виник у квітні 2002р. у структурного підрозділу АТ МВО „Оріон” лікувально-оздоровчого комплексу „Оріон”. Податкові вимоги (1 та 2) були вручені ОСОБА_5, яка не була посадовою особою ЛОК „Оріон” оскільки її було звільнено з посади головного бухгалтера ще 15.01.2001р. наказом №125-ОК, тому слід вважати, що ці податкові вимоги не були вручені платнику податків. Податковий орган не здійснив, відповідно до п.п. 10.1.1 ЗУ №2181 заходів для погашення суми боргу з розрахункового рахунку платника податків, та порушив вимоги ст. 1 ЗУ „Про введення мораторію на примусову реалізацію майна”. Місцевий суд не врахував положення п.п. 10.1.1 ЗУ №2181, який передбачає продаж активів платника податків лише у разі недостатності коштів.

Пунктом 43 „Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі” затвердженого Постановою КМУ від 15.04.02р. №538 передбачено також, що тільки у разі недостатності коштів, отриманих від продажу активів, які не входять до складу цілісного майнового комплексу платника податків, що забезпечує ведення його основної господарської діяльності, податковий керуючий зобовязаний прийняти рішення про продаж цілісного майнового комплексу або його частини. Не здійснивши продаж активів, які не входять до складу цілісного майнового комплексу платника податків, податковий орган вже 01.07.04р. здійснив опис будівлі ЛОК „Оріон” по вул. Літературній, 10, проте не визначив звичайну ринкову вартість обєкту, що зумовило продаж майна за 2252300грн., що є явно заниженою ціною. В судовому засіданні представником АТ МВО „Оріон” надано витяг із ЕДРПОУ про припинення юридичної особи ТОВ “КронПакСервіс”

В процесі апеляційного провадження у справу вступив ОСОБА_4 у якості ІІІ-ої особи без самостійних вимог на стороні позивача обгрунтувавши це тими обставинами, що він є акціонером АТ МВО „Оріон” з часткою акцій 4,941% у статутному фонді підприємства і рішення у справі у значній мірі впливає на його права, проте пояснень щодо предмету спору не надав.

Представник СДПІ у Приморському р-ні м. Одеси не скористався своїм правом на участь у судовому процесі, незважаючи на те, що податковий орган був повідомлений належним чином про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Представники РВ ФДМУ по Одеській області та прокуратури Одеської області підтримують апеляційну скаргу посилаючись, що по справі №25/114-05-4142 Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31.10.2006р. визнано недійсним правочин щодо проведення УТБ „Південь” 30.07.04р. цільового аукціону по продажу будівлі АТ МВО „Оріон”, що розташована за адресою м. Одеса, вул. Літературна, 10; договір купівлі-продажу №68 від 30.07.04р.; договір купівлі-продажу №4512 від 05.12.04р.; договір купівлі-продажу № Д-815 від 22.02.2005р. Ця постанова залишена без змін Постановою ВГСУ від 04.10.07р. Отже, відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК факти встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони, тоб-то є преюдиціальними фактами.

Судова колегія зазначає, що відповідно до ст. 101 ГПК перегляд рішення від 03.02.2005р. здійснюється за наявними матеріалами з урахуванням обставин, які мали місце на час прийняття оскаржуваного рішення. Факти, які встановлені рішеннями суду у 2006р./2007р. по іншій справі, провадження по якій порушено після прийняття оскаржуваного рішення, не можуть вважатися преюдиціальними фактами щодо справи порушеної провадження 17.12.04р. № 23/253-04-11120, тому висновок ІІІ-ої особи без самостійних вимог щодо чинності Постанови від 31.10.2006р. №25/114-05-4112 не приймаються до уваги, а законність і обгрунтованність рішення господарського суду від 03.02.05р. перевіряється у повному обсязі.

Заслухавши пояснення, розглянувши матеріали справи, надавши юридичної оцінки доводам апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що підстав для її задоволення немає, виходячи із такого.

Як вбачається із матеріалів справи станом на квітень 2002року у позивача виникла податкова заборгованість у звязку із чим, на підставі ЗУ „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” (п. 6.2. п.п. 6.2.3 ст. 6) СДПІ у Приморському районі м. Одеси прийняла першу податкову вимогу №1/407 від 02.04.02р та 13.05.02р. другу податкову вимогу № 2/576 (а.с. 67-68 т. 1). У звязку з несплатою податкового боргу та виникненням недоїмки, податковим органом на підставі ст. 6, 8, 10, 11, 16, 17 ЗУ „Про погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” здійснено заходи щодо застави майна та внесення запису до державного реєстру застав та прийнято Рішення №24/0/12189 від 23.06.2003р. „Про стягнення коштів та продаж інших активів, які знаходяться у податковій заставі.

Відповідно до п.п. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 ЗУ „Про порядок погашення зобовязань платників перед бюджетом та державними цільовими фондами” у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган прийняв рішення, яке суперечить законодавству з питань оподаткування - продажу активів, що перебувають у податковій заставі, такий платник податків має право оскаржити це рішення в установленому порядку. Натомість позивачем в установлений строк ні податкові вимоги ні рішення СДПІ у Приморському р-ні м. Одеси №24/0/12189 від 23.06.2003р. не оскаржувалось. Отже, податкові зобовязання є угодженими.

Згідно з „Порядком використання додаткових джерел погашення податкового боргу за рішенням органу стягнення” затвердженого Наказом ДПАУ від 19.09.2003р. №439, зареєстрованого МЮУ 13.10.03р. за №926/8247 СДПІ у Приморському р-ні м. Одеси прийняла рішення №9397/10/240029/70 від 29.06.04р. „Про продаж активів, які віднесені до додаткових джерел погашення податкового боргу платника податків АТ МВО „Оріон”.

Слід зазначити, що спеціальне податкове законодавство передбачає порядок звільнення активів боржника з-під податкової застави (ст. 10 п. п. 10.5.1 ЗУ №2181) у разі сплати недоїмки до укладення договору купівлі-продажу, проте платник податків добровільно з бюджетом грошовими коштами не розраховувався.

Підпунктом 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 ЗУ „Про порядок погашення зобовязань платника податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі відсутності у платника податків, що є філією або відокремленим підрозділом юридичної особи, активів, достатніх для погашення його податкового боргу, додатковим джерелом погашення податкового боргу такого платника податків є активи юридичної особи, на які може бути звернено стягнення згідно з цим Законом. Порядок застосування цього пункту визначається центральним органом податкової служби.

Організація продажу активів платника податків здійснюється податковим керуючим такого платника податків. (п.п. 10.1.2 Закону).

Податковий керуючий має право проводити опис (виділення активів) для їх продажу у випадках передбачених ЗУ №2181.

Актом опису активів №8/24-0008 від 01.07.04р. податковим керуючим здійснено опис ЛОК „Оріон” на загальну суму 2100000грн. За звітом незалежної оцінки вартості ЛОК „Оріон” по вул. Літературній, 10 (а.с. 108-114 т. 2) вартість обєкту оцінки складає 2230000грн.

Відповідно до п.п. 10.2 „б” ст. 10 ЗУ „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” продаж активів платника податків обєктів нерухомого майна здійснюється виключно на цільових аукціонах, які організовуються за поданням відповідного податкового органу на зазначених біржах.

ДПАУ на підставі протоколу №9 від 05.06.2003р. конкурсної комісії, створеної відповідно до наказу ДПАУ „Про проведення конкурсу на визначення уповноважених товарних та фондових бірж з продажу майна та цінних паперів (активів) які перебувають у податковій заставі” №517 від 25.12.2001р. видала Універсальній товарній біржі „Південь” свідоцтво №065 від 05.06.2003р. (а.с.78 т.1)

Протоколом засідання аукціонної комісії №1 УТБ "Південь" від 16.07.2007р. затверджено: крок аукціону 0,5% початкової вартості обєкта нерухомого майна, що підлягає продажу; розрахунок шкали підвищення і пониження аукціону та затверджено текст інформаційного повідомлення; строк розрахунку покупця за придбаний актив на цільовому аукціоні заплановано на 30.07.2004р. (тридцять банківських днів з дня підписання Протоколу аукціону) (а.с. 13-14 т.1)

В газеті „Фондова панорама” №33 (237) від 20.07.2004р. (а.с. 77 т.1) розміщено інформацію про проведення цільового аукціону з продажу активів платника податків, які перебувають у податковій заставі СДПІ у Приморському районні м. Одеси згідно приписам п.п. 10.3.2 п. 10.3 ст. 10 ЗУ „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

На участь у цільовому аукціоні з продажу активів до комісії УТБ „Південь” надійшло дві заяви: від ТОВ „Метпромсервіс” м. Миколаїв та від ТОВ „Крон Пак Сервіс” м. Кривий Ріг, що підтверджується відомістю прийнятих заяв на придбання активів на цільовому аукціоні від 30.07.2004р. Згідно Протоколу цільового аукціону від 30.07.04р. на другому кроці аукціону учасником №2 ТОВ „Крон Пак Сервіс” запропоновано ціну обєкту 22523000грн. (а.с. 15-16 т.1)

Відповідно до п.п. 10.2.4 п. 10.2 ст. 10 ЗУ „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” при продажу активів на товарних біржах податковий орган укладає відповідний договір з брокером (брокерською конторою) яка вчиняє дії за дорученням податкового органу на умовах найкращої цінової пропозиції.

СДПІ у Приморському р-ні м. Одеси уклала угоду №2 від 23.06.2004р. на брокерське обслуговування.

30.07.2004р. між членом УТБ „Південь” СПД ОСОБА_6, яка діяла від імені СДПІ у Приморському р-ні м. Одеси на підставі Угоди №2 на брокерське обслуговування та членом УТБ „Південь” ТОВ „КронПакСервіс” укладено договір №68 від 30.07.04р. (а.с. 17 т.1).

Грошові кошти, одержані від реалізації майна були спрямовані наступним чином:

-1101059,81грн. в рахунок погашення податкового боргу АТ МВО „Оріон” перед ДПІ у Малиновському р-ні м .Одеси;

-465068,26грн. в рахунок погашення податкового боргу ЛОК „Оріон” який є структурним підрозділом АТ МВО „Оріон” перед СДПІ у Приморському р-ні м. Одеси;

-277374,40грн. як залишок грошових коштів перераховано на поточний рахунок АТ МВО „Оріон”. Зазначене підтверджується довідками ДПІ у Приморському р-ні м. Одеси №25-27 від 20.12.2004р. (а.с. 21-23 т.1).

Слід зазначити, що у вирішенні спорів про визнання недійсними рішень

податкових органів обовязок доведення обставин, які стали підставою для прийняття податкового рішення покладається на податковий орган.

Дослідивши обставини, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення СДПІ у Приморському р-ні №9397/10/240029/70 від 29.06.2004р., судова колегія дійшла висновку, що відповідач СДПІ у Приморському р-ні ( в подальшому ДПІ) діяла в межах, визначених ЗУ „Про державну податкову службу в Україні” на підставі положень спеціального законну з питань оподаткування, яким встановлено порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами.

Згідно зі ст. 9 ЗУ „Про систему оподаткування” обовязок юридичної особи щодо сплати податку припиняється його сплатою або скасуванням.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 ЗУ „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий борг (недоїмка) це податкове зобовязання, узгоджене платником податків але не сплачене у встановлений строк. Підпунктом 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 вище зазначеного закону повноваження на здійснення заходів по погашенню податкового боргу покладено на податковий орган.

Доводи скаржника про необхідність отримання попередньої згоди від ФДМУ на продаж активів платника, які перебувають у податковій заставі, не приймаються до уваги, оскільки обовязковість такого погодження передбачено у разі продажу цілісного майнового комплексу (п.п. 10.2.2 ст. 10 ЗУ №2181) тоді як погашення податкового боргу за рахунок активів платника податків, які віднесені до додаткових джерел погашення податкового боргу платника податків, здійснювалось відповідно до п.11.1 ст. 11 зазначеного закону, який передбачає, що у разі коли платник податків, який перебуває у державній або комунальній власності, не погашає суму податкового боргу у строки встановлені цим законом, податковий орган здійснює заходи щодо продажу активів такого платника податків, які не входять до складу цілісного майнового комплексу, що забезпечує здійснення основної діяльності платника податків. Майно ЛОК "Оріон" не пов'язане з основною діяльністю АТ МВО "Оріон".

Загальними підставами визнання рішення податкового органу недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу який видав це рішення. ЗУ „Про державну податкову службу в Україні” визначено повноваження податкового органу щодо прийняття рішень.

Скаржник належними доказами не довів, що ним були вжиті заходи для звільнення з податкової застави активів ЛОК „Оріон”, які віднесені до додаткових джерел погашення податкового боргу платника податків. Отже, керівником податкового органу за наявності недоїмки перед бюджетом правомірно прийнято рішення №9397/10/240029/70 від 29.06.2004р.

Посилання скаржника на порушення ст. 17 ЗУ „Про товарну біржу” не знаходить свого підтвердження належними доказами, а є лише припущенням. При підготовці цільового аукціону реалізації активів АТБ „Південь” керувалась п. 4.5 „Порядку проведення цільових аукціонів з продажу активів платника податків, які знаходяться у податковій заставі” затвердженого Наказом ДПАУ №294 від 26.06.2002р. зареєстрованого МЮУ 27.06.2002р. за №545/6833, яким передбачено, що кожен з покупців має пропонувати ціну лота, яка не може бути більшою ціни, названої ліцитатором, не менше чим на крок аукціону. Протоколом №1 від 16.07.04р. аукціонною комісією УТБ „Південь” визначено крок аукціону від початкової вартості активів - 05%.

Звертаючись із вимогами про визнання Протоколу цільового аукціону від 30.07.2004р. недійсним позивачем не обгрунтовано якій нормі чинного законодавства цей протокол не відповідає, а відповідно до ст. 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вирішуючи спір про визнання договору недійсним господарський суд має встановити наявність тих обставин, з якими закон повязує визнання угод недійсними. Це стосується відповідності умов договору вимогам закону, додержання встановленої форми угод, правоздатність сторін за угодою та встановлення у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.

Обгрунтування скаржником недійсності договору приписам ст. 228 ЦКУ не заслуговує на увагу з огляду на таке. Цією нормою передбачено: правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна юридичної або фізичної особи, держави, Автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Тоб-то, цією нормою визначаються наслідки вчинення антисоціальних правочинів, які порушують публічний порядок. На порушення господарського процесуального господарства матеріалами справи не доведено спрямованість договору купівлі-продажу №68 від 30.07.2004р. на порушення публічного порядку.

Навпаки, матеріали справи та зміст договору свідчать, що при його укладенні було дотримано вимог ст. 203 ЦКУ, а саме, зміст договору відповідає вимогам чинного законодавства; вчинено особами, які мають необхідний обсяг повноважень та цивільної дієздатності; волевиявлення учасників правочину є вільним; вчинено у формі, встановленій законом „Про товарну біржу”; спрямований на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені.

Безпідставними є доводи щодо порушення вимог ЗУ „Про введення мораторію на примусову реалізацію майна”, оскільки ЛОК „Оріон” є структурним підрозділом АТ МВО „Оріон”; предметом діяльності структурного підрозділу є лікувально-профілактичне оздоровче, культурно-просвітнє обслуговування населення, реалізація якого здійснена в погашення податкового боргу.

ЗУ „Про введення мораторію на примусову реалізацію майна” встановлює мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25% до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна. Статтею 2 цього Закону визначено поняття примусової реалізації, яка здійснюється шляхом продажу майна в процесі провадження справи про банкрутство.

Отже, положення Закону "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" не мають відношення до реалізації заставного майна з метою погашення бюджетної заборгованості відповідно до приписів ЗУ „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” за рішенням податкового органу.

На підставі викладеного рішення господарського суду відповідає матеріалам справи, обставинам справи, нормам матеріального права.

Керуючись ст. 99, 101-105 ГПК

суд постановив:

Рішення господарського суду Одеської області від 03.02.2005р. у справі №23/253-04-11120 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова апеляційної інстанції в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку в місячний термін до ВГСУ.

Головуючий суддя:Жукова А.М.

Судді:Величко Т.А.

Бойко Л.І.