Постанова № 8273905, 18.02.2010, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2010 р.Справа № 16/262/09

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Савицького Я.Ф.

Суддів: Гладишевої Т.Я.

Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання Кубік О.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 09.02.2010 р.

від позивача: Хоменко С.О., довіреність №2440 від 25.01.2010р.;

від відповідача: не з’явилися;

за участю представників сторін в судовому засіданні від 18.02.2010 р.

від позивача: Макаров О.О., довіреність №2535 від 12.02.2010р.;

від відповідача: не з’явилися;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства „Мостобуд” „Мостобудівельний загін №73”

на рішення господарського суду Миколаївської області

від 16 грудня 2009 року

по справі № 16/262/09

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Укравтозапчастина”

до відповідача: Дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства „Мостобуд” „Мостобудівельний загін №73”

про стягнення 37731,16 грн.

          Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд апеляційної скарги відкладено 18.02.2010р..

В судовому засіданні 18.02.2010р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 16.12.2009р. по справі №16/262/09 (суддя Фролов В.Д.) задоволено позов ТОВ „Укравтозапчастина” до Дочірнього підприємства ВАТ „Мостобуд” „Мостобудівельний загін №73” про стягнення 37731,16 грн.: стягнуто з відповідача на користь позивача 37731,16 грн. (27549,71 грн. боргу, 6214,29 грн. пені, 826,49 грн. річних, 3140,67 грн. –інфляційних втрат, 377,31 грн. –витрати по сплаті державного мита, 236 грн. –витрат на ІТЗ судового процесу, з посиланням на те, що 15.03.2007р. між ТОВ „Укравтозапчастина” та ДП ВАТ „Мостобуд” „Мостобудівельний загін №73” укладено договір поставки № 15/03-07, на виконання умов якого позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 27549,71 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання матеріальних цінностей, між тим, відповідач в порушення п. 3.3.1 договору та ст. ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України за поставлений товар не розрахувався, заборгованість відповідача перед позивачем становила 27549,71 грн., крім того, позивачем було нараховано пеню у розмірі 6214,29 грн. на підставі п. 5.3 договору, 826,49 грн. –річних та 3140,67 грн. –інфляційних втрат на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи та ґрунтуються на законі, отже, підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернувся відповідач –ДП ВАТ „Мостобуд” „Мостобудівельний загін №73”, з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 16.12.2009р. по справі №16/262/09 та справу передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції, мотивуючи це тим, що господарським судом першої інстанції прийнято рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права: а саме: в порушення приписів ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивачем не було надіслано відповідачу ні позовної заяви, ні доданих до неї документів, у зв’язку з чим відповідач був позбавлений можливості надати до суду відзив на позовну заяву, до того ж господарським судом першої інстанції не було задоволено клопотання відповідача про ознайомлення з матеріалами справи, оскільки представнику не було надано справу для ознайомлення.

09.02.2010р. до Одеського апеляційного господарського суду від ТОВ „Укратозапчастина” надійшов відзив на апеляційну скаргу ДП ВАТ „Мостобуд” „Мостобудівельний загін №73”, в якому позивач просив рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін, оскільки воно відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а апеляційну скаргу відповідача –без задоволення.

В судові засідання, які відбулися 09.02.2010р. та 18.02.2010р., представник ДП ВАТ „Мостобуд” „Мостобудівельний загін №73” не з’явився, про час, місце та дату розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення від 27.01.2010р. та 10.02.2010р..

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ДП ВАТ „Мостобуд” „Мостобудівельний загін №73”, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення господарського суду змінити з огляду на таке.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила, що 15.03.2007р. між ТОВ „Укравтозапчастина” (постачальник) та ДП ВАТ „Мостобуд” Мостобудівельний загін №73” (покупець) укладено договір поставки №15/03-07, відповідно до умов якого постачальник зобов’язався передати у власність покупцеві запасні частини, автошини, акумуляторні батареї, витратні матеріали та аксесуари (товар), партіями, за найменуванням, у кількості, комплектності, асортименті та по цінам, які вказуються у специфікаціях, що є обов’язковими додатками до цього договору, з умовою про відстрочення платежу, а покупець зобов’язався сплатити за товар грошову суму та прийняти товар на умовах цього договору.

Пунктами 3.1 та 3.2 договору встановлено, що сума цього договору складає орієнтовну грошову суму у розмірі 200000 грн., яка розраховується та конкретизується у специфікаціях до цього договору, ціна товару враховує знижку від роздрібної ціни постачальника, та вказується у накладних, які є невід’ємною частиною до цього договору.

Згідно з п. 3.3 договору платежі за цим договором за кожну окрему партію товару, у відповідності зі специфікацією, здійснюються покупцем на умовах відстрочення платежу, у наступному порядку та на наступних умовах: п.п. 3.3.1. Покупець повинен здійснити оплату партії товару у відповідності із специфікацією, в термін 25 робочих днів включно з моменту отримання партії товару, що підтверджується товарною накладною; п.п. 3.3.2. Загальна сума заборгованості на термін до 35 днів не повинна перевищувати 300000 грн. разом з ПДВ, у випадку коли сума заборгованості перевищує зазначені межі, покупець зобов’язаний погасити заборгованість в тижневий термін, у випадку, коли сума заборгованості перевищує зазначені межі, покупець зобов’язаний погасити заборгованість в тижневий термін.

Пунктам 5.1 та 5.3 договору сторони передбачили, що за порушення умов цього договору винна сторона відшкодовує завдані збитки, у порядку, передбаченому чинним законодавством України, в разі затримки оплати за продукцію покупець виплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної ставки НБУ, за кожний день прострочки, від вартості неоплаченої продукції.

Строк дії договору встановлено сторонами до 31.12.2007р. (п. 11.1 договору), якщо жодна із сторін до припинення дії даного договору не оголосить про наміри його розірвати в термін до 31.12.2007р. то даний договір автоматично продовжує свою дію на наступний календарний рік (п. 11.3 договору).

На виконання умов вказаного договору ТОВ „Укравтозапчастина” поставило ДП ВАТ „Мостобуд” Мостобудівельний загін №73” за видатковими накладними № НКЛРНк-05179 від 01.10.2008р. (1180,98 грн.), № НКЛРНк-05231 від 03.10.2008р. (18618,78 грн.), № НКЛРНк-05278 від 06.10.2008р. (3097,62 грн.), № НКЛРНк-05279 від 06.10.2008р. (3550,08 грн.), № НКЛРНк-05440 від 14.10.2008р. (316,98 грн.), № НКЛРНк-05515 від 17.10.2008р. (333,36 грн.), № НКЛРНк-05567 від 20.10.2008р. (1450,44 грн.), №НКЛРНк-05585 від 21.10.2008р. (1321,68 грн.), №НКЛРНк-05638 від 22.10.2008р. (776,16 грн.), №НКЛРНк-05649 від 23.10.2008р. (3818,88 грн.), №НКЛРНк-05761 від 29.10.2008р. (4416,06 грн.), №НКЛРН-к-05750 від 28.10.2008р. (142,44 грн.), №НКЛРНк-05806 від 30.10.2008р. (295,32 грн.) товар (автозапчастини) на суму 39318,78 грн..

Отримання товару покупцем підтверджується довіреностями ДП ВАТ „Мостобуд” „Мостобудівельний загін №73” на отримання матеріальних цінностей серії ЯПЕ №607025 від 01.10.2008р. та серії ЯПЕ №60797 від 23.10.2008р..

26.11.2009р. до господарського суду Миколаївської області від ТОВ „Укравтозапчастина” надійшла позовна заява до ДП ВАТ „Мостобуд” „Мостобудівельний загін №73” про стягнення 27549,71 грн. боргу, пені за прострочення виконання зобов’язання у сумі 6214,29 грн., інфляційних збитків у розмірі 3140,67 грн., 3% річних у розмірі 826,49 грн.. При цьому ТОВ „Укравтозапчастина” посилалося на невиконання відповідачем зобов’язань за договором №15/03-07 від 15.03.2007р. щодо оплати вартості поставленого товару, ст. ст. 526, 610 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 175, 193 Господарського кодексу України.

За ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій –це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.

За ст.204 Цивільного кодексу України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Статтею 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться у ст. 712 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 663, п. п. 1, 2 ч.1 ст. 664 Цивільного Кодексу України продавець зобов’язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу, обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлено обов’язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Частиною 1 ст. 691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов’язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до ст. 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а також покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Такі ж самі положення містяться й у ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобов’язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Ухвалами Одеського апеляційного господарського суду від 26.01.2010р. та 09.02.2010р. ДП ВАТ „Мостобуд” „Мостобудівельний загін №73” зобов’язано надати до апеляційного господарського суду копію статуту ДП ВАТ „Мостобуд” „Мостобудівельний загін №73”, витяг з ЄДРПОУ або довідку з ЄДРПОУ по ДП ВАТ „Мостобуд” „Мостобудівельний загін №73”, докази, в розумінні ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, які підтверджують отримання товару та оплату заборгованості, пояснення по справі.

ДП ВАТ „Мостобуд” „Мостобудівельний загін №73” в судові засідання апеляційного господарського суду не з’явилося, витребувані документи не надало.

Таким чином, розглядом наявних у матеріалах справи господарським судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ „Укравтозапчастина” виконало умови договору поставки, про що свідчать видаткові накладні на суму 39318,78 грн., ДП ВАТ „Мостобуд” „Мостобудівельний загін №73” не заперечує у апеляційній скарзі той факт, що підприємству було поставлено позивачем товар, між тим, доказів, в розумінні ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, оплати поставленого товару ( як то платіжне доручення, прибутковий або видатковий касовий ордер, витяг з книги обліку касових операцій) не надало, що дає підстави вважати про наявність заборгованості ДП ВАТ „Мостобуд” „Мостобудівельний загін №73” перед позивачем у розмірі 27549,71 грн., як заявлено позивачем у позовній заяві, та підтверджується актом звірки взаєморозрахунків (арк. спр. 30), складеного між заборгованості ДП ВАТ „Мостобуд” „Мостобудівельний загін №73”та ТОВ „Укравтозапчастина”.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що господарським судом правомірно задоволено позовну вимогу ТОВ „Укравтозапчастина” щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у сумі 27549,71 грн., оскільки матеріалами справи підтверджується існування заборгованості відповідача перед позивачем, а відповідач не спростував доказами існування та розмір заборгованості

У позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог ТОВ „Укравтозапчастина” просило господарський суд стягнути з ДП ВАТ „Мостобуд” „Мостобудівельний загін №73” пеню у розмірі 6214,29 грн. за період з 12.12.2009р. по 12.12.2009р..

Згідно з ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються наступні господарські санкції: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно господарські санкції (ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України).

Статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов’язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з п. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов’язання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу України правочини щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі, правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором, при цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що в разі затримки оплати за продукцію покупець виплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожний день прострочки, від вартості неоплаченої продукції.

ТОВ „Укравтозапчастина” нараховано пеню за несвоєчасне виконання зобов’язання за договором за період з 12.12.2008р. по 12.12.2009р..

Між тим, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що позивачем визначено період нарахування пені без врахування положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, оскільки умовами договору не встановлено інший порядок (в частині строку) нарахування штрафних санкцій.

Апеляційним господарським судом здійснено розрахунок пені з врахуванням умов договору поставки №15/03-07 (п. 3.3.1, 5.3 договору): 1) № НКЛРНк-05179 від 01.10.2008р. (1180,98 грн.) –пеня за період з 24.10.2008р. по 25.04.2009р. у розмірі 141,19 грн.; 2) № НКЛРНк-05231 від 03.10.2008р. (18618,78 грн.) - пеня за період з 29.10.2008р. по 28.04.2009р. у розмірі 2225,99 грн.; 3) № НКЛРНк-05278 від 06.10.2008р. (3097,62 грн.) - пеня за період з 31.10.2008р. по 01.05.2009р. у розмірі 370,36 грн.; 4) № НКЛРНк-05279 від 06.10.2008р. (3550,08 грн.) - пеня за період з 02.10.2008р. по 01.05.2009р. у розмірі 424,45 грн.; 5) № НКЛРНк-05440 від 14.10.2008р. (316,98 грн.) –пеня за період з 09.11.2008р. по 08.05.2009р. у розмірі 37,70 грн.; 6) № НКЛРНк-05515 від 17.10.2008р. (333,36 грн.) - пеня за період з 10.11.2008р. по 11.05.2009р. у розмірі 39,64 грн.; 7)№ НКЛРНк-05567 від 20.10.2008р. (1450,44 грн.) - пеня за період з 15.11.2008р. по 14.05.2009р. у розмірі 172,50 грн.; 8) №НКЛРНк-05585 від 21.10.2008р. (1321,68 грн.) –пеня за період з 16.11.2008р. по 15.05.2009р. у розмірі 157,19 грн.; 9) №НКЛРНк-05638 від 22.10.2008р. (776,16 грн.) –пеня за період з 17.11.2008р. по 16.05.2009р. у розмірі 92,31 грн.; 10) №НКЛРНк-05649 від 23.10.2008р. (3818,88 грн.) –пеня за період з 18.11.2008р. по 17.05.2009р. у розмірі 454,20 грн.; 11) №НКЛРН-к-05750 від 28.10.2008р. (142,44 грн.) –пеня за період з 23.11.2008р. по 22.05.2009р. у розмірі 16,94 грн., 12) №НКЛРНк-05761 від 29.10.2008р. (4416,06 грн.) –пеня за період з 24.11.2008р. по 23.05.2009р. у розмірі 525,27 грн.; 13) №НКЛРНк-05806 від 30.10.2008р. (295,32 грн.) –пеня за період з 25.11.2008р. по 24.05.2009р. у розмірі 35,13 грн., всього розмір пені, обрахований господарським судом апеляційної інстанції становить 4692,87 грн..

Таким чином, на думку апеляційного господарського суду позовну вимогу ТОВ „Укравтозапчастина” про стягнення з відповідача пені слід задовольнити частково та стягнути з відповідача пеню у розмірі 4692,87 грн..

Крім того, ТОВ „Укравтозапчастина” у позовній заяві просило стягнути з ДП ВАТ „Мостобуд” „Мостобудівельний загін №73” 3% річних у сумі 826,49 грн. грн. за період з 12.12.2008р. по 12.12.2009р. та інфляційні втрати у розмірі 3140,67 грн. за період з грудня 2008 року по грудень 2009 року, посилаючись при цьому на ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції цілком правомірно задоволені вказані позовні вимоги у повному обсязі.

У апеляційній скарзі ДП ВАТ „Мостобуд” „Мостобудівельний загін №73” просило скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 16.12.2009р. по справі №16/262/09 та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що вказана вимога апеляційної скарги не підлягає задоволенню, оскільки ст. 103 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги (подання) має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу (подання) без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.

Таким чином, серед повноважень господарського суду апеляційної інстанції не міститься права суду касувати рішення господарського суду першої інстанції та передати справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення господарського суду Миколаївської області від 16.12.2009р. по справі №16/262/09 слід змінити.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 99, 101 –105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, –

П о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 16.12.2009р. по справі №16/262/09 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції :

„Позов задовольнити частково.

Стягнути з ДП ВАТ „Мостобуд” „Мостобудівельний загін №73” (54031, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 5, код ЄДРПОУ №30126124) на користь ТОВ „Укравтозапчастина” (02088, м. Київ, вул. 1-го Травня, 1-а, код ЄДРПОУ 30722204) борг у розмірі 27549 (двадцять сім тисяч п’ятсот сорок дев’ять) грн. 71 коп., пеню в сумі 4692 (чотири тисячі шістсот дев’яносто дві) грн. 87 коп., 3% річних у сумі 826 (вісімсот двадцять шість) грн. 49 коп., інфляційні втрати в розмірі 3140 (три тисячі сто сорок) грн. 67 коп., витрати на оплату держмита за подання позовної заяви у розмірі 333 (триста тридцять три) грн. 83 коп., витрати на оплату ІТЗ судового процесу в сумі 208 (двісті вісім) грн. 81 коп..

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.”

Стягнути з ТОВ „Укравтозапчастина” (02088, м. Київ, вул. 1-го Травня, 1-а, код ЄДРПОУ 30722204) на користь ДП ВАТ „Мостобуд” „Мостобудівельний загін №73” (54031, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 5, код ЄДРПОУ №30126124) витрати на оплату державного мита за подання апеляційної скарги у розмірі 21 (двадцять одна) грн.74 коп..

Зобов’язати господарський суд Миколаївської області видати накази із зазначенням відповідних реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                   Савицький Я.Ф.

Суддя                                         Гладишева Т.Я.

Суддя                                                                                 Лавренюк О.Т.