Вирок № 82739020, 24.06.2019, Оболонський районний суд міста Києва

24.06.2019 Справа № 756/2836/19

№ 1 -кп/756/779/19

756/2836/19

В И Р О К

іменем України

24 червня 2019 року Оболонський районний суд м. Києва

в складі:

головуючого судді -Дев`ятка В.В.,

з участю: секретаря - Мельника А.О., Черковської Т.О.,

прокурора - Охріменка О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дрогобич, Львівської області, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

встановив:

01.01.2019, близько 08 години 05 хвилин, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Тойота Королла», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по проїзній частині пр. Бандери, зі сторони Північного мосту, в напрямку вул. О.Теліги, у місті Києві, в крайній лівій смузі руху, наближаючись до регульованого перехрестя з пр. Оболонським, при поданні світлофором червоного сигналу, не зупинився перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), або перед світлофором чи перехрещуванню проїзною частиною, чим порушив п. 8.7.3) та 8.10 ПДР України, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки «Мерседес Бенц Віто», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який на той час рухався через перехрестя по пр. Оболонському, зі сторони вул. М. Малиновського, в напрямку вул. Вербової у м. Києві на зелений сигнал світлофору.

Внаслідок даної ДТП, пасажир автомобіля «Тойота Королла», д.н.з. НОМЕР_1 , малолітня ОСОБА_3 , отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, визнав, покаявся, повністю підтвердив фактичні обставини справи, зокрема показав, що 01.01.2019, близько 08 години 05 хвилин, він, керуючи автомобілем марки «Тойота Королла», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по проїзній частині пр. Бандери, зі сторони Північного мосту, в напрямку вул. О.Теліги, у місті Києві, в крайній лівій смузі руху, наближаючись до регульованого перехрестя з пр. Оболонським, при поданні світлофором червоного сигналу, не зупинився перед дорожньою розміткою стоп-лінія, або перед світлофором чи перехрещуванню проїзною частиною, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки «Мерседес Бенц Віто», д.н.з. НОМЕР_2 , який на той час рухався через перехрестя по пр. Оболонському, зі сторони вул. М. Малиновського, в напрямку вул. Вербової у м. Києві на зелений сигнал світлофору. Внаслідок даної ДТП, малолітня ОСОБА_3 , отримала тілесні ушкодження. Свою вину у вчиненні ним злочину визнав повністю.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності його позиції немає; останньому роз`яснено, що у такому випадку, він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За таких обставин, суд вважає, що винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, доведена.

Дії ОСОБА_1 повинні бути кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України, оскільки він вчинив дії, що виразились у вчиненні порушення правил дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставину, що пом`якшує покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_1 згідно ст. 66 КК України, суд визнає, що обвинувачений щиро покаявся.

Обставин, що обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Крім цього, при обранні обвинуваченому ОСОБА_1 міри покарання судом враховується його відношення до вчиненого, матеріали, що його характеризують, що за місцем проживання характеризується позитивно.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі, але, з урахуванням обставин справи та особи винного, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливі без відбування основного покарання та вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 покарання з застосуванням ст. 75 КК України.

Враховуючи, що внаслідок порушення обвинуваченим Правил дорожнього руху України, неповнолітній потерпілій були завдані тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, суд вважає необхідним призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

21.05.2019 ОСОБА_4 , яка діє, як законний представник в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , звернулась до суду із цивільним позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 80 000,00 грн. та моральної шкоди у сумі 20 000 грн., заподіяної внаслідок кримінального правопорушення у порядку, визначеному ст. 128 КПК України (а.с. 74-77).

Зокрема, в обґрунтування своїх позовних вимог в частині матеріальних збитків, законний представник ОСОБА_4 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 посилається на те, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження, а саме: закритий косий перелом великогомілкової кістки зі зміщенням, уламковий перелом правої малогомілкової кістки зі зміщення; забої, садна голови, обличчя, забійна рана зовнішнього носу.

Вказала, що відповідно до рекомендацій лікарів, наданих під час обстежень, у зв`язку із викривленням хребта, ОСОБА_3 рекомендовано почати фізіотерапевтичне лікування (масаж, ЛФК, плавання). Розмір витрат, які планує понести потерпіла особа на таке лікування, становить загалом 55 000,00 грн.

Окрім того, зазначила, що внаслідок отриманих травм ОСОБА_3 не мала змоги відвідувати навчальний заклад, у зв`язку з чим була вимушена проходити навчання вдома. Зокрема, користувалась додатковими освітніми послугами репетитора, загальна вартість яких склала 2 500,00 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди обґрунтовуються душевними та моральними стражданнями, які позначили негативні зміни у житті, тимчасовою відірваністю дитини від активного життя, психоемоційними переживаннями внаслідок кримінального правопорушення.

Прокурор та обвинувачений при вирішенні питання щодо цивільного позову просили його задовольнити в межах доведеності.

Заслухавши думку сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

При вирішенні питання щодо задоволення позову пред`явленого до обвинуваченого ОСОБА_1 суд виходить із положень ч. 1 ст. 82 ЦПК України, зокрема обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Матеріальну шкоду ОСОБА_4 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 обґрунтовує понесеними витратами на лікування, навчання та в подальшому на реабілітацію, внаслідок кримінального правопорушення.

На підтвердження понесених витрат на лікування неповнолітньої ОСОБА_3 ОСОБА_4 долучила копії рентгенологічного дослідження, копії довідок огляду травматолога та копії товарних і фіскальних чеків.

Так, із Рахунків на сплату послуг та відповідних їм підтверджень про сплату - фіскальних чеків вбачається, що розмір витрат на діагностику, лікування, придбання ліків, огляд лікаря становить 7 966,00 грн. (а.с.78-80).

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні будь-які підтвердження понесених витрат на фізіотерапевтичне лікування, а також витрат на освітні послуги репетитора.

Статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

За приписами ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом який створює підвищену небезпеку.

Проте на підставі ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В судове засідання законний представник ОСОБА_4 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 не з`явилась, додаткових документів на підтвердження матеріальних витрат на лікування та реабілітацію ОСОБА_3 не надала.

Таким чином, позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягають частковому задоволенню, оскільки за наведених підстав, суд вважає доведеним розмір витрат на діагностику, лікування, придбання ліків, огляд лікаря, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що становить 7 966 (сім тисяч дев`ятсот шістдесят шість) гривень.

Разом з тим, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди в сумі 72 034 (сімдесят дві тисячі тридцять чотири гривні) не підлягають задоволенню у зв`язку з недоведеністю, оскільки будь-яких підтверджень щодо матеріальних витрат у тому числі в майбутньому, суду надано не було.

Щодо позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, слід відзначити наступне.

Згідно роз`яснень, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Судом встановлено, що моральна шкода, завдана внаслідок вчинення ОСОБА_1 кримінального порушення за обставин, викладених в обвинуваченні, сумнівів у добровільності визнання цих обставин судом не встановлено, отже суд вважає, що вимога законного представника ОСОБА_4 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 в частині стягнення моральної шкоди підлягає задоволенню в повному обсязі.

Задовольняючи вимогу про відшкодування моральної шкоди у розмірі 20 000,00 грн., суд враховує положення ч. 3 ст. 23 ЦК України, зокрема, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілої або позбавлення її можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд враховує положення ст. 129 КПК України та бере до уваги доведеність підстав та розміру заявленого цивільного позову.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд,

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді 1 років обмеження волі, з позбавлення права керування транспортними засобоми строком на 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю в 1 рік.

Відповідно до вимог ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов законного представника ОСОБА_4 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 7966 (сім тисяч дев`ятсот шістдесят шість) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 20 000 ( двадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь УК в Оболонському районі м Києва 22030101, код ЄДРПОУ 38002491, МФО 899998 рахунок 31211206026006, судові витрати за проведення експертиз в сумі 3 890 (три тисячі вісімсот дев`яносто) грн. 90 коп. в дохід держави.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішеня судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Суддя В.В. Дев`ятко