Ухвала суду № 82736099, 24.06.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/9536/18

Провадження № 2/761/1109/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2019 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді: Савицького О.А.,

при секретарі: Ющенко Я.М.,

розглядаючи у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Український Капітал» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Концерн «Київпідземшляхбуд», про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

15.03.2018 року ПАТ «Банк «Український Капітал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ТОВ «Концерн «Київпідземшляхбуд», про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, у якому просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 40кл-15, укладеним 19.10.2015 року між ПАТ «Банк «Український Капітал» та ТОВ «Концерн «Київпідземшляхбуд», що станом на 27.02.2017 року складає 45631308,58 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме житлову квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу квартири від 17.11.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Ємець К.Є. та зареєстрованого в реєстрі за № 3536. Також ПАТ «Банк «Український Капітал» просить встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» з дотримання вимог Закону України «Про іпотеку» за початковою ціною 21734556,00 грн.

Ухвалою від 24.05.2018 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 13.12.2018 року справа прийнята до провадження суддею Савицьким О.А.

Представник позивача в підготовчому судовому засіданні подав письмову заяву про закриття провадження у справі з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, посилаючись на те, що вказана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки спір між сторонами виник щодо правочину, укладеного для забезпечення виконання основного зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи, а тому підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Інші особи, які беруть участь у справі в підготовче судове засідання не з`явились, своїх представників до суду не направили, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином у встановленому законом порядку, причин неявки не повідомили.

Відповідно до ч.1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

З матеріалів справи вбачається, що 19.10.2015 року між ПАТ «Банк «Український Капітал» та ТОВ «Концерн «Київпідземшляхбуд» було укладено кредитний договір № 40к-15. З метою забезпечення виконання зобов`язань ТОВ «Концерн «Київпідземшляхбуд» перед ПАТ «Банк «Український Капітал» за вказаним кредитним договором 19.10.2015 року між ПАТ «Банк «Український Капітал» та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Кисельовою Н.В. та зареєстрований в реєстрі за № 2115, згідно якого ОСОБА_1 передав у іпотеку ПАТ «Банк «Український Капітал», у якості забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором, нерухоме майно, а саме житлову квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Тобто, вказаний іпотечний договір було укладено для забезпечення виконання кредитного договору № 40к-15, укладеного 19.10.2015 року між ПАТ «Банк «Український Капітал» та ТОВ «Концерн «Київпідземшляхбуд», а саме між двома юридичними особами.

Разом з тим, справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено ст. 20 ГПК України.

Так, за змістом пункту 1 частини 1 цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

З аналізу наведеного вище пункту вбачається, що законодавець відніс до юрисдикції господарських судів такі справи: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем та 2) у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

За змістом частини першої статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, заставою.

Відповідно до положень статей 572, 575, 589, 626 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави); іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи; право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, - з моменту його нотаріального посвідчення. У разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. Тобто, договір іпотеки укладається між іпотекодержателем та іпотекодавцем в забезпечення виконання боржником основного зобов`язання.

Виходячи з аналізу змісту та підстав поданого позову, ПАТ «Банк «Український Капітал» як іпотекодержатель подало до суду позов до фізичної особи, як іпотекодавця за договором іпотеки, що укладений на забезпечення зобов`язання за кредитним договором, сторонами якого є юридичні особи. Тобто, між сторонами наявний спір щодо правочину, укладеного для виконання зобов`язання за кредитним договором, сторонами якого є юридичні особи, що відповідає ознакам спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства згідно з наведеними вище приписами ГПК України.

Відповідно до положень ч.2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

Отже, враховуючи викладене, з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 року № 2147-VIII до юрисдикції господарських судів належать спори щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.

Положення пункту 1 частини першої статті 20 ГПК України не пов`язують також належність до господарської юрисдикції справ у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці, з об`єднанням таких позовних вимог із вимогами до особи - боржника за основним зобов`язанням.

Вищевказану правову позицію висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 02.10.2018 року в справі № 910/1733/18

Положеннями частини 4 статті 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин, оскільки спір між сторонами виник щодо правочину, укладеного для забезпечення виконання основного зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи, що відповідає ознакам спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а тому суд приходить до висновку про закриття провадження у даній справі.

Крім того, представник позивача у своїй заяві просить вирішити питання про повернення судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову до суду.

Так, згідно з ч.2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Згідно з п.5 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Судом встановлено, що позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір в сумі 326018,35 грн., згідно квитанції № 230294 від 27.02.2018 року.

Враховуючи, що провадження у справі закрито з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, оскільки вона не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, суд вважає за необхідне повернути позивачу судовий збір, сплачений при поданні позову до суду, що становить 326018,35 грн.

Керуючись ст.ст. 19, 255, 256, 259-261, 263, 353-355 ЦПК України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача Публічного акціонерного товариства «Банк «Український Капітал» про закриття провадження у справі - задовольнити.

Провадження у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Український Капітал» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Концерн «Київпідземшляхбуд», про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - закрити.

Повернути Публічному акціонерному товариству «Банк «Український Капітал» (код ЄДРПОУ 22868414, місцезнаходження: м.Київ, просп.Перемоги, буд.67) судовий збір, сплачений при поданні позову до суду, що становить 326018 (триста двадцять шість тисяч вісімнадцять) грн. 35 коп., відповідно до квитанції № 230294 від 27 лютого 2018 року.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: