Ухвала суду № 82735000, 25.06.2019, Деснянський районний суд міста Києва

2-п/754/50/19

Справа № 754/4108/18

У Х В А Л А

Іменем України

25 червня 2019 року Деснянський районний суд міста Києва, в складі:

головуючого - судді - Галась І.А.,

при секретарі - Дмитрієвій А.

за участю: представника заявника (відповідача) - Дяченка І.В.

прокурора Київської місцевої прокуратури № 3 Феденяк А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про перегляд заочного рішення в цивільній справі за позовом Заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування, визнання спадщини відумерлою, витребування майна,

ВСТАНОВИВ:

20 березня 2019 року представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Дяченко І.В. звернувся до суду з заявою перегляд заочного рішення суду від 12 листопада 2018 року в цивільній справі за позовом Заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування, визнання спадщини відумерлою, витребування майна, в якій просив заочне рішення переглянути та призначити справу до розгляду в загальному порядку. Свою заяву заявник обґрунтував тим, що його довіритель - відповідач ОСОБА_2 в судові засідання не з`являвся з поважних причин, а саме з 1991 року останній за адресою реєстрації не проживає, його фактичним місцем проживання є спірна квартира. Також, заявник зазначає, що Заступник керівника Київської місцевої прокуратури № 3 не мав повноважень на представництво інтересів держави в особі Київської міської ради. Одначасно в даній заяві адвокат Дяченко І.В. просив застосувати до заявлених вимог наслідки пропуску строку позовної давності.

В судовому засідання представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Дяченко І.В. вимоги заяви підтримав в повному обсязі.

Прокурор Київської місцевої прокуратури № 3 Феденяк А.М. проти задоволення заяви заперечувала, посилаючись на її безпідставність та необґрунтованість, додатково зазначила, що вважає рішення законним та обґрунтованим.

Заочним рішення Деснянського районного суду міста Києва від 12 листопада 2018 року позовну заяву Заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування, визнання спадщини відумерлою, витребування майна було задоволено.

Відповідно до п.2 ч. 3 ст. 287 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідачу ОСОБА_2 чотири рази надіслана судова повістка відповідно до вимог ст.128-130 ЦПК України за місцем реєстрації, рекомендованим поштовим відправленням про час та місце розгляду справи.

Відзив на позовну заяву, в порядку ст. 178 ЦПК України відповідачем подано не було.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Слід звернути увагу і на те, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З урахуванням вищезазначеного, заявником (його представником) не було зазначено обставин, передбачених ст.. 288 ЦПК України, які б давали підстави для скасування заочного рішення суду.

Керуючись ст. 287, 288 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву про перегляд заочного рішення в цивільній справі № 754/4108/18 за позовом Заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування, визнання спадщини відумерлою, витребування майна залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: