Єдиний державний реєстр судових рішень ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
____________________
ПОСТАНОВА
01.03.10 Справа № 12/182
Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого-судді: Якімець Г.Г.,
суддів: Зварич О.В.,
Юрченко Я.О.,
при секретарі Горбач Ю.Б.,
за участю представників:
від позивача - не з’явився
від відповідача (скаржник) - не з’явився
Розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства «ЮРВЕРС», вих.№1 від 11.01.2010 року
на рішення господарського суду Чернівецької області від 23.12.2009 року, суддя Бутирський А.А.
у справі № 12/182
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», м.Київ в особі Чернівецької обласної дирекції «Прикарпатське регіональне управління» ВАТ «Фінанси та Кредит», м.Чернівці
до відповідача Приватного підприємства «ЮРВЕРС», м.Чернівці
про стягнення 2310953,82 грн.
в с т а н о в и в :
В ході розгляду справи у суді першої інстанції позивачем подавалась заява про зміну позовних вимог (вх.№9370 від 23.12.2009 року, арк. справи 92), згідно якої, позивач просив стягнути з відповідача 2310953,82 грн., з яких: 2069434,51 грн. –основного боргу, 196050,57 грн. –процентів, 45468,74 грн. –пені.
Рішенням господарського суду Чернівецької області від 23.12.2009 року по справі №12/182 позов ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», м.Київ в особі Чернівецької обласної дирекції «Прикарпатське регіональне управління»ВАТ «Фінанси та Кредит»задоволено, стягнено з ПП «ЮРВЕРС»на користь ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», м.Київ в особі Чернівецької обласної дирекції «Прикарпатське регіональне управління»ВАТ «Фінанси та Кредит»- 2069434,51 грн. –основного боргу, 196050,57 грн. –процентів, 45468,74 грн. –пені.
Рішення суду мотивоване тим, що заборгованість відповідача перед позивачем підтверджена матеріалами справи, підставна і підлягає до стягнення враховуючи положення ч.1 ст. 1054 ЦК України та умови кредитних договорів: №03-01-08 від 11.01.2008 року, №19-01-08 від 12.03.2008 року та №22-01-08 від 13.03.2008 року. Поряд з цим, суд беручи до уваги п.7.1 кредитних договорів та ст.ст.547, 549 ЦК України, вважає підставною нараховану позивачем до стягнення з відповідача пеню.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ПП «Юрверс»подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Чернівецької області від 23.12.2009 року по справі №12/182 скасувати, прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги частково, вказуючи на порушення судом норм матеріального права. Зокрема, вказує на те, що відповідно до умов укладених кредитних договорів, строк погашення кредиту у повному обсязі настане лише в 2013 році, а відтак, на думку апелянта, суд мав право задоволити позовні вимоги лише в частині наявної строкової заборгованості за графіком погашення кредиту, і не міг вирішити питання про стягнення грошових коштів, за зобов’язанням, строк виконання за яким не настав.
Поряд з цим, подаючи апеляційну скаргу відповідачем не сплачено державного мита у встановленому порядку та розмірі.
Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 05.02.2010 року склад судової колегії змінювався.
Представники скаржника (відповідача) та позивача в судове засідання не з’явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, що підтверджується реєстрами Львівського апеляційного господарського суду на відправлення рекомендованої кореспонденції за 28.01.2010 року та 10.02.2010 року, копії яких долучено до матеріалів справи.
Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов’язковою, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за їхньої відсутності.
Суд, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит»(в тексті договору –банк) в особі заступника директора Чернівецької обласної дирекції Філії «Прикарпатське регіональне управління»ВАТ «Фінанси та Кредит»та ПП «ЮРВЕРС»(в тексті договору –позичальник) укладено наступні договори:
- №03-01-08 від 11.01.2008 року, відповідно до умов якого, позивач надає відповідачу кредит у сумі 1025500,00 грн., а останній зобов’язується повернути отримані грошові кошти до 10.01.2013 року і сплатити за користування кредитом проценти у розмірі 17% процентів річних. Згідно із п.2.2 вказаного договору відповідач зобов'язується повернути кредит згідно Графіку погашення кредиту (додаток №1 до договору, арк. справи 16-17) з кінцевим строком повернення до 10.01.2013 року шляхом перерахування грошових коштів на позичковий рахунок.
- №19-01-08 від 12.03.2008 року, відповідно до умов якого, позивач надає відповідачу кредит у сумі 202636 грн., а останній зобов’язується повернути отримані грошові кошти до 11.03.2013 року і сплатити за користування кредитом проценти у розмірі 17% процентів річних. Згідно із п.2.2 вказаного договору відповідач зобов'язується повернути кредит згідно Графіку погашення кредиту (додаток №1 до договору, арк. справи 28) з кінцевим строком повернення до 11.03.2011 року шляхом перерахування грошових коштів на позичковий рахунок.
Додатковими угодами за №1 від 04.06.2008 року (2 угоди, арк. справи 18, 29) до вказаних вище кредитних договорів збільшено розмір процентів за користування кредитом до 20 % річних.
- №22-01-08 від 13.03.2008 року, відповідно до умов якого, позивач надає відповідачу кредит у сумі 1160200 грн., а останній зобов’язується повернути отримані грошові кошти до 12.03.2013 року і сплатити за користування кредитом проценти у розмірі 18% процентів річних. Згідно із п.2.2 вказаного договору відповідач зобов'язується повернути кредит згідно Графіку погашення кредиту (додаток №1 до договору, арк. справи 76-77) з кінцевим строком повернення до 12.03.2013 року шляхом перерахування грошових коштів на позичковий рахунок. Додатковою угодою №1 від 17.06.2008 року (арк. справи 78) до вказаного кредитного договору, збільшено розмір процентів за користування кредитом до 20 % річних.
Пунктами 3.4 зазначених вище кредитних договорів передбачено, що нарахування і сплата процентів за користування кредитними коштами здійснюється щомісяця. Відповідач сплачує проценти в термін з 26-го числа кожного місяця, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця. У зазначений термін сплачується проценти, нараховані за користування кредитними коштами з 26-го числа попереднього місяця до 25 числа поточного місяця (включно).
Відповідачем кошти в розмірі 1025500,00 грн., 202636 грн., 1160200 грн. отримано.
Проте, зобов’язання, визначені умовами кредитних договорів відповідач належним чином не виконував, суми кредиту та нараховані проценти за користування кредитними коштами не сплачував, чого також не заперечується відповідачем (апелянтом) у апеляційній скарзі.
Апелянт лише зазначає, що суд першої інстанції мав право задоволити позовні вимоги лише в частині наявної строкової заборгованості за графіком погашення кредиту, і не міг вирішити питання про стягнення грошових коштів, за зобов’язанням, строк виконання за яким не настав.
Проте, таке твердження апелянта не заслуговує на увагу, оскільки п. 6.1 кредитних договорів №03-01-08 від 11.01.2008 року, №19-01-08 від 12.03.2008 року та №22-01-08 від 13.03.2008 року передбачено, що позивач має право вимагати повернення виданих кредитних коштів і сплати процентів за весь період користування кредитом до настання терміну повернення кредиту, а відповідач зобов'язаний повернути отримані кредитні кошти і сплатити всі проценти протягом 1-го дня з моменту отримання вимоги позивача у випадку, якщо позичальник в період дії договору порушував будь-які умови Договору у тому числі: не сплатив проценти за користування кредитними коштами (підп. б п. 6.1 договорів).
В матеріалах справи наявні листи-претензії та листи вимоги, які позивач направляв відповідачу та які отримані останнім, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно із ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (глава 71 ЦК України §1 «Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
В силу ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Враховуючи наведене, вимоги позивача про стягнення з відповідача:
- 871674,97 грн. основного боргу, 61136,65 грн. процентів (до 10.01.2013 року) по кредитному договору №03-01-08 від 11.01.2008 року;
- 162917,72 грн. основного боргу, 8678,10 грн. процентів (до 11.03.2013 року) по кредитному договору №19-01-08 від 12.03.2008 року;
- 1034842,32 грн. основного боргу, 126235,82 грн. процентів (до 12.03.12.03.2013 року) по кредитному договору №22-01-08 від 13.03.2008 року.
Згідно із ч.3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із п.7.1 кредитних договорів за прострочення повернення кредитних коштів та/або сплати процентів відповідач сплачує позивачу пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення.
Таким чином, правомірною є заявлена до стягнення позивачем пеня, за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків у таких розмірах:
- 18000,85 грн. пені (15756,88 грн. пені по тілу кредиту та 2243,97 грн. пені по відсотках) за період з 09.04.2009 року по 08.10.2009 року по кредитному договору №03-01-08 від 11.01.2008 року;
- 5297,25 грн. пені (4960,76 грн. пені по тілу кредиту та 336,49 грн. пені по відсотках) за період з 09.04.2009 року по 08.10.2009 року по кредитному договору №19-01-08 від 12.03.2008 року;
- 22170,64 грн. пені (18173,08 грн. пені по тілу кредиту та 3997,56 грн. пені по відсотках) за період з 09.04.2009 року по 08.10.2009 року по кредитному договору №22-01-08 від 13.03.2008 року.
Слід зазначити, що до апеляційної скарги не долучено жодного доказу, яким би спростовувались викладені в рішенні суду обставини, доказів погашення суми боргу відповідачем не представлено, а також наявність заборгованості в апеляційній скарзі не заперечено.
При поданні апеляційної скарги на рішення по даній справі, апелянтом (відповідачем) не сплачено державного мита за подання апеляційної скарги у розмірі 6142,95 грн.
Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 26.01.2010 року та 08.02.2010 року, суд зобов’язував відповідача подати докази сплати державного мита за подання апеляційної скарги у встановленому порядку та розмірі, проте, відповідачем вимог ухвал суду не виконано, доказів сплати державного мита не подано, а тому з нього підлягає стягненню в доход державного бюджету 6142,95 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.
З огляду на наведене, доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.
Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст.ст.101,103,105 ГПК України, суд,
постановив:
Рішення господарського суду Чернівецької області від 23.12.2009 року по справі №12/182 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства «ЮРВЕРС»без задоволення.
Стягнути з Приватного підприємства «ЮРВЕРС»(м.Чернівці, вул.Головна,162/64, код ЄДРПОУ 34944948, рахунок №26003057503801 в АКБ «Таскомерцбанк»м.Києва, МФО 300164) в доход державного бюджету - 6142,95 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги Львівським апеляційним господарським судом.
На виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду місцевому господарському суду видати наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.
Судді: Зварич О.В.
Юрченко Я.О.
Судове рішення № 8273252, Львівський апеляційний господарський суд було прийнято 01.03.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 12/182. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: