Вирок № 82731525, 01.07.2019, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄДРПОУ 02893870, вул.Центральна, 13, смтЗолочів, Харківська область, 62203,

inbox@zl.hr.court.gov.ua, тел./факс (05764) 5-25-96

Справа № 622/616/19

Провадження № 1-кп/622/63/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2019 року смт Золочів

Золочівський районний суд Харківської області

в складі: головуючого судді Квітки О.О.,

при секретарі - Федоровій Н.М.,

з участю прокурора - Кришталя С.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Золочів кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220310000169 від 03.05.2019, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Золочів Золочівського району Харківської області, українець, громадянин України, з професійно-технічною освітою, неодружений, працює сторожем-механіком в ВАТ «Восток», проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,

встановив:

приблизно о 11 год. 30 хв. 03 травня 2019 року ОСОБА_1 , перебуваючи на території загального використання мешканцями будинку АДРЕСА_2 , виявив собаку на кличку «Мішаня», яка належала родині ОСОБА_2 , які проживали по сусідству. Будучи незадоволеним тим, що вказана тварина, не загрожуючи своїми діями життю та здоров`ю стороннім особам і йому особисто, без нагляду господарів перебуває на відкритій ділянці місцевості та маючи на меті бажання позбавити цю собаку життя, ОСОБА_1 пішов до свого житла, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , де з сейфу дістав належну йому мисливську рушницю ТОЗ 63 № НОМЕР_1 , зарядивши її патроном спорядженим дробом, відразу повернувся на вулицю. Відшукавши візуально вказану вище собаку, яка в цей час перебувала навпроти входу до подвір`я житлового будинку АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, перебуваючи за межами свого житла, безпідставно спрямував дуло ствола зарядженої рушниці у бік публічно-доступної, відкритої ділянки місцевості (проїзної частини, її узбіччя та входу до подвір`я сусіднього житлового будинку), де в будь-який момент могли з`явитися люди або транспортні засоби, при цьому грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, нехтуючи загально прийнятими в суспільстві нормами моралі та поведінки, а також правилами та порядком застосування вогнепальної мисливської зброї, діючи з особливою зухвалістю, здійснив один постріл по вказаній собаці, спричинивши тварині вогнепальні поранення та порушивши спокій і відпочинок мешканців поряд розташованих будинків гучністю пострілу з вогнепальної зброї. В результаті протиправних дій з боку ОСОБА_1 потерпілій ОСОБА_3 було завдано моральної шкоди у вигляді страждань.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, визнав, покаявся, повідомив, що він 03 травня 2019 року працював на своїй присадибній ділянці, почувши шум курей, він підійшов до свого сараю. Там він побачив собаку. Він кинув камінь та відігнав собаку. Через деякий час він знову почув галас птиці на подвір`ї. Він пішов до себе в квартиру, де зарядив рушницю, з якою вийшов на подвір`я. В цей час собака бігала по дорозі і він зробив постріл по ній. Потім з`ясував, що собака його сусідів. Розуміє, що постріли в населеному пункті могли причинити шкоду іншим особам.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності його позиції немає; останньому роз`яснено, що у такому випадку, він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За таких обставин, суд вважає, що винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, доведена. Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 296 КК України, оскільки він вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням вогнепальної зброї.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_1 вчинив умисний, закінчений, тяжкий злочин.

Обставиною, що пом`якшує покарання згідно із ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання згідно зі ст. 67 КК України, не встановлено.

Крім цього, при обранні обвинуваченому ОСОБА_1 міри покарання судом враховується його відношення до вчиненого, матеріали, що його характеризують.

ОСОБА_1 на обліку в лікаря-психіатра та нарколога не перебуває (а.с. 38), раніше не судимий. Відповідно до досудової доповіді ймовірність вчинення ОСОБА_1 повторного кримінального правопорушення є середньою. Небезпека може виникати періодично в залежності від посилення впливу криміногенних факторів ризику за результатами оцінки. Рівень ризику шкоди і здоров`ю є середнім. Існує ймовірність насильницьких дій, спрямованих на завдання фізичного болю у відношенні тварин. Рівень небезпеки для суспільства, у т.ч. для окремих осіб, є середнім. Оцінка виявляє окремі показники ризику небезпеки. Тобто правопорушник є потенційно небезпечним, але навряд чи стане скоювати правопорушення. При цьому варто ураховувати, що ризик зростає за умови зміни обставин. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, та його спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства. На думку органу пробації, виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, а саме: проведення консультацій та профілактичних заходів спрямованих на контроль над поведінкою та мисленням (а.с. 30-33).

Враховуючи те, що ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, вину у вчиненому злочині визнав та щиро розкаявся, раніше не судимий, згідно із доповіддю органу пробації характеризується посередньо, суд дійшов висновку, що для його перевиховання та виправлення необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі, але без реального відбування покарання, оскільки його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.

Процесуальні витрати у справі, пов`язані із залученням експертів, відповідно до ст. 124 КПК України необхідно стягнути із обвинуваченого на користь держави.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Цивільний позов не заявлявся.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік. Зобов`язати його:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта, в розмірі 13 188 (тринадцять тисяч сто вісімдесят вісім) грн.

Речові докази: 1) паперові пиж-прокладки з мисливського набою 16 калібру, 2 шт.; 2) зразки ґрунту з речовиною бурого кольору, зовні схожу на кров; 3) мисливську двоствольну рушницю ТОЗ 63, 16 калібру № НОМЕР_1, 1 шт.; 4) пусту стріляну гільзу мисливського патрону 16 калібру, 1 шт.; 5) мисливські набої 16 калібру, 8 шт.; 6) поясний патронташ зі шкірозамінника, 1 шт.; 7) дозвіл на зберігання та носіння зброї № НОМЕР_2, виданий 18.06.1998 на ім`я ОСОБА_1 , - знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Золочівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Суддя О.О. Квітка