Рішення № 82730234, 25.06.2019, Костопільський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/962/19

25 червня 2019 року м. Костопіль

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючий суддя Цвіркун О. С.

з участю секретаря Забейди А.В.

позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - ОСОБА_2 , відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні власністю шляхом виселення з будинку без надання іншого жилого приміщення

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні власністю шляхом виселення з будинку без надання іншого жилого приміщення, в якому просила суд усунути їй перешкоди в користуванні та розпорядженні її власністю, а саме житловим будинком з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 шляхом виселення з вказаного будинку з надвірними будівлями без надання іншого житлового приміщення відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що вона є власником житлового бужинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі витягу про державну реєстрацію прав від 14.12.2010 року серії ССУ №368764, який виданий КП «Рівненске обласне бюро технічної інвентаризиції». Право власності набуто на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 18.11.2010 року, яке видане приватним нотаріусом Костопільського районного нотаріального округу Рівненської області Дідовець А.Г. та зареєстровано в реєстрі під № 3486. Згідно з свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 18.11.2010 року у власність ОСОБА_1 перейшла частина будинку: жилі кімнати 1-1 та 1-5, жилою площею 26 кв.м., коридор 1-3, кухна 1-2, коридор 1-1, загальною площею 45,4 кв.м., а2 – ганок, що становить 60/100 частину домоволодіння. Позивач зазначає, що на цей час, житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_3 складається з двох частин (квартир). Позивачка є власником та проживає із сім`єю в квартирі 1, власником іншої частини будинку (кв. 2) є ОСОБА_4 . Згідно довідки № 1325 від 27.03.2019 року, яка видана КП «Костопільське будинкоуправління» за адресою: АДРЕСА_4 , м АДРЕСА_2 , АДРЕСА_5 , зареєстровані та проживають: ОСОБА_1 , її син – ОСОБА_5 , співмешканець ОСОБА_3 , невістка – ОСОБА_6 , внучка – ОСОБА_7 , 2018 р.н. Позивачка вказує, що з відповідачем вона довгий час проживала у цивільному шлюбі у її будинку, проте упродовж останніх років їх спільне життя почало погіршуватися, відповідач систематично порушує правила співжиття, влаштовує скандали, бійки з власницею будинку та з членами її сім`ї, чинить насильство в сім`ї.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 321, 391, 405 ЦК України, ст. 109, 116, 157 ЖК України просить суд задоволити її позовні вимоги.

Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задоволити з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення сторін, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, прийшов до переконання, що позов підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі витягу про державну реєстрацію прав від 14.12.2010 року серії ССУ №368764, який виданий КП «Рівненске обласне бюро технічної інвентаризиції» є власником 60/100 частки житлового будинку з надвірними будівлями, що за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с. 8).

Право власності набуто на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 18.11.2010 року, яке видане приватним нотаріусом Костопільського районного нотаріального округу Рівненської області Дідовець А.Г. та зареєстровано в реєстрі під № 3486.

В судовому засіданні було встановлено, що на цей час, житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_3 складається з двох частин (квартир). Позивачка ОСОБА_1 є власником та проживає із сім`єю в квартирі 1, власником іншої частини будинку (кв. 2) є ОСОБА_4 .

Встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані та проживають: ОСОБА_1 , її син – ОСОБА_5 , співмешканець ОСОБА_3 , невістка – ОСОБА_6 , внучка – ОСОБА_7 , 2018 р.н., що підтверджується довідкою № 1325 від 27.03.2019 року, яка видана КП «Костопільське будинкоуправління» (а.с.16).

В судовому засіданні було встановлено, що позивач і відповідач довгий час проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, у будинку який належить позивачці.

Позивачка у своєму позові просить суд усунути їй перешкоди в користуванні та розпорядженні її власністю, а саме житловим будинком з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 шляхом виселення з вказаного будинку з надвірними будівлями без надання іншого житлового приміщення відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки останній систематично порушує правила співжиття, влаштовує скандали, бійки з власницею будинку та з членами її сім`ї, чинить насильство в сім`ї.

Статтею 47 Конституції України закріплено, що ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Вказаний конституційний принцип закріплений також в статті 9 ЖК України.

У відповідність до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності будинок (будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.

Зі змісту ч. 1 ст. 383 ЦК України вбачається, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб.

Згідно ч. 2 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

У відповідності до ч.1 ст. 405 ЦК України та ст. 156 ЖК України члени сім`ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Згідно зі ст. 157 ЖК України членів сім`ї власника житлового будинку (квартири) може бути виселено у випадках, передбачених ч.1 ст. 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 116 ЖК України, якщо наймач, члени його сім`ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять не можливим для інших проживання з ним в одній квартирі, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.17 постанови від 12 квітня 1985 року №2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» при вирішенні справ про виселення на підставі ст.116 ЖК осіб, які систематично порушують правила співжиття і роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі або будинку, слід виходити з того, що при триваючій антигромадській поведінці виселення винного може статися і при повторному порушенні, якщо раніше вжиті заходи попередження або громадського впливу не дали позитивних результатів. Маються на увазі, зокрема, заходи попередження, що застосовуються судами, прокурорами, органами внутрішніх справ, адміністративними комісіями виконкомів, а також заходи громадського впливу, вжиті на зборах жильців будинку чи членів ЖБК, трудових колективів й іншими громадськими організаціями за місцем роботи або проживання відповідача (незалежно від прямих вказівок з приводу можливого виселення).

Беручи до уваги офіційний характер заходів запобігання та громадського впливу, які мають передувати виселенню наймача, або членів його сім`ї на підставі ст.116 ЖК України без надання іншого жилого приміщення, і відповідно до вимог цивільно-процесуального законодавства про допустимість засобів доказування факт застосування заходів запобігання та громадського впливу має підтверджуватися письмовими доказами.

На підтвердження того, що ОСОБА_3 порушує правила співжиття і робить неможливим для інших проживанням з ним в одній квартирі позивачем було надано суду постанови про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.1 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, а саме вчинення домашнього насильства в сім`ї (а.с. 31-34).

Окрім того, з інформації, яка міститься в листі Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області № 3189/111/01-2019 від 28.03.2019 вбачається, що упродовж 2012-2019 років від позивачки до відділу поліції надійшло п`ять заяв та повідомлень щодо неправомірної поведінки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказані повідомлення були зареєстровані в Журналі Єдиного обліку відділу за № 5112 від 13.10.2017 року, 5845 від 25.11.2017 року, 2813 від 16.06.2018 року, 3948 від 13.08.2018 року та 1421 від 25.03.2019 року (а.с.17).

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем наведено переконливі доводи на обґрунтування обставин, які б стали підставою для виселення відповідача із належного позивачці будинку.

Окрім того, на підставі ст.141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені судові витрати по справі.

На підставі викладеного та керуючись ст. 45 Конституції України, ст. 9, 116, 150, 156, 157 ЖК України, ст.. 319, 383, 405 ЦК України, ст. 81, 141, 247, 258, 264-265, 268, 273 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні власністю шляхом виселення з будинку без надання іншого жилого приміщення - задоволити.

Усунути ОСОБА_1 перешкоди в користуванні та розпорядженні власністю, а саме житловим будинком з надірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 шляхом виселення з вказаного будинку з надвірними будівлями без надання іншого житлового приміщення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати на оплату судового збору в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , АДРЕСА_5 ., паспорт серії НОМЕР_2 виданий 28.01.2002 року Костопільським РВ УМВС України в Рівненській обасті.

Повний текст рішення складено 01.07.2019 року.

СуддяО. С. Цвіркун