Рішення № 8272919, 09.03.2010, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

№ 2- 119/10

Р І Ш Е Н Н Я

( ВСТУПНА ОСОБА_1 ЧАСТИНИ )

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«09» березня 2010 року Іллічівський районний суд м.Маріуполя під головуванням судді Гімон М.М. при секретарі Чудіній Н.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Багатопрофільне підприємство „Азовмашпром” про стягнення зарплатні, середньої зарплатні за час затримки виплати належних при звільненні сум, вихідної допомоги та моральної шкоди ,-

Керуючись ст. 10, 60, 61, 212, 213, 215 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Багатопрофільне підприємство „Азовмашпром” про стягнення зарплатні, середньої зарплатні за час затримки виплати належних при звільненні сум, вихідної допомоги та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю „Багатопрофільне підприємство „Азовмашпром” ( м.Маріуполь, вул..Монтажна 5, ОКПО 13509917) на користь ОСОБА_2 заробітну платню в сумі 10166,49 грн., індексацію грошових доходів 726,29 грн., середню зарплатню за час затримки виплати належних при звільненні сум в розмірі 8718,84 грн. та моральну шкоду в сумі 700 грн.

У задоволенні позову в частині решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю „Багатопрофільне підприємство „Азовмашпром” на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 120 грн. та судовий збір в сумі 204,62 грн.

На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя. Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подано потягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга повинна бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання такої заяви.

З повним текстом рішення, яке буде виготовлено 13.03.2010 р., можливо ознайомитися в канцелярії Іллічівського райсуду м.Маріуполя.

Суддя:

№ 2- 119/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«09» березня 2010 року Іллічівський районний суд м.Маріуполя під головуванням судді Гімон М.М. при секретарі Чудіній Н.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Багатопрофільне підприємство „Азовмашпром” про стягнення зарплатні, середньої зарплатні за час затримки виплати належних при звільненні сум, вихідної допомоги та моральної шкоди ,-

В С Т А Н О В И В :

У січні 2010 року позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою, зазначивши, що працював з 20.11.2008 р. по 16.11.2009 р. в ТОВ «БП «Азовмашпром» на посаді фрезерувальника. З квітня по листопад 2009 року йому не регулярно та не в повному обсязі виплачувалась зарплатня, а у день його звільнення з ним не був проведений повний розрахунок, заборгованість по зарплатні становила 10366,49 грн. Ця сума заборгованості підлягає індексації через знецінення, а сума індексації складає 726,29 грн. Оскільки розрахунок з ним не проведений до теперішнього часу, просив на підставі ст. 117 КЗпП України стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки виплати зарплатні виходячи із середньоденної зарплатні 111,78 грн. Крім того, на підставі ст.44 КЗпП України, просив стягнути вихідну допомогу в розмірі тримісячного середнього заробітку, оскільки його звільнення фактично відбулось через порушення відповідачем трудового законодавства, а саме порушення колективного договору, невиплата зарплатні і т.і. Також просив стягнути моральну шкоду, завдану у зв’язку з несвоєчасною виплатою зарплатні в сумі 1000 грн.

В судовому засіданні позивач позов підтримав та пояснив, що йому відповідач тиждень тому сплатив 200 грн. із заборгованості по зарплатні, а в іншій сумі його вимоги не змінилися. Він наполягав, що його звільнення відбулось саме через порушення відповідачем трудового законодавства, але заяву про звільнення із такою підставою у нього не прийняли, тому він написав заяву про звільнення за власним бажанням, оскільки знайшов іншу роботу і повинен був приступати до неї. Заборгованість по зарплатні відповідач не оспорює, її індексація передбачена законом, тому просив стягнути заборгованість і індексацію, а також середню зарплатню за час затримки виходячи з середньоденної зарплатні, яку в довідці визначив сам відповідач. Моральну шкоду позивач обґрунтував стражданнями від порушення його прав на оплату праці, втратою життєвих зв’язків та додавання додаткових зусиль для організації життя.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав частково, пояснивши, що дійсно відповідач має заборгованість перед позивачем по зарплатні, яка на день його звільнення складала 10366,49 грн., але 26.02.10 р. йому було перераховано 200 грн. Визнав позов в частині заборгованості по зарплатні і її індексації, але, не оспорюючи правильності розрахунку середньоденної зарплатні, представник відповідача вважав вимоги про її стягнення за час затримки розрахунку необґрунтованими, оскільки позивач через декілька днів знайшов нову роботу і отримував там зарплатню. В частині вихідної допомоги вимоги також вважав необґрунтованими, оскільки позивач звільнився за власним бажанням, а не через порушення трудового законодавства. Також недоведеним вважав і завдання, і розмір моральної шкоди, яка ні чим не підтверджується.

Суд, вислухавши позивача й представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем з 20.11.08 р. по 16.11.09 р. і звільнився на підставі ст. 38 КЗпП України, що підтверджено копією трудової книжки.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути звільнені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимог про розрахунок.

Як вбачається із довідки відповідача, зміст якої не оспорюється сторонами в судовому засіданні, несплачена при звільненні позивача зарплатня становить 10366,49 грн., з яких до винесення судового рішення сплачено 200 грн.

Не оспорюється і визнаний представником відповідача розрахунок індексації неотриманої зарплатні в сумі 726,29 грн., тому вона підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Середньоденний заробіток позивача, виходячи з наданої відповідачем довідки, становить 111,78 грн., а оскільки на день винесення судом рішення з моменту звільнення позивача у нього повинно було бути 78 робочих днів, то стягненню підлягає середня зарплатня в сумі (78 х 111,78) 8718,84 грн.

У частині стягнення моральної шкоди, суд вважає позовні вимоги позивача частково обґрунтованими, оскільки неправомірними діями відповідача з несвоєчасної сплати позивачу зарплатні і сум, які належали йому при звільненні, йому була заподіяна моральна шкода, пов'язана з моральними стражданнями й переживаннями, оскільки це вплинуло на його життєвий уклад, він нервував з цього приводу, вживав додаткових зусиль для організації свого життя. Однак з урахуванням ступеня провини відповідача, характеру заподіяних страждань і переживань, розміру заборгованості, суд вважає достатньої суму в розмірі 700грн.

В той же час вимоги позивача щодо стягнення вихідної допомоги на підставі ст.44 КЗпП України, суд вважає необґрунтованими, оскільки згідно запису в трудовій книжці звільнення відбулося за власним бажанням позивача на підставі ст. 38 КЗпП України.

Беручи до уваги, що при подачі заяви позивач був звільнений від сплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, і його вимоги задоволені, то судовий збір в розмірі 204,62 грн. та ці витрати в сумі 120 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. 10, 60, 61, 212, 213, 215 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Багатопрофільне підприємство „Азовмашпром” про стягнення зарплатні, середньої зарплатні за час затримки виплати належних при звільненні сум, вихідної допомоги та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю „Багатопрофільне підприємство „Азовмашпром” ( м.Маріуполь, вул..Монтажна 5, ОКПО 13509917) на користь ОСОБА_2 заробітну платню в сумі 10166,49 грн., індексацію грошових доходів 726,29 грн., середню зарплатню за час затримки виплати належних при звільненні сум в розмірі 8718,84 грн. та моральну шкоду в сумі 700 грн.

У задоволенні позову в частині решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю „Багатопрофільне підприємство „Азовмашпром” на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 120 грн. та судовий збір в сумі 204,62 грн.

На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя. Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подано потягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга повинна бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання такої заяви.

З повним текстом рішення, яке буде виготовлено 13.03.2010 р., можливо ознайомитися в канцелярії Іллічівського райсуду м.Маріуполя.

Суддя: