Рішення № 82727677, 11.06.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 11.06.2019

Справа № 320/383/19

Провадження № 2/320/1367/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«11» червня 2019 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Бахаєва І.М.

при секретарі - Фурсовій Л.І.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ігнатова Є.Є.,

відповідача: ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Медвідь Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якої на підставі доручення про надання безоплатної вторинної правової допомоги від 08 січня 2019 року № ММЦ-13 діє - адвокат Ігнатов Євген Євгенович, звернулась до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідача на її користь додаткові витрати на утримання малолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 100 гривень, щомісячно, починаючи стягувати з дня подання позовної заяви до суду і до повноліття дитини.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, 23 січня 2009 року вона уклала шлюб з відповідачем, який зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Мелітополю Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області, актовий запис № 48. У даному шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народилась донька ОСОБА_3 . Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 квітня 2012 року, шлюб між сторонами припинено. Після розірвання шлюбу і по теперішній час донька мешкає з позивачем. У зв`язку з тим, що в добровільному порядку відповідач не надавав кошти на утримання доньки, рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 квітня 2012 року з нього були стягнуті аліментів на користь позивача на утримання доньки в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідно віку, щомісячно, починаючи з 22 березня 2022 року і до повноліття доньки. Зазначає, що тривалий час їхня спільна донька хворіє на хронічну хворобу, а саме: дисплазія з`єднувальні тканини функціональної дифузна кардеопатія нетоксичний зоб 1-го ступеня, еутеріоз хронічний цистит 2-х стороння урітаріцеле полівалентна харчова алергія функціональний запор, долихосигма. З огляду на стан здоров`я доньки, позивач зазначає, що вона потребує постійного лікування і специфічного догляду, та відповідно, значних матеріальних витрат. З моменту визначення розміру аліментів, а саме з 2012 року змінились матеріальні умови проживання сім`ї позивача, а також значно зросли витрати на утримання дитини у зв`язку із збільшенням її віку та стану здоров`я. В зв`язку з загальними потребами доньки, позивач змушена здійснювати за нею постійний догляд і тому не має можливості працевлаштовуватися. Крім того, просить суду врахувати, що у зв`язку з інфляційними процесами, які відбулися в нашій державі протягом останніх років, значно подорожчали ліки, продукти харчування, одяг, взуття тощо, та в свою чергу призвели до того, що матеріальний стан позивача змінився, тобто зменшився. Відповідач добровільно надавати кошти на утримання дитини відмовляється, витрачає гроші на свої потреби, станом здоров`я та інтересами дитини не цікавиться. З огляду на це, додаткові витрати на лікування доньки позивач несе самостійно, через що перебуває у скрутному матеріальному становищі, а тому вищевикладені обставини стали підставою для звернення з даним позовом до суду.

Позивач та її представник - адвокат Ігнатов Є.Є. у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, на їх задоволенні наполягали.

Відповідач та його представник - адвокат Медвідь Є.М. у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, заперечували проти їх задоволення, наполягали на залишенні позову без задоволення.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України здійснюється фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, заслухавши думку учасників справи, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясування обставин справи, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому у цим Кодексом, звернутися до суду за захистом свої порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 76 цього Кодексу доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових та електронних доказів, висновків експертів та показаннями свідків.

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

23 січня 2009 року між позивачем та відповідачем був укладений шлюб, який зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Мелітополю Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області, актовий запис № 48./а.с.5/

У даному шлюбі у сторін ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась донька - ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ./а.с.6/

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 квітня 2012 року, шлюб між сторонами розірвано, що підтверджується записом у паспорті позивача./а.с.3/

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 квітня 2012 року з відповідача стягуються аліменти на користь позивача на утримання доньки - ОСОБА_3 , в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідно віку, щомісячно, починаючи з 22 березня 2022 року і до повноліття доньки. На підставі вказаного судового рішення 13 квітня 2012 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області був виданий виконавчий лист № 815/4232/2012,Ю який на даний час перебуває на примусовому виконання у Мелітопольському міськрайонному ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області./а.с.10, 27/

На теперішній час дитина - ОСОБА_3 проживає разом зі своє матір`ю - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , та перебуває на її утриманні, що підтверджується довідкою старшої по будинку ОСОБА_4 /а.с.7/

Положеннями ст. 150 СК України передбачено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХII), держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей.

Статтею 180 СК України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

У відповідності до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі ст. 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину у разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватись наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Отже, виходячи з аналізу статті 185 СК України додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема у зв`язку з хронічною хворобою дитини, лікуванням, каліцтвом тощо. Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

У постанові від 13 вересня 2017 року у справі № 6-1489цс17 Верховний Суд України зробив правовий висновок, згідно якого СК України виходить з принципу рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону брати участь у додаткових витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина. При визначенні розміру стягнення з одного з батьків суд відносить частину витрат на іншого. Визначення особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку.

Отже, вирішуючи даний спір, суд враховує, що дотримуючись рівноваги між інтересами дитини та інтересами батьків, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (Рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року по справі «Хант проти України»).

Так, до особливих обставин, які викликають необхідність додаткових витрат на дитину закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей, страждає на тяжку хворобу тощо. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Такі особливі обставини будуть індивідуальними у кожному конкретному випадку.

Додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини.

В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

У пунктах 18, 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3 зазначено, що до передбаченої ст. 185 СК України участі в додаткових витратах на утримання дитини можуть залучатися батьки, а додаткові витрати це такі, які викликані особливими обставинами: розвитком здібностей дітей, хворобою, каліцтвом тощо.

Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо). При стягнення коштів на додаткові витрати, які повинні бути понесені у майбутньому, суду необхідно надати розрахунок або обґрунтування необхідності майбутніх витрат.

Так, позивачем надані медичні документи, що підтверджують наявність у дитини ОСОБА_3 хронічних захворювань, а саме: дисплазія з`єднувальної тканини, функціональна кардіопатія, дифузний нетоксичний зоб 1-го ступеня, еутеріоз, хронічний цистит 2-х сторонньої урітаріцели, полівалентна харчова алергія, функціональний запор, долихосигма, та містять рекомендації лікарів./а.с.8,9,32,38,39/

Крім того, позивачем також надані квитанції на придбання рекомендованих ліків, квитанції про оплату медичних послуг та аналізів./а.с.8,9,11,32-35,38-49/

Однак суд, кредитно ставиться до наданих позивачем квитанцій на придбання рекомендованих ліків, у зв`язку з тим, що зі змісту останніх не можливо встановити та підтвердити той факт, що ліки були придбані саме для дитини ОСОБА_3 .

Таким чином, з огляду на викладене та враховуючи стан здоров`я дитини ОСОБА_3 , суд вважає, що позивачем надано достатньо доказів, які підтверджують, що дитина потребує постійного лікування і специфічного догляду, та відповідно, значних матеріальних витрат.

Крім того, відповідачем надано копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого повторно 22 березня 2019 року, зі змісту якого вбачається, що відповідач є також батьком - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а матір`ю є - ОСОБА_6 ./а.с.26/

Крім того, надано довідку завіреної мешканцями будинку АДРЕСА_2 , та головою квартального комітету № 71 Мелітопольської міськради народних депутатів, з якої вбачається, що ОСОБА_6 проживає спільно з відповідачем, як повноцінна сім`я з 2018 року по теперішній час за адресою: АДРЕСА_3 ./а.с.25/.

Також, суду надані медичні документи, що підтверджують факт, що малолітня дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , також хворіє та потребує певних матеріальних витрат на лікування.

Статтею 141 СК України визначено, що мати та батько мають рівні права та обов`язки по відношенню до дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до правової позиції, висловленої в ухвалі Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 16 грудня 2009 року № 6-20478св09, участь у додаткових витратах на дитину є не правом, а обов`язком батька (матері) незалежно від сплати ним (нею) аліментів і закон не передбачає можливості повного звільнення особи від участі в таких витратах, а обставини, що мають істотне значення, враховуються лише при визначенні судом розміру участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору.

У даному випадку, враховуючи що ОСОБА_2 є здоровою, працездатною особою, суд вважає, що відповідач ОСОБА_2 , як батько неповнолітньої ОСОБА_3 , повинен оплачувати частину додаткових витрат, що викликані особливими обставинами, а саме хронічним захворюваннями дитини.

Однак, системно аналізуючи норми матеріального права та надані сторонами докази, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, з урахуванням положень Сімейного кодексу України, враховуючи фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що у якості додаткових витрат на утриманні дитини, які будуть понесені в майбутньому, достатньою буде сума у розмірі 800 гривень, щомісячно.

На підставі вищевикладеного, керуючись Конституцією України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», Законом України «Про охорону дитинства», Конвенцією ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХII), ст.ст. 150, 180, 185 СК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-82, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 272, 351-355 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 800 (вісімсот) грн. щомісяця починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття, тобто ІНФОРМАЦІЯ_5 .

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивні частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повні відомості учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянка України, уродженка м. Мелітополь Запорізької області, РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянин України, уродженець м. Мелітополь Запорізької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 .

Повний текст рішення складено 18 червня 2019 року.

СУДДЯ: І.М. БАХАЄВ