Ухвала суду № 82727652, 29.06.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 29.06.2019

Справа № 320/ 5082 /19

1-кс/320/ 3480 /19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2019 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

слідчого судді – Юрлагіної Т.В.

за участю секретаря – Макаренко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції Бардашевського Юрія Володимировича у кримінальному провадженні № 12019080140001796, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.06.2019 року, погодженого першим заступником керівника Мелітопольської місцевої прокуратури Шрамко А.В. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Запоріжжя, Запорізької області, громадянину України, неодруженого, не працюючого, без середньої освіти, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , зі слів раніше засудженого тричі до умовного терміну покарання, в 2010 році Запорізьким районним судом Запорізької області за сукупністю злочинів до 5 років одного місяця позбавлення волі, звільнився 29.02.2016 року,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.186 КК України,

за участю прокурора – Гончара Д.С.,

підозрюваного – ОСОБА_1 ,

захисника підозрюваного - адвоката Анашкіної С.В.,

слідчого – Бардашевського Ю.В.,

В С Т А Н О В И В :

29 червня 2019 року до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання старшого слідчого СВ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції Бардашевського Юрія Володимировича у кримінальному провадженні №12019080140001796, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.06.2019 року, погодженого першим заступником керівника Мелітопольської місцевої прокуратури Шрамко А.В. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1

Клопотання обґрунтовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 28.06.2019 року, приблизно о 04 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів та за попередньою змовою групою осіб, спільно з невстановленою в ході досудового розслідування особою, прибули до перукарні під назвою “Альонка”, яка розташована за адресою: Запорізька область, місто Мелітополь, вулиця Г. України, 47-А. В подальшому ОСОБА_1 , спільно з невстановленою в ході досудового розслідування особою, з метою проникнення до приміщення вищевказаної перукарні почали демонтувати одне із вікон будівлі, внаслідок чого їхні дії були помічені гр. ОСОБА_2 , яка у свою чергу зробила їм зауваження. В подальшому ОСОБА_1 , спільно з невстановленою в ході досудового розслідування особою, ігноруючи вимоги свідки ОСОБА_2 припинити свої злочинні дії, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, шляхом розбиття вікна, проникли до приміщення перукарні під назвою “Альонка”, де з метою подальшого викрадення майна, перенесли з приміщення перукарні до вікна нажене ОСОБА_3 майно, а саме, електричний прибор для сушіння волос марки “Coifin” моделі “EV-1” в корпусі чорного кольору, вартістю 1500 гривень 00 копійок, прилад для виправлення волос марки “Saturn” моделі ST – HC 7361 в корпусі чорного та фіолетового кольорів, вартістю 500 гривень 00 копійок, та восковий депілятор марки “B.S.”, моделі WH105S, в корпусі білого кольору, вартістю 1500 гривень 00 копійок, тим самим підготував вказане майно для подальшого викрадення, але з причин, що не залежали від його волі, не виконали усі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки були затримані працівниками поліції на місці вчинення злочину.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 , спільно з невстановленою в ході досудового розслідування особою могли завдати потерпілій ОСОБА_3 майновий збиток на загальну суму 3500 гривень 00 копійок.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у незакінченому замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з проникненням у приміщення, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.186 КК України.

Вказане правопорушення 28 червня 2019 року внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019080140001796 за ознаками кримінального правопорушення (злочину)? передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.186 КК України.

28 червня 2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні незакінченого замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з проникненням у приміщення, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.186 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено достатньо підстав вважати, що до інкримінованого кримінального правопорушення причетний ОСОБА_1 , дані обставини підтверджуються даними із протоколу огляду місця події від 28.06.2019 року; протоколу допиту свідка ОСОБА_4 , від 28.06.2019 року; протоколу допиту свідка ОСОБА_2 від 28.06.2019 року; протоколу допиту свідка ОСОБА_5 , від 28.06.2019 року; рапорту сержанта поліції Мелітопольського відділу поліції Березюка А.А. від 28.06.2019 року; протоколом затримання ОСОБА_1 у порядку ст. 208 КПК України від 28.06.2019 року,

Враховуючи те, що ОСОБА_1 не працює, постійного джерела прибутку не має, за місцем реєстрації не проживає, проживає в м. Мелітополі в орендованій квартирі 3 місяці, обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.186 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років, має не зняту на не погашену судимість, чинив опір при затриманні, з метою ухилення від кримінального покарання може переховувався від органів досудового розслідування та суду, тому, на думку слідчого і прокурора, є достатні підстави вважати, що він буде і надалі з метою ухилення від кримінального покарання переховуватися від органів досудового розслідування та суду, чим буде перешкоджати кримінальному провадженню, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вказане свідчить про неможливість запобігання встановленим ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, при застосуванні до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою та не забезпечать його належної процесуальної поведінки.

При обранні запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання або домашнього арешту підозрюваний зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи те, що за місцем реєстрації він не проживає, офіційного місця роботи не має, в м. Мелітополі не має міцних соціальних зв`язків та власного житла, є ризик того, що він буде переховується від органів досудового розслідування.

Особи, які заслуговують на довіру та поручаться за виконання підозрюваним обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, відсутні, що унеможливлює застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки.

Відсутність постійного джерела доходу унеможливлює обрання щодо запобіжного заходу у вигляді застави.

Враховуючи те, що, підозрюваний з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності переховувався від органів досудового розслідування, що свідчить про неможливість запобігання встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, застосування до ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні підтримав зазначене клопотання у повному обсязі, та додав, що запобігти зазначеним ризикам, при застосуванні інших більш м`яких запобіжних заходів неможливо. З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження вважає доцільним застосувати вищевказаний запобіжний захід.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні визнав свою причетність до скоєного, зазначив що повертався з товаришем з нічного клубу і він йому запропонував заробити, потів вони разом проникли до приміщення перукарні, крик жінки їх не зупинив, оскільки були під дією алкоголю та в той час їм було байдуже. Заперечує щодо обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Захисник підозрюваного – адвокат Анашкіна С.В. у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечувала, просила обрати підзахисному більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою.

Вислухавши думку учасників процесу, перевіривши матеріали клопотання, керуючись принципом правової визначеності, відповідно до положень ст.ст.183, 331 КПК України, суд приходить до наступного висновку.

На стадії досудового розслідування відповідно до ст. 194 КПК України під час вирішення питання застосування запобіжного заходу або продовження строку його дії має бути встановлена наявність трьох складових - чи є обґрунтованою підозра; чи наявні достатні підстави вважати, що існує хоча б один з передбачених ст. 177 КПК України ризиків, на які вказує прокурор; чи може запобігти існуючим ризикам застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.

Отже, до завершення судового розгляду оцінка доведеності винуватості особи є передчасною, тому неможлива.

Таким чином, підлягає встановленню існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного та можливість запобігання ризикам у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Частиною 5 ст. 9 КПК визначено, що кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Прецедентне право Європейської конвенції з прав людини сформулювало підстави, за наявності яких допускається безперервне тримання особи під вартою.

До цих підстав віднесені: наявність ризику, що підозрюваний не з`явиться до суду; вчинить дії, які перешкоджають правосуддю; скоїть інше кримінальне правопорушення; стане причиною громадських заворушень (Tiron v. Romania, § 37; Smirnova v. Russia, § 59; Piruzyan v. Armenia, § 94).

Ризик переховування обвинуваченого від суду, крім суворості покарання, має оцінюватись також з врахуванням низки інших релевантних факторів, які можуть або підтвердити цей ризик, або продемонструвати, що він наскільки незначний, що не виправдовує попереднє ув`язнення особи. (Panchenko v. Russia, § 106).

Вказаний ризик підлягає врахуванню у світлі таких чинників, як характер людини, його моральні принципи, місце мешкання, робота, сімейні зв`язки та будь-які інші зв`язки з країною, у якій ведеться її переслідування. (Becciev v. Moldova, § 58).

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Clooth v. Belgium» серйозність звинувачень може примусити судові органи помістити обвинуваченого під варту з метою попередження спроб подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб цей ризик був очевидним, а захід таким, що відповідає обставинам справи, зокрема, минулому та особі обвинуваченого.

Вказані підстави враховані у національному законодавстві.

Зокрема, згідно зі ст. 178 КПК України, суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов`язаний врахувати ризики неправомірної процесуальної поведінки, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого, наявність у нього родини та утриманців, його репутацію тощо.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, суд відмічає, що ризиком не можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку обвинувачений, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Надаючи оцінку можливості ОСОБА_1 переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що обвинувачений з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.

На користь реального існування вказаного ризику слід віднести ті обставини, що він обвинувачується у вчиненні умисного корисливого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років, під час затримання чинив опір, з його слів має не зняту та не погашену судимість за умисний корисливий злочин, за адресою реєстрації не проживає, в мю. Мелітополі проживає не тривалий проміжок часу, відсутні міцні соціальні зв`язки.

Співставлення негативних для обвинуваченого наслідків переховування у виді його покарання у невизначеному майбутньому, тобто після його можливого затримання, із засудженням до покарання у разі доведення прокурором його винуватості у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.

Таким чином, за результатами встановлених у судовому засіданні обставин, з урахуванням доводів сторін кримінального провадження, суд дійшов переконання про доведеність чинників, які передбачені ч. 1 ст. 194 КПК.

Як слідує з наданих суду матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.186 КК України.

Враховуючи, що підозрюваний, має не погашену судимість за корисний злочин, офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходів, є особою без міцних соціальних зв`язків, є достатні підстави вважати, що він з метою уникнення відповідальності та покарання за вчинений злочин може безперешкодно залишити місце свого проживання та переховуватися від органів досудового слідства та суду, продовжити вчинювати інші кримінальні правопорушення, тим самим перешкоджати кримінальному провадженню, що свідчить про наявність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає, що запобігти вказаним ризикам неможливо при застосуванні до нього запобіжного заходу, більш м`якого, ніж тримання під вартою.

Згідно п. 60 Рішення Європейського Суду з прав людини від 24.07.2003 р. у справі “Смирнов проти Росії” (заяви № 46133/99 і 48183/99) одна тільки тяжкість ризику ухилення обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового вироку, це слід робити з урахуванням ряду інших відповідних фактів, які можуть або підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначній мірі, яка не може служити підставою для запобіжного ув`язнення. У цьому контексті може враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він відчуває судове переслідування.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, доводи учасників, суд прийшов до висновку, що всі зазначені обставини в сукупності свідчать про те, що єдиним запобіжним заходом, адекватним особі підозрюваного, здатним забезпечити його належну поведінку та запобігти встановленим ризикам, є тримання під вартою.

За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи матеріальне становище обвинуваченого, тяжкість правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, а також те, що він офіційно не працює, вважаю за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на обвинуваченого такі обов`язки: прибувати до прокурора Мелітопольської місцевої прокуратури, Мелітопольського міськрайонного суду із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; докласти зусиль до пошуку роботи.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 309, 492 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції Бардашевського Юрія Володимировича у кримінальному провадженні №12019080140001796, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.06.2019 року, погодженого першим заступником керівника Мелітопольської місцевої прокуратури Шрамко А.В. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту затримання, тобто з 28 червня 2019 року з 04 години 20 хвилин до 27 серпня 2019 року до 04 години 20 хвилин включно. Визначити строк дії ухвали слідчого судді тривалістю до 27 серпня 2019 року до 04 години 20 хвилин включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 115260 (сто п`ятнадцять тисяч двісті шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок ТУ ДСА України в Запорізькій області: № рахунку 37319085001205, Державна казначейська служба України, м. Київ, Код ЄДРПОУ 26316700, Код МФО 820172, призначення платежу обов`язково зазначати інформацію про постанову судді або ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, номер справи, ПІБ підозрюваного.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки: прибувати до прокурора Мелітопольської місцевої прокуратури, Мелітопольського міськрайонного суду із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; докласти зусиль до пошуку роботи; здати на зберігання паспорт громадянина України, а також паспорт громадянина України, що дає право для в`їзду та виїзду з території України до УДМС ВП Мелітопольського ГУНМ України в Запорізькій області.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на строк 2 місяці.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_1 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження та начальнику Запорізького СІЗО для виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали оголошений 01 липня 2019 о 08 годині 30 хвилин.

Слідчий суддя Т.В.Юрлагіна