Ухвала суду № 82726619, 26.06.2019, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

243/13031/19

1-кс/243/2143/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2019 року м. Слов'янськ

Слідчий суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області Старовецький В.І.

за участю:

секретаря судового засідання Каліух К.М.

прокурора Мироненко С.П.

підозрюваного ОСОБА_1

захисника адвоката Братишевської Я.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів в залі суду № 17 Слов'янського міськрайонного суду Донецької області клопотання слідчого СВ Слов`янського ВП ГУНП в Донецькій області лейтенанта поліції Радченко Д.Д, за матеріалами досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018050510002695 від 27.12.2018, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 185КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Слов`янськ Донецької області, українця, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; раніше судимого,-

підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Слов`янського міськрайонного суду Донецької області звернувся слідчий СВ Слов`янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області лейтенант поліції Радченко Д.Д. з клопотанням погодженим прокурором Слов`янської місцевої прокуратури про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносноОСОБА_1 .

Із змісту поданого до слідчого судді клопотання видно, що 26.12.2018 року в нічну пору доби (точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим) ОСОБА_1 разом зі своїм знайомим ОСОБА_2 , проходили поряд з територією будівлі АДРЕСА_2 , де у них виник протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна з вищевказаної території будівлі, а саме майна, яке належить ОСОБА_3

Здійснюючи свій протиправний умисел в той же день в нічну пору доби (точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим) ОСОБА_1 діючи умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб, спільно та узгоджено з ОСОБА_2 , з корисливих мотивів, розуміючи протиправний характер своїх дій, перелізли через паркан території домоволодіння

АДРЕСА_2 , тим самим проникли на територію вказаної будівлі, де переслідуючи мету наживи і незаконного збагачення, скориставшись тим, що навколо немає сторонніх осіб, які могли б запобігти довести їх протиправні дії до кінця, шляхом пошкодження та демонтажу металевої решітки і вікна проникли до приміщення будівлі, тобто до бібліотеки за вказаною адресою, звідки викрали майно, яке належить ОСОБА_3 , а саме: Телевізор марки HYUNDAI H – Led32V11 s/n H621708-00622 вартістю 3116 грн. 33 коп.

Після чого ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 покинули місце скоєння кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши матеріальну шкоду ОСОБА_3 на загальну суму 3116 гривень 33 копійки.

Крім цього, продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 знову вчинив корисливе кримінальне правопорушення за наступних обставин:

В нічну пору доби з 27.05.2019 року на 28.05.2019 року (точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим) ОСОБА_1 знаходився за адресою: АДРЕСА_3 разом з його знайомими ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , де у них виник спільний, протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна із магазина « ОСОБА_5 » (ФОП ОСОБА_6 В ОСОБА_7 ), який розташований за адресою: АДРЕСА_4 .

Реалізуючи свій спільний протиправний намір ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в той же день приблизно о 02 годині 00 хвилин., діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, тобто спільно та узгоджено з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , з корисливих мотивів, розуміючи протиправний характер своїх дій, повторно, прийшли до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » розташованому за адресою: АДРЕСА_4 .

Скориставшись тим, що поблизу не було пересічних громадян, а також працівників вказаного мазанину, які б могли перешкодити довести спільний протиправний умисел до кінця та що за їх діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_1 діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, спільно та узгоджено з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний характер своїх спільних дій, розподіливши злочинні ролі, згідно яких ОСОБА_2 .. з ОСОБА_4 залишились біля магазину спостерігати за навколишньою обстановкою, а також приймати від ОСОБА_1 викрадене майно, в той час як ОСОБА_1 проник до приміщення вказаного магазину шляхом пошкодження скла вікна, звідки викрав продукти харчування, а саме:

-Чіпси «Люкс» 133 г., в кількості 5 одиниць загальною вартістю 117 грн. 40 коп., вартістю за 1 одиницю 23 грн. 48 коп.

-Чіпси «Лейс» макс 133 г., в кількості 3 одиниць загальною вартістю 96 грн. 39 коп., вартістю за 1 одиницю 32 грн.13 коп.

-Сухарики «Флінт» 70 г., в кількості 7 одиниць загальною вартістю 67 грн. 13 коп. вартістю за 1 одиницю 9 грн. 59 коп.

-Сухарики «Флінт» 70 г., в кількості 6 одиниць загальною вартістю 45 грн. 06 коп. вартістю за 1 одиницю 7 грн. 51 коп.

Після чого ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 покинули місце скоєння кримінального правопорушення, спільно розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши матеріальну шкоду ФОП ОСОБА_8 на загальну суму 325 гривень 98 копійок.

24 червня 2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Слідчим зазначено в клопотанні, що метою застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також спробам

вчинити інше кримінальне правопорушення та незаконно впливати на свідків і потерпілих по справі.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення прокурора, який підтримав клопотання та просив його задовольнити, а також думку захисника Братишевської Я.Ю. та підозрюваного ОСОБА_1 які заперечували щодо клопотання слідчого, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 5 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Згідно із п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

З огляду на вищевказане слідчий суддя зазначає, що проголошуючи «право на свободу», стаття 5 передбачає фізичну свободу людини; її мета полягає в забезпеченні того, щоб жодна особа не могла бути свавільно позбавлена свободи. Право на особисту свободу є занадто важливим в демократичному суспільстві, тому людина повинна мати можливість скористатися захистом, передбаченим Конвенцією.

При цьому, відповідно практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

При вирішенні питання про доцільність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України та враховує обставини передбачені ст. 178 КПК України.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» № 14310/88 від 28 жовтня 1994 року зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.

Так наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколом допиту потерпілої ОСОБА_3 , яка пояснила, що 27.12.2018 року остання прийшла на роботу за адресою : вул. Престижна АДРЕСА_2 та виявила крадіжку телевізора; протоколом огляду місця події від 27.12.2018 року в ході якого виявлено зафіксовано місце події; протоколом огляду місця події від 27.05.2019 року в ході якого виявлено та зафіксовано місце події; протоколом огляду місця події від 28.05.2019 року в ході якого виявлено та зафіксовано місце події; протоколом огляду місця події від 28.06.2019 року в ході якого виявлено та зафіксовано місце події; листом з ломбарду від 06.06.2019 року; висновком експерта № 3464 від 20.06.2019 судово-товарознавчої експертизи, проведеної в кримінальному провадженні 12018050510002695 від 27.12.2018 року; висновком експерта № 3437 від 14.06.2019 року судово-товарознавчої експертизи, проведеної в кримінальному провадженні 12018050510002695 від 27.12.2018 року.

Слідчий суддя не відхиляє доводів сторони захисту на користь підозрюваного та доводів самого підозрюваного, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання підозрюваним процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальних ризиків, незаконного впливу на свідків та потерпілих.

Наявність суспільного інтересу у справі, полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання підозрюваним процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальних ризиків, у зв`язку з чим вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи. (справа ЄСПЛ «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти РФ»).

У відповідності до п.п. 61,62 Рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.

Так в судовому засіданні встановлено наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, зокрема той факт, що можливий термін покарання за інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення, а саме позбавлення волі, свідчить про загрозу втечі останнього, оскільки наслідки та ризик втечі для підозрюваного можуть бути визнані меншим злом, ніж кримінальне переслідування та процедура відбування покарання. До того ж існує ризик впливу підозрюваного на потерпілих та свідків по кримінальному провадженню з метою спонукання їх відмовитись від своїх свідчень або змінити їх на його користь. Крім того перебуваючи на волі підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки є особою раніше судимою за вчинення корисливих кримінальних правопорушень, а тому будучи офіційно не працевлаштованим, для задоволення своїх соціально – побутових потреб може вчинити нові корисливі кримінальні правопорушення.

Аналіз вищевказаних фактичних обставин свідчить про те, що ОСОБА_1 знову вчинив корисливе кримінальне правопорушення, будучи раніше судимим за вчинення корисливих злочинів, маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, тобто на шлях виправлення не став, а систематично продовжує вчиняти корисливі кримінальні правопорушення.

Слідчий суддя також враховує дані щодо особи підозрюваного ОСОБА_1 той факт, що підозрюваний за місцем проживання характеризується посередньо, офіційно не працевлаштований, не одружений, перебуває на обліку у лікаря психіатра.

Зазначені обставини у своїй сукупності свідчать про недостатність застосування у відношенні підозрюваного ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів, а ніж тримання під вартою, для запобігання виникненню ризикам передбаченим ст. 177 КПК України , у зв`язку з чим враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення в якому він підозрюється; вік, спосіб життя та стан здоров`я ОСОБА_1 , відсутність міцності соціальних зв`язків, слідчий суддя вважає доцільним обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№6)».

Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину встановлюється від двадцяти до вісьмидесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частинами 4 та 5 статті 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У зв`язку з чим при обранні у відношенні підозрюваного ОСОБА_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя визначає заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму на працездатну особу (1921 грн. 00 коп.), що складає 38 420 грн. 00 коп. та з урахуванням матеріального стану підозрюваного та тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення є достатньою сумою для забезпечення виконання обов`язків, встановлених КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177-178,182,183,193,194 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Слов`янського ВП ГУНП в Донецькій області лейтенанта поліції Радченко Д.Д. за матеріалами досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018050510002695 від 27.12.2018, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 185 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_1 – задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» строком на 60 днів а саме: з 26 червня 2019 року по 24 серпня 2019 року включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - заставу у розмірі 38 420 тридцять вісім тисяч чотиристо двадцять) грн. 00 коп.

У разі внесення застави, яка може бути внесена у будь який момент, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду.

2) не відлучатися з м. Слов`янська, Донецької області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

4) утриматись від спілкування зі свідками та потерпілими по справі.

Попередити, що у разі невиконання даних обов`язків, згідно зі ст.182 ч.8 КПК України, заставодавцем, а також якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора чи суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Донецького Апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя

Слов'янського міськрайонного суду В.І. Старовецький