Ухвала суду № 82726022, 26.06.2019, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер справи 235/2479/19

Номер провадження 4-с/235/9/19

У Х В А Л А

Іменем України

(про закриття провадження по справі)

26 червня 2019 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді: Клікунової А.С.,

за участю секретаря судового засідання: Ліпскіс О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 (боржник, відповідач) на рішення Головного державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального Управління юстиції у місті Києві Рудьковської О.С. у виконавчих провадженнях ВП № 56890759, ВП № 57605927, відкритих на примусове виконання рішень Будьоннівського районного суду м. Донецька про стягнення заборгованості на користь ОСОБА_2 (стягувач, позивач), -

В С Т А Н О В И В :

На розгляд суду пред`явлено вказану скаргу, в якій ОСОБА_1 просить:

1) визнати неправомірною та скасувати постанови головного державного виконавця Оболонського районного ВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Рудьковської О.С.:

- про відкриття виконавчого провадження ВП № 56890759 від 01.08.2018 року;

- про арешт коштів боржника ВП № 56890759 від 08.11.2018 року;

- про арешт майна боржника ВП № 56890759 від 03.08.2018 року;

- про відкриття виконавчого провадження ВП № 57605927 від 06.11.2018 року;

- про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження ВП № 56890759 від 08.11.2018 року;

2) зобов`язати головного державного виконавця Оболонського районного ВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Рудьковську О.С. вжити відповідні заходи по зняттю арешту накладеного на кошти та майно заявника (скаржника).

Заявлені вимоги обґрунтовано наступним. 1 серпня 2018 року головним державним виконавцем Оболонського районного відділу ДВС м. Київ ГТУЮ у місті Києві відкрито виконавче провадження № 56890759 на підставі виконавчого листа № 2-520/09, виданого на виконання рішення Будьоннівського районного суду м. Донецька від 21.02.2009 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошових коштів в рахунок відшкодування шкоди, спричиненої здоров`ю в сумі 750000,00 гривень. Крім того, 6 листопада 2018 року головним державним виконавцем Оболонського районного відділу ДВС м. Київ ГТУЮ у місті Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 57605927 на підставі виконавчого листа № 254/10130/13, виданого на виконання рішення Будьоннівського районного суду м. Донецька від 18.02.2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики в сумі 1500000,00 гривень. Вказані виконавчі провадження постановою державного виконавця від 08.11.2018 року об`єднані у зведене виконавче провадження. Державним виконавцем Рудьковською О.М. вчинено дії, направлені на виконання судових рішень, а саме в порядку ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» постановою від 03.08.2018 року накладено арешт на все майно ОСОБА_1 та постановою від 08.11.2018 року накладено арешт на наявні у ОСОБА_1 рахунки. Зазначені постанови державного виконавця заявник (скаржник) вважає незаконними, такими, що прийняті з порушенням строків прийняття виконавчих документів до виконання згідно ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 18.01.2013 року, чинна на час набуття вказаними судовими рішеннями законної сили. За позицією ОСОБА_1 , - виконавчий лист № 254/10130/13 від 11.04.2013 року, виданий на підставі рішення Будьоннівського районного суду м. Донецька від 18.11.2013 року, яке вступило в законну силу 01.03.2013 року стягувач мав право пред`явити до виконання до 01.03.2014 року, а виконавчий лист № 2/520/09 від 05.05.2011 року, виданий на підставі рішення Будьоннівського районного суду м. Донецька від 21.02.2009 року, яке вступило в законну силу 04.03.2011 року стягувач мав право пред`явити до виконання до 04.03.204 року. На звороті виконавчих листів зазначені відмітки державного виконавця Ленінського районного відділу державної виконавчої служби м. Донецьк Головного територіального управління юстиції у Донецькій області датовані 2016 роком про повернення виконавчих листів стягувачу згідно ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження». Разом з тим, за встановленими ОСОБА_1 відомостями ОСОБА_2 виконавчі документи ніколи не пред`являлися до жодного відділу державної виконавчої служби. За таких обставин, державному виконавцю, на думку заявника, необхідно було відмовити у відкритті виконавчого провадження відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України № 606-XIV.

Скарга призначена до розгляду в порядку ст. 450 ЦПК України.

Заявник (боржник) ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, суду в порядку п. 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України адресовано заяву про розгляд справи в його відсутність на підставі попередньо поданих матеріалів, заявлені вимоги підтримав.

Головний державний виконавець Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Рудьковська О.С., процесуальні дії та рішення якої оскаржуються ОСОБА_1 , - причини неявки на виклик суду не повідомила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Правом подати відзив, письмові пояснення на скаргу державний виконавцем не скористалася, на вимогу суду надано копії матеріалів виконавчих проваджень.

Заінтересована особа (стягувач) ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомлена про розгляд справи за скаргою, в судове засідання не з`явилась.

В розумінні ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги не перешкоджають її розгляду.

Суд, дослідивши матеріали справи, належно з`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, оцінки їх доводів і наданих ними доказів, приходить до наступних висновків.

Згідно ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, порушено їхні права чи свободи.

Заявник (скаржник) ОСОБА_1 має статут боржника за відкритими головним державним виконавцем Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального Управління юстиції у місті Києві Рудьковською О.С. виконавчими провадженнями:

- ВП № 56890759 від 01.08.2018 року за виконавчим листом № 2-520/09, виданим 05.05.2011 року на примусове виконання рішення Будьоннівського районного суду м. Донецька від 21.02.2009 року про стягнення з заявника на користь ОСОБА_2 коштів в рахунок відшкодування шкоди, спричиненої здоров`ю в сумі 750 000,00 гривень (а.с. 10, 11);

- ВП № 57605927 від 06.11.2018 року за виконавчим листом № 254/10130/13, виданим 11.04.2013 року на примусове виконання рішення Будьоннівського районного суду м. Донецька від 18.02.2013 року про стягнення з заявника на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором позики в розмірі 1 500 000,00 гривень (а.с. 8, 9).

Постановою державного виконавця Рудьковської О.С. від 08.11.2018 року у відповідності до ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі провадження № № 56890759 та № 57605927 об`єднано у зведене ВП № 57637234 (а.с. 13).

Постановою державного виконавця Рудьковської О.С. від 03.08.2018 року на підставі ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» з метою забезпечення виконання рішення Будьоннівського районного суду м. Донецька від 21.02.2009 року (ВП № 56890759) накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 (а.с. 12).

Постановою державного виконавця Рудьковської О.С. від 08.12.2018 року на підставі ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» з метою забезпечення виконання рішення Будьоннівського районного суду м. Донецька від 21.02.2009 року (ВП № 56890759) накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 (а.с. 11).

Вчинені державним виконавцем дії, а саме прийняття вищевказаних постанов (про відкриття виконавчих проваджень, про об`єднання виконавчих проваджень, про накладення арешту) – ОСОБА_1 оскаржує.

Судом встановлено, що звернення ОСОБА_1 зі скаргою на рішення державного виконавця Оболонського районного ВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Рудьковської О. ОСОБА_3 . є повторним. Так, згідно відомостей програмного забезпечення «Діловодство спеціалізованого суду» 6 грудня 2018 року порушено цивільну справу № 235/7652/18 за скаргою ОСОБА_1 . Згідно копії скарги ОСОБА_1 звертався до суду за захистом порушених, на його думку, прав в спосіб оскарження рішень державного виконавця, а саме просив: 1) визнати неправомірними та скасувати наступні постанови: про відкриття виконавчого провадження ВП № 57605927 від 06.11.2018 р., про відкриття виконавчого провадження ВП 56890759 від 01.08.2018 р., про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження від 08.11.2018 р.; 2) зобов`язати державного виконавця вжити відповідні заходи по зняттю арешту, накладеного на кошти боржника (похідні вимоги від основної про скасування постав про відкриття ВП) – а.с.72-76.

З вказаного вбачається, що предмети обох скарг ОСОБА_1 є ідентичними за змістом заявлених вимог.

Згідно скарги ОСОБА_1 (справа № 235/7652/18, провадження № 4-с/235/2/19) позицію щодо неправомірності відкриття головним державним виконавцем Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ ГТУЮ у місті Києві Рузьковською О.С. виконавчих проваджень № 56890759, № 57605927 зведено до невідповідності таких дій посадової особи положенню ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції від 18.01.2013 року, яка діяла на час вступу в дію рішення Будьоннівського районного суду м. Донецька від 18.02.2013 року (справа № 235/10130/13). При цьому, ОСОБА_1 в скарзі по справі № 235/7652/18 зазначав, що оскільки стягувач ОСОБА_2 не пред`явила виконавчий лист в строк до 01.03.2014 року (згідно п. 2 ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року), - державний виконавець зобов`язана була відмовити у відкритті виконавчого провадження. Інші вимоги - про скасування постанов про об`єднання виконавчих проваджень, про зобов`язання вчинити дії про скасування арешту на майно, - ОСОБА_1 визначав як похідні.

З вказаного вбачається, що підстави, тобто фактичні обставини, на яких обґрунтовує своє вимоги ОСОБА_1 в розглядуваній скарзі на рішення державного виконавця (справа № 235/2479/18, провадження № 4-с/235/9/19) є аналогічними, тотожними підставам, які було викладено в першій скарзі (справа № 235/7652/18, провадження № 4-с/235/2/19).

Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 17.01.2019 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 на рішення державного виконавця відмовлено; дата набрання законної сили – 04.02.2019 року (а.с. 77-78). Згідно мотивувальної частини вказаної ухвали від 17.01.2019 року судом не встановлено незаконності в прийняття державним виконавцем оскаржуваних постанов про відкриття виконавчого провадження. Ухвала суду обґрунтована посиланням на правову норму ч. ч. 1, 2 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження», за якою строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред`явленням виконавчого документа до виконання; після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Судом при розгляді скарги по справі № 235/7652/18 встановлено, що первісно стягувач ОСОБА_2 на примусове виконання рішень Будьоннівського районного суду м. Донецька про стягнення коштів з ОСОБА_1 зверталася до Ленінського районного відділу державної виконавчої служби м. Донецька ГТУЮ у Донецькій області, виконавчий документ було повернуто в 2016 році (згідно відмітки на звороті). За таких обставин, судом зазначено, що доводи ОСОБА_1 про пропуск пред`явлення виконавчого документу до виконання не знайшли свого підтвердження, оскільки державним виконавцем було відкрито виконавче провадження в строки, визначені Законом України «Про виконавче провадження» в редакції від 02.06.2016 року (з урахуванням Прикінцевих положень Закону № 1404-УІІІ). При цьому, судом було акцентовано увагу скаржника, що ним не оскаржуються дії державного виконавця щодо повернення виконавчого листа стягувачу в 2016 році.

Повторно звертаючись до суду зі скаргою на рішення державного виконавця Алексєєв К.Є. додатково посилається, що виконавчі листи на підставі рішень Будьоннівського районного суду м. Донецька стягувачем ОСОБА_2 до Ленінського районного відділу ДВС м. Донецьк ГТУЮ у Донецькій області не було пред"явлено. На підтвердження таких доводів до скарги додано: довідку Краматорського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Донецькій області про відсутність на примусовому виконанні в Краматорському міському відділі ДВС або Ленінському районному відділі ДВС м. Донецьк виконавчих проваджень про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості (а.с. 16); роздруківку з сайту МЮУ, - за відомостями автоматизованої системи виконавчого провадження виконавчі документи ОСОБА_2 не пред`являлися до жодного відділу виконавчої служби в України (а.с. 14-15).

На думку суду, доводи ОСОБА_1 в цій частині скарги фактично зводяться до того, що заявник не погоджується з висновками суду в ухвалі від 17.01.2019 року по справі № 235/652/18, та подачі нових доказів, які можуть ставити під сумнів правильність застосування судом норм матеріального права. Такі доводи можуть бути підставою для оскарження (апелювання) ухвали Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 17.01.2019 року по справі № 235/7652/18. Ані предмет, ані підстави повторного звернення ОСОБА_1 зі скаргою на дії державного виконавця не змінилися.

Нормами ЦПК України не визначено дію суду у разі встановлення факту судового розгляду скарги на дії / рішення державного виконавця за аналогічних спірних відносин.

У відповідності до ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалі або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Згідно ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.

На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 9 ст. 10, п. 3 ч. 1 ст. 255, ст. ст. 447, 450 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Провадження по справі за скаргою ОСОБА_1 (боржник, відповідач) на рішення Головного державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального Управління юстиції у місті Києві Рудьковської О.С. у виконавчих провадженнях ВП № 56890759, ВП № 57605927, відкритих на примусове виконання рішень Будьоннівського районного суду м. Донецька про стягнення заборгованості на користь ОСОБА_2 (стягувач, позивач) – закрити.

В розумінні ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області або безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п"ятнадцяти днів з дня його проголошення (відповідно до ст. 355 ЦПК України, п. п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України).

Складення повного тексту ухвали відповідає даті її постановлення.

Суддя: