Ухвала суду № 82722694, 24.05.2019, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/6694/19

Провадження №1-кс/369/2121/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2019 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

слідчого судді Медведський М.Д.,

при секретарі Головатюк В.В.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Києві клопотання слідчого СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції Шкатуленко Ганни Сергіївни про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110200001237 від 14.03.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області старший лейтенант поліції Шкатуленко Г.С. звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, який мотивує тим, що СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області розслідується кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110200001237 від 14.03.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.

В ході досудового розслідування по вищевказаному кримінальному провадженню встановлено, що 13.03.2019 до Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області звернувся ОСОБА_1 з приводу того, що 25.02.2019 невідомі особи самоправно, всупереч установленому законом порядку, проникли до будинку за АДРЕСА_1 .

Також в ході досудового розслідування встановлено, що 27.02.2008 ОСОБА_1 отримав від АКБ «Укрсоцбанк» грошові кошти у сумі 730 000 доларів США, про що склали договір кредиту № 10-29/5454.

27.02.2008 року за договором купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1240 га та договором купівлі-продажу домоволодіння ОСОБА_1 став власником будинку загальною площею 402,7 метрів квадратних, житловою площею 154,8 метрів квадратних з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , із реєстраційним номером: 1761103632224.

Цього ж дня АКБ «Укросоцбанк» складає із ОСОБА_1 іпотечний договір № 02-10/543, який зареєстрований у реєстрі за № 1058, у якому в п. 1.1. зазначено, що іпотекодавець, тобто ОСОБА_1 передає в іпотеку іпотекодержателю, тобто АКБ «Укрсоцбанк» у якості забезпечення виконання усіх своїх обов`язків за договором кредиту № 10-29/5454 від 27.02.2008 року, нерухоме майно, що придбане іпотекодавцем за кредитні кошти, надані іпотекодержателем відповідно до умов договору, а саме домоволодіння, що складається з житлового будинку площею 402,7 метрів квадратних, житловою площею 154,8 метрів квадратних з надвірними будівлями та спорудами та земельну ділянку площею 0, 1240 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Окрім цього, в іпотечному договорі в п. 1.4.1. вказано, що повернення кредиту в сумі 730 000 доларів США, відповідно до графіку погашення, з кінцевим терміном погашення кредиту до 26.02.2033 року.

Також у вищевказаногому договорі у п. 1.11 вказано, що сторони погоджуються, що одночасно з нотаріальним посвідченням цього договору нотаріус накладає згідно з чинним законодавством України, заборону відчуження предмету іпотеки.

У графі заборона, що зареєстрована в реєстрі за № 1059, яка входить у зміст договору, зазначено, що 27.02.2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко І.В., на підставі ст. 73 Закону України «Про наторіат», у зв`язку з посвідчення цього договору іпотеки накладається заборона відчуження вказаних у договорі домоволодіння та земельної ділянки, що належать ОСОБА_1 , до припинення цього договору іпотеки.

Виходячи з вищевикладеного, припинення договору іпотеки відбувається після виконання основного зобов`язання ОСОБА_1 , а саме погашення кредиту перед АКБ «Укрсоцбанк» до 26.02.2033 року.

Проте, незважаючи на умови договору іпотеки, 06.02.2019 року державним реєстратором Комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» Київська обл. ОСОБА_2 було змінено власника домоволодіння та земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з ОСОБА_1 на акціонерне товариство «Укрсоцбанк», код ЄДРПОУ: 00039019 без наявних на те законних підстав.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана не обґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому законом порядку позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Як передбачено у ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1.збереження речових доказів;

2.спеціальної конфіскації;

3.конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4.відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження речового доказу.

Як передбачено у ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, яким в даному випадку є домоволодіння та земельна ділянка, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , які на даний час являються об`єктом кримінального посягання з боку невстановлених досудовим розслідуванням особами, оскільки незрозуміло яким чином на даний час законного власника даного домоволодіння змінено та ОСОБА_1 ним не являється.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З метою збереження речових доказів, а саме домоволодіння та земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , збереження слідів та інших відомостей, які будуть використані як докази та обставини по кримінальному провадженню, в тому числі щодо викраденого з даного будинку майна ОСОБА_1 , виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказаний об`єкт нерухомості.

Накладення арешту на домоволодіння та земельну ділянку за вищевказаною адресою та запобігання можливості її відчуження, дасть можливість органу досудового розслідування провести належне розслідування кримінального провадження, встановити істину по справі шляхом притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.

Необхідність в арешті вказаного майна зумовлена насамперед забезпеченням кримінального провадження, адже за результатами досудового розслідування необхідно буде вирішити подальшу долю вказаних речових доказів.

Ненакладення арешту на домоволодіння та земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , призведе до їх часткового або повного відчуження, що завдасть майнової шкоди потерпілому.

Тому, слідчий просив накласти арешт на майно, а саме: домоволодіння та земельну ділянку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1761103632224, який відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна належать акціонарному товариству «Укрсоцбанк», код ЄДРПОУ: 00039019.

Заборонити відчужувати, розпоряджатися та користуватися домоволодінням та земельною ділянкою, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1761103632224, який відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна належать акціонарному товариству «Укрсоцбанк», код ЄДРПОУ: 00039019.

Розгляд даного клопотання у відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 27 КПК України, здійснити у закритому судовому засіданні, оскільки здійснення його розгляду у відкритому засіданні може призвести до розголошення таємниці досудового розслідування та перешкодити виконанню завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

В судове засідання слідчий не з`явився, причини неявки суду невідомі.

У відповідності до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання розглядається без повідомлення представників власника майна оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У відповідності до ч. 2 ст. 167 KПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з їх незаконним обігом.

Стаття 170 КПК України визначає що арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У відповідності до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Стаття 171 КПК України визначає що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

У відповідності до вимог ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, яка його подала, не доведе необхідність такого арешту, а при вирішенні питання про арешт майна повинен враховуючи: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, вважає у задоволенні клопотання слідчого необхідно відмовити, оскільки слідчий не довів необхідність такого арешту та, що існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до перетворення, відчуження майна.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання слідчого СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції Шкатуленко Ганни Сергіївни про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110200001237 від 14.03.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: Медведський М.Д.